Мистецький голос крізь віки. Іван Брошкевич. Неповторність кутської кераміки. Марія Михайлишин

Книжка, приурочена до 160-річчя від дня народження Івана Брошкевича (1864 – 1944) покликана “змалювати” творчий портрет майстра кераміки, який жив і працював на межі Гуцульщини і Покуття, у містечку Кути Косівського району Івано-Франківської області.

Розглядається мистецька спадщина Івана Брошкевича та його синів Степана і Миколи: орнаментовані керамічні вироби, а також монументальна скульптура в архітектурі костелу Кут. Вперше опубліковано джерельні документи, що стосуються родинної династії Брошкевичів. Видання становитиме інтерес і буде цікав насамперед для кутчан і гостей нашого краю, а також для всіх, хто цікавиться українською минувшиною і культурою.

М. І. Михайлишин
М 99 Мистецький голос крізь віки. Іван Брошкевич. Неповторність кутської кераміки / Косів: Писаний камінь, 2024. – 48 с.
ISBN 978-617-7436-38-5

Мистецький голос крізь віки. Іван Брошкевич. Неповторність кутської кераміки. Марія Михайлишин 5,97 МБ | .pdf | Завантажень: 3

  • Добірка світлин керамічних виробів та комп’ютерний дизайн обкладинки Ольги ЯРЕМЧУК
  • Дизайн і художній редактор Марії ГОНЧАРОВОЇ
  • Фотосвітлини керамічних виробів із відкритих джерел
  • Фотосвітлина Івана Брошкевича на першій сторінці із родинного архіву сім’ї Угринюків
  • Видрукувано в ПП “Писаний Камінь”

ПЕРЕДМОВА

Знаково і символічно, що у час, коли ми відзначаємо 160-літній ювілей з Дня народження Івана Брошкевича (1864 – 1944), виходить друком книжка, присвячена творчості цього талановитого майстра кераміки, а також родинної династії Брошкевичів.

Про кераміку Кут у свій час писали українські дослідники: Ірина Гургула, Юрій Лащук, Олег Слободян, Агнія Колупаєва, Галина Івашків, Романа Мотиль, Романа Баран та Наталія Олійник. Все ж ім’я й творча спадщина Івана Брошкевича, який був надзвичайно працьовитим і плідним у галузі гончарства, виробив власний впізнаваний стиль творів, на нашу думку, ще недостатньо вивчені, як і історія кутського гончарства загалом.

Тому увага й зацікавлення авторки книжки Марії Михайлишин до цієї творчої династії, а також зреалізований з її ініціативи намір надати ім’я Івана Брошкевича Кутській дитячій художній школі, гідні уваги та підтримки. Адже кожен новий факт вивчення певного явища або історичної постаті сприяє заповненню «білих плям» на мистецькій карті України, проливає світло на історію, культуру нашого краю, дозволяє побачити й відчути її багатогранність, унікальність, мистецьку своєрідність, сприяє самоідентифікації українців.

В історичний період, коли жив і творив Іван Брошкевич, Кути були багатоетнічним містечком: тут мешкали українці, поляки, вірмени, юдеї. Якраз на перетині та у тісній взаємодії етносів і культур, як правило, виникають цікаві явища, формуються яскраві мистецькі особливості. Власне, цим феноменом позначена творчість Івана Брошкевича: поляк за походженням, римо-католик за віросповіданням, був одружений з вірменкою, творив гончарні вироби для українців (які складали на той час більшість населення Кут), враховував запити вірменської громади (це проявилося у відтворенні орнаментальних мотивів з вірменськими та східними впливами), мабуть, враховував запити польських туристів (літників).

Тому мистецька спадщина Івана Брошкевича і його синів належить одночасно декільком культурам й народам, і насамперед – це частина українського мистецтва і української культури другої половини XIX – першої половини XX століть. А скільки ще всього, нам невідомого, заховано за «ширмою» років, воєнних подій і лихоліть, політичних перипетій та нерозкритих досі архівних матеріалів…

У контексті теми важливим і таким, що заслуговує на схвалення, є обраний напрям директора Кутської дитячої художньої школи Марії Михайлишин досліджувати і колекціонувати твори кутської кераміки, продовжувати, розвивати, інтерпретувати творчі традиції династії Брошкевичів, навчати дітей основам керамічної майстерності.

Ця дослідницько-пошукова, навчально-виховна робота є ключем до формування мистецьки обдарованого молодого покоління митців, свідомих громадян, виховання естетичного смаку, любові й поваги до історії, культури рідного краю. За нашою молоддю – майбутнє України. Вони – нове покоління українців, народжене в період Незалежності нашої держави, яке гартується непростими умовами нинішньої боротьби за збереження нашої територіальної цілісності та ідентичності.

То ж книжка, яку Шановний Читач тримає зараз в руках, і яка є даниною пам’яті талановитого Майстра Івана Брошкевича та його династії, сподіваємося, стане цікавою і пізнавальною, насамперед для кутчан, а також для гостей нашого краю й усіх залюблених у
мистецьку спадщину Гуцульщини й Покуття.

Оксана Шпак
кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України

Керамічні вази родини Брошкевичів.
Фотосвітлина із родинного архіву сім’ї Угринюків

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Німець О. Л. Кути над Черемошем; Косів, Писаний Камінь, 2012 р.
  2. Ю. П. Лащук, Кераміка, «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА» видано у шести томах, Київ; МИСТЕЦТВО ХІV – першої половини ХVІІ століття, ТОМ ДРУГИЙ; Декоративно-ужиткове мистецтво ХІ V – першої половини ХVІІ століття. ст.390.
  3. В. Шухевич, Гуцульщина, репринтне відтворення видання 1899 року, Верховина, 1997.
  4. Кути. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (1896-1898). Івано-Франківська обл., Косівський р-н. – URL: https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alvifks&p=ifksktsi&
    l=u&n=1
  5. Баран Р., Олійник Н. Розвиток гончарства селища Кути. Частина І,- URL: https://www.facebook.com/groups/1246843748744699/permalink/
    3432725713489814
  6. Баран Р., Олійник Н. Розвиток гончарства селища Кути. Частина ІІ (Продовження).- URL: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02kTjCWar-
    Hi2LZdob4VEs12dN79qjvUmbK7ALd316qaqWBcUtUfp99iTXbpU7MJia3l&id=309780956386
  7. В. Доскалюк. Гуцульський календар 2024. Спецвипуск 29. Чернівці, 2024р. ст. 33. 8. Музей Східних Теренів колишньої Республіки
    Польща в Любліні, філії Національного Музею, копії фотоматеріалів 1, 2, 3. Розділ ІІ. Muzeum Ziem Wschodnich Dawniej Rzeczpospolitej w Lubliniе przy bezpośrednim udziale Grupowej Organizacji “My – Ludy” w Kutach.
  8. Калуш, Кути, Коломия: фото, зроблені австро-угорськими військовими під час Першої світової війни. Русинський хлопчик в Кутах на Косівщині, початок ХХ ст. https://kurs.if.ua/news/kalush_kuty_kolomyya_-foto_z_zhyttya_ukraintsiv_zrobleni_avstrougorskymy_viyskovymy_pid_chas_pershoi_svitovoi_viyny_45839.html/

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА………………..ст. 5
ПРО КУТИ………………….ст. 9
ПРО МАЙСТРА……………….ст. 15
БАТЬКО І СИНИ………………..ст. 23
МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ТВІР……………ст. 29
ПОДЯКА………………….ст. 44
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА…………..ст. 45

НА ЗАМІТКУ ПО ТЕМІ