Словник українських говірок Карпатського регіону: «Ч», «Ш», «Щ», «Ю», «Я». Дмитро Савчук
Ч
Чардаш – запальний танець
Чвертка – половина
Чвог – дерев’яний жолоб, по якому зі схилів гір спускають деревину для недопущення руйнування і ерозії грунту
Чепіль – старий ніж
Червак – черв’як
Червінка – розвільнення, понос
Червона рута – гірська рослина, рододендрон Кочі, рододендрон східнокарпатський або миртолистий.
Вічнозелений чагарничок, зростає на субальпійських та альпійських луках поміж зарослями жерепу на висотах 1600-2050 м, іноді знижується до 1345 м. Латинська родова назва є сполучення грецьких слів шипшина (троянда) і дерево. Назва на честь австрійського ботаніка Т. Кочі (1813-1866) (Ю. Нестерук, 2003).
Червоний – червінець, золота монета
Черемош – одна із найголовніших карпатських річок.
Річка Черемош щедро оспівана поетами і письменниками у народних легендах, піснях і переказах. За результатом досліджень Мирослава Габорока (2003, 2010), існує багато гіпотез щодо походження назви річки: від слова черемшина – “дикий часник” (С. Гравець); від назви дерева черемхи (Ю.О. Карпенко); від латинського cervus mоsches, румунського de mosc, що означає “кабарга” – гірський олень (В. Курильчук); як переклад із санскрипту, що означає “бурхливий”, “шумливий” (С. Наливайко, В. Кобилюх); від назви переселенців-волохів, які звалися черемиші (Ю. Гулюк). Водночас походження назви річки від слова черемха заперечує З.Т. Франко. В одному із переказів є більш просте пояснення назви – після паводку через невелику і бурхливу річку можна (по-місцевому мош) легко перейти (через…мош). Річка Черемош утворюється після злиття двох її приток, які носять назву Білий Черемош та Чорний Черемош.
Після катастрофічної повені 1969 року на Черемоші у районі села Розтоки планувалось побудувати майже 100-метрову за висотою греблю та створити Карпатське море. Але через високу небезпеку утворення селевих потоків та замулення водосховища цей проект не був реалізований.
Черемош Білий – одна (права) з двох приток, які утворюють р. Черемош.
У Білому Черемоші вода чиста, прозора, на стрімких кам’янистих ділянках утворює безліч білих пінистих гребінців, які добре видно з гірських схилів і горбів. Річка Білий Черемош та її окремі ділянки мають інші назви: Біла Ріка, Ізворулуй (румунська назва), Перкалаб (від устя потоку Менчіл до устя ріки Сарата). Десь у XVIII-ХІХ ст. назва Ріка змінилась на Черемош. Румунська назва Ізворулуй утворена із слова izvor – джерело, початок (ріки).
Черлений – червоний
Черти – здирати кору з дерева, яке росте
Чертіж – поляна в лісі, галявина на зрубі
Чеч – потік (білоруське чэч – проточина, частина водойми, яка не замерзає)
Чечва – 1) течія; заболочена місцевість; 2) млака, драговина, мокряк. Чечва – одна із головних річок Карпат
Чєда – діти
Черес – широкий чоловічий шкіряний пояс з металевими прикрасами
Чинитися – удавати, прикидатися
Чир – борошно, варене з водою; страва (каша) з кукурудзяної муки; лемішка з вівсяної муки
Читура – поливана банка
Чичва, чіч – трава на болотистому грунті
Чишма, чішма – джерело з дерев’яним жолобом для напування худоби; взагалі “джерело”, “потічок”. Слово має поширення на сході Чернівецької області
Чілідина – жінка
Чільце – відбірне жито
Чімхати – оббивати, обрізати (обчімхати гілки на дереві)
Чіта – мавпа
Чіта-ріта, маргаріта – слова веселої пісні
Чічєний – гарний
Чічка – квітка; все, що гарне
Чокан – кайло, кирка
Чолони – бруски, з яких монтувався обід колеса для воза
Чоканувати – розбивати щось чоканом (киркою)
Чопець – пристрій, який прикріплюється до взуття лісоруба, щоб ноги не ковзали по колодах
Чопаш, чапаш – стежка, протоптана людьми або худобою; просіка; вузька гірська стежка, яку витоптали вівці
Чорні хлопці – так гуцули називали опришків
Чорногора – найвищий гірський масив Українських Карпат, обмежений долинами рік Чорна і Біла Тиса, Прут і Чорний Черемош та їхніх приток, який розташований у межах Надвірнянського і Верховинського районів Івано-Франківської та Рахівського району Закарпатської областей.
Однією із версій походження назви “Чорногора” є темні і похмурі неосвітлені схили, які можна спостерігати кожного ранку і вечора у сонячну погоду на фоні темних густих смерекових лісів і порослі сосни гірської (жерепу) на полонинах ( Ю. Нестерук, 2003).
Чорногора є частиною Полонинського хребта. Найвищі вершини: Говерла (2061 м), Бребенескул (2035), Піп-Іван Чорногірський (Чорна Гора) (2022), Петрос (2020), Гутин Томнатик (2016), Ребра (2001), Мунчел (1998). На горі Пожижевська (1822) знаходиться метеостанція.
Довжина Чорногірського хребта – понад 35 км, середня висота – 1758 м. Чорногора дає початок річкам Тисі і Пруту – притокам Дунаю та річці Чорний Черемош – притоці Прута.
У Чорногорі є близько двох десятків високогірних озер давньольодовикового походження: Бребенескул (1801 м – найвище в Україні), Несамовите (Туркульське (1750 м), Марічейка (1510 м).
“Чорногоро білосніжна, радосте манлива! Є у мене любка ніжна, як і ти зваблива…” – слова відомої пісні.
Чувак – звалашений баран
Чуні – взуття з твердої гуми (вилите, без підошви), з гострим носком, подібне до постолів, яке видавали шахтарям на шахтах с. Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області (М. Лисюк, 2008)
Чугайстер – чаклун; заросла шерстю людиноподібна істота, яка живе у горах Карпатах. Харчуються переважно мавками – лісовими русалками. До людей відносяться доброзичливо. Інколи виходять до ватри лісорубів, довго сидять біля вогню
Чупер – чуприна; вершина гори (польське cypel)
Чурити – текти, витікати, дзюргати
Чуріти – текти
Чуркало, чуркальце – облаштоване джерело води; дерев’яний жолоб, по якому стікає джерельна вода; жолоб для витікання води. В основі слова лежить румунське дієслово ciorai – текти з шумом, витікати
Чуфлинок – залізний клин з цільцем, пристрій для спускання дерев’яних колод з гори по снігу
Ш
Ша, ціхо – тихіше (польське sza)
Шагеря – вид танцю
Шайка – банда, шайка
Шалик – шарф (німецьке Scharpe – шарф, Schal – шаль)
Шандар – жандарм, поліціянт
Шанець, шанці – будь-яке штучне заглиблення в землі обабіч дороги (канава, окіп, рів, кювет), рови з насипом.
Слово “шанець” походить від німецького Schanze – окіп, земляне укріплення. Шанцями називають кювети обабіч дороги. Молдавське шанц – окіп, рів, канава, кювет.
Шанталавий – неохайно одягнений, у старому одязі; обдертий, нещасний з вигляду
Шарварок, шьирварок – толока, спільна робота громади з метою благоустрою, упорядкування території тощо
Шарга – холодний вітер з дощем і снігом; холодна плівка наста після відлиги; завірюха, негода; раптова зміна погоди в обідню спеку (ураганний вітер з холодним дощем, мокрий сніг, град, блискавка) на Чорногірських верхах – селах (Бистрень, Дземброня, Зелена та ін.).
“Шарга” – назва книги новел відомого поета Івана Андрусика (1999).
Шарудіти – шуміти
Шатан – чорт
Шафажі – довірені особи багатих вірменських купців.
Вперше у торгівлі з’являлися шафажі у XV ст., у XVII-XVIII ст. вони стають головними перевізниками вірменських товарів (Р. Яченко, 2004). Шафажі – це середньозаможна група вірменського населення, спеціальна категорія людей, які були на службі у багатих вірменських купців з Прикарпаття (з Станіславова, Лисця, Тисмениці, Городенки, Снятина, Кут) і відігравала важливу роль в торговельних транзитних операціях. Шафажі складали з багатими купцями письмові угоди і за відповідну плату виконували свої обов’язки. Під час транспортування і реалізації товарів шафажі від імені власника-купця керували караванами, сплачували мито, в дорозі закуповували або продавали товари.
Шахер-махер – оборудки
Шацувати – оцінювати
Шваби – німці.
