Навчально-методичний посібник «Люблю тебе, Гуцульщино!». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

28.11.2014 · Видання

Гуцульщинознавство
2–4 класи
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

Структурований зміст навчального матеріалу

2-й клас
35 годин, 1 година на тиждень

Розділ І. Що таке Гуцульщина?

І.1. Україно, краю рідний. Поняття про наш край як частину соборної України (1 год).
Моє село (місто) – куточок великої держави України. Короткі відомості про час заснування рідного села (міста). Заняття людей. Видатні земляки, що прославили село (місто).
Українська мова – мова українського народу, моя рідна мова.
Уснопоетична творчість про красу Гуцульщини. Літературні твори про Гуцульщину.

І.2. Де ти живеш? Рідне село (місто). Історія села (міста). Особливості розташування гуцульського села. Складання розповіді про село (місто) (1 год).
Розташування рідного села (міста). Сусідство з іншими населеними пунктами. Центр і присілки, їх назви.
Пояснення назви села (міста). Перша письмова згадка про нього. Деякі факти з історії села (міста).
Колективна розповідь про рідне село (місто).

І.3. Культурно-історичні пам’ятки і пам’ятники села (міста) (1 год).
Ознайомлення з пам’ятками історії та культури села (міста). Історичні події, які з ними пов’язані. Видатні люди села (міста), на честь яких встановлені пам’ятні знаки (меморіальні дошки, монументи, хрести), названо вулиці, громадські заклади тощо.
Пам’ятки природи на території села (міста) чи поблизу нього.
Фольклорні та літературні твори, в яких відображено історію села (міста), відбито пам’ять про видатних людей.
Екскурсія до культурно-історичних пам’яток і пам’ятників села (міста).

І.4. Рідна домівка. Характерні особливості гуцульської хати, її інтер’єру (1 год).
Гуцульська хата як родинний осідок. Майстерність гуцульських майстрів-будівельників у спорудженні житла. Матеріали для спорудження хати, матеріали для покрівлі (дерево, ґонт, дранка). Планування гуцульської хати – кімнати, кухня, хороми, комора.
Інтер’єр гуцульської хати. Традиційні меблі (лави, стіл, ліжко, жердка для одягу). Кахляна піч. Оздоблення хати – рушники, верети, килими, ліжники, ткані доріжки.
Охайність гуцульського житла.
Прислів’я, приказки, співанки про хату, рідний дім.

І.5. Рід, родина, рідня. Місцеві назви родинної спорідненості, їх відповідники в літературній мові. Складання родовідного дерева (1 год).
Тато, мама, діти – сім’я. Дідусь, бабуся – старші члени сім’ї. Дядько, тітка, двоюрідні брати і сестри – родина. Хресні батьки. Похресники. Місцеві назви родинної спорідненості.
Літературні та фольклорні твори про сім’ю і родину.
Любов і повага до рідних і близьких людей.
Практична робота. Складання родовідного дерева.

І.6. Мова і мовлення. Місцеві говірки як джерело української літературної мови. Словник «Гуцульські говірки» (1 год).
Українська мова – мова нашого народу. Пізнання світу через слово. Усна і писемна форми мовлення. Мовленнєвий запас людини, його розширення і збагачення. Літературна мова. Місцеві говірки як живе джерело мови. Ознайомлення зі словником «Гуцульські говірки».
Прислів’я і приказки про мову.
Практична робота. Записати зі своїми батьками слова гуцульської говірки.

І.7. Слово. Зіставлення слів літературної мови і діалектних слів: господар – ґазда, доріжка – плай і т.ін. (1 год).
Літературна мова як мова науки, освіти, культури. Діалектна лексика. Гуцульські етнографічні діалектизми як відображення специфіки побуту і трудової діяльності населення Карпатського регіону. Паралелі між гуцульською говіркою та загальнолітературною лексикою.
Літературні твори місцевих авторів з уживанням діалектної лексики (М.Близнюк, В.Шкурган, Б.Радиш, Д.Арсенич).

І.8. Слова ввічливості у гуцулів: форми звертання, вітання, подяки. Складання діалогів (1 год).
Поняття про мовний етикет. Чемність і вихованість як складові мовленнєвої культури. Правила мовної поведінки. Стійкі форми і вирази, що рекомендуються для використання в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співрозмовником, зокрема під час привітання, знайомства, прощання, звернення до співбесідника, висловлення подяки тощо.
Моделювання мовних ситуацій для засвоєння слів увічливості.
Практична робота. Від своїх батьків записати слова ввічливості.

І.9. Рослинний світ Карпат. Лікарські рослини (1 год).
Рослини – частина живої природи. Групи рослин – дерева, кущі, трав’янисті рослини. Дикорослі і культурні рослини. Використання рослин людиною.
Рідкісні види рослин. Рослини, занесені до Червоної книги. Лікарські рослини та їх використання.
Бережне ставлення до рослинного світу, необхідність захисту карпатських лісів та лук (полонин).
Народна творчість про рослинний світ.
Практична робота. Намалювати улюблену рослину і підготувати про неї розповідь, вірш, загадку.

І.10. Тварини нашого краю (1 год).
Різноманітність тваринного світу. Тварини Карпатського краю. Дикі і свійські тварини. Використання тварин у народному господарстві. Рідкісні тварини Карпат, що занесені до Червоної книги. Необхідність бережного ставлення до тварин.
Гуцульські народні казки про тварин.
Практична робота. Підготувати розповідь «Моя улюблена тварина».

І.11. Тварини і рослини, яких треба охороняти. Червона книга України (1 год).
Згубний вплив людини на довкілля, засмічування лісів, лугів, берегів річок і потоків. Зникнення багатьох видів рослин і тварин. Необхідність охорони природного середовища. Створення в 1972 році Червоної книги України, в яку занесено зникаючі види рослин і тварин. Червонокнижні види флори і фауни Карпат.
Дружнє ставлення до природи, правила поведінки в лісі, біля річки, на лузі.

І.12. Водойми. Річки, потоки, водоспади, їх назви (1 год).
Вода у нашому житті. Водойми як місце, де збирається вода. Види водойм – болота, озера, ставки, потоки, річки, моря, океани.
Водойми вашого села (міста).
Опис річки, потічка: де бере початок, через які населені пункти протікає, протяжність, куди впадає.
Спостереження за водними об’єктами. Необхідність бережного ставлення до води.
Прислів’я, приказки, народні гуцульські повір’я про силу води.
Практична робота. Поблизу свого дому разом із татом, мамою, старшим братиком чи сестричкою «допомогти» потічкові, очистивши його від сміття, розвеселити його.

І.13. Зима. Зимові свята і звичаї, пов’язані з ними. Свято Андрея і Миколая (1 год).
Календарно-обрядові свята зимового циклу на Гуцульщині. Народні традиції, пов’язані зі святом Андрея Первозванного.
Свято Миколая. Миколай-Чудотворець, архієпископ Мирлікійський – один із найвизначніших святих християнської церкви. Історія життя святого, добрі справи, які він чинив для людей. Подарунки від святого Миколая. Помічники святого Миколая.
Вірші і пісні про Миколая-Чудотворця.

І.14. Різдво на Гуцульщині. Місцеві колядки. Розучування колядок, віншувань (1 год).
Різдво Христове – одне з найбільших християнських свят. Підготовка до Різдва.
Святий вечір – основна частина святкування Різдва Христового.
Приготування дванадцяти пісних страв. Кутя – основна страва святвечірнього стола. Інші страви.
Обряд святої вечері. Звичай носити вечерю до самотніх людей, родичів.
Колядування, віншування.
Колядницькі гурти на Гуцульщині.
Практична робота.
1. Вивчити колядку.
2. Разом із батьком виготовити вертеп, зірку або церковцю.

І.15. Старий Новий рік. Маланка (1 год).
Обряд маланкування на Гуцульщині. Персонажі «Маланки», їх участь у цьому дійстві. «Маланка» як улюблений народний карнавал в час перед Старим Новим роком.
Свято Василія, або Старий Новий рік. Обряд засівання. Новорічні побажання господарям та членам їх сімей. Винагорода засівальникам.
Практична робота (для хлопчиків). Вивчити віншування з Новим роком і засіяти вранці 14 січня в рідних і сусідів, побажавши їм здоров’я і щасливого року.

І.16. Водохреща на Гуцульщині. Сила освяченої води (1 год).
Історія свята. Хрещення Ісуса Христа у водах річки Йордану.
Водохрестя – одне з найбільших християнських свят. Освячення води в цей день. Звичай споруджувати льодяні містечка на місці освячення води. Каплички, престоли, хрести, статуї ангелів тощо – мистецькі витвори з криги народних майстрів-гуцулів.
Чудодійна сила освяченої йорданської води.
Практична робота. Відвідати усім класом місце освячення води. Оглянути льодяні скульптури і підготувати про них розповідь.

І.17. Стрітення – свято зустрічі зими з весною. Народні прикмети, пов’язані зі святом (1 год).
Сутність християнського свята Стрітення Господнього. Освячування в цей день «громничих» свічок у церквах. Віра у їх помічну силу при зливах і громовицях.
Народне уявлення про свято Стрітення як зустріч зими з весною.
Прикмети, пов’язані зі святом Стрітення, як відображення багатолітніх спостережень за природою. Стрітенські прогнози на майбутній урожай.
Фольклорні та літературні твори про перемогу весни над зимою.

Розділ ІІ. Народне мистецтво і промисли

ІІ.1. Люди і речі. Ознайомлення з виробами бондарів, ложкарів (1 год).
Багатство і розмаїття народного мистецтва Гуцульщини.
Бондарство. Бондарські вироби – цебер, коновка, бочка та ін., їх призначення в домашньому господарстві.
Вироби бондарів Івана Грималюка із с. Річки, Йосипа Приймака з м. Косова.
Ложкарство. Техніка виготовлення ложки. Інші ложкарні вироби – ківш, черпак, ополоник, їх використання в побуті.
Матеріали та інструменти для виготовлення бондарських та ложкарських виробів.
Оздоблення виробів технікою випалювання.
Прислів’я та приказки про бондарські та ложкарські вироби.

ІІ.2. Гуцульський керамічний посуд (1 год).
Гончарство на Гуцульщині. Керамічні побутові вироби – миски, тарелі, глечики, куманці. Керамічні іграшки – коники, зозульки, півники. Сувеніри.
Процес виготовлення керамічних виробів.
Оздоблення керамічних виробів.
Майстри художньої кераміки.
Екскурсія. Відвідати майстерню художника-гончаря і ознайомитися з процесом виготовлення речей із глини.
Відвідати музей-робітню кераміки родини Гривінських у м. Косові. Ознайомитися з асортиментом та розписом керамічних художніх виробів.

ІІ.3. Вабить нас металу дотик до художньої роботи. Ознайомлення зі зразками гуцульських виробів з металу, шкіри (бартки, пряжки, сумки) (1 год).
Металірство на Гуцульщині. Майстри шкіряного промислу. Вироби з металу та шкіри – бартки, топірці, палиці, пряжки, ґудзики, сумки, тобівки. Краса та вишуканість цих речей. Давні та сучасні вироби, їх призначення колись і тепер.
Оздоблення металевих та шкіряних виробів орнаментом.
Екскурсія. Відвідати музей мистецтва і побуту Гуцульщини в м. Косові, ознайомитися з мистецькими творами майстрів художнього металу.

ІІ.4. Є у дерева душа. Ознайомлення з різними видами витворів із застосуванням різьби на дереві (1 год).
Зумовленість своєрідної гуцульської культури художнього деревообробництва лісовими багатствами Карпат.
Використання деревини для будівництва житлових споруд і господарських приміщень, забезпечення теплом, виготовлення меблів, побутових та декоративно-вжиткових предметів.
Оздоблення вжиткових речей із дерева різьбленими орнаментами.
Місцеві традиції дереворізьблення, їх сучасне продовження.

ІІ.5. Основоположники гуцульської різьби та їх продовжувачі (1 год).
Втілення в декоративно-прикладному мистецтві таланту народу, його розуміння краси.
Основоположник гуцульської різьби на дереві Юрій Шкрібляк із села Яворова Косівського району. Продовження мистецьких традицій різьбяра його синами Василем, Миколою та Федором.
Вагомий внесок родини Шкрібляків в історію розвитку українського художнього різьблення.

ІІ.6. Династії різьбярів. Різьбярська родина Корпанюків (1 год).
Творчі здобутки різьбярських династій. Продовження традицій шкрібляківської різьби Юрієм і Семеном Корпанюками із села Яворова Косівського району. Новаторські знахідки форми й декору, розширення асортименту різьблених виробів у творчій практиці дітей і внуків Юрія та Семена – Василя Семеновича, Василя Васильовича, Петра Васильовича, Івана Васильовича та правнука Тараса Корпанюків.
Невмируща краса гуцульських різьблених виробів, світове визнання мистецьких творів династії Корпанюків.

ІІ.7. Ой у швачок вишиванки, ніби райдуги-співанки. Ознайомлення зі зразками гуцульської вишивки. Вишивка в минулому (1 год).
Вишивка – один із найпоширеніших видів народного мистецтва на Гуцульщині.
Історія вишивки. Споконвічна традиція прикрашання одягу та побутових речей вишивкою.
Асортимент вишитих виробів – серветки, рушники, простирадла, обруси, пошивки, доріжки, сорочки, сукні, костюми та ін.
Характерні узори та колористика вишиваних виробів нашого села (місцевості). Вишивальні техніки.
Популярність вишивки сьогодні. Майстрині-вишивальниці нашого села (місцевості).

ІІ.8. Вишивання технікою «хрестик» (1 год).
Особливості вишивання технікою «хрестик». Підбір полотна, голок та ниток для вишивання.
Підготовка робочого рисунку орнаменту.
Виконання окремих хрестиків і настелювання нижніх стібків при вишиванні орнаменту по горизонталі.
Правила безпечної роботи при вишиванні.
Прислів’я, загадки про вишивання, вишивальні матеріали та інструменти.
Практична робота.
1. Виконування окремих хрестиків Х Х Х Х Х.
2. Настелення нижніх стібків \ \ \ \ \ .

ІІ.9. Ткацтво на Гуцульщині. Ознайомлення із зразками ткацтва, їх видами (1 год).
Ткацтво як вид народного мистецтва Гуцульщини.
Професія ткача в давнину. Виготовлення із тканин, виготовлених ручним способом, одягу та речей побутового вжитку – килимів, веріт, ліжників, доріжок, покривал та ін.
Заготівля сировини для тканих виробів.
Види ткання: ткання полотен, ткання рушників, виготовлення гобеленів, ткання килимових виробів та ліжників, виготовлення запасок, попружок тощо.
Ткацький верстат, його основні деталі.
Техніки рахування та круглення при виготовленні килимів.
Найпоширеніші назви гуцульських килимів за їх орнаментом («Гуцул», «Чічер»).
Практична робота. Намалювати з батьками килимок кольоровими олівцями і дати йому назву.

ІІ.10. Ліжник пишний і барвистий. Історія ліжникарства (1 год).
Ліжник – особливий тканий вовняний виріб.
Історія виникнення ліжникарства як народного промислу.
Новий етап розвитку ліжникарства, пов’язаний з іменем Параски Миколаївни Шкрібляк-Король (1881-1953), внучки Юрія Шкрібляка.
Ліжникарська школа П.Шкрібляк-Король у Яворові.
Сучасний стан ліжникарства на Гуцульщині.

ІІ.11. Яворів – столиця ліжникарства. Яворівські ліжники – окраса української хати. Ознайомлення з процесом виготовлення ліжника
Ліжник – вовняне покривало з двостороннім довгим ворсом, яке широко використовується для домашнього вжитку.
Село Яворів на Косівщині – унікальний осередок ліжникарства в Україні.
Професія ткалі-ліжникарки.
Процес виготовлення ліжника: заготівля і миття вовни, ґраблювання, прядіння ниток, фарбування, мотання в ґушки, намотування основи, ткання ліжника за вибраною композицією, валяння, висушування, розчісування.
Барвистий ліжник – справжня окраса домівки.
Виставки ліжникарського мистецтва.
Сучасні ліжникарки Яворова – заслужений майстер народної творчості України Василина Калинич, Ганна Вепрук, Марія Рибчук, Василина Романчич та ін.
Практична робота. Спробуйте виконати деякі операції ткання ліжника: мотати ґушки, моташки, чесати ліжник та ін.

ІІ.12. Писанкарство. Ознайомлення із технікою писанкарства. Писанки регіонів України (1 год).
Писанкарство як вид народного мистецтва і невід’ємна частина Великоднього обряду.
Легенди і перекази про походження писанки, пов’язані з воскресінням Ісуса Христа.
Писанки різних регіонів України.
Гуцульська писанка як неповторний мистецький витвір.
Техніка розписування яєць. Підготовка необхідних матеріалів, інструменту та пристосувань.
Орнамент писанки, геометричні, рослинні та тваринні мотиви, елементи архітектури (церкви, бані з хрестами тощо). Символіка елементів орнаменту.
Основні типи поділу площини: поздовжній, поперечний, поділ на вісім поздовжніх кіл.
Дотримування правил безпечної праці при розписуванні писанок.
Практична робота. Виконання елементів писанкового розпису по білому яйці.

ІІ.13. На землі доти буде добро, поки писатимуть писанки. Знаки писанок магічні, кольорові, символічні (1 год).
«Писанка – це неповторне багатство… Його треба берегти, як безцінний скарб» (Олександр Довженко).
Легенда про воскресіння Ісуса Христа і новонаверненого сотника.
Віра людей в магічну силу писанки. Звичаї, пов’язані із писанками.
Види писанок залежно від техніки виконання: крашанки (яйця, пофарбовані в один колір), дряпанки (яйця з надряпаним візерунком і пофарбовані), галунки (одноколірні яйця з різноколірними цятками) і власне писанки з нанесеним геометричним, рослинним, тваринним орнаментом.
Найбільш уживані кольори гуцульських писанок: жовтий, червоний, зелений, коричневий, чорний.
Види писанок за домінування певного елемента орнаменту: хрестата, в смерічку, з церковцями, зозульками, кучериками тощо.
Орнаментальні знаки-символи: риба, ромб, безконечник, око в трикутнику тощо.
Дотримування правил безпечної праці при розписуванні писанок.
Гуцульські співанки про писанку.
Практична робота. Продовження розписування писанок. Зафарбування їх різними кольорами.

ІІ.14. Світлий Празник Великодній (1 год).
Великдень – найвеличніше християнське свято. Приготування людей до Пасхи, передвеликодній сорокаденний піст. Квітна (бечкова) неділя.
Воскресіння Ісуса Христа із мертвих і відкуплення людського роду від смерті.
Великоднє привітання: Христос воскрес! Воістину воскрес!
Символи Великодніх свят – паска, яйце.
Велика пасхальна літургія в церквах. Освячення Божих дарів. Гуцульський великодній кошик – традиційні страви, свічка, вишитий рушник.
Великодній сніданок. Ритуальне споживання освяченого яйця і паски всіма членами родини.
Святкові ігри та забави біля церкви.
Літературні твори про Великдень.

ІІ.15. Свято писанки (1 год).
Сценарій цього свята можна використати із видання: Моя Гуцульщина. Уроки гуцульщинознавства в початковій школі / Упорядкування, вступна стаття А.Григорук. – Снятин: Прут Принт, 2010. – 352 с. – С. 90-93.

ІІ.16. Будь благословенна, наша рідна мати! (1 год).
Сценарій уроку-свята, приуроченого Дню матері, можна використати із видання: Моя Гуцульщина. Уроки гуцульщинознавства в початковій школі / Упорядкування, вступна стаття А.Григорук. – Снятин: Прут Принт, 2010. – 352 с. – С. 93-96.

ІІ.17. Виставка-захист орнаментальних композицій, які використовуються в різьбленні, вишивці, ткацтві (1 год).
Багатство, краса і гармонія гуцульських орнаментів, які використовуються для оздоблення виробів із дерева, металу, глини, шкіри, тканих та вишитих речей.
Виконання орнаменту в квадраті, прямокутнику, колі.
Вибір елементів орнаменту.
Виконання композиції з обраних елементів олівцем.
Виконання орнаментальної композиції в кольорі за допомогою акварельних фарб чи гуаші, фломастерів, кольорових олівців.
Точність і акуратність виконання роботи.
Захист робіт: для якої речі виконаний орнамент, які використані елементи, їх значення.
Привабливість професії художника.

ІІ.18. Підсумковий урок (1 год).
Урок-гра у формі КВК.
Сценарій уроку можна використати із видання: Моя Гуцульщина. Уроки гуцульщинознавства в початковій школі / Упорядкування, вступна стаття А.Григорук. – Снятин: Прут Принт, 2010. – 352 с. – С. 98-102.

3-й клас
35 годин, 1 година на тиждень

Розділ І. Гуцульщина – наш рідний край

І.1. Поняття про Гуцульщину як етнографічний регіон України. Назви міст, сіл, рік (1 год).
Етнографічні регіони України: Бойківщина, Гуцульщина, Волинь, Наддніпрянщина, Поділля, Полісся, Слобожанщина, Таврія. Особливості природи, історії, господарської діяльності, архітектури, говірки, фольклору, народного мистецтва, звичаїв та обрядів цих регіонів.
Походження назви «гуцул».
Географічне розташування Гуцульщини, територія, населення.
Загальні риси природних умов. Найдавніші геологічні породи на Гуцульщині. Пам’ятки природи Гуцульщини.
Сучасна карта Гуцульщини – міста, села, ріки, озера.
Гуцульщина – наш рідний край.

І.2. Складання науково-популярних та художніх описів річок, потоків, присілків, гір своєї місцевості (1 год).
Стилі мовлення за метою висловлювання.
Види текстів – розповідь, повідомлення, опис.
Науково-популярний та художній опис об’єктів природи.
Вживання слів і виразів у прямому та переносному значеннях при складанні науково-популярних та художніх описів.
Поповнення словникового запасу топонімічною лексикою, введення лексичних одиниць у процес активного мовлення.
Художні описи в літературних творах про Гуцульщину Гната Хоткевича, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської, Михайла Ломацького, інших авторів.
Практична робота.
1. Скласти художній опис об’єкта природи.
2. Скласти науково-популярний опис цього ж об’єкта.

І.3. Гуцульські танці: «Гуцулка», «Аркан» (1 год).
Відображення краси Гуцульського краю в народних мелодіях і танцях.
«Гуцулка» – улюблений танець мешканців Карпат. Весела й запальна мелодія танцю. Виконання «Гуцулки» на родинних і громадських святах, концертах.
«Аркан» – гуцульський чоловічий танець, в якому демонструється сила й відвага горян.
Вивчення окремих танцювальних кроків «Гуцулки» («Аркана»).
Зв’язок народної хореографії з обрядами, віруваннями, міфологією гуцулів.
Практична робота. Виконання деяких кроків «Гуцулки».

І.4. Гуцульські народні інструменти (трембіта, сопілка, цимбали, дримба) (1 год).
Гуцульщина – край оригінальної народної музики.
Гуцульські музичні інструменти: скрипка, трембіта, сопілка, цимбали, дримба.
Гуцульські музичні родини, передача музичної майстерності від покоління до покоління. Капела Моґура.
Дослідження музичного фольклору. Записи В.Шухевича, Ф.Колесси. Використання гуцульської народної музики у кінофільмах та творах професійних композиторів.
Практичне заняття. Рольова гра «На репетиції» (учні пробують брати ноти на різних інструментах).

Розділ ІІ. Чарівне зілля рідної землі

ІІ.1. Трав’яний покрив передгір’я і гірської частини Карпат: грицики, деревій, арніка… Рослини, занесені до Червоної книги (1 год).
Рослини в житті людини.
Довкілля рослин. Дикорослі і культурні рослини. Трав’янисті рослини, що ростуть в передгір’ї та гірській частині Карпат.
Умови росту та розмноження рослин. Пристосування рослин до природного середовища.
Зміна умов життя рослин людиною.
Зникнення дикорослих видів рослин, його причини.
Рослини, занесені до Червоної книги.
Захист рослинного світу. Правила поведінки в довкіллі.
Практична робота. Записати від батьків назви трав’янистих рослин своєї місцевості та їх лікувальні властивості.

ІІ.2. Лікувальні властивості рослин. Трави в офіційній та народній медицині. Трави у легендах, казках, піснях, народних віруваннях, ритуалах, звичаях і обрядах гуцулів (1 год).
Лікарські рослини Карпат, місця їх поширення – ліс, поле, болото, схили ярів і пагорбів.
Заготівля лікарських рослин – трави, квітів, плодів, коренів.
Правильне висушування лікарської сировини. Умови її зберігання.
Приготування відварів, чаїв, настоянок, свіжого соку з лікарських рослин. Правильне їх вживання. Лікарі-фітотерапевти та народні цілителі.
Народні перекази, легенди, казки по цілющу силу рослин.
Бережне ставлення до лікарських рослин, їх охорона від винищування.

ІІ.3. Породи дерев карпатських лісів, листяні та хвойні дерева (1 год).
Ліси – найбільше багатство Гуцульщини. Склад карпатських лісів.
Листяні породи дерев – дуб, бук, береза, граб, вільха та ін.
Хвойні дерева – ялина, смерека, сосна.
Рідкісні породи – тис, сосна кедрова.
Значення лісів у природі.
Заготівля лісу для потреб народного господарства.
Надмірне вирубування лісів – загроза для природи і людей.
Види дерев, занесені до Червоної книги.
Прислів’я і приказки про дерева.
Літературні твори про дерева.
Дерева – символи України.
Практична робота.
1. Робота з гербарієм. Визначення породи дерев за формою листка.
2. Записати назви дерев своєї місцевості. Знайти і вивчити напам’ять вірш про природу.

ІІ.4. Кущові рослини Карпат (1 год).
Дикорослі кущі – глід, калина, горобина, бузина, малина, ожина, ялівець, ліщина.
Дрібні вічнозелені чагарники: чорниця (афини), брусниця (полонинські ґоґодзи).
Високогірні чагарники, сланка сосна (жереп).
Використання плодів, ягід дикорослих кущових рослин, їх поживні властивості.
Калина – символ України.
Правила поведінки при збиранні лісових ягід та плодів.
Загадки, прислів’я, вірші про кущові рослини.
Практична робота. Гра «Хто краще перекаже».
Діти, поділившись на 2 команди, слухають запис тексту. Переказують текст по 2 учасники з кожної команди. Переможця визначає вчитель.

ІІ.5. Дерева і кущі в усній народній творчості гуцулів (казки, перекази, легенди, пісні). Використання лікувальних властивостей дерев і кущів у медицині (1 год).
Загадки, прислів’я, приказки, співанки, легенди, в яких відображено рослинний світ Гуцульщини.
Необхідність дбати про скарби рідної природи, оберігати від знищення, примножувати їх.
Лікувальні властивості рослин. Відображення цілющих властивостей трав, кущів, дерев у народній творчості (казки «Зілля від укусу гадюки», «Нечуй-вітер» та ін.).

ІІ.6. Туристський маршрут «Школа – музей – об’єкти природи – школа»
Мандрівка екологічною стежкою.
Складання карти маршруту, використання топографічних умовних позначень.
Короткий запис інформації про об’єкти маршруту.
Пояснення топонімічних назв; легенди, народні перекази про пам’ятки природи, розміщені на екологічній стежці.
Складання усної розповіді про побачене.
Бережне ставлення до природи, вміння охороняти і збагачувати її – завдання кожного школяра.
Практична робота. Складання карти маршруту.

Розділ ІІІ. Тваринний світ Карпат

ІІІ.1. Мешканці гірських лісів – вовк, лисиця, заєць, білка, рись, косуля, кабан та ін. (1 год).
Довкілля тварин. Тварини, які живуть у Карпатських горах. Травоїдні та хижі тварини.
Захисні ознаки тварин.
Складання розповідей (казок) про різних тварин.
Тварини – складова довкілля, без якої не можуть існувати всі інші складові.
Бережне ставлення до мешканців карпатських лісів, охорона їх від винищування.
Практична робота. Скласти казочку про тваринку, яка найбільше подобається.

ІІІ.2. Тварини Карпат, занесені до Червоної книги. Народні казки Гуцульщини про тварин
Різноманітність тваринного світу Карпат. Сезонні зміни в житті тварин.
Рідкісні тварини.
Тварини Карпат, занесені до Червоної книги.
Причини зникнення окремих видів тварин, зменшення популяції колись поширених видів.
Охорона тваринного світу від знищення. Закон «Про охорону й використання тваринного світу».
Народні гуцульські казки про тварин.
Практична робота. Прочитати уривок казки і переказати його іншим учням зі своєї групи.

ІІІ.3. Наші пернаті друзі – мешканці садів та лісів (1 год).
Різноманітність видів пташиної фауни Гуцульщини. Місця розселення птахів – луки, водойми, болота, сади, листяні ліси, високогір’я.
Пристосованість птахів до умов життя. Птахи, які зимують у Карпатах. Перелітні птахи, місця їх зимування.
Користь, яку приносять птахи.
Загадки і вірші про птахів.
Необхідність оберігати птахів, допомагати їм взимку. Годівнички для птахів.
Практична робота. Намалювати птаха, який прилетів до нас на зимівлю.

Розділ ІV. Ресурси Карпат

ІV.1. Багатства Карпатських надр. Корисні копалини Гуцульщини (1 год).
Корисні копалини Гуцульського регіону – нафта, газ, вугілля, сіль, золото, глина, пісок, місця їх залягання. Умовні позначення корисних копалин.
Походження корисних копалин, їх властивості, використання людьми.
Продукти переробки корисних копалин. Люди різних професій, які працюють у видобувній та переробній промисловості.
Мінеральні джерела на території Гуцульщини.
Земні надра – багатство нашої держави, необхідність їх бережного використання.
Збереження довкілля при промисловій переробці корисних копалин.

ІV.2. Природні водойми – ріки, потоки, озера. Народні перекази гуцулів про таємничі та загадкові явища, пов’язані з ними (1 год).
Ріки, потоки, озера – частина довколишньої природи.
Водні багатства Карпат. Найбільші ріки Гуцульщини – Прут, Черемош, Рибниця, їх притоки. Протяжність і глибина гірських річок, швидкоплинність течії.
Гірські річки в період танення снігу та після тривалих дощів. Повені та їх наслідки.
Карпатські озера: Шибене, Несамовите, Лебедин, Банське та ін. Народні перекази гуцулів про їх походження та події, з ними пов’язані.
Практична робота.
1. Записати в зошиті назви потічків, що протікають у вашому селі (місті).
2. Скласти усний твір «Цілюще джерельце».

ІV.3. Заповідні території Карпат. Заповідники на території твоєї місцевості. Національний природний парк «Гуцульщина» (1 год).
Скорочення площ лісів в Україні, в тому числі й у Карпатах. Зміна складу деревних порід. Часткове або значне зникнення окремих порід дерев – дуба, бука, ялини та ін. Зміни у тваринному світі, пов’язані з вирубуванням великих лісових масивів.
Державна політика охорони природи. Закон «Про охорону зовнішнього середовища» (1992 р.). Створення в Карпатському регіоні заповідників та заказників. Національний природний парк «Гуцульщина», його діяльність зі збереження і відновлення зникаючих видів рослинного та тваринного світу. Еколого-просвітницька діяльність парку.
Загони «Зелених патрулів», їх допомога працівникам лісу.
Екскурсія. Відвідати заповідник на території своєї місцевості.

Розділ V. Народне мистецтво, традиції та свята Гуцульщини

V.1. Династії різьбярів Шкрібляків, Корпанюків, Девдюків (1 год).
Різьблення на дереві – один з найдавніших і найпоширеніших видів народного мистецтва Гуцульщини.
Прикрашання різьбою речей домашнього вжитку. Дерево явора, липи, бука, груші, горіха як матеріал для виготовлення різьблених речей.
Мова різьблених візерунків. Символічне значення орнаментальних елементів та мотивів.
Яворів – колиска гуцульської різьби на дереві. Основоположник мистецтва різьблення Юрій Шкрібляк. Продовжувачі справи Юрія Шкрібляка – його сини Микола, Василь, Федір.
Юрій і Семен Корпанюки, продовження традицій їх дітьми та внуками.
Василь Девдюк – учень Юрія Шкрібляка, засновник Косівської різьбярської школи. Микола Девдюк – син В.Девдюка, викладач різьбярської школи, продовжувач справи свого батька.

V.2. Екскурсія до хати-музею Корпанюків (1 год).
Ознайомлення з родинним деревом династій Шкрібляків-Корпанюків.
Огляд експозиції музею. Високий мистецький рівень творів, виставлених для ознайомлення.
Престижні виставки, в яких брали участь члени родини – в Софії (1958 р.), Парижі (1958 р.), Улан-Баторі (1959 р.), Монреалі (1967 р.).
Складання розповіді про відвідування музею-садиби, враження від побаченого.

V.3. Ткацтво та вишивання – прадавні види народних ремесел Гуцульського краю (1 год).
Передумови розвитку ремесел та художніх промислів на Гуцульщині.
Високий естетичний смак та мистецький талант мешканців гір.
Розвиток ткацтва на Гуцульщині. Широкий асортимент тканих речей – килими, ліжники, верети, доріжки, рушники, одяг та ін.
Збереження та розвиток традицій народного ткацтва сучасними майстрами.
Ганна Василащук – майстер народного ткацтва з Шешорів.
Вишивка – улюблений вид декоративно-прикладного мистецтва на Гуцульщині.
Кольорова гама, особливості орнаментики локальних осередків.
Видатні майстри вишивки – Ганна Герасимович (Косів), Ксенія Колотило (Підзахаричі), Дмитро Пожоджук (Космач), Валерій Малиновський (Черганівка) та ін.
Техніки вишивання.
Твори літератури про мистецтво вишивки.
Практична робота. Вишивання на полотні технікою «хрестик».

V.4. Яворів – столиця ліжникарства (1 год).
Ліжник – тканина із овечої шерсті, предмет щоденного домашнього вжитку.
Орнаментування ліжників. Назва ліжника за орнаментом і кольором – саморідний, росийський, сливовий, кривий тощо.
Етапи виготовлення ліжника – миття вовни, ґраблювання, прядіння нитки, ткання, валяння, начісування.
Параска Шкрібляк-Король – автор перших багатоколірних ліжників у 20-х рр. ХХ ст.
Сучасні майстрині: Василина Калинич, Ганна та Василина Копильчуки, їх творчість.
Міжнародні літні пленери в Яворові з питань створення нових зразків гуцульських ліжників. Виставки ліжників.
Гуцульські співанки про ліжники.
Практична робота. Рольова гра «Косівський ярмарок».

V.5. Національний стрій українців. Ознайомлення з традиційним одягом гуцулів (1 год).
Український національний одяг – важлива складова культури народу. Традиційний одяг гуцулів.
Одяг для щоденного вжитку.
Святковий одяг.
Сучасний модернізований одяг.
Ручний спосіб виготовлення предметів одягу – ткання, вишивання, оздоблення пацьорками, лелітками тощо.
Традиційний гуцульський орнамент в одягових речах, колористика. Локальні відмінності гуцульського строю.
Аксесуари і доповнення до одягових комплектів – пояси, попружки, прикраси (намисто, силянки, ґердани), тобівки, ташки, сумочки, топірці, палиці тощо, головні убори.
Майстри народного одягу – Роман Горбовий, Ганна Герасимович, Микола Корнелюк та ін.
Екскурсія. Відвідування шкільного музею. Ознайомлення з розділом експозиції «Одяг».

V.6. Зручність одягу, відповідність умовам проживання, декоративність, зумовлена естетичним смаком горян (1 год).
Живе побутування народного гуцульського одягу з найдавніших часів до наших днів.
Дослідження народного одягу Володимиром Шухевичем.
Літній і зимовий, святковий і буденний, чоловічий і жіночий одяг гуцулів, його зручність та екологічність.
Історія розвитку гуцульського вбрання у вашому селі (місті).
Художнє декорування одягу. Елементи геометричного орнаменту (трикутники, зубці, кучері та ін.) в композиціях візерунків.
Улюблені кольори вишивки вашого населеного пункту.
Народна ноша як вияв високих естетичних смаків мешканців Гуцульщини.
Практична робота. Виконання узору для сорочки-вишиванки.

V.7. Гуцульська ноша твого села. Проектування сучасного одягу на основі народного (1 год).
Предмети гуцульського одягу: вишивані сорочки (чоловічі, жіночі, дитячі), ткані і вишиті костюми, запаски, опинки, чільця, в’язані капці, постоли з волоками тощо.
Ознайомлення з історією одягу свого села на основі конкретних одягових речей та фотографій із сімейного альбому. Хронологія змін в одязі та його оздобленні. Сучасні тенденції в народному строї.
Проектування сучасного одягу на основі народного. Використання традиційних та осучаснених аксесуарів в одягових ансамблях.
Сучасний гуцульський одяг – яскравий вияв народної творчості. Популярність народного одягу, виставки та фестивалі народного одягу. «Лудинє-фест» – щорічний показ народного одягу в Косові.
Практична робота. Гра «Одягни людину» (робота в парах).

V.8. Народне мистецтво мого села. Паспортизація зібраних творів «Ми – юні екскурсоводи» (1 год).
Музей як заклад, що збирає, вивчає, зберігає та експонує пам’ятки культури та мистецтва.
Ознайомлення з експозицією музею чи музейної кімнати.
Повнота колекції, її мистецька та наукова вартість.
Збір експонатів для музейної колекції. Запис уснопоетичних та музичних творів. Використання технічних засобів – диктофона, магнітофона, відеокамери.
Паспортизація музейних експонатів, правила, яких слід обов’язково дотримуватися. Реквізити паспортної картки.
Моделювання мовної ситуації: розповідь учня-екскурсовода про окремі предмети музейної експозиції.
Екскурсія.
1. Відвідування музею, ознайомлення з правилами збору експонатів, їх паспортизацією.
2. Запис фольклорного твору з уст старожила села та складання його паспорта.

V.9. Великодні свята в християнському календарі (1 год).
Великдень – найбільше свято християнського календаря.
Історична основа святкування Вербної (Бечкової) неділі. Освячення вербових галузок. Магічна сила освяченої верби відвертати біду і нещастя, лікувати хвороби, очищувати воду.
Страсний тиждень. Приготування до празника Воскресіння. Свята сповідь і причастя.
Писання писанок, випікання паски.
Страсна П’ятниця. Виніс Плащаниці, поклоніння страстям Господнім.
Складання Великоднього кошика.
Воскресна літургія. Освячення пасок. Великоднє привітання: «Христос воскрес! Воістину воскрес». Народні Великодні звичаї та обряди.
Тема Великодня в українській поезії, творах місцевих авторів.

V.10. Великодня писанка. Різні види писанок на Гуцульщині (1 год).
Писанковий розпис – один із видів декоративно-прикладного мистецтва.
Традиція розпису яєць в Україні та народів світу.
Використання фарб природного походження для писання писанок.
Інструменти, матеріали для писанкового розписую технологія розпису. Дотримування техніки безпеки в роботі.
Елементи та мотиви писанкових візерунків, їх символічне значення.
Легенди про писанку.
Майстри писанкового розпису на Гуцульщині.
Музей писанки в Коломиї, пам’ятник писанці в Канаді (м. Вергевіль).
Екскурсія. Відвідування музею писанки в м. Коломиї.

V.11. Великодні гаївки, ігри (1 год).
Великодні гаївки – прадавній вид фольклорної творчості.
Традиція виконання гаївок в Україні. Гуцульські гаївки – частина Великодніх святкувань.
Розучування гаївок.
«Вербовая дощечка», «Голубка», «Мишка і котик» – улюблені ігри та забави дітей і молоді.
Гаївки – безцінний скарб української культури, відбиток своєрідного світогляду українців.
Практична робота. Погратися у Великодні ігри біля церкви або під час перерви у школі.

V.12. «Ми маленькі гуцулята». Сторінками книг Миколи Близнюка
Микола Близнюк – дитячий поет. Життєвий і творчий шлях Миколи Близнюка.
Тематика творчості письменника.
Книги М.Близнюка для дітей: «Чугайстрова криниця», «Чудасія», «Художник Мурчик», «Весела калина», «Дятлику-ковалику», «Вухатий мандрівник», «Добрий чарівник».
Співпраця Миколи Близнюка з композиторами Петром Юсипчуком та Ларисою Чуперчук. Створення пісень для дітей. Збірники пісень «Срібний човник» та «Всі ми любимо співати».
Світлий, радісний настрій пісень, написаних Миколою Близнюком, відтворення в них краси довколишнього світу, любові до близьких і дорогих людей, до рідної Гуцульщини.

V.13. Будьмо ввічливі: правила мовного етикету. Слова ввічливості у гуцулів: форми вітання, звертання, подяки, вибачення, прохання (1 год).
Мовний етикет – важлива складова культури поведінки. Виховання ввічливості в дітей в гуцульських сім’ях.
Правила культури мовлення. Форми вітання, звертання, прощання, подяки, прохання, вибачення. Синоніміка етикетних форм (єк Ви дужі, ци дужі, єк си маєте, єк днювали тощо).
Моделювання мовних ситуацій: зустріч друзів, розмова внука з дідусем (бабусею), знайомство, розмова з незнайомою людиною – з використанням відповідних слів і зворотів ввічливості.
Вітання різних народів світу.
Практична робота. Складання діалогів на визначені теми з уживанням слів увічливості.

V.14. «Глибини мудрості народної нехай нас розуму навчать». Прислів’я, приказки, загадки, народні прикмети Гуцульського краю (1 год).
Відображення споконвічної народної мудрості у прислів’ях і приказках. Влучність і дотепність народних приказок, повчальна мудрість прислів’їв. Особливості людського характеру (працелюбність, лінивство, чесність, брехливість, сміливість, боягузтво, скромність, хвальковитість тощо) в прислів’ях і приказках.
Використання прислів’їв і приказок в усному мовленні та художній літературі.
Загадки як особливий вид народної творчості. Популярність загадок в дитячому середовищі.
Тематичне коло загадок: природа, рослинний і тваринний світ, людина, її побут, освіта, наука тощо.
Спостережливість, кмітливість, увага при розгадуванні загадок.
Народні прикмети, передбачення погоди, прогнози на урожай як вияв багатовікової мудрості мешканців Гуцульського краю.

V.15. «Опришківська слава живе поміж гір». Легенди й перекази рідного краю (1 год).
Опришківський рух на Гуцульщині у XVIII-XIX ст.
Легендарний герой Олекса Довбуш, роки його життя і діяльності.
Оцінки вчених опришківського руху і його ватажка Довбуша.
Населені пункти Гуцульщини, де зупинявся Олекса Довбуш; пам’ятні місця його перебування (полонини, скали, печери тощо).
Відображення опришківського руху в народних переказах та легендах – «Скала опришків біля Сокільського водоспаду», «Топірець Довбуша», «Врода Довбуша», «Легенда про три волосини».
Всенародна любов до Олекси Довбуша як борця проти кріпацької неволі, захисника прав простих гуцулів.

V.16. Олекса Довбуш – легенда гуцулів. Читання народної балади «Ой, попід гай зелененький» (1 год).
Історичне минуле Гуцульщини в народних баладах.
«Довбуш був князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген до Дністрової води…» (Іван Франко).
Олекса Довбуш – головний герой балади «Ой попід гай зелененький».
Розучування тексту балади.
Розучування мелодії.
Робота над словесним та музичним матеріалом.
Олекса Довбуш – найпопулярніший герой гуцульського фольклору.

V.17. Любим матусям – від щирого серця (1 год).
Свято Матері – визначний день в українському календарі.
Історія Свята Матері.
Рідним матусям – наша любов і шана.
Вірші та пісні українських поетів і композиторів, присвячені матерям.
Подарунки для мам, зроблені власними руками.
Сценарій Свята матері надрукований в посібнику: Моя Гуцульщина. Уроки гуцульщинознавства в початковій школі / Упорядкування, вступна стаття А.Григорук. – Снятин: Прут Принт, 2010. – 352 с. – С. 195-199.

V.18. Моя сім’я, моя родина в житті і долі України (1 год).
Ознайомлення з поняттями сім’я, родина, рід.
Найближчі і найдорожчі люди: тато, мама, брати, сестри, дідусь, бабуся.
Твій родовід.
Складання родинного дерева.
Наша велика родина – український народ, наша Батьківщина – Україна.
Любов і повага до своїх рідних, близьких, до свого народу й своєї Вітчизни.
Твори українських поетів та композиторів про сім’ю і родину.
Народні прислів’я, приказки, загадки про членів сім’ї, родини.
Міцна родина, рідна Україна – найбільший наш скарб.
Практична робота. Скласти дерево своєї сім’ї.

V.19. Підсумковий урок «Ярмарок талантів» (1 год).
Узагальнення й систематизація знань, набутих упродовж навчального року з курсу гуцульщинознавство.
Виставка робіт учнів з декоративно-прикладного мистецтва.
Концерт за участю юних декламаторів, співаків, танцюристів та гостей – батьків і рідних.
Сценарій підсумкового уроку подає навчальний посібник: Моя Гуцульщина. Уроки гуцульщинознавства в початковій школі / Упорядкування, вступна стаття А.Григорук. – Снятин: Прут Принт, 2010. – 352 с. – С. 202-205.

4-й клас
35 годин, 1 година на тиждень

Розділ І. Тут все священне, все моє, бо зветься рідним краєм

І.1. Україна – соборна держава (1 год).
Поняття соборності України.
Боротьба за незалежність України на різних етапах її історичного розвитку.
Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.
24 серпня – День Незалежності України.
Україна – держава Східної Європи, її територія. Київ – столиця України, визначні місця Києва.
Державні символи України: Герб, Прапор, Гімн.
Конституція (Основний Закон) України.
Літературні твори про Україну, її символи.
Прислів’я і приказки про Батьківщину.

І.2. Етнографічні регіони України (1 год).
Етнографічні землі (регіони) України: Бойківщина, Буковина, Волинь, Наддніпрянщина, Поділля, Полісся, Слобожанщина, Таврія, їх географічне розташування, культура і побут.
Славетні українці – уродженці різних етнографічних регіонів нашої держави.
Літературні твори про рідні місця авторів – малу батьківщину, часточку великої України.
Практична робота. Складання порівняльних характеристик етнографічних регіонів (робота в групах):
І гр. – Буковина – Галичина.
ІІ гр. – Слобожанщина – Полісся.
ІІІ гр. – Волинь – Поділля.

І.3. Моя Гуцульщина (1 год).
Гуцульщина як один з етнографічних регіонів України.
Географічне положення Гуцульщини, райони Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської областей, що входять до складу Гуцульщини.
Місцезнаходження свого населеного пункту на карті Гуцульщини.
Історичне минуле краю.
Особливості побуту, господарювання мешканців гуцульського краю.
Багаті звичаї та традиції гуцулів.
Високий розвиток мистецтва та художніх ремесел на Гуцульщині.

І.4. «Я візьму в серце сонячний свій край». Історія заселення Гуцульщини, походження назви «гуцул» (1 год).
Наукові відомості про давність заселення карпатського краю.
Мешканці гірських територій – українці-гуцули. Походження етноніма «гуцул».
Письмові джерела із першим вживанням слів «гуцулка» (1754), «гуцул» (1825) на означення місцевого населення.
Письменники про Гуцульщину.
Практична робота. Розпитати дорослих, як вони визначають межі Гуцульщини, кого вважають гуцулами. Чому?

І.5. Найбільші населені пункти краю. Моє село (місто) на карті Гуцульщини (1 год).
Гуцульщина – сільський регіон. Своєрідність гуцульських сіл, пов’язана з гірським рельєфом. Гуцульські міста – Косів, Верховина, Яремче, Ворохта, Вижниця, Путила, Рахів.
Моє село (місто) на Гуцульщині. Історія походження назви, розташування, найвизначніші події в історії села, пам’ятки природи та культури, видатні люди.
Народні співанки та перекази про село (місто). Твори літературного походження про рідне село (місто).

Розділ ІІ. Котять клекіт Карпати

ІІ.1. Карпатські гори. Головні гірські масиви (1 год).
Карпати – найвищі гори України.
Походження назви «Карпати».
Географічне положення, межі і розміри. Загальні риси природних умов. Висотна поясність ландшафтів.
Головні гірські масиви: Чорногора, Ґорґани, Рахівські гори, висота, протяжність, особливості рослинного і тваринного світу.
Літературні твори про Карпати.
Практична робота. За допомогою компаса визначити, у якому напрямку від місця, де ви живете, розташовані навколишні гори.

ІІ.2. Карпатські ландшафти. Опис водного об’єкта (1 год).
Поняття «ландшафт». Сучасні ландшафти твого села (міста). Гідрологічні об’єкти села (потічки, джерельця, криниці, річка).
Вода – основа життя на Землі.
Прислів’я про роль води в житті людини. Літературні твори про воду.
Річка, біля якої ви живете. Її характеристика: початок, протяжність, швидкість течії, характер русла, дна, куди впадає.
Практична робота. Складання опису річки з використанням елементів художнього стилю.

ІІ.3. Водні ресурси Гуцульщини. Риба в гірських річках. Охорона водних багатств (1 год).
Гуцульщина – батьківщина річок.
Запас води в гірських річках. Річки в період злив і танення снігів у горах.
Гірські водоспади (гуки).
Найбільші гірські річки: Прут, Черемош, Тиса, Сірет, Сучава, Бистриця Надвірнянська. Їх характеристика. Використання річок в житті мешканців карпатського краю.
Риба в гірських ріках.
Літературні твори про карпатські ріки Черемош, Прут, Тису тощо.
Охорона водних багатств Карпат.
Практична робота.
1. Складання міні-проекту «Врятуймо нашу річку».
2. Дослідити русло потоку аж до його витоку, зазначивши характер русла, течії, рослинність, описати тварин, які живуть в потоці. Очистити русло від сміття.
3. Колективно зробити список усіх річок, потічків села і прилеглих населених пунктів.

ІІ.4. «Загляньмо в плесо озера гірського» (1 год).
Озера – окраса Карпатського краю.
Озера Банське (м. Косів), Лебедин (с. Шешори).
Озера природного походження й такі, що утворилися внаслідок діяльності людини. Карові озера – Бребенескул, Несамовите, Марічейка.
Шибене – найбільше озеро на Гуцульщині.
Характеристика води в гірських озерах, температурні показники, рослинність, тваринний світ.
Необхідність охорони гірських озер.
Легенди, пов’язані з карпатськими озерами.

ІІ.5. Багатства карпатських надр. Корисні копалини (1 год).
Поняття «надра», «корисні копалини».
Корисні копалини Гуцульського краю.
Особливості поширення та залягання корисних копалин у гірській місцевості.
Запаси червоного залізняку, цинку, свинцю, срібла на Рахівщині.
Горючі копалини: буре вугілля (с. Ковалівка Коломийського району), нафта (Надвірнянщина, Косівщина, Верховинщина, Вижниччина), природний газ (Косівщина).
Кам’яна сіль (Уторопи, Пістинь, Баня-Березів, Старі Кути, Делятин).
Будівельні матеріали: камінь, пісок.
Мінеральні води (Івано-Франківська область, Закарпаття).
Золото (Івано-Франківська область, Закарпаття).
Практична робота. Розглянути зразки корисних копалин і дати їм характеристику

Розділ ІІІ. Гори наші, ліси наші, красна полонино…

ІІІ.1. Рослинний світ Карпат (1 год)
Гуцульщина – найбагатший регіон України за списком флори.
Умови життя і розвитку рослин у Карпатах. Зумовленість багатого фітофонду наявністю теплових поясів гірської місцевості.
Ліси, чагарники, трав’яниста рослинність Карпат.
Значення рослин у житті людини. Вплив рослин на формування клімату. Необхідність захисту рослин.
Народні та літературні загадки про рослини.
Практична робота.
1. Розглянути рослини гербарію.
2. Визначити назву дерева за листочком.

ІІІ.2. Бережливе ставлення до лісу. Червона книга України (1 год).
Листяні, мішані та хвойні ліси. Реліктові породи – тис, сосна кедрова.
Ліс як кліматоутворюючий чинник. Збереження вологи лісом.
Заготівля в лісі будівельного матеріалу. Вирубування лісів, порушення природного балансу.
Дари лісу – ягоди, гриби, горіхи.
Червона книга України. Захист червонокнижних видів рослин.
Правила поведінки в лісі.

ІІІ.3. Гуцульський фольклор про магічну силу і цілющі властивості рослин (1 год).
Лікувальні властивості рослин, використання їх у народній медицині.
Звичаї та обряди гуцулів, у яких використовуються різні рослини (освячена верба, калина, барвінок, едельвейс тощо).
Легенди, перекази, казки про чарівні властивості рослин.
Прислів’я, загадки про рослини, їх користь для людей.
Рослини в колискових піснях.
Практична робота. Записати від мами чи бабусі колискову пісню. Чи згадуються в ній рослини?

ІІІ.4. Тваринний світ Гуцульщини (1 год).
Тваринний світ краю, умови життя тварин. Багатство тваринного світу: великі і дрібні ссавці, гризуни, хижаки, травоїдні.
Птахи. Водоплавні та болотяні птахи, горобині, воронові. Хижі птахи. Умови їх життя та розмноження.
Земноводні: карпатський тритон, саламандра, жаби.
Плазуни: ящірка, веретінниця, вуж, полоз, мідянка, гадюка.
Риби: щука, короп, лин, карась, лящ, форель (пструг).
Комахи: бджоли, метелики, мурахи, бабки, жуки.
Літературні твори про тварин.
Загадки, прислів’я, приказки про тварин і користь, яку вони приносять.
Гуцульські казки про тварин.
Практична робота. Прочитайте за власним вибором казку про тварин, які водяться в карпатських лісах, і перекажіть її своїм друзям або молодшому братикові чи сестричці.

ІІІ.5. Охорона тварин. Тварини, занесені до Червоної книги (1 год).
Діяльність людини та її наслідки для тваринного світу (приклади позитивного та негативного впливу людини на тваринний світ).
Тварини, занесені до Червоної книги: бурий ведмідь, рись, дикий кіт, благородний олень, чорний лелека, беркут, глухар, саламандра, тритон та ін.
Правила поведінки в природі.
Моделювання ситуацій на дотримування (порушення) правил поведінки у лісі, біля річки, на лузі.
Бережне ставлення до тваринного і рослинного світу – запорука його існування і розвитку та забезпечення людині здорового природного середовища.
Практична робота. Скласти твір-міркування на тему: «Чому потрібно берегти природу?».

Розділ ІV. Свята мого дитинства

ІV.1. Поспішаймо творити добро (до свята Миколая) (1 год).
Святий Миколай-добротворець і його життя.
Традиція відзначення свята Миколая Чудотворця.
Народна легенда про доброчинність святого Миколая.
Миколай – улюблений святий дітей і дорослих. Пісня «Ой хто, хто Миколая любить».
Правила доброти, які варто виконувати.
Прислів’я про добро.
Листи дітей до святого Миколая.
Маєток святого Миколая, куди охоче з’їжджаються діти з усіх куточків України.
Практична робота. Скласти розповідь «Добрий вчинок мого друга» або написати лист до святого Миколая.
Екскурсія. Відвідування Маєтку святого Миколая в с. Пістині Косівського району.

ІV.2. Свято Різдва Христового. Різдво на Гуцульщині (1 год).
Зимові свята в Україні.
Святвечір на Гуцульщині.
Кутя як головна страва святої вечері. 12 пісних страв.
Обряд вечері: запалювання свічки, молитва, куштування куті від найстаршого члена сім’ї до наймолодшого.
Коляда на Святий Вечір.
Різдво Христове. Святочна відправа Служби Божої, гостювання в родичів і друзів.
Колядницькі гурти на Гуцульщині.
Вертеп. «Королі».
Народні звичаї і повір’я Різдвяних свят.
Практична робота. Вивчити декілька різдвяних колядок і привітати ними своїх рідних, друзів, сусідів.

ІV.3. Старий Новий рік. Свято Василія. Засівання (1 год).
Відзначення Нового року за старим стилем.
«Маланка» – прадавнє театралізоване дійство. Дійові персонажі новорічної вистави, сюжет, комічне виконання своїх ролей артистами-аматорами.
Обряд засівання, новорічні віншування.
14 січня – Свято Василія Великого – одного з найвизначніших отців Церкви. Вчення Василія Великого про милосердя до ближнього, жертовну любов, віру в добро і ласку Божу.
Народні прикмети і передбачення, пов’язані зі Старим Новим роком.
Практична робота.
1. Вивчити віншування з Новим роком.
2. Вранці 14 січня засіяти житом-пшеницею в домівках родичів і сусідів та побажати їм добра і щастя в новому році.

ІV.4. Водохреща. Народні вірування в чудодійну силу освяченої води (1 год).
Хрещення Господа нашого Ісуса Христа у річці Йордані.
Явлення Святого Духа; 19 січня – свято Богоявлення.
Освячення води у криницях, ріках та озерах.
Чудодійна сила освяченої води. Купання на Йордан, окроплення помешкань, обійсть, худоби свяченою водою.
Народні повір’я, пов’язані зі свяченою водою.
Екскурсія. Ознайомлення з місцем освячення води на річці.

Розділ V. Прославлення Гуцульщини у творах українських письменників

V.1. Іван Франко, Леся Українка, Гнат Хоткевич, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський на Гуцульщині. Екскурсія в шкільному музеї (1 год).
Видатні українські письменники на Гуцульщині (і у твоєму селі).
Відомості про перебування Івана Франка, Лесі Українки, Гната Хоткевича, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського в різних селах нашого краю.
Гуцульська тематика в їх творчості. Спогади про чудову природу Карпат, гостинність гуцулів.
Вшанування пам’яті про перебування видатних діячів літератури на Гуцульщині. Встановлення пам’ятників, меморіальних дощок, пам’ятних знаків, відкриття музеїв, музейних кімнат. Перейменування Станіславської області на Івано-Франківську.
Присвоєння імен видатних письменників вулицям і площам населених пунктів, театрам, кінотеатрам, школам тощо.
Екскурсія. Ознайомлення з експозицією музею (музейної кімнати), яка розкриває перебування видатних українських письменників на Гуцульщині та гуцульську тематику в їх творчості.

V.2. Сім’я Окуневських і Яворів (1 год).
Сім’я Окуневських та її роль у розвитку духовності, освіти, культури гуцульського краю.
Іполит Окуневський – парох села Яворова. Спорудження старанням о. Іполита нової школи в селі, яка прослужила більше ста років.
Теофіл Окуневський – юрист, депутат Австрійського парламенту, за клопотанням якого збудовано дорогу Косів – Жаб’є та укріплено береги р. Рибниці.
Ярослав Окуневський – адмірал Австро-Угорського флоту, діяч Західно-Української Народної Республіки. «Листи з чужини» Ярослава Окуневського.
Наталя Окуневська – активістка жіночого руху в Галичині, соратниця Наталі Кобринської.
Ольга Окуневська – видатна піаністка, учениця М.Лисенка, акомпаніаторка С.Крушельницької, М.Мещинського.
Дружні стосунки сім’ї Окуневських з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Наталею Кобринською, Михайлом Драгомановим, Лесею Українкою, іншими видатними людьми.
Екскурсія. Ознайомлення з матеріалами експозиції, які висвітлюють діяльність родини Окуневських на Гуцульщині (літературно-краєзнавчий музей Лесі Українки Яворівської ЗОШ І-ІІІ ст. Косівського району).
Відвідування садиби Окуневських на присілку Широкому села Яворова.

V.3. Карпатська квітка Горицвіт. Параска Плитка-Горицвіт: «Свого ни лишімси» (1 год).
Криворівня – гуцульське село на Верховинщині, що залишило яскравий слід у творчості славетних письменників України та зарубіжжя.
Параска Плитка – «гуцульський Гомер». Основні відомості біографії народної письменниці.
Книги Параски Плитки-Горицвіт «Мила книжечка», «А літа минуть», «Молодість співає», «Старовіцкі повісторькє» та ін.
Поезії «Свого ни лишімси», «Співаночьки – ви дзвіночьки».
Параска Плитка-Горицвіт – художниця.
Цикл робіт «Доля гуцулки».
Альбом ілюстрацій до творів Тараса Шевченка.
Альбом «В уклін Косачівній – Лесі Українці».
Альбом ікон.
Творчість Параски Плитки-Горицвіт – важливе джерело для вивчення історії, культури, побуту та ментальності жителів Гуцульщини.
Екскурсія. Відвідування хати-музею Параски Плитки-Горицвіт (створений 2006 р.) в с. Криворівні Верховинського району.
Ознайомлення з рукописними книгами авторки, виставкою малюнків, фотографіями, меморіальними речами, що складають експозицію музею.

V.4. Тарас Мельничук: «Землю батьків поклав мені Бог на душу» (1 год).
Тарас Мельничук – видатний український поет, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка та премії ім. В.Сосюри.
Сторінки біографії поета.
Нелегкі випробування, що випали на долю Тараса Мельничука.
Книги «Несімо любов планеті», «Князь роси», «Чага».
Любов до рідної України, милої серцю Гуцульщини в творчості Тараса Мельничука.
Ушанування пам’яті геніального поета. Літературна премія ім. Тараса Мельничука.
Екскурсія. Ознайомлення з матеріалами про життя і творчість Тараса Мельничука в кімнаті-музеї Уторопського навчально-виховного об’єднання (Косівський район), Вижницького музею Тараса Мельничука (Чернівецька область).

V.5. Богдан Радиш-Маринюк – «гуцульський поет з міжгір’я, ловець блискавиць і зір» (1 год).
Богдан Радиш-Маринюк – сучасний український поет, лауреат літературних премій ім. В.Стефаника та ім. М.Павлика.
Життєвий шлях Богдана Радиша.
Творчість письменника: книги «День творення», «Калинова галузка», «Малюнки на променях», «Гуцулівія», «Сонети» та ін. Поезії для дітей (книжки «Хитрий котик Василько», «Подорож від А до Я»).
Вірші «Семеро дітей у тижня», «Білі птиці», «Хитрий котик Василько».
Пісенна творчість Богдана Радиша. Пісня «Рушники».

V.6. Микола Близнюк. «Для дітей і про дітей» (1 год).
Микола Близнюк – поет широкого тематичного діапазону.
Штрихи біографії письменника. Зростання Миколи Близнюка як поета під впливом Тараса Мельничука.
Лірична збірка «Окрилені гори» (1991 р.).
Поеми М.Близнюка: «Довбуш», «Сонцевіри».
Книги для дітей: «Чугайстрова криниця», «Чудасія», «Художник Мурчик», «Весела калина», «Дятлику-ковалику», «Добрий чарівник».
Вірші: «Ми – маленькі християни», «Бородань», «Чугайстер», «Нічка в горах», «Сивуля», «Лісові музики», «Весела калина», «Прапорець» та ін., оспівування рідного краю, любов до праці, вірність християнським традиціям.
Казка «Вухатий мандрівник».

V.7. Микола Близнюк. «Не забудемо ніколи: з українського ми роду» (1 год).
Тема любові до України в творчості Миколи Близнюка («Невмирущі», «Слава»).
Рідні Карпати як джерело натхнення поета («Глянь на писанок узори», «Джерела», «Рушник», «Не байдужі»).
Микола Близнюк – автор пісень для дітей (зб. «Срібний човник», «Всі ми любимо співати»).
Пісні «Де синії гори», «Чоловічок Звеселяй», «Срібний човник», «Малюня Грибок», «Бечка б’є», «Грайливі потічки» та ін.).
Вірші про доброго духа карпатських лісів Чугайстра («Чугайстер-чародій», «Чугайстер-музикант», «Чугайстрова криниця»).
Нові вірші поета: «Святий вечір», «Дарунки», «Валентин», «Вчителька», «Мандрівник», «Художник» та ін.

V.8. Дмитро Арсенич: «Рідна земле, ти чаруєш мене вічно: кольорами, співом, тишею і рухом» (1 год).
Дмитро Арсенич – сучасний український поет, член Національної спілки письменників України.
Біографія поета.
Творчий доробок Дмитра Арсенича – книги «Постріли з лука», «Відбитки часу», «Намисто колібрі», «Стозвуки», «Рух зірок», «Така філософія», «Гра».
Книги Д.Арсенича для дітей: «Лісова виставка», «Відгадай», «Ліщинові сережки», «Літо-літечко».
Жанрова різноманітність дитячих творів письменника – загадки, смішинки, скоромовки, колискові, вірші-паліндроми.
Поезії «Білка і ворона», «Край гуцульський», «Зимовий малюнок», «Весняне», «Початок вересня» та ін.
Цикли загадок «Гості року», «Пори року».
Висока художня майстерність поезії Дмитра Арсенича.
Д.Арсенич – лауреат літературної премії ім. Михайла Павлика.

V.9. Степан Пушик. «Цвіте в мені Гуцульщина моя» – поезії про Гуцульський край. Творці прекрасного в повісті «Перо Золотого птаха» (1 год).
Степан Пушик – відомий поет і прозаїк, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка.
Дитячі та юнацькі роки письменника. Трудова діяльність на Гуцульщині.
Степан Пушик – депутат Верховної Ради України першого демократичного скликання.
Творчