Життя віддане школі
Спогади про Ярослава Івановича Федірка, Заслуженого вчителя України, з нагоди його 90-ліття від дня народження.
Життя віддане школі — Спогади про Ярослава Івановича Федірка 5,66 МБ | .pdf | Завантажень: 16
- Ідея і дизайн – Ігор Ярославович ФЕДІРКО, син Ярослава Івановича ФЕДІРКА, заслуженого вчителя України
- Комп’ютерний набір і моделювання Оксана ТКАЧУК
Основні віхи життя
Федірко Ярослав Іванович народився 15 травня 1935 року в селі Дубровиці Ярославського району Львівської області (тепер територія Польщі).
Доля і обставини склалися так, що у 1945 році сім’ю депортували в село Кучурган (у минулому Стразбург) Роздільнянського району Одеської області, де він закінчив перший клас. Змалечку придивлявся до розкішної краси природи, яка формувала в ньому риси майбутнього художника, творця прекрасного.
Через рік батьки переїхали в село Матіївці Коломийського району Станіславської області (тепер Івано-Франківська область). У цьому ж селі в 1951 році Ярослав закінчив семирічну школу, а в 1952 році — восьмий клас у Корницькій середній школі Коломийського району.
Потяг до мистецтва, який зародився ще з дитинства, привів його у 1952 році до Косівського училища декоративно-прикладного мистецтва. Викладачі, майстри-художники В. В. Гавриш, М. Ю. Федірко, О. Г. Соломченко, Е. Я. Сагайдачний дали талановитому студентові міцні знання з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, розкрили його творчі здібності, сформували навички й уміння розуміти і самому творити прекрасне.
Навчання було перерване трьома роками служби у війську. У 1960 році він закінчив училище, здобувши спеціальність майстра-художника з художньої обробки дерева.
Трудову діяльність розпочав у Вербовецькій та Старокосівській восьмирічних школах. Працюючи вчителем образотворчого мистецтва, трудового навчання, креслення, співів, молодий педагог віддавав усі свої знання та вміння своїм вихованцям.
У цьому ж році він одружився. Разом із дружиною Дарією виховали двох дітей: дочку Людмилу (лікар ШМД Косівської ЦЛ) та сина Ігоря (вчитель образотворчого мистецтва і трудового навчання Вербовецької гімназії). Подружжя щасливе, що дочекалося онуків.
У 1961 році на Всеукраїнському конкурсі «Проектування дитячих меблів» його вихованці посіли ІІІ місце, були нагороджені дипломами та цінним подарунком.
Упродовж 1961–1967 років навчався на заочному відділенні Львівського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова на факультеті художньої графіки.
У 1964 році за І місце в конкурсі художнього оформлення ювілейної газети «Радянська Гуцульщина» з нагоди 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка нагороджений дипломом і цінним подарунком.
У 70-х роках створив кімнату-музей декоративно-прикладного мистецтва, яку разом з учнями щороку поповнював новими експонатами. Вона широко використовувалася у навчально-виховному процесі школи.
У 70–80-х роках учні Ярослава Івановича Федірка брали участь у ВДНГ (м. Київ), за що вчитель та його вихованці були нагороджені пам’ятними медалями та грошовою премією.
З 1981 до 1985 року працював заступником директора з навчально-виховної роботи у Вербовецькій восьмирічній школі.
Упродовж 1985–1989 років навчався на заочному відділенні Івано-Франківського педагогічного інституту ім. Василя Стефаника за спеціальністю «образотворче мистецтво, художня культура та трудове навчання».
У 1986 році організував шкільний Університет мистецтва. Понад 20 років незмінно керував районним методичним об’єднанням учителів образотворчого мистецтва. Провів десятки відкритих уроків та виховних заходів, неодноразово виступав на обласних семінарах, був учасником Всеукраїнських семінарів у Києві та Херсоні.
Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти узагальнив та затвердив досвід роботи Федірка Я. І. з теми «Виховання мистецтвом».
У 2002 році Ярослав Іванович заново оформив шкільний Музей побуту та декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини, який став переможцем районного конкурсу шкільних музеїв та був представлений до звання «Зразковий музей». На обласному конкурсі його відзначили як один із найкращих. Він був нагороджений грамотою та цінним подарунком — фотоапаратом «Kodak».