Перші німецькі поселення у Галичині, Буковині та на Закарпатті з’явилися з 50-х років XVIII ст., особливо за часів Австро-Угорщини. Наприклад, у 1782 р. у буковинське село Молодія прибули 1522 особи з Майна і Мангейма. Із поселень німецьких колоністів залишилось лише кілька ураїнсько-німецьких селищ на Закарпатті. На Закарпатті є гірське село, яке має назву Німецька Руська. Німецька – Чорна (Усть-Чорна), Німецька – Мокра (Руська Мокра).
Швагро, швагір – шурин, чоловік сестри, брат чоловіка чи дружини (німецьке Schwieger – батьки чоловіка (жінки) Швар – контрабанда, нелегальна торгівля Швара – металевий трос
Шетеймені – тістечка у ромів Закарпаття
Шиблик – сучок
Шиги-ригі-дана – дикі танці
Шина – рельса
Шинкар – розпорядник весільного обряду
Шипіт, Шепіт, Шипот – джерело, зокрема гірське джерело, з якого витікає вода з шипінням. Молдавське шипот – джерело. Назви гірських населених пунктів Карпатського регіону
Шифа – корабель (англійське shiph)
Шифкарта – проїзний квиток на корабель
Шільд – вивіска (німецьке)
Шінка – зав’язка на сорочці
Шкамутки – клапті
Шкарадний – паскудний, неприємний, некрасивий
Шкібль – металевий різець для вирізання деревини на трембітах
Шкілка – ділянка, де вирощують саджанці деревних і кущових рослин; розсадник
Шкіритися – єхидно усміхатись
Шкрум – кіптява, запах горілого
Шлюйфи (нім.) – спеціальні сани, які мали пристрої для гальмування – райці
Шлюс – все, кінець, завершення будь-якої дії (німецьке Schlus, Schlusse – кінець, закінчення). “Доробимо цю роботу і шлюс“
Шлюфка – петля на штанах для ременя
“Шляг (шляк, шлях) би тебе трафив” – лайка; побажання наглої смерті. Цей вислів в академічному словнику вважається діалектичним. Шляг запозичено через польську з німецької мови. Німецьке слово Schlag означає удар (техн.), апоплексичний удар, інсульт (мед.). У “Немецко-русском политехническом словаре” (1979) слово Schlag має 10 значень: “техн. – 1) удар; 2) бой (молота); 3) биение; 4 ) рубка (леса); 5) лесосека; 6) с.-х. делянка, участок, место покоса, загонка, гон (участок поля), клин (севооборота); 7) горн. сбойка; 8) оборот, виток; 9) свивка (каната); 10) текст. батан”
Шмильц – брухт, непотріб (німецьке Schmutz – грязь)
Шмір – мазут
Шмонда – неакуратна людина, у забрудненому одязі Шнайдер – міцна відбійна стінка на березі річки, яка приймала перший боковий удар плота-бокара і направляла його вниз за течією
Шнелька – легкова автомашина (німецьке)
Шовкарь – добре прокопчений свинячий окіст з салом, який є неодмінним атрибутом пасхального кошика на Закарпатті
Шопа, колешні – магазин; приміщення для господарського реманенту
Шопа – повітка, сарай
Шпарувати – економити, берегти, накопичувати (німецьке Sparen)
Шпацір – прогулянка (німецьке spazieren – гуляти, прогулюватись)
Шпиталь – лікарня (польське szpital)
Шпихлір, шпіклір – комора; будинок-комора
Шпік – cало, шпік (німецьке Spek); м’яка субстанція (мозок) в середині кістки
Шпіц – носок (дати шпіца) (німецьке Spitze – носок (взуття)
Шпіцнамсько – прізвисько
Шпортатися – спотикатись
Шприха – спиця в колесі (німецьке)
Шпулька – котушка (ниток) (німецьке)
Шпурити – кинути
Шрайбати – писати (німецьке schreiben – писати)
Шрам – шмат
Шрот – дріб (німецьке Shrot)
Шруба – шуруп (німецьке Schraube – гвинт, болт, шуруп)
Шрубстак – лещата (німецьке Schraubstock)
Штаба – товстий металевий стержень, кусок кутника, швелера (німецьке)
Штаєра – галопом
Штандари (штандери) – ніша за піччю
Штандер! – гра “Стій !” (німецьке). Після крику “Штандер” всі, хто грав, повинні зупинитись. У того, хто не зупинився, кидали м’яч
Штерна – ордени, медалі, нагрудні знаки
Штим – дрібні ворсинки, пилюка, порохнява, які насідають у приміщенні, що тривалий час не прибирається
Штимує, штимувати – підходить, гарно, до лиця; пасувати
Штільвага – поперечна штанга у возі з гаками, до яких чіпляються орчики, запрягаючи коня (німецьке)
Штрайблики – дерев’яні настили, якими вимощували болотисті місця у лісі
Штрайбріхе – гірська дорога, яка на складних ділянках була укладена круглими дерев’яними колодами
Штрамок – дуже акуратний хлопець, франт
Штрамуватися – святково одягтися
Штолі – шипи на кінських підковах
Штрикати – стрибати, скакати, кидатися
Штрикнути нурка – пірнути
Штрубка – гайка
Штуб – порохнявий стовбур
Штубак – нерозумний, тупуватий учень
Штуркати – штовхати
Штус – удар, тумак, стусан
Штуц – саморобний пістолет
Шубер – заслінка в димоході
Шубуртатися – копирсатися
Шульок – кукурудзяний качан
Шура – господарська прибудова, приміщення для господарського реманенту
Шурувати – терти; іти геть
Шустка – дрібна срібна монета вартістю спочатку шість, а потім десять австрійських крейцерів (ти що, шустка !; не будь шусткою)
Шутер – щебінь; дрібні камінці, гравій, пісок, поміж із камінням шутровий – висипаний дрібними камінцями; вкритий дрібними камінцями
Шутка – освячена у Вербну неділю вітка лози Шутровий – висипаний дрібними камінцями; вкритий дрібними камінцями (німецьке Schotter)
Шутрувати – посипати щебенем, вирівнювати дорогу
Шуфля – “совкова”лопата (німецьке Schaufel – лопата)
Шух – штабель дров об’ємом один кубометр
Шухи – 1) дрова, (рівно складені у стовпчики дрова); 2) букові дрова – колениці довжиною 1 м, які заготовляли у лісах державні робітники; 3) різдвяна страва із буряка; грибів з часником
Шьихта – зміна (час праці) у шахтарів с. Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області (М. Лесюк, 2008)
Щ
Щєзник – чорт
Щіва – кінський щавель
Щкуритисі – прижмурюватися
Ю
Юда – зрадник, підбурювач
Юдити – підбурювати до незгоди і розбрату
Юнаки – солдати польського війська на Гуцульщині
Юник – саламандра
Юз –тормоз
Я
Яловеча – безплідна вівця
Ян – гора у Старих Кутах (присілок Пеньківка), яка знаходиться по дорозі на Косів (колишньому гостинці – Цісарській дорозі).
Назва Ян походить від пам’ятника Святому Янові, який був споруджений польським урядом на місці зруйнованої під час Першої світової війни постаті Святого Івана Хрестителя. Пам’ятник Святому Янові було побудовано на кошти, які виділила багата полька. Вона мала велике горе – її два сини потонули у річці Черемош під час купання. З гори Ян відкриваються захоплюючі краєвиди на село Старі Кути, містечко Кути, місто Вижницю, долину річки Черемош, буковинські гори (Д. Шпак, 1998).
Янькирь, ванькир – відгороджена частина кімнати (німецьке)
Ясик – подушечка (польське jasiek)
Алфавітний покажчик гідронімів та слів народної гідроінженерії
Альвес
Багна, банська, баран, бер, бердо, бокораш, бокори, болотняк, боня, брезклий, будник, бульбона, буркало, буркут, бутинар
Валило, васервага, вершадь, вилюля, віта, вороташ, вузькоколійка
Габа, габіони, габучити, гаївка, гамованка, гамора, гатить, гать, гірське око, гоц, грегот, гужварня, гук
Дараба
Єзар
Зарва, зарінок, заталапаний, звір (ізвір, ізвод, звор), зруб
Кадуб, калабан, карпатські болота, кашиця, кладка, клязва, кобилиця, ковбель, ковбер, кобур, колодиця, крокіс, крутіж, кубік, курбало, кути
Лотік, луговиння
Маклак, млака, млинівка, моква, морське око, мрака
Нора
Перевалка, перкалаб, плавиця, плова, плюта, пструг
Ринва, рипа, ріншток, рінь, ровінь, розтока, розсіш, ростока, руда вина, рура
Саджавка, сикавка, сировиці, слота, солотвина, ставник, студня
Талба, тама, тартак, тепличка, теребівля, терло, трак, трач, трачині, трачка
Фантана, фатка, фашиння, фірас, фладзер, флєскавка, фос
Хляла
Цапіна, цимбрині, цимброванки
Чвог
Черемош, черва, чирва, чіч, чурити, чуріти
Шанець, шарга, швара, Шипіт (Шепіт, Шипот), шутер