Ось під нами Черемош ізвився… Іван Франко

Під шум смерек, під музику бистрого Чорного Черемоша писав І. Франко свої неперевершені твори.

У цій книзі вперше окремим виданням публікуються всі твори Івана Франка, написані у мальовничому селі Криворівня, куди 12 років на відпочинок приїжджав письменник. Тексти подаються відповідно до 50-ти томного видання творів Івана Франка. Видання рекомендується франкознавцям, історикам, літературознавцям, працівникам музеїв, учням, студентам та всім, кому не байдужа українська література.

Ось під нами Черемош ізвився… (твори І.Франка, написані у Криворівні)

Івано-Франківський краєзнавчий музей
Криворівнянський літературно-меморіальний музей

ББК 84(4УКР)1я434
О 79
Затверджено науково-методичною радою Івано-Франківського краєзнавчого музею
протокол № 2 від 25 травня 2016 р.

  • Упорядник – Г.Луцюк
  • Літературний редактор – М. Луцюк
  • Комп’ютерна верстка – В. Стефурак

Луцюк Г.І.
О 79 Ось під нами Черемош ізвився… (твори І.Франка, написані у Криворівні)/Луцюк – Косів: Писаний Камінь, 2016 – 316 с.
ISBN 978-617-7436-02-6

Ось під нами Черемош ізвився… Іван Франко 3 MB | .pdf | Завантажень: 12

 

 

ПЕРЕДМОВА

Гуцульський край, цей живописний куточок України, здавна приваблював письменників, поетів, науковців, художників, істориків, інших творчих особистостей чи просто зацікавлених Гуцульщиною людей. На початку ХХ ст. гуцульське село Криворівня стало своєрідним осередком культури, літератури і мистецтва; творчих дискусій і співпраці; відпочинку і активної наукової діяльності. «На літній час Криворівня була малими українськими Атенами, куди збиралися найкращі уми тодішньої України, і тут під подихом гуцульського повітря, сонця, серед шуму Черемошу набирали сил до праці. Тут родилися серед дискусії нові гадки й зав’язки до поважних письменницьких і наукових праць. Літні гості Криворівні – це були переважно люди великої науки та знань, була це українська аристократія духу», – писав Іван Куровець у «Іван Франко у моїх згадках». Головною постаттю між приїжджими «люфтівниками» став Іван Франко, який 12 років (починаючи з 1901 по 1914 окрім 1905 і 1908 рр.)влітку відвідував Криворівню. Споглядання чудової карпатської природи, оригінального життя гуцулів, їх традицій, звичаїв та фольклору в оточенні сім’ї, спілкування з найрізноманітнішими людьми (місцевими і приїжджими), які перебували у Криворівні того часу, мали великий вплив на творчу працю Франка на Гуцульщині.

Частим гостем Іван Франко був у домі тогочасного криворівнянського священика, культурно-громадського діяча Олекси Волянського. Він пише у «Мої спомини про Івана Франка»: «Хоча Франко був великим аматором прогульок, збирання грибів та ловлі риби, однак майже три чверті часу вакаційних ферій посвячував праці і тоді вже хіба вечорами виходив з своєї домівки, щоби трохи перейтися та відпочити, бо день його праці звичайно кінчався пізно поза північ». Про невтомну працю Івана Франка свідчать також спогади його дітей, які часто їздили на відпочинок разом із батьками. Петро Франко згадує: «Все-таки і на вакаціях батько працював дуже багато… Коли батько заглиблювався у працю, не чув нічого більше, що коло нього діялося. Батько працював невтомно за одним присідом 5 – 6 годин. Короткий перерив на обід – і батько працював до вечері, а по вечері – до пізньої ночі». «Найохотніше виїздив до Нагуєвичів, а в старшім віці – до Криворівні, над річку Черемош. Але й на селі батько ніколи не мав повного відпочинку: сам він віз із собою цілу пачку рукописів, дещо книжок, а пошта доставляла обширну кореспонденцію, коректури гранок і верстки» – пише у «Мої спогади про батька» Тарас Франко. Село Криворівня, як і більшість сіл Гуцульщини, простягнулося вздовж русла річки, яка не тільки створює мальовничу декорацію, а й живить своїми водами зелені царинки і людську худобу, тому і стає центром життя гуцулів. Бистрий Чорний Черемош неодноразово згадує Іван Франко у своїх «гуцульських» творах:

Ось під нами Черемош ізвився,
Як гадюка та срібно-зелена;
Він шумить, клекоче, мов скажений,
Під горбком гризе скалистий берег.

На камені над бистрим Черемошем часто можна було побачити, як сидів Іван Франко і писав твори, які стали повноцінною частинкою Франкового творчого надбання (біля 6000 друкованих творів). У Криворівні Франко пише багато творів, не тільки на гуцульську тематику. З-під його пера виходять у світ: автобіографічне оповідання «У кузні», повість «Великий шум», оповідання та однойменна поема «Терен у нозі» – ці оповідання та поема мають однаковий зміст і тих самих героїв. Вперше було написано оповідання німецькою мовою у 1902 році. Через рік з таким самим сюжетом Франко написав першу частину однойменної поеми, а другу – у 1913 році. Серед поетичної «гуцульської» спадщини – вірші «Блюдитися біса полуденного», «В альбом пані О. М.», «Притча про Сліпця і Хромця», передмови до збірки «Добрий заробок» та «Старошотландських балад»; зробив ряд перекладів: «Старошотландські балади», «Старокитайська народна пісня», «Іспанські романси», «З старонорвезьких балад».

Багато спільного знаходимо у Франкових перекладах із українськими народними піснями, особливо із співанками-хроніками. Цю подібність поет підкреслює у коротких коментарях в кінці балад.

Приїжджав у село І. Франко також вже дуже хворим, «почував себе на лоні природи наче помолоділим, бо з припливом фізичних і творчих сил не мучила його нервова недуга. У Криворівні він готував дальші випуски «Універсальної бібліотеки», перекладав Шевченкові поезії на німецьку мову, готував полемічні статті для преси, наукові – для Записок Наукового товариства ім. Шевченка».

В останні роки життя Іван Франко хворів важкою формою поліартриту, зовсім не володів руками і змушений був свої твори диктувати. Часто допомагали Франкові його діти; Василь Якіб’юк, господар у якого зупинявся письменник, та його син гімназист Микола; вчитель із Золочева Завадович (батько письменника Романа Завадовича). В. Якіб’юк згадує: «Пізно клався спати в 10-11, вставав рано, десь так вже 5 год., зібрався, з’їв снідання, кошик на руку і на гриби. Лише приніс – зараз до праці. Читав мало, сидів під явором і диктував мені, я записував.

Подає що з давнього століття, подає дату, рік, лічбу, де було і як то було без книжки. Обернеться, а я подивлюся до книжки чи то правда, чи не змилився – але ніколи не замилився. Голову мав дуже велику, як брав давні століття, то все з голови». У цьому виданні вміщено унікальні світлини роботи В. Якіб’юка, на яких І. Франко диктує свої твори учителю Завадовичу.

На гуцульську тематику Франко написав набагато більше творів, проте не всі вони були написані у Криворівні. У 2006 році у видавництві «Писаний Камінь» побачила світ книга «О гарний ти, краю!» із творами І. Франка про гуцулів і Гуцульщину, упорядником якої був Ігор Пелипейко. Окрім тих творів, що були написані у Криворівні, в цьому виданні є поезії «В дорогу!», «Керманич», «Буркутська романса», «Анні П.», «На смерть М. Павлика»; прозові твори «Як Юра Шикманюк брив Черемош», «Петрії й Довбущуки», незакінчений твір «Гуцульський король», статті, листи, спогади, дослідження.

В кінці майже кожного твору автор подає короткий коментар та дату написання твору. Якраз це дало змогу підібрати твори, що були написані під час перебування у Криворівні. Підбірку цих творів більше 20-ти років тому здійснив світлої пам’яті старший науковий працівник Криворівнянського літературно-меморіального музею Івана Франка Микола Іванович Дзурак. Окремим виданням вони ніколи не виходили.

В книжці, яку Ви тримаєте в руках, твори подано за жанровим принципом: поетичні твори, проза та переклади. Підбірку творів зроблено відповідно до 50-ти томного видання творів Івана Франка. Використано 3, 5, 10, 21, 22, 33 томи.

Якщо ви хочете пізнати чи порівняти Франкові враження від Криворівні із власними, зрозуміти його бачення гуцульського життя, або просто пізнати силу його поетичного слова – тоді ця книга для вас. Наше видання є невеликим внеском у вінок шани Великому Каменяреві в честь 160-річчя з дня Його народження, та, сподіваємось, цікавою книгою для сучасників і майбутніх поколінь.

Ганна ЛУЦЮК,
завідувач літературно-меморіального музею І. Франка у с. Криворівня

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА…………………………………………………………………………………3
В АЛЬБОМ П[А]НІ О.М……………………………………………………………….8
БЛЮДИТЕСЯ БѢСА ПОЛУДЕННАГО………………………………………9
ТЕРЕН У НОЗІ……………………………………………………………………………..11
ТЕРЕН У НОЗІ (оповідання з гуцульського життя)……….37
У КУЗНІ (із моїх споминів)…………………………………………………….59
ВЕЛИКИЙ ШУМ(повість)……………………………………………………….75
СТАРОШОТЛАНДСЬКІ БАЛАДИ …………………………………………222
І. КОРОЛІВНА СЛУГОЮ…………………………………………………………228
II. КОХАНОК ЧИ СИН?…………………………………………………………….233
III. ЖОРСТОКА МАТИ…………………………………………………………………….236
IV. УБИТИЙ РИЦАР І ЙОГО ВІРНА ЛЮБКА……………238
V. УБИТИЙ РИЦАР І НЕВІРНА ЛЮБКА………………….239
VI. ШОТЛАНДСЬКА ВІДВАГА
Й АНГЛІЙСЬКА ЗРУЧНІСТЬ…………………………………………..241
VII. БРАТОВБІЙЦЯ……………………………………………………….248
VIII. ПОМСТА ОДУРЕНОЇ………………………………………………………..250
IX. МАТЕРИНЕ ПРОКЛЯТТЯ…………………………………………………252
Х. МЕРТВИЙ КОХАНЕЦЬ……………………………………………………….257
XI. ЗРАДНИК ФУДРЕДЖ………………………………………………………..259
ХІІ. ЗРАДЛИВИЙ СЕР ДЖОН………………………………………………..265
XIII. ПРИГОДА НА ЛОВАХ………………………………………..268
XIV. УБИТИЙ ЖЕНИХ……………………………………………..272
XV. МОРСЬКА ПАННА…………………………………………………………….278
ХVІ. ДІВЧИНА З ЛОЧРОЯНА…………………………………………………280

XVII. МОГИЛА…………………………………………………………………………..286
XVIII. СЕР ПАТРІК СПЕНС………………………………………288
XIX. БРАТ УБИВАЄ СЕСТРУ…………………………………………………….292
ХХ. ЧОРТ І СТАРА БАБА…………………………………………………………294
XXI. АНГЛІЙСЬКИЙ ГЕРОЙ
СЕР ДЖОН СОКЛІНГ……………………………………………..297
XXII. ДИВНІ ДИВА……………………………………………………….299
ХХІІІ. СМЕРТЬ ЛОРДА ДУГЛАСА………………………………………….304
XXIV. БАТЬКОВБІЙЦЯ…………………………………………………………….308
ПРИТЧА ПРО СЛІПЦЯ І ХРОМЦЯ………………………………………..310