Збірник пісень для дітей «Звучить піснями солов’їно…». Любов Костюк-Чупринчук

Збірник пісень для дітей Любові Костюк-Чупринчук «Звучить піснями солов’їно» вміщує вісімнадцять вокальних творів різноманітної тематики. Тут твори про Україну, християнські свята, про любих матусь і татусів, а також — про симпатичних звірят, пташок, домашніх улюбленців. Музику до пісень створили композитори Микола Ведмедеря та Лариса Чупринчук.

Збірник пісень для дітей «Звучить піснями солов’їно...». Любов Костюк-Чупринчук

Автори пісень прагнуть наповнити дитинство наших хлопчиків і дівчаток радістю, щастям, любов’ю і миром.

Пісенник дає можливість формувати репертуар вихованців дошкільних навчальних закладів, учнів 1-4 класів загальноосвітніх і музичних шкіл. Для музичних керівників, учителів музики, викладачів музичної школи, студентів музично-педагогічних спеціальностей ВНЗ.

Збірник пісень для дітей «Звучить піснями солов’їно...». Любов Костюк-Чупринчук 2,52 МБ | .pdf | Завантажень: 179

Костюк-Чупринчук Л.П.
К 72 Звучить піснями солов’їно: Збірник пісень для дітей /Муз. М.Ведмедері, Л.Чупринчук — Косів: Писаний Камінь, 2025. — 56 с.
УДК 784

ISBN 978-617-7436-33-0

Авторка висловлює щиру вдячність редакторці п. А. Григорук, директору видавництва «Писаний Камінь» п. М. Павлюку, дизайнеру видавництва п. В. Стефураку за підтримку і допомогу у виданні цього збірника пісень.

© Л.Костюк-Чупринчук, вірші, 2025
© М.Ведмедеря, Л.Чупринчук, музика, 2025
© А.Г. Григорук, вступна стаття, 2025
© Видавництво «Писаний Камінь», 2025

НЕХАЙ ДІТИ ЗРОСТАЮТЬ У ПІСНІ

Любов Костюк-Чупринчук у світі естетичних професій для себе вибрала музику – сферу тонкої взаємодії зі світом людини, природи, гармонії з Богом. Вона викладає в Кутській школі мистецтв, уводячи дітей у світ прекрасного; довгий час – з 2003 до 2016 року – була її директоркою, а з 2016-го до 2022-го – заступницею директора. Пише музику до віршів різних поетів і стала авторкою пісень, які глибоко проникають у душу, як, до прикладу, «Матері», «Лист до матері», «Багатство», «Гімн людині» на слова Богдана Радиша-Маринюка.

З дитинства Любов Костюк-Чупринчук пробувала себе в поезії, що було нелегко, але чуття гармонії, ритму допомагали долати бар’єри незвичного. І хоч вона і зараз у пошуку, в торуванні нелегких стежин до Королівства поезії, певні результати вже окреслилися.

Любов Костюк-Чупринчук власний поетичний дебют назвала «На перехресті думок» – це збірка, видана в Києві 2021 року, в якій авторка пропонує читачеві свій погляд на життя, роздуми про людину та її земне призначення.

Друга книжка – «Хай буде щасливим дитинство» – 2022-го року видання, побачила світ також у Києві й присвячена внучці Вікторії, а отже торкається всього, що близьке й зрозуміле дітям. У ній – любов до тварин і птахів, замилування квітами й голубим небом з кучерявими хмарками, ніжність до найближчих, найрідніших людей і очікування свят: Дня Миколая-чудотворця, Різдва, Великодня. А оскільки Любов Костюк-Чупринчук передає в своїх віршах настрій дітей, який тонко відчуває і знаходить для нього ритм, мелодію, то й захотіла покласти їх на музику. І хоч вона сама є авторкою пісенних композицій, про що вже згадувалося, на цей раз вирішила довірити свої тексти колегам по цеху – Миколі Ведмедері та Ларисі Чупринчук.

Микола Ведмедеря – добре знаний в Україні харківський композитор, автор музики сотень пісень, в основному для дітей. Він пише свої твори на вірші як відомих, іменитих поетів – Володимира Сосюри, Марійки Підгірянки, Миколи Сингаївського, Андрія М’ястківського, Володимира Лучука, Вадима Крищенка, Богдана Радиша-Маринюка, Володимира Верховеня, Тамари Коломієць, так і молодих поетів, а навіть дітей.

М.Ведмедеря публікував свої твори в журналах «Малятко», «Барвінок», «Дошкільне виховання», більш ніж у 30-ох окремих виданнях. Викладачі Сумського педагогічного університету П.Зуєв та Л.Зуєва включили до свого навчального посібника для студентів музично-педагогічних спеціальностей 26 творів М.Ведмедері. Високо оцінюючи творчість композитора, автори посібника зазначають: «Попри те, що композитор (М.Ведмедеря – А.Г.) обмежив свій творчий доробок здебільшого одним жанром, він щасливо уникнув у ньому образної й музичної одноманітності та штампів» (Зуєв П.К., Зуєва Л.В. Практикум з акомпаніаторської майстерності (аранжування та виконавська редакція для баяна та акордеона вокальних творів сучасного українського композитора Миколи Ведмедері). – Суми, 2016).

У творчому тандемі з Любов’ю Костюк-Чупринчук композитор написав шість творів – «Україно, рідна ненько», «День народження у Білки», «Пташка внадилась до нас», «Дятел стукає», «Вітання з Великоднем», «Святий Миколаю». А на вірш дівчинки Вікторії – внучки Любові Петрівни – створив пісню «Чарівна наша фея».

Лариса Чупринчук – композиторка, викладачка Кутської школи мистецтв. Вона пише інструментальні твори, пісні. Найпліднішою в пісенній царині є її праця з поетом Миколою Близнюком, з яким разом створили шістнадцять пісень і видали дитячий пісенник «Всі ми любимо співати» (2012).
На вірші Любові Костюк-Чупринчук молода композиторка написала десять пісень – «Україно, рідна ненько», «Добра Рибка золота», «Ти іще мале дитятко», «Любіть матусю, діти», «Діти-янголята» (присвячено дітям – жертвам війни), «День народження у Білки», «А у нас є сірий кіт», «Пори року», «Кошенята», «Святкує Україна». Лариса Чупринчук, як і Микола Ведмедеря, одну пісню, вміщену в цьому збірнику, – «Засумувала Осінь» – створила на вірші школярки Вікторії Чупринчук, своєї донечки.

Відрадно, що твори для дітей Любові Костюк-Чупринчук зі збірки «Хай буде щасливим дитинство» завдяки композиторам Миколі Ведмедері та Ларисі Чупринчук дістали музичні крила й полинула до юної авдиторії.

Вірші свідчать про знання рис характеру, психології дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, їх вокальних можливостей. Пісенні композиції, вміщені у збірці, скеровані на розвиток музичного сприймання, враховують вплив віршів і музики на виникнення, формування, розвиток у дітей таких почуттів, як радість, щирість, співпереживання, відвертість, замилування красою довколишнього світу, любов до Вітчизни, до матері, прагнення до самовираження.

Любов Костюк-Чупринчук, Микола Ведмедеря та Лариса Чупринчук прагнули, щоб і вірші, і музика опиралися на міцний фундамент української народнопісенної традиції та на засади національної народної педагогіки. Дидактичний досвід українських сімей свідчить, що дітей від народження оточувала пісня. Авторка віршів поклала в основу пісенника саме цей фактор, тому пропонує маленьким виконавцям тексти, близькі до жанру дитячого фольклору – про котика, пташку, білочку, дятла, золоту рибку, про осінь і зиму, про любих матусю й татуся.

Є у збірнику й пісні до свят. «Святий Миколаю» (музика М.Ведмедері) позначена радісним очікуванням дітьми містичної ночі з подарунками від доброго Чудотворця. Пісня розпочинається пейзажною замальовкою, що викликає піднесено-романтичний настрій:

Зима-зимонька в дорозі,
Скоро снігом вкриє все, –

а разом із білосніжною північною гостею прийде до діток і святочний чарівник:

Свято в гості завітає –
Миколай до нас прийде.

Неспішна музика творить небуденну атмосферу казки в кожному домі, і діти стають її найпершими та головними учасниками.
Але дітки просять подарунків не лише для себе – вони чекають від Святого благословення здоров’ям для сім’ї та родини, для всіх людей, миру для своєї любої Вітчизни:

Прошу я не так багато:
Про добро у кожній хаті,
Людям всім – здоров’я, сили,
Для Вкраїни прошу миру!

У вірші вдало використаний прийом монологу, розповіді від першої особи, де оповідачем є найменший член родини – синочок чи донечка, і це творить атмосферу щирості й дитячої безпосередності та підкреслює загальноприйняту в народі думку, що дитяче прохання і Господь, і святі завжди чують на небесах.

Таким же радісним настроєм пройнята пісня «Святкує Україна» на музику Лариси Чупринчук. Музичний вступ налаштовує і виконавців, і слухачів на світлі емоції, бо твір не лише про одне з найвеличніших християнських свят, але й про нашу дорогу Батьківщину, де народилися, живемо, де маємо все, щоб бути щасливими. Але в країні зараз точиться кривава війна з російськими окупантами, й тому діти, рано подорослішавши, просять у воскреслого Христа миру для України:

Щоб не знали ми біди,
Миру хочем – я і ти.
А сьогодні – день величний,
Пісня лине із небес,
І святкує Україна –
Нам Ісус Христос воскрес!

У своїй чистоті й довірливості діти певні, що воскреслий Господь поблагословить їх у цьому прагненні.
Патріотична тематика пісенника нерозривно поєднана з темою війни. Великим болем пронизана пісня «Діти-янголята» (музика Л.Чупринчук), присвячена маленьким українцям, що стали жертвами рашистських окупантів:

Це діти ті,
Що не дожили
Почути трелі солов’я,
Що їх рашисти погубили
Й забрали в матерів
Малят…

Любов Костюк-Чупринчук висловлює впевненість у майбутній перемозі над ворогом, як і в тому, що невинні діти-янголята своїми білими крильми оберігатимуть рідну землю:

Час зарубцює
Свіжі рани,
І мир вернеться
В Україну.
Літати будуть
Янголята
І берегтимуть
Батьківщину…

Є в доробку авторки віршів та композиторки й цікавий твір «Ти іще мале дитятко» із жанровим проникненням в колискову пісню, її настроєву своєрідність, витворену в найдавніших пластах фольклору. В пісні мовиться про любов мами й тата до дитини, поєднану з красою, ніжністю, задушевністю почуття, про довколишній рожевий світ, янголятко, дане дитяткові Богом, і про майбутні життєві стежечки.

Авторка вживає слова зі зменшувальними суфіксами, звертання, розмовні інтонації. Імперативні вислови – «пам’ятай, що це щедрий дарунок», «молитву складай», «Богу й ангелам шану віддай» – поєднуються з описовими:

Все довкола ще рожеве,
І життя таке щасливе.

Світла, пастельна палітра, любов’ю та піклуванням забарвлений колорит якнайліпше підходять цьому творові.

Увагу вчителів музики привернуть і такі пісні Любові Костюк-Чупринчук, як «День народження у Білки» (музичні версії М.Ведмедері та Л. Чупринчук), «Дятел стукає», «Пташка внадилась до нас» (обидві на музику М.Ведмедері), «Добра Рибка золота», «А у нас є сірий кіт» (музику до обох створила Л.Чупринчук). Головні герої цих пісень добре знайомі дітям, про них вони охоче і слухають, і читають, і співають. Прозора тональність, синтезування музично-живописної образності, виразність сюжету – такі риси цих пісень, гадаємо, зроблять їх популярними вокальними творами в репертуарі дошкільнят та молодших школяриків.

Діти, які вивчать такі пісні, зможуть брати участь у різних концертах і як артисти-солісти. Це благотворно вплине на розвиток їх вокальних, артистичних та мовних здібностей, формуватиме сценічну поставу, вміння триматися перед слухачами.

Різноманітність тематики цього невеликого пісенника, виразність художніх засобів, емоційна сила пісень, створених Любов’ю Костюк-Чупринчук у творчому тандемі з Миколою Ведмедерею та Ларисою Чупринчук, – це реальний світ дитинства – простий, сонячний, енергійний, який здатний наповнювати життя малечі радістю, бути важливим засобом виховання художнього смаку та естетичних почуттів юного покоління.

Аделя ГРИГОРУК,
письменниця, членкиня НСПУ, НСЖУ, НСКУ,
заслужений працівник освіти України

Творча співпраця з композитором Миколою Ведмедерею

МИКОЛА ВЕДМЕДЕРЯ — відомий український композитор. Він народився 28 жовтня 1952 року в селі Юрченково Чугуївського району на Харківщині в селянській родині. Змалку потягнувся до пісні й музики. Прикладом для хлопчика була його родина: мама й тітки мали гарні голоси й часто співали українські народні пісні, дядько Іван грав на струнних інструментах, дядько Олексій знав нотну грамоту й ознайомив із нею малого племінника. Він же, помітивши потяг малого Миколки до музики, вийняв зі старої сімейної скрині давню гармоніку і відвіз її в Харків до майстра підремонтувати й налаштувати. Ще один родич, приїхавши в село у гості, показав хлопчикові, як на ній грати.

Відтоді Микола не розлучався з інструментом, самотужки підбирав мелодії, почуті по радіо, і грав їх на сільських забавах та вечорами «на вулиці», де збиралася молодь.

У середній школі самостійно опанував гру на баяні, хоча свого інструмента не мав — бігав до однокласника, щоб хоч з годинку позайматися улюбленим заняттям.

Після закінчення школи навчався в Харківському технічному училищі, а потім був призваний на службу в армію, яку проходив у танковій частині в Німеччині.

Після демобілізації працював слюсарем на Харківському тракторному заводі, одночасно навчався у вечірній музичній школі. Згодом закінчив вечірні курси баяністів-хормейстерів при обласному Будинку народної творчості.

Нарешті збувається й заповітна мрія Миколи Ведмедері — він стає студентом Харківського училища культури, де навчається на відділенні народних інструментів. Музика стає невід’ємною частиною його життя — юнак бере активну участь у художній самодіяльності, виступає із грою на баяні на концертах, є учасником самодіяльних естрадних ансамблів.

У 1978 році Микола Ведмедеря закінчує навчання в училищі, отримує спеціальність «керівник оркестру народних інструментів» і переїжджає з дружиною в місто Лозова Харківської області, де мешкає донині.

Тут він із 1983 року почав працювати музичним керівником дошкільного закладу №62, де здобув повагу й авторитет, долучився до творчості. Микола Ведмедеря починає писати мелодії до віршів, які знаходить у газетах і журналах, читає в збірниках та виданнях українських поетів.

У 1987 році вперше прозвучала його пісня на сцені Палацу залізничників у Харкові, де проходив конкурс працівників дошкільних закладів. Щоб удосконалитися в написанні музики, Микола Ведмедеря відвідує гурток самодіяльних композиторів при Харківському Будинку народної творчості. Керівник гуртка – відомий в Україні композитор Володимир Птушкін — радить йому писати музику для дітей. І Микола Олексійович починає активно працювати саме в цьому напрямку, адже україномовних пісень для дітей у той час — 90-і роки — майже не було.

Із 1995 року дитячі пісні Миколи Ведмедері почали друкуватися в українських газетах і журналах. У 1997 році виходить його перша збірка «Козачата», в 2000 — друга, під назвою «Барвінчата». А потім — «Немає України без калини», «Барвистий віночок», «Святвечір», «Веселі нотки», «Ластівочка», «Заспіваймо, малюки» (всі у видавництвах Тернополя).

У 2008-2013 роках видано більше як десять книжок із піснями Миколи Ведмедері, серед яких «Чарувала осінь», «Весняні візерунки», «Шкільний пісенний календар» та інші на слова різних авторів.

У 2009 р. київське видавництво «Шкільний світ» надрукувало збірку пісень Миколи Ведмедері «Люблю я музику і квіти», а в 2010 р. вийшла збірка «Музичний калейдоскоп». Пісні композитора друкуються в різних колективних збірниках, навчально-методичних посібниках для студентів музичних спеціальностей вищих навчальних закладів України.

Його пісні подобаються дітям. Завдяки їм вони пізнають гармонію світу, красу рідної української землі, виховують в собі почуття любові до прекрасного, до рідних і близьких людей, до своєї України-матері.

Композитор продовжує активно працювати творчо, свідченням чого є щойно написані пісні на слова Любові Костюк-Чупринчук.

Аделя ГРИГОРУК

Зміст

Аделя Григорук. Нехай діти зростають у пісні…………3
I. «Боже, дай Вкраїні миру…»
(Творча співпраця з М. Ведмедерею. А. Григорук)…10
1. Україно, рідна ненько ……………………………………12
2. День народження у Білки ………………………………14
3. Пташка внадилась до нас ………………………………16
4. Чарівна наша фея …………………………………………………18
5. Дятел стукає ……………………………………………………………20
6. Вітання з Великоднем ………………………………………22
7. Святий Миколаю…………………………………………………………24
II. Лине з серденька пісня дитяча
(Творча співпраця з Л.Чупринчук. А. Григорук)………28
1. Україно, рідна ненько ……………………………………30
2. Засумувала Осінь …………………………………………………32
3. Добра Рибка золота ……………………………………………34
4. Ти іще мале дитятко …………………………………………36
5. Любіть матусю, діти …………………………………………38
6. Діти-янголята …………………………………………………………40
7. День народження у Білки ………………………………42
8. А у нас є сірий кіт …………………………………………44
9. Пори року ……………………………………………………………………46
10. Кошенята ………………………………………………………………… 48
11. Святкує Україна …………………………………………………50