Вибрані поезії для дорослих і дітей, пісні «Відлуння». Микола Калачик

26.06.2025 · Видання

У сьомій книжці вибраного «Відлуння» прикарпатський поет, уродженець покутської Новоселиці, член НСЖУ, лауреат літературно-просвітянської премії ім. Марійки Підгірянки та лауреат літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини Микола Калачик пропонує вибрані поезії минулих літ із його попередніх видань: «Чекання», «Сік землі», «Орли Карпатських гір», «Попадя Маруся і опришок Марусяк» та «Журавлята»; подає новий цикл віршів «Відлуння», у якому засуджує московсько-рашистську агресію та висловлює сподівання на нашу Перемогу над ворожим чорним воронням.

Автор, якому притаманні почуття любові до рідних батьків, закоханості у жіночу красу, у природу рідного краю (як і в попередніх поетичних збірках) радує читачів ніжною лірикою. А до неї додає «Пісенний розмай», створений музикою українських композиторів — його друзів (із пісенника «Лети Покуттям, пісне»).

Видання розраховане на масового читача.

Відлуння.-Микола-Калачик.pdf 2,24 МБ | .pdf | Завантажень: 123

Микола Калачик.
Відлуння: (поезії для дорослих і дітей, пісні) /Микола Калачик. — Косів: «Писаний Камінь» 2023. — 254 с.

Літературні редактори: Іван Грекуляк, Іван Андрушко
Видавничий редактор: Михайло Павлюк
Переднє слово: Іван Оробець
Дизайн і верстка, комп’ютерне складання: Віталій Грицай
Коректор: Іван Андрушко

ВІН УВІБРАВ УСЕ ПО КРАПЛИНІ

У передмові до поетичної збірки Миколи Калачика «Сік землі» світлої пам’яті Мирослав Попадюк зауважив, що одна із головних складових творчості автора — це тематичне розмаїття. Та чи не найяскравіше ця складова проявляється саме у книзі «Відлуння». Бо тут тісно переплетені дитяча, інтимна, пейзажна та громадянська лірика. Як книга вибраного, вона заслуговує на увагу ще й тим, що дозволяє відстежити динаміку поетичної майстерності поета, побачити широту його захоплень, що, будучи помноженими на чималий життєвий досвід, визріли добірними літературними плодами.

За своєю формою поезія Миколи Калачика проста і зрозуміла, читається легко, тому що вона близька до народної:

Пада листя саду в теплий падолист.
Біля тебе сяду, як осінній лист.
(«Осене моя»)

Це легко простежується у віршах зі збірки «Чекання». Ліричний герой його творів — з відкритою і щирою душею. Він часто веде розмову із читачем, дає поради, закликає діяти, жити повноцінним життям, при цьому не нав’язуючи власної думки:

Чи люті зими, а чи зливи,
Чи снігом трави замете,
А ти кохай в цей день щасливий,
А ти живи, мов Прометей.
(«О без кохання дуже сумно»)

У поезіях збірок «Сік землі» та «Попадя Маруся і опришок Марусяк» домінує переважно громадянська й пейзажна лірика. Тут і виражена словами любов до рідного краю, його діячів, і оспівування гармонії у взаємостосунках людей між собою та довколишнім світом, і розуміння важливості праці заради України:

Не далася воля нам у віно,
Ми стаєм мудріші з кожним днем.
Україно, рідна Україно,
Ми для тебе творим і живем!
(«Дух народу не згасне»)

По-особливому поетичний талант Миколи Калачика визрів і засвідчився у віршах для дітей. Як педагог із багатолітнім стажем, він розуміє смаки і уподобання маленьких читачів, а тому пише яскраво і образно. У нього «дівчата, мов зірнички, промінь тягнуть із води»; «і пливуть на возі дні, теплом багаті», а ще лелеки напружують крила, «щоб з вітром летіти далеко». І в цій книзі теж представлена дитяча поезія, що, безперечно, є домінантною у творчості поета, а збірка «Журавлята» як за змістом, так і за оформленням є однією із найкращих дитячих книг, виданих на Снятинщині в останні десятиліття.

Із болем відгукується поет на сьогоднішні дні в Україні. Цей біль, поєднаний із твердою вірою у Перемогу, виливається в однойменному із назвою книги розділі «Відлуння». У цьому розділі також, як і в попередніх, червоною ниткою проходить любов у широкому своєму прояві: до Батьківщини і рідного краю, до природи і людини. Характерно, що в автора ці життєві тенденції часто переплітаються: він не розділяє їх, а подає так, як відчуває сам, як це відбувається у реальному житті:

…Вже зорі стрічають час ночі
З гуцульського синього неба…
Здається, що то твої очі,
Як жаль, що тут, мила, без тебе!
(«Карпати, Карпати…»)

Розділ «Пісенний розмай» наочно засвідчує мелодійність поезій Миколи Калачика. Його тексти поклали на музику Петро Корж, Любомир Равлюк, Степан Ткачук та інші композитори.

Як бджілка-трудівниця збирає солодкий нектар, так поет Микола Калачик все свідоме життя збирав і продовжує по краплині збирати заховані у словах красу і мудрість рідного краю. Своє зібрання він уклав у шість поетичних збірок, а нині, повибиравши найвагоміше, найдобірніше та доповнивши новим доробком, з любов’ю дарує вдячним читачам. Смакуйте, пийте, насолоджуйтеся: це — сік рідної землі, що дає сили і орлам Карпатських гір, і покутським журавлятам, і єднає всіх нас у святому чеканні Перемоги і миру та благородному пориві трудитися заради них.

Віриться, що творче горіння Миколи Калачика ще довго зігріватиме залюблених у рідне Слово читачів новими доробками: