Гуцульські приповідки та прокльони галицької Верховинщини. Галина Кутащук

Кутащук Г.
К 95 Гуцульські приповідки та прокльони галицької Верховинщини/Кутащук – Косів: Писаний Камінь, 2024 – 48 с.
ББК 84.4 (УКР6)

Гуцульські приповідки та прокльони галицької Верховинщини. Галина Кутащук 309,79 КБ | .pdf | Завантажень: 7

  • Комп’ютерна верстка Віталія Стефурака
  • © Г. Кутащук, 2024
  • © Видавництво «Писаний Камінь», 2024

А грім би ті спалив!

А з губи та в груди.

А шлях би ті трафив!

Баба з фіри – кобилі лекше.

Без муки нима розлуки.

Без сварки – нима господарки.

Біда біду перебуде, – одна мине, друга буде.

Богачєви и кугут несетси, а бідному і курка ни несетси.

Борщ без м᾽єса – то є зупа, хлоп без вуса – то є дупа.

Буде дристати широко, єк вереня, а тонко, єк волос.

В горбах ґаздувати, шо скалу лупати.

Він нас так любит, єк пси діда у вузькій вулиці.

Ґаздиня тримає три вугли в своїй хаті,а її чоловік – четвертий.

Ґазду видко по плотови, а ґаздиню по котови.

Де дві ґаздині в хаті, там ни підметено.

Дурні нарубали дров, а винна сокира.

Єк грім ни загримит, то чоловік си ни перехрестит.

Єк ни вміє срака срати, то най ни беретси.

Жінка без живота, єк машина без буфера.

Жінці лиш можна тогди вірити, коли руки складе.

З гівна кулеші не буде.

З курви ґаздиню шє можна зробити, а з ґаздині курву – ні.

Забула баба, єк дівков була…

Коло доброго мужа жінка, єк ружа.

Так тєгнитси, єк глиста на дощ.

У багатого коліна голі, а в бідного п᾽єти.

Файно їсти, добре спати – Бог здоров᾽ї мусит дати.

Чоловік – єк роса: сагодне є,а завтра нима.