Слово, обпалене війною. Ростислав Іваничук
«СЛОВО, ОБПАЛЕНЕ ВІЙНОЮ» — перша збірка віршів Ростислава Іваничука, написаних на фронті в час коротких вільних хвилин нелегкої служби Україні, захищаючи рідну землю від московської орди.
Слово, обпалене війною. Друге видання. Доповнене/ Іваничук – Косів: Писаний камінь, 2024. – 72 с.
Слово, обпалене війною. Ростислав Іваничук 977,98 КБ | .pdf | Завантажень: 8
ББК 84. 4 УКР6-5
- Упорядкування і редакція: Марія Боєчко
- Відповідальний за випуск: Михайло Павлюк
- Комп’ютерна верстка: Віталій Стефурак
СЛОВО АВТОРА
Дорогий читачу, ти тримаєш в руках книгу з моїми віршами. Ця невеличка збірка написана мною в нелегких умовах.
Я — військовий, десантник 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Бригади, яка неодноразово відзначилась хоробрістю, звитягою і самопожертвою за час цієї страшної війни. Це бригада, в якій б‘ються справжні леви за свободу і незалежність України.
Кожне слово в цій збірці — це життя, подвиги, біль, душевні переживання і надії всіх моїх побратимів. Це дебютна збірка віршів, тож сподіваюсь на розуміння і помірну критику.
Любов до літератури привилась мені в школі завдяки учителям, а саме: Залужній Ганні Михайлівні, Тимофійчук Ганні Дмитрівні, які були вчителями української мови і літератури. Та левова частка, основна заслуга і приклад любові до рідного слова належить моїй наставниці, учительці, поетесі, хорошій людині і щирій подрузі — Сав‘юк Ганні Іванівні.
Видання моїх творів було б неможливим без моральної підтримки, редакторських послуг і мотивації поетеси, редакторки альманаху «Джерельні дзвони» — Боєчко Марії.
Тож висловлюю щиру подяку за підтримку, допомогу і настанови двом чудовим талановитим поетесам: Ганні Сав‘юк та Марії Боєчко.
МОЯ КОРОТКА БІОГРАФІЯ
Я, Іваничук Ростислав Романович, народився 30 вересня 1988 року в мальовничому селі Перерів Коломийського району Івано-Франківської області.
Навчався в Матеївецькій ЗОШ 1-2 ступенів. Після закінчення 9-го класу продовжив навчання в Замулинецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. По закінченні школи вступив до Коломийського інституту управління природніми ресурсами. Навчався на кафедрі геодезії і картографії. Здобувши диплом бакалавра, працював ковалем у батьковій кузні.
Одружився з прекрасною жінкою — Киф‘як Лесею Іванівною. Згодом наша сім‘я поповнилась двома чудовими дітками: сином Станіславом і дочкою Златою.
З початком повномасштабного вторгнення поповнив ряди 80 оДШБ і по сьогоднішній день несу службу в даній бригаді.
ЗМІСТ
СЛОВО АВТОРА .. 3
Крик душі….5
Нездоланні…..6
Соколам …..7
Не відкладай життя на завтра..8
Наша доля…..9
Не для війни ростили ви синів..10
Я свідком став…11
Не забудем і не простимо …12
Як далі житимем?….13
Народові…..14
Ще осінь буде золотою…16
Віє вітер буйнесенький….17
Тим, кого нема…18
Журавлі…..19
Сон…..19
Переосмислення….21
Останній день літа….22
Пілотам…..23
Антиподи…..24
Пластунам…..25
ДШВ (Братчикам)….26
Короткі ночі….27
Сапери….28
Сталевим (АЗОВ)….29
Якби ж ти бачив, Тарасе…30
Лист до мами…31
Промінь надії…32
Полум’ям пекельним дихає війна..33
Багато в нас сьогодні патріотів…33
Не було страху в його очах…34
Весна…..35
Чи козацька слава вам уже немила?…36
Спалені душі…37
Обдирають тебе, мамо….38
СМС….39
Зазеленіли знов поля….40
Коли закінчиться війна?…40
Який чудовий світлий ранок..41
Світлій пам’яті друга…42
Загиблому другові «Зубру»…43
Я встав за тебе…44
Якщо судилося мені вернутись…45
Світанок барвами заграв..46
Душа, напевно, зчерствла…47
Біда….48
Чи знаєш свого спокою ціну?…49
Зів’ялі квіти….50
Для тебе домом стали небеса…51
Лише тоді ціну осягнеш…52
«Каток»…..53
“Адам”…..54
Десятий рік…..55
Слова…..56
Тиха ніч…..57
Сьогодні не напишу про бої…58
Допоки будуть люди….59
