Книжко, книжечко, де ти?

Якщо ви маєте змогу гуляти головними вулицями Косова, то, напевне, звернули увагу, скільки різних магазинів і магазинчиків, супер (і не дуже) маркетів, розташовано по обидві сторони. Тут продають продукти, одяг, меблі, побутову техніку… Та якщо ви цікавитесь літературою, перед вами постане завдання неабиякої складності: де купити книги? Книжку вряди-годи можна придбати у магазині «Просвіти», якщо завітаєте туди в обідню годину.

У «Світі книг» — єдиному в районі торговому закладі книжкового профілю — асортимент звузився до таких розмірів, що пройти біля стелажів з літературою можна лише в один бік, а знайти чи вибрати потрібне чи цікаве саме для вас — завдання дуже проблематичне. Зорієнтуватись у такій тисняві — не те що важко, а просто неможливо. На запитання: «Чому так?» — продавці тільки знизують плечима: мовляв, ринкова економіка, самі розумієте, а книга — не той товар, що приносить вагомі дивіденди. Більше того, люди сьогодні, переважно, сидять за комп’ютерами, читають потрібне в Інтернеті, дітей теж не вчать любити книгу і читати по-справжньому. Про бібліотеки тепер мови не ведемо, бо там свої проблеми і своя невтішна реальність.

У Косові є чудове видавництво «Писаний камінь», яке щороку випускає десятки найменувань творів сучасних письменників і української класики. Такі ж видавництва є у Вижниці, Коломиї тощо. Вони могли б запропонувати не одну цікаву новинку для книголюба. Та… доводиться лише дивуватись, що книгу найбрутальнішим способом витіснили з колишніх просторих торгових залів і загнали в найвужчий закут. За належної турботи район ної влади, яка спостерігає, але не бачить зі своїх просторих кабінетів, що сталося із книжковою торгівлею, звичайно, могло би бути все по-іншому.

Книжка була б на видноті. Продавці не переживали б, що покупець «забуде» розрахуватись за придбане. У книжковій вітальні могли б відбуватися зустрічі авторів із читачами, видавців — із авторами… Маємо в районі багато владних структур, маємо своїх депутатів у обласній, Верховній радах, та не можемо відновити справедливе ставлення до книжкової торгівлі та до книжки. Невже так і не знайдеться достойного місця для книжкового центру, маркету (назва суті не змінить), щоб не побиватися книголюбу: «Книжко, книжечко, де ти?..». Паростків же нинішньої байдужості довго чекати не доведеться… На превеликий жаль.

О. Григорак,
с. Кобаки.