Літературно-художнє видання «Поміж любов’ю і вічністю». Іван Війтенко
Автор висловлює щиру подяку за сприяння у виданні книжки синам Василеві, Дмитрові та дочці Зоряні.
Поміж любов’ю і вічністю – одна миттєвість. Чомусь я се зрозумів лише тоді, коли поміж мною і коханою дружиною Марією постала безодня вічності.. В любові і злагоді ми прожили в парі пів століття. Збудували просторий, світлий будинок, посадили молодий фруктовий сад, виростили і дали путівку у широкий світ дочці Зоряні і синам – Дмитрові і Василеві. На жаль підступна хвороба забрала, на сімдесят другому році життя, мою лагідну і вірну дружину, а в дітей і внуків добру маму і бабусю.
Час добрий лікар, але біль в серці час від часу нагадує про втрату. Колись з дружиною я зустрінуся на небесах, а ліричні рядки,
які присвятив їй будуть нагадувати потомкам, що і ми, у свій час, засівали ниву життя зерном добра, любові і зоряних надій.
Війтенко І.Д.
В 41 Поміж любов’ю і вічністю : Світлій пам’яті др ужини Марії. поезія / І.Д. Війтенко, Коломия: «Файно.Друк», 2025. 148 с.: іл.
УДК 84 (4УКР)
В 41
- Набір, упорядкування авторське
- Коректор Оксана Зварич
- Верстка, дизайн Ігоря Зварича
Зміст
Збірка «Вибирай кольори» (2005 р.)
А всі казали, що ти холодна…..5
Пам’ятаєш, як падали зорі…….6
Збірка «Журавель на стерні» (2008 р.)
А все було, неначе як і личить….8
Ти ще русява, а я сивий……9
Хто зігріє в негожу годину?……10
Як твою вірність перевірити?……12
Котився колесом по небосхилі…..13
В нічому я не прагну половини……16
Збірка «Келих сонця» (2009 р.)
Ти знову кажеш: «Ще не вечір!»….18
Розвій мою задуму і печаль……19
Цілує річка берег, берег – річку……20
Канули літа наші у Лету……22
Я віддзеркалюсь у твоїх очах……23
Щедрим дощиком із хмарини……24
Сповиток ночі твій гойдає сон…..26
Коли погаснуть в небі всі світила……27
Збірка «За ниткою Аріадни» (2014 р.)
Твоїм ім’ям сумую і радію…..29
Я її ревнував до сина…..30
Без тебе не цвістиме без……32
Золоте весілля…….34
Збірка «Соло сонця» (2021 р.)
А к р о в і р ш ………37
Волосся розплелося на подушці…..38
Зацілую літнім дощем……40
Вони стояли поруч чимось схожі……41
Сльозою неба причастився вечір….42
Я твоє не затьмарював сонце….44
Застигла на віях сльоза, як кристал……45
Коли ми проводжали тебе……46
А здавалося, що я сильний…..48
От і все – завершилась дорога……49
Я був і на коні, і під конем…..50
Мою смерть засвідчили офіційно……52
У тому світі, де ще квітли вишні….53
На кордоні – між «до» і «після»……54
Дичку-яблуньку посаджу…….56
Як сумно на землі без тебе…..58
Я – мов човен з одним веслом…..59
Я не навчив її любити осінь……60
Чомусь сумною стала рідна хата….61
І знову пригадалися гаївки…..62
Мені тебе подарувала доля….63
Тепер уже не мають значення……64
Не підемо по стиглу малину…..66
Без тебе сумно в сему світі жити….67
Я з тобою пройшов сто доріг….68
Збірка «Автограф на камені» (2022 р.)
Достиглим яблуком до твоїх ніг…..70
Чуєш, сину, як вітрів кларнети….72
Півонії багряні розцвітали…..73
У лікарняному вікні…….74
До тебе йшов по зоряних стежках…..76
Загубив я від дверей до раю……77
Тобою дихав і горів…..78
На твоїй могилі забуяли цвітом……80
Мені байдуже, що ідуть дощі……81
Хотів до тебе доторкнутись словом…..82
Коли ще розцвітав під небесами….84
Любове перша і любове крайня……85
Котяться за обрій сонячні заграви…..86
Налий мені червоного вина……88
І знову біль пронизує клітини……89
Чорний метелик, як ніч безголоса…..90
Над землею хмари опустили крила……92
Я її видумав у снах і мріях…..93
Колись, як уже зблідне сонця блиск…..94
Для себе в неба не просив багато……96
Хотілося б намалювати сад….97
Стою біля гранітної плити…..98
Допоки сонце біль роси…….99
Про що я думаю в ту мить……100
Не прийдеш до мене з літа-літечка….101
Як ти без мене, як я без тебе?….102
Шаляновою тішилась хусткою…..104
Збірка «Строфи з-під крила Фенікса» (2023 р.)
На очі навертається сльоза……106
Я сьогодні святковий такий….107
Колись, як вже закінчиться війна….108
Невже тобі замало свого горя….109
На перехрестях долі…..110
Коли ще вечір вечором не став…..111
Мені ще так ніколи не боліло….112
Запраглося і літа, і тепла……113
Коли в душі бентега й колотнеча…..114
Ти в світах, де немає мереж….116
То не моя вина – мій біль……117
Чому тебе не взяв на дужі руки….118
Пробач мені, як лише ти уміла…..119
Загусла кров у втомленому тілі….120
Збірка «Ген любові» (2024 р.)
У зелених твоїх очах…….122
Дерева, як білі олені…….123
Була весна і був я молодим…..124
Рожевим цвітом йона лебедить…..125
Ти – мов квітка в ранковій росі…..126
Холодна вічність над твоїм чолом……128
Теплий вітер шарпає чуприну……129
Коли застигнуть сльози ув очах……130
Нині Марії – десь у храмі служба….132
Ти мені потрібна, мов повітря……133
З нових поезій
Грудневий день за обрієм дотлів…..135
Я знав, що літо відгорить…..136
Червоне сонце котиться у ніч….137
Чом до мене приходиш у снах……138
У даль пливе життя ріка…….139
А чи була зі мною ти відверта?…..140
Легітний вітер розвіває квіти…..141
Я полюбив твої зелені очі….142
Кривавим плугом зорані поля….143
