Рука різця не випускала. Творчий портрет Василя Кабина. Аделя Григорук

Рекомендовано до друку Правлінням Косівської регіональної організації Національної спілки художників України (протокол №6 від 11 жовтня 2021 року).

Рецензенти:

  • Чіх-Книш Б.В. — кандидатка мистецтвознавства, доцентка кафедри історії мистецтв та соціально-гуманітарних дисциплін Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва ЛНАМ;
  • Корпанюк В.В. — доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного
    університету ім.В.Стефаника, заслужений художник України.
  • Консультант Кочержук І.С. — голова Косівсьеої регіональної організації Національної спілки художників України, заслужений художник України.

Рука різця не випускала. Творчий портрет Василя Кабина. Аделя Григорук 9,32 МБ | .pdf | Завантажень: 250

  • Художнє оформлення Григорука Антона Антоновича
  • Комп’ютерний набір Марії Порох
  • Комп’ютерний дизайн Віталія Стефурака
  • Сканування, обробка світлин та оригіналів Юрія Пороха, Наталії Юрової

УДК 745.51(477.86)
Г 83

Григорук А.Г.
Г 83 Рука різця не випускала: Творчий портрет Василя Кабина — Косів: Писаний
Камінь, 2022. — 348 с., іл.
ISBN 978-617-7436-25-5

Рука різця не випускала. Творчий портрет Василя Кабина. Аделя Григорук

Видання знайомить читача із життєвим та творчим шляхом Василя Кабина (1908-1992), відомого мистця різьблення на дереві, педагога, учня Василя Девдюка — засновника Косівської школи художнього різьблення.

На широкому фактологічному матеріалі проаналізовано етапи мистецької практики В.І.Кабина, його роль в організації художнього виробництва на Косівщині в 30-х та 40-60-х роках XX ст., відтворено громадську та виставкову діяльність 70-80-х рр., звернено увагу на багатство орнаментальної мови та досконалу техніку виконання творів.

Для всіх, хто цікавиться здобутками художнього освоєння світу в контексті української народної культури.

Пролог. Василь Кабин: із когорти корифеїв

Гуцульське мистецтво різьблення на дереві славиться іменами видатних майстрів, які своєю творчістю вписали яскраві сторінки в його історію. Василь Кабин (1908-1992) — один із тих, хто впродовж багатьох десятиліть талановито трудився на цій ниві й залишив у спадок наступним поколінням багаті скарби рукотворних художніх див, які не втратять своєї естетичної цінності доти, доки людям буде потрібна краса у житті.

Василь Кабин народився в м. Косові тодішньої Станіславської, а тепер Івано-Франківської області. Після закінчення шестикласної школи вступив на навчання (1922-1927) до приватної художньо-промислової школи відомого педагога і мистця Василя Девдюка.

Був чи не найкращим учнем вимогливого, високопрофесійного й талановитого вчителя, досконало опанував техніками різьблення, інкрустації різними матеріалами, випалюванням, а також столярним і токарним ремеслом. Після завершення курсу фахового навчання ще три роки працював челядником (помічником) В.Г.Девдюка. Отримавши офіційний документ про закінчення школи, дістав право відкрити власну майстерню з підготовки різьбярів, чим він і скористався у 1928-му році.

До 1939-го року його школу закінчило чимало молодих хлопців. Учнями В.І.Кабина були відомі косівські різьбярі Гавриш В.В., Балагурак Д.В., Баранюк Т.Т., Кабин М.А., Кошак М.В., Матійчак В.М., Тимків Ф.М., Фокшей П.П., Юсипчук М., Пасічняк М., Мамчук М.

Василь Кабин — умілий організатор професійної діяльності народних майстрів: у 1934-му за його активної участі було засновано різьбярський кооператив із 50 чоловік, який працював до приходу радянської влади в 1939-му році. Кооператив відіграв вагому роль не лише в біографії його членів, а й у підвищенні якості художнього дереворізьблення, формуванні сталих стильових особливостей Косівської різьбярської школи.

Майстер В.Кабин був активним учасником громадського життя в Косові, засновником спортивного товариства «Бескид», членом національно-культурного товариства «Просвіта», просвітянського хору та драматичного гуртка.

У 30-х рр. XXст. брав активну участь у виставках народного мистецтва, що відбувалися в Жаб’ї, Варшаві, Львові, Кракові (1936), Закопаному (1939), відзначений грамотами організаторів виставок у Жаб’ї та Варшаві.

Уже в радянський час (1940-ий, 1944-ий рр.) він стає співзасновником артілі «Гуцульщина», членом правління, у різні роки — головою, завідувачем виробництва, начальником і майстром цеху.

Його, на теперішній лад, можна було б назвати «кризовим менеджером», бо як тільки на виробництві ставалися збої — В.Кабина в терміновому порядку призначали керівником, і він швидко налагоджував постачання матеріалами, якість і збут продукції, ліквідовував заборгованість із заробітної платні. Коли артіль входила в нормальний режим, починала давати прибуток, тоді партійне керівництво знаходило привід, щоб його з посади зняти (хоч основна причина — відмова В.І.Кабина від вступу в КПРС, а отже — нелояльність до радянської влади).

Як тільки на «Гуцульщині» в черговий раз починалися проблеми, В.І.Кабина знову призначали на керівну посаду. І так 18 років.

Одночасно з виробничою діяльністю В.І.Кабин не переставав працювати творчо. Він презентував свій доробок на найпрестижніших міжнародних, всесоюзних (за часів СРСР) та республіканських виставках, де його твори завжди викликали зацікавлення відвідувачів та високі оцінки організаторів і мистецтвознавців.

Провів персональні виставки в Коломиї (Івано-Франківська обл.) у 1978-му, 1983-му роках, в Косові — 1980-му році.  Посмертна виставка відбулася в Косові 2009-го року, до 100-річчя мистця.

У техніці різьблення та інкрустації деревом, перламутром, бісером (пацьорками), жирування металом створював тематичні тарелі, шкатулки, присвячені Т.Г.Шевченку, І.Я.Франку, Г.С.Сковороді, М.В.Гоголю, Лесі Українці, Ользі Кобилянській, Олексі Довбушу, Шолом-Алейхему для музеїв Києва, Переяслава, Львова, Івано-Франківська, Пирогова, Канева, Чернівців, Москви, Санкт-Петербурга (тоді Ленінграда), Ужгорода, Коломиї, Косова, Сум.

На замовлення наукових та культурних установ виконав велику кількість вітальних адресів у техніках різьблення, інкрустації та інтарсії.

Творчість Кабина відзначається великим жанровим розмаїттям: вази, кубки, фруктівниці, скриньки, рахви, рами для ікон і фотографій, підсвічники, хрести, дитячі іграшки, меблі, топірці, люльки, підноси, письмове приладдя, біжутерія, шахи, люстри, бра та ін.. Оформив інтер’єр ресторану у м. Яремче (1958).

Його роботам притаманні багатство орнаментальних композицій, досконала техніка виконання, тонке естетичне чуття та безсумнівний емоційний вплив на глядача.

… Більше ніж через 100 років масштаби явищ неминуче змінюються і на терезах історії ваговитішим виявляється те, що здавалося чимось «одним із…».

Час учинив так і з творчістю Василя Кабина, яка сьогодні випукло виступає в усій своїй значимості на мистецькому овиді XX століття. Це щось на кшталт сонячного променя чи музикального звуку: і той, і той займає мало місця в реальності, але це — первинний елемент будь-якого тепла і світла, необхідного для життя. Подібну фантастичну метаморфозу перетерпіла в часі і творчість Василя Кабина: на зламі епох у так звані «нульові» відтіснений соціальною байдужістю до культури на віддалені марґінеси — у 20-ті роки третього тисячоліття він, як бурхливий гірський потік, виринає на поверхню, щоб явити цікавим очам багатство орнаментальних рішень власних творів, довершених і безумовно прекрасних своєю теплою людяністю. Вони — наче згустки сконцентрованої реальності, перетворені в символічні знаки його різьбярської епіки.

Ми не беремося стверджувати, що Василь Кабин у всьому передбачав запит сучасної людини на повернення до духовних витоків, відшукування ментальних первнів, але він з виїмковою проникливістю, десь на емоційних рівнях, передбачив, що неминуче прийде час нових заглиблень в гуцульську автентику та духовних пошуків у царині прадавньої єдності поколінь.

Не будемо категоричні й у судженнях про його вплив на підвищення індексу ідентичності в українській ментальності.

Але ті сторінки, що їх у Книзі буття вирізьбив Василь Кабин, дають чимало матеріалів для роздумів, і це робить його спадок творчо живим. Недаремно він із когорти корифеїв…

Аделя ГРИГОРУК

Подяка

Висловлюємо щиру вдячність за надані архівні матеріали та інформацію про твори В.І.Кабина в музеях України шановним добродіям та добродійкам:

  1. Гайдаєнкові Ігорю Васильовичу, Пригонюк Світлані Петрівні — науковим працівникам Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»;
  2. Денисенко Наталії Павлівні — провідній науковій працівниці Національного музею українського народного декоративного мистецтва (м. Київ);
  3. Джуранюкові Юрієві Йосиповичу — завідувачу сектору облікового відділу Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини;
  4. Каркадим Катерині Григорівні — завідувачці науково-експозиційного та виставкового відділу Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття (м. Коломия);
  5. Конопелько Юлії Сергіївні — методистці методичного фонду (музею) Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва ЛНАМ;
  6. Кочержукові Іванові Степановичу — голові Косівської регіональної організації Національної спілки художників України;
  7. Лебідь Тетяні Петрівні — науковій працівниці Івано-Франківського краєзнавчого музею;
  8. Манжарі Ганні Іванівні — завідувачці науково-дослідного відділу фондової роботи Шевченківського національного заповідника (м. Канів);
  9. Срайчуку Юрієві Васильовичу — директору Історико-меморіального музею Олекси Довбуша (м. Івано-Франківськ);
  10. Шоробурі Андріані — науковій працівниці Львівського музею етнографії та художнього промислу.

За створення фотокаталогу робіт В.І.Кабина, що знаходяться в приватних колекціях, — Володимирові Бенедичуку; за переклад вступної частини — Світлані Цикаляк (англійська мова); Любові Левицькій-Бієвській (німецька мова); Ользі Покальчук (французька мова); Томашеві Ґжеґоржу (польська мова).

За ілюстративні світлини з краєвидами Косова та Гуцульщини – Наталії Юровій, фотомисткині, лавреатці всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

А також усім, хто відгукнувся на прохання надати свої спогади про В.І.Кабина.

Хай Бог благословляє всі ваші добрі справи!

Зміст

Пролог

Василь Кабин: із когорти корифеїв …………4
Vasyl Kabyn: From a cohort of luminaries Translated by Svitlana Tsykaliak….8
Wasyl Kabyn Einer der bekannten Schnitzmeister Übersetzung: Ljubow Lewyzka-Bijewska..12
Vasyl Kabyn : Grand maître de l’art Hutsul Traduction Olga Pokalchuк………..16
Wasyl Kabyn – z kohorty luminarzy Człowiek wybitny Tłumaczenie: Tomasz Grzegorz…20

Частина перша
Яре зерно душі…25
Витоки…25
Дитинство на зламі епох…29
Навчання у школі В.Г.Девдюка…39
Перші кроки на власному мистецькому шляху…45
Служба в 15-му уланському полку … 49
Від 1930-го до 1939-го: праця, творчість, громадська діяльність … 63

Частина друга

Роки випробувань і праці…………. 83
Перші «совіти». Війна … 83
Повернення до мирного життя. Організація художнього……..94
виробництва на Косівщині…..109
Замовлення для музеїв України………..117
Стрімкі зигзази трудової біографії….120
Творчі стосунки з художниками і вченими…125
Шевченкіана Василя Кабина…134
Видатні діячі літератури у творах Василя Кабина….141
Вітальний адрес як жанр образотворення в доробку Василя Кабина…….160

Частина третя

Золоте жниво творчості…………..175
Щедре розкрилля таланту в 70-80-их роках XX століття……175
Персональні виставки в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини….193
Сакральні твори в доробку В.Кабина…193
Шахи….207
Дитячі меблі….210
Задля іскринок щастя в дитячих очах (іграшки)…….215
Прикраси з дерева…….218
На висотах літ і визнання……..225
Повернення із вічності…………..231
Узір, котрий не закінчується…233
Гіллясте дерево роду…237

Частина четверта

Василь Кабин у спогадах сучасників…..257
Василь Кабин – самобутній косівський різьбяр (Михайло Бродович)….259
Окрайці споминів про тата (Роман Кабин)……..260
Рікою пам’яті (Богдан Сорохан)………262
Мистецький дух артілі (Володимир Тутуруш)……..264
Слово про майстра (Юрій Джуранюк)……..266
Людина щирого серця (Ірина Гринюк)………..268
Мій хресний батько (Дарія Даниш-Тимків)270
Пам’ятні сторінки історії мого роду в розповідях
Василя Кабина (Неоніля Мартинюк)…………272
Яскрава і незабутня зустріч (Лариса Мартинюк)………..274
Спогади про діда Василя (Любомир Кабин)…….276
Казки дідових рук…(Всеволод і Наталія Миколайські)…………..278
Присвята дідові — знаменитому різьбяреві
Василеві Кабину (Ліліана Косановська)…………..280
Національно свідома родина (Олег Панчук)…….282
Спомини, які завжди зі мною (Ольга Покальчук)…………284
Незабутні… Василь Кабин (Катерина Каркадим)………..285
Моє щире слово про світлу людину (Остап Гавриш)……288
Один штрих до життєпису В.І.Кабина (Іван Кочержук)……………290
Спомин про глибочінь душі (Степан Бзунько)292
Увага до творчої молоді (Іван Кіщук) ………….298
Він жив і творив на славу України (Людмила Луканюк)……………296
Знаменитий різьбяр і шанована людина (Ольга Мартинюк)….297

Частина п’ята

Твори В.І.Кабина в музеях України….309
Національний музей українського народного декоративного мистецтва (м.Київ)…309
Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»..313
Канівський музей-заповідник Тараса Шевченка…….314
Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського (м. Коломия)..315
Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини…326
Івано-Франківський краєзнавчий музей…328
Методичний фонд (музей) Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва….329
Львівський музей етнографії та художнього промислу…331
Національний музей народної архітектури та побуту України в селі Пирогово…332
Список використаних джерел…333
Іменний покажчик………338
Подяка…345