Словник українських говірок Карпатського регіону: «Т», «У», «Ф», «Х», «Ц». Дмитро Савчук

Т

Тайстра – вовняна торба для харчів, яку носять через плече

Талба – частина лісосплавної дараби, довжина якої співпадає з довжиною цілого дерева

Таляр – австрійські гроші

Тама – гребля, загата

Тано – дешево

Таріль – тарілка (польське talerz)

Тарниця – старовинна назва сідла, дерев’яне сідло

Тартак – лісопильня, лісопильна рама, пилорама

Таця – піднос

Тачівка, тачілка – качалка для розтачування тіста чи прасування білизни

Ташка – торбина, яку носять через плече (німецьке Taschen)

Тварь – обличчя

Тевхати – жадібно і багато їсти; вдаряти, бити, з силою кидати

Теленити – говорити про щось монотонно, набридливо

Телинка, тилинка – музичний інструмент – довга дудка, сопілка із суцільними стінками

Теньгій – товстий, грубий

Тепличка – тепле джерело

Теребівля – місце, розчищене від зарослей. На Закарпатті протікає річка Теребля, права притока Тиси

Теркатий – строкатий, рябий

Терло – місце нересту риби

Терміті – терміття, відходи від переробки льону, конопель

Тернівка – настоянка на горілці (міцній самогонці), в основі якої лежать плоди терену; лікувальний напій при кишкових інфекціях

Тертіла – вантаж, мішок на плечах

Терх – в’юк, вантаж, який перевозять на спині коня

Терчіники – деруни, пляцки з тертої картоплі

Тестамент – заповіт

Тете – тітка

Течка – сумка (грецьке тека — сховище, вмістилище; німецьке taschen – сумка)

Тиблі – дерев’яні кілки, які використовуються при будівництві гуцульських осель (гражд)

Тирлигач – поганий музикант, переважно скрипаль

Тіжка, кіжка – вагітна; важка

Тімувати (кімувати) – пам’ятати. Походить від тяма, тямити

Тлумачити – пояснювати (польське tlumacz)

Тлустий – товстий

Тобівка – чоловіча шкіряна сумка, оздоблена металом

Тогідний – минулорічний

Токан – гаряча густа напарована страва, делікатес

Толока – поле, що служить пасовищем

Толока, клака – гуртова робота; безоплатна безкорислива гуртова допомога працею

Томна – пасовище (полонина), на якому восени тримають отару

Томнатик – полонина поблизу села Селятина Путильського району Чернівецької області

Топорище – дерев’яний держак (рукоять) сокири

Торебка – торбочка, сумка, сумочка (польське torebka)

Тори – слід лиж (польське tor – шлях, дорога)

Трак, трач – тирса (польське trak – лісопильня, пилорама)

Трафити – потрафити, поцілити

Трафний – грішний

Трафунок – випадок, пригода (польське traf)

Трачині – трачиння, тирса

Трачка – лісопильня

Трембіта – стародавній гуцульський музичний інструмент, який використовується як сигнальний засіб для повідомлення сусідніх сіл про важливі події: наближення ворогів, похорони, весілля, уродини, наближення колядників, вихід на полонину і повернення додому. Звук трембіти доноситься понад 10 км.

Трембіта – конусоподібна труба завдовжки 3,25 м. Діаметр вхідного отвору – 3 см, кінцевого – 25 см. Виготовляють трембіту з сухого дерева – смереки, краще з громовиці, тобто з тієї, в яку влучила блискавка. Дерево для трембіти сушать на повітрі впродовж кількох років під впливом вітру, дощів, снігу, сонця, морозу, спеки. Висушене дерево розрізають вздовж і видовбують в обох половинках рівчак. Тонкі стінки забезпечують високу якість звуку, але тонку трембіту легко зламати. Половинки складають і міцно стискають обручками. Обручки виготовляють із гнучких смерекових
віт. Нині для зручності роблять складані трембіти, частини стуляють і обкручують берестою.

На вхідній тонкій частині трембіти встановлюють мундштук, який роблять з явора. Яворове дерево має солодкий присмак, приємний для губ. Водночас трембітарі практикують перед грою в отвір інструмента заливати горілку або гаряче молоко.

На виготовлення трембіти витрачається 1,5-2 місяці часу. Вартість однієї трембіти – 1000 грн. (2011 р.).

Незважаючи на нові засоби зв’язку, термбіта не втратила своєї актуальності, стала служити мистецтву. 1980 року трембітарі з села Річка Косівського району Івано-Франківської області виступали на Олімпійських іграх у Москві.

Останнім часом трембітарів стали кликати на народні свята, фестивалі. Трембіти відкривали виступ Руслани Лижичко на “Євробаченні” 2004 року.

Трепета – осика; тополя

Трепітник – їстівний гриб-підосиковик або Бабка червона

Трєпці – літнє взуття; босоніжки

Тріло, трійло – отрута

Трудний – втомлений, натружений

Трускавки – полуниці

Трусь-трусь-трусь – вигуки, якими підкликають кролів

Трут – мох із стовбурів старих смерек

Тручати – штовхати

Тугота – криза

Турма – отара

Туск – жаль, туга, смуток

Тюрбан – головний убір

У

Убраня – 1) одяг; 2) костюм (польське ubranie)

Увихатися – наполегливо, енергійно працювати; дуже швидко робити, квапитися з роботою

Ув’ядати – упадати на силах

Уйоші – піджаки (угорське)

Україна – держава у центрі Європи.

У мовах індоєвропейських народів є слова “кран, крун, крен”, які означають “журавель”, де к(о)р – “дитя Сонця”, ан – “небо”, тобто “небесне дитя Сонця”, “посланець Сонця”. Давньогрецький історик Геродот наводить сколотську (скіфську) легенду про те, як предки сколотів – журавлі прогнали з Наддніпрянщини пігмеїв. У цій легенді відбилося витіснення нашими предками з території України низькорослих північних племен мисливців, яке сталося після відступу льодовика. Відтоді, певне, й стала називатися наша земля У-кранія, У-країна, У-крайне, тобто “земля предка-журавля”. По-іспанському Україна так і називається – Укранія, по-французькому – Укрен, по-англійському – Юкрейн (Олександр Мокровольський).

Умразити – образити, спаплюжити

Умшляк – компрес. Поклади умшляк на голову

Урда, вурда, вурдінка – зварене кисле молоко, сиворотка

Урльоп – відпустка (німецьке Urlaub, польське urlop – відпустка)

Уталювати – вміщати

Ф

Файка – люлька

Файкувати – курити

Файний – красивий, гарний, добрий (німецьке fein – тонкий, прекрасний, витончений; прекрасно, чудово, здорово)

Файно – гарно, прекрасно, чудово, здорово

Фальча – у гуцулів міра поверхні землі (приблизно 114 сотих). Фальча – одиниця виміру площі сільськогосподарських угідь, що дорівнює 14322 кв.м

Фамілія – родина

Фана – прапор

Фант – застава

Фантана – криниця (молдавське фынтынэ)

Фантувати – описувати майно за несплату податків

Фарнути – схопити

Фасувати – розділяти, видаючи щось, виділяти за нормою

Фасулі – квасоля

Фатка – рибальська сіть

Фашиння – гілля, лоза

Фелега – драна свитина

Фелічіта – слова з пісні про наших заробітчан в Італії

Фертик – кінець, готово; досить, баста (німецьке fertig – готово)

Фестини – свято, день народження, фестиваль

Фестунок – замок, фортеця, тюрма

Фист, фест – дуже сильно. Фист моцний – дуже сильний

Фицкати – брикати, бити задніми ногами

Фівкати – свистати, посвистувати

Фіглі, фіглі-міглі – жарт, витівка (польське figla, figle-migle)

Філина – похресник чи похресниця

Філіжанка – чашка (кави) (польське filizanka)

Фільварок – панський маєток із господарчими будівлями

Фін (фінок) – хрещеник

Фіра, фура – віз, хура, повозка, підвода (польське fura)

Фіранки – занавіски, гардини (польське firanky)

Фірас – лісопильня

Фірман, фурман, хурман – їздовий; візник, що править кінним екіпажем, найчастіше найманим (польське furman)

Фіфа – чванлива дівчина, кокетка

Фіфак – несерйозна людина

Фіцігорний – кокетливий

Фіш – риба (німецьке Fisch). У Німеччині поширене прізвище Фішер (рибак)

Фіякр – бричка, карета, кінний екіпаж

Фладдер – шлюз (ворота) на лісосплавній греблі, через який пропускається вода та плоти

Флєцкавка – дощова погода (польське sflaczec – дрябліти; переносно розкиснути, розм’якнути)

Флєшка – пляшка

Флорен, таляр, дукати – австрійскі гроші

Флояра – басова сопілка

Фляки – нутрощі (польське flaki)

Фол – опалі голки хвойних дерев

Форин – головний

Фос, фоса – канава, рів, рівчачок, штучно прокопане русло (польське fosa)

Фостач – великодня гра, в якій молоді люди ловляться за руки і біжать навколо церкви чи по якійсь площі. Керівник гри час від часу робить різні рухи в сторону, унаслідок чого останній у ряду (хвості) гравець відлітає за інерцією, не втримується на ногах і падає

Фраєр – самовпевнений хлопець, задавака (польське frajer – наївна людина, простак)

Фрас – чорт

Фризієрня – перукарня (польське fryzjer – перукар)

Фризура – зачіска (польське fryzura)

Фріча – страва (польське frykasy – делікатеси)

Фундоя – закуток, глушина (румунське fund – дно; глибина)

Фундувати – жертвувати на щось гроші і платити за когось

Фунт – міра ваги, 453,59 г

Фурдига – в’язниця, кримінал

Фуркало – вітряк, паперова іграшка.

Німецька компанія “Фурлендер” виготовляє сучасні вітроагрегати, які постачаються у різні країни світу, зокрема в Україну. У кінці 2011 року біля села Завадів Турківського району Львівської області (басейн річки Стрий) відкрили вітрову електростанцію, створення якої реалізується у складі екологічного проекту української компанії за участю австрійських інвесторів (Газета “Голос України”, 2011, 15 листопада, № 214, Б. Кушнір)

Фус – осад (польське fussy)

Фустка – хустка, хустина, косинка (польське chustka)

Футерко – куртка (німецьке Futter – підкладка одягу)

Фушкати, фурєти – кидати

Х

Хавка – рот, який забагато говорить. Закрий хавку

Халаш – курінь

Харапутно – негарно, непривабливо

Хасиди – представники поширеної в сучасному юдаїзмі течії хасидизму.

На Прикарпатті колискою релігії хасидів було м. Косів Івано-Франківської області, у якому проживав засновник і вчитель хасидизму, великий святий і віщун єврейського народу Ізраель бен Елізер (1700-1760).

Ізраель вивчав священні книги, мандрував, як Сковорода. Десь 1730 року він прийшов у Карпати, оселився у печері поблизу р. Черемош у районі – між селами Тюдовом і Великим Роженом Косівського району, де молився і медитимував.  736 року зійшов до Косова і почав проповідувати нове розуміння Бога, за що йому дали ім’я Бель-Шем-Тов (скорочено Бешт), що означає по-єврейськи “учитель Божого імені”.

Перші громади хасидів виникли у Косові і Кутах. Їхні обряди були дивними, набували форми танців у супроводі співу та цікавих розповідей. Хасиди вважали, що наймилішими Богові є радість. Біля померлого вони влаштовували веселі забави, навіть танці.

Релігійний проповідник Ізраель помер 1760 року у містечку Меджибожі на Поділлі (М. Городенко, 1999).

Хлоп – чоловік

Хльо – фамільярне звернення у циган

Хляча – негода

Ховсько – слизько

Ходаки – саморобне взуття, подібне до постолів, переважно з грубої гуми

Хожений – бувалий

Холошні – чоловічі штани з домотканого кольорового сукна

Хорімний – сінешний (від сіни)

Хороми – нежитлове приміщення у хаті, кімната, через яку входять у дім, а потім з неї у житлові кімнати

Хорувати – хворіти

Хотар, готар – границя, межа

Хосен – користь

Хохати – спеціально дихати на щось (наприклад, на руки, вікно)

Хохол – 1) чуприна; оселедець; 2) з татарської мови – син неба; 3) українець (у мові росіян)

Храбуст – осот

Храм – релігійне свято на честь якогось святого або релігійної події; храмове свято

Храмати – кульгати

Хрещатик – 1) урочище поблизу села Нижнє Селище на Закарпатті; 2) село на пагорбах поблизу р. Дністер у Заставнівському районі Чернівецької області, яке знамените тим, що туди люди йдуть на прощу

Хробак – черв’як (польське robak)

Хрум, хрунь – свиня; переносно груба, підла людина. На Галичині – виборець, який на виборах до австрійського парламенту продавав свої голоси за хрум – за гроші, землю, посаду, горілку, ковбасу

Хурдигарня – тюрма

Хурут – вірменська приправа.

Хурут містить листочки петрушки, солеру, кріп, даргон чи вірменський корінь (тархун), кисляк, сметану, сіль. Суміш кілька днів прокисає, а потім вариться у мідній мисці чи баняку, поки не загусне, як каша.

З цієї кашки ліплять пірамідки, викладають на дощечку і дають просохнути. Хурут натирають на терці і засипають у бульйон для ганджабура.

Ц

Цалівка – дошка товщиною близько 1 дюйма

Цаль – 1 дюйм, 25,4 мм

Цапіна, цапина, ципіна, сопіна – знаряддя праці лісоруба, дерев’яний держак із залізним наконечником; спеціальний гак на держаку для перетягування колод; кайло.

У цапіни дерев’яний держак трохи товстіший і довший, ніж у лопати.  Наконечник масивний, утворює разом із держаком тупий кут, що дає змогу виконувати інструменту функцію важеля і легко переміщати деревину.

Царина – 1) околиця, край села; 2) місцевість за селом, де пастух збирає худобу; 3) необроблюване, поросле травами поле; 4) сіножать, пасовище, город, більший кусок поля; пасовище, що знаходиться далеко від хати (румунське tarina – нива, поле). Засіяне поле (І. Франко); 5) ліс, гай, місце, де випасають худобу (М. Лесюк)

Царинка – обгороджений шматок поля або сіножаті; невелика галявина в лісі; сінокіс при садибі

Царок – господарська будівля для переробки і зберігання молочних продуктів на скотарських стоїщах на полонинах

Цвик – цвях з широкою головкою (польське cwiek)

Цвікати – дорікати кому-небудь

Цвіклі – проварені протерті столові буряки з хроном

Цебрик – дерев’яна діжечка

Церета, церата – клейонка (польське cereta)

Церковці – церкви на сільських присілках, менші від основної

Цєпати – капати; доїти корову, козу тощо

Цибуліник, цібуліник – житель селища Кути Косівського району Івано-Франківської області; кутський цібуліник.

Жителі селища Кути спеціалізувались на вирощуванні цибулі, яка йшла на продаж. Цьому сприяла низка факторів: родюча земля, вологий теплий клімат, роботящі люди.

На Західній Україні існували спеціалізовані райони по вирощуванню промислової городини: Стрийський – капуста, Заліщицький – ранні помідори, Кутський – цибуля та ін. (Енциклопедія українознавства, 1993, Т. 2 с. 417).

Циганити – випрохувати, видурювати що-небудь

Цизорик – кишеньковий ножик. Будеш ходити, як цизорик

Цилта, цильта – брезент

Цимбали – музичний інструмент.

Іван Кавацюк – відомий цимбаліст України (родом із села Мишин на Івано-Франківщині). Його мелодією щодня починає свої передачі радіо Ватикану. Іван Кавацюк грає на родинних цимбалах, яким понад 100 років. Його гру слухали у багатьох країнах світу. У 1989 році разом з Оксаною Савчук створили дует “Писанка” (Н. Будна, 2011).

Цимбра – кімната сторожа

Цимбрині – верхнє кільце кріплення криниці над поверхнею землі

Цимброванки – дерев’яні зруби – кріплення берегів річки (польське cembrowac – обшивати досками; викладати, облицьовувати каменем і т.п.)

Цинівка – металева посудина для пиття води

Цисе – це (цисе озеро)

Цитри – музичний інструмент

Цитрина – лимон, цитрусові (польське cytryna)

Цирікнутися – податися назад

Цирка – мережка білим шовком на вишиванках

Цібере – напівготове сливове повидло на Закарпатті

Цівка – тонкий струмінь води, або якої-небудь рідини

Цікавий – працьовитий, справний, енергійний

Цімес – найкраще, найсмачніше, перший сорт

Цінгер, ціньгер – спусковий курок (польське cyngiel, німецьке Finger – палець (на руці)

Ціньгер – стрілка годинника (М. Лесюк) . Німецьке Zunge – язик, язичок

Цісаний – тесаний (польське cios)

Цісар, кесар – назва імператора Австро-Угорщини

Ціхо – тихо (польське cicho)

Цокатися – на Великдень стукатися вареними яйцями-писанками

Цота – дрібниця. Ані на цоту – ні на йоту, ні на один крок (польське cal – дюйм)

Цофнутися – податися назад (польське cofac)

Цуг – 1) потяг, поїзд, залізниця (німецьке Zug); 2) протяг (тягне цуг)

У західному регіоні перший потяг (“цуга”) прибув до Львова з Відня 4 листопада 1861 року. Залізниця, якою рухався потяг, була названа іменем герцога Карла-Людвіга.

Вона мала протяжність 97,5 км. Швидкість руху потягу не перевищувала 25 кілометрів на годину. Потяг мав назву “Ярослав”, складався з двох вагонів і 4 візків. Потяг “Львів-Чернівці” почав курсувати з 1 вересня 1866 року. Тривалість у дорозі – 12 годин.

Цугні – вуздечка

Цугундер – тюрма (німецьке Gefangnis – тюрма)

Цукати – зацукровані фрукти (польське cukati, з італійської succade, від латинського sucus – сік)

Цурік – команда коневі “назад” (німецьке zuruck – назад, зворотно)

Цурканка – верхній одяг

Цьонька – свиня, свинка

Цьоця – тітка (польське ciocia)

Цюпа – темний льох, каземат, тюремна камера

Цятка – крапинка, крапка, плямка, плямочка (польське cetka, ciapki)

Цятки – бісер – дрібниця. Ані на цоту – ні на йоту, ні на один крок (польське cal – дюйм)