«Тяжкий хрест. Терпіння». Дмитро Мохорук
Друга книжка Дмитра Мохорука – продовження роману-тетралогії “Тяжкий хрест”, у якій автор розвиває тему національно-визвольних змагань покутського люду під час панування Австро-Угорщини за свою кращу долю і волю. На грунті багатого історичного матеріалу,легенд та переказів автор змальовує пробудження національної свідомості на Покутті під егідою передової інтелігенції кінця Х1Х – початку ХХ століття.
Біля витоків цього пробудження стояли відомі читачеві з попереднього тому відомі письменники, а також політичні діячі та духовенство того часу. Автор продовжує розкриття трагічної долі, яка витала над родиною отця Кирила Гаморака.
Апофеозом роману “Терпіння” є створення Січі в рідному селі автора Топорівцях.
Художньо-краєзнавчий роман-хроніка розрахований для широкого кола шанувальників краєзнавства та красного слова.
Мохорук Д.І.
М 86 Тяжкий хрест, Тетралогія. Терпіння. Художньо-краєзнавчий роман-хроніка. Том 2. смт. Кути, «Писаний Камінь», 2007. – 278с.
«Тяжкий хрест. Терпіння». Дмитро Мохорук 1,08 МБ | .pdf | Завантажень: 1082
ISBN 978-966-8519-39-0
ЗМІСТ
Омелян Лупул. Хресна дорога……………………………………. 5
Терпіння……………………………………………………………………….. 7
Словничок маловживаних слів………………………………….. 273
Про автора………………………………………………………………. 275
ХРЕСНА ДОРОГА
Дмитро Мохорук, автор нового роману “Терпіння” із задуманої тетралогії “Тяжкий хрест” продовжує змальовувати події, які розгорталися на тлі пробудження національної свідомості на Покутті кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Якщо відомі письменники того часу творили історію і змальовували у своїх творах злиденне життя тогочасних покутян, то автор у своїх творах намагається відобразити життя та творчу діяльність самих письменників, а також представників місцевої політичної еліти та духовенства, словом, тогочасну інтелігенцію краю. Вони разом із своїми персонажами, робучим людом, як його називали, несли свій нелегкий життєвий хрест, що й відображено на обкладинці першого твору. Дивлячись на цей малюнок, мимоволі навіюються думки про український народ, який також не одне століття несе на собі тяжкий хрест.
На обкладинці другого тому художньо-краєзнавчого роману-хроніки “Терпіння”, автор показав, що поряд з інтелігентами-чоловіками, несли свій непосильний тяжкий життєвий хрест і жінки-інтелігенти, які уособлюють собою нашу неньку-Україну, яка теж уже століттями несе свій тяжкий хрест.
На грунті багатого історичного матеріалу авторові вдалося чудово відтворити дух епохи – періоду зародження Січі в Прикарпатті, зокрема в селах Завалля, Топорівцях та Стецеві.
В основу роману покладено багато фактів з життя селян та інтелігенції краю, про що свідчать прізвища відомих на той час діячів Трильовського, Окуневського, Войнаровського та багато інших.
У романі “Терпіння” задіяний потужний етнологічний пласт. Саме такі глибинні знання народного побуту дозволили письменникові правдиво передати тогочасне життя народу.
У це народне тло гармонійно вписуються згадувані постаті Василя Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини. Автор приділяє багато уваги цим персонажам, детально виписуючи окремі моменти їхнього життя і психологічні настрої, пов’язані з цим. Всіх трьох письменників автор змальовує без прикрас, з усіма болями й проблемами, без політичної заанґажованості, на противагу тому, як це робилося в минулих часах.
Прозаїк, як і в попередньому творі, залишається вірним собі в доборі художніх засобів і прийомів для змалювання подій і персонажів. Зокрема, в романі неодмінними атрибутами серед зображально-виражальних засобів є листи, які допомагають письменникові передавати настроєвість своїх персонажів, їх психологію, стосунки з рідними та близькими.
Дмитро Мохорук – майстер слова з неабияким життєвим досвідом. А ще й до того – безмежно закоханий у рідний край, своє село Топорівці, його історію та людей. Тож і переплавляє все пережите, почуте в легендах і переказах, знайдене в архівах у Слово, щоб у художній формі оживити ту історію і залишити для нащадків.
Михайло Стельмах, великий український прозаїк, драматург і поет, колись мріяв про талановитого читача. Бо й справді, чи це не щастя, коли в письменника є такий читач, який може достеменно його зрозуміти, а дійшовши до глибин авторського задуму, може передати його своїм близьким і знайомим, розкривши цим обдаровання самого митця.
Тож бажаємо і Вам, пане Дмитре, щоб цей Ваш твір, як і попередній, знайшов талановитого читача, який би зумів поцінувати Вашу творчу працю, покладену на вівтар свого народу, його історії. Хочеться вірити, що другий том художньо-краєзнавчого роману-хроніки “Терпіння” із задуманої тетралогії “Тяжкий хрест” посяде почесне місце серед творів красного письменства нашого часу.
З роси, як то мовиться, та з води Майстре. Високих Вам урожаїв і щедрих ужинків на ниві красного слова.
Омелян Лупул
поет, головний редактор видавництва «Рута»
Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича
