Книги «Писаного Каменя»
Приватне підприємство «Писаний Камінь», очолене Михайлом Павлюком, у будні й свята своїм подвижництвом робить усе для творення і розвитку нашої української мови. Адже мова — це визначальний чинник формування особистості і дієвий фактор державотворення.
Особисто Михайло Дмитрович, як патріот-націоналіст неньки-України, як молитву «Отче наш», знає мудрі настанови Павла Гриценка — директора інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук у суспільній царині. Насамперед він за орієнтир узяв те, що перспектива розвитку в майбутньому української мови забезпечить тісний зв’язок літературної мови з діалектами — середовищем збереження мовної пам’яті народу.
Підтвердженням цього є те, що книговидавець, в першу чергу, підписує до друку книги, які правдиво відтворюють історію, насичені гуцульською говіркою, вчать підростаюче покоління любити Всевишнього, свій край, продовжувати героїчні справи людей нескореної Гуцульщини.
Напередодні Дня підприємця світ побачила книга уродженця села Микитинців Івана Карп’яка «Мій рідний край. Короткі нариси, роздуми та спогади», обсягом 262 сторінки. Вона складається з двох частин: «Моє село» й «Історія мого краю». Скоректував і підготував її до друку досвідчений журналіст з м. Коломиї Дмитро Карп’як.
Іван Іванович досить цікаво висвітлює історію своїх рідних Микитинців, детально, «зі смаком», розповідає про односельчан, причетних до цілого ряду подій на Гуцульщині, а також про те, як змушений був опинитися у США.
Це видання буде досить повчальним для підростаючого покоління. Автор хоче аби його діти та внуки знали історію свого краю.
А колишня його вчителька української мови Надія Ганцяк з м. Коломиї у відгуку на книгу написала: «Ти унікум!.. В нашій «незалежній» Україні робиться все, щоб молодь хотіла лише грошей, видовищ, «жіть стало лучше, веселєй» (Азаров), а з підручників викидають все, що не подобається українофобу Табачнику, екс-міністру освіти, наприклад: з історії 5 класу вилучили прізвища Шевченка, Грушевського і інших наших світочів, у старших класах — подібне. Тому ти робиш добру справу для родини, для села».
Масового читача зацікавить і книжка «Життя, як бурхливий Черемош» Степана Петращука з Усть-Путили Путильського району Чернівецької області. Родина цього автора зазнала утисків румунських правителів на Буковині, сталінських переселень, «переваг» колективізації. її автор — гуцул-трудяга. Він після армійської служби шоферував, був будівельником, працював на АВМ, після невдач зцементував міцну сім’ю, має онуків. А найбільше багатство — набутий життєвий досвід.
Цьогоріч у «Писаному Камені» побачили світ й інші цікаві книги. Найбільше схвальних відгуків є на праці авторів — Марії Равшер і Володимира Григорака з Кобак, Івана Мисюка зі Снятина та інших.
Так і далі тримати, Писанокаменці! Зі святом вас, з днем підприємця!
Петро Гавука,
м. Косів.
«Гуцульський край», №36, 5.09.2014 року
