Гуцули на кухні
Мабуть, кожному, хто хоч раз побував у Карпатах, доводилося куштувати традиційні гуцульські страви. А той, хто їх ще не пробував, матиме тепер можливість сам приготувати гуцульські смаколики.
У видавництві «Тиса» побачила світ книжка кулінарних рецептів знаного косівського редактора і краєзнавця Петра Гавуки та львівської журналістки і краєзнавця Олени Масляник «Гуцульська кухня». Це повноколірне 128-сторінкове видання пропонує рецепти найпопулярніших гуцульських народних страв, які пройшли «випробування» століттями. У них поєднані особливості традиційної карпатської, а також кухонь народів, які є сусідами гуцулів, зокрема, румунів, словаків, угорців та ін., а також сучасної української кухні.
Як зазначають у передмові автори, у всі часи й у всіх народів страви національної кухні вбирають у себе дух і характер народу, який їх створив, відтворюють стиль його життя. У цьому можна переконатися, коли приїхати в Карпати — гори тут прості у своїй величі, суворі й щедрі водночас, як і люди, які живуть тут. Гуцули — народ глибоко віруючий, роботящий, гостинний. Бог наділив їх мистецьким і ґаздівським даром, а також навиками смачного куховарства. Тож не дивно, що гуцульська національна кухня відома далеко поза Україною.
Карпати для місцевих жителів — не лише рідний дім, а й джерело існування. Адже ліс — справжній годувальник: увесь літньо-осінній сезон триває заготівля грибів і ягід. У чистих потоках виграє форель, з полонинських пасовищ господарі приносять запашну бриндзю, сир, молоко. Усе це — основа уславленої й улюбленої багатьма гуцульської кухні. Характерною її рисою є простота набору продуктів і доступність технології приготування. А традиційні місцеві овочеві, молочні, рибні та м’ясні страви мають високі смакові якості. Особливо тоді, коли приготовлені в сільській печі, в глиняному чи чавунному горщику, без додавання штучних компонентів: жирів, барвників, ароматизаторів, згущувачів…
Гуцулки — справжні берегині автентичної кухні. В кожної з них є свої таємниці приготування страв — і святкових, і на щодень, — які передаються у родині з покоління у покоління, а також запозичені в різних регіонах Карпатського краю. І це дуже похвально, що досвід передається від матері — доньці, від бабусі-внучці, сусідам. Подекуди добрі куховарські здібності мають і чоловіки. Гуцульська кухня вирізняється простотою і водночас оригінальністю страв. Найбільш уживані тут продукти: кукурудзяні борошно й крупа, картопля, квасоля, гриби і, звичайно ж, бринза або «бриндзя», як ласкаво називають її самі гуцули.
Має гуцульська кулінарія свої властиві тільки їй, традиційні страви. Це — бануш (банош), який готують з кукурудзяного борошна й сметани у чавунному казанку на відкритому вогні. До гуцульської кухні також відносяться: гуслянка (кисломолочний продукт), вурда (різновид овечого сиру), шупеня (страва з квасолі) та інші.
Гуцульська кухня надзвичайно багата національними традиціями та розмаїттям страв. Тож читайте, варіть, смакуйте гуцульськими стравами, частуйте ними рідних, друзів, знайомих. І хай у вашому гостинному домі пахне Карпатами.
Анна Грапенюк.
Р.S. Придбати книгу можна у всіх гуцульських райцентрах через розповсюджувачів журналу «Ґражда», а також замовити за тел. (067) 6711558.
«Гуцульський край», №1, 6.01.2017 року
