Перша Оксанчина ластівка
Про перших ластівок зазвичай говорять навесні. Ми ж у ці осінні дні, як першою ластівкою, втішені виходом дебютної книжки юної літераторки — десятикласниці Кобаківської школи Оксани Стусяк. Дівчина назвала збірку «Доторки злеліяного здвигу», що, мабуть, найповніше показує її тонке й трепетне ставлення до художнього слова.
На суд читача Оксана довірливо віддала прозові й поетичні твори — замальовки, роздуми, етюди, щоденникові нотатки, в яких проглядається її прагнення пізнати цей світ і себе в ньому. Як слушно зазначає Оксанина мудра порадниця, автор післямови до збірки Марія Равшер, юнка не претендує ні на глибоку філософічність, ні на розмаїття літературно-мовної палітри — «сільська звичайна дитина шукає себе в прагматиці дійсності, торує свою доріжку, щоб розповісти те, що нуртує у дитячій душі, не дає спокою, заставляє думати й писати».
Гадаємо, що читач, ознайомившись із доробком Оксани Стусяк, буде подивований її недитячою серйозністю і щирою безпосередністю, любов’ю до людей і своєї маленької Батьківщини — карпатського села Кобаків, що є невіддільною часткою великої України.
Принагідно додамо, що Оксана — цьогорічна переможниця районного літературного конкурсу «Свою Україну любіть» у номінації «Проза». Ще з п’ятого класу публікується у газетах «Гуцульський край», «Освітянський вісник», журналі «Гуцули і Гуцульщина» та інших регіональних виданнях. Вона відмінниця у навчанні, активний член учнівського самоврядування, учасниця художньої самодіяльності та різноманітних творчих заходів.
Сподіваємося, що перша Оксанчина ластівка стане початком її успішного творчого шляху, який у недалекому майбутньому приведе до осягнення вершин художньої майстерності. І тоді ми дізнаємося про з’яву на нашій благословенній Гуцульщині ще одного яскравого літературного імені.
Аделя Григорук,
член НСПУ та НСЖУ.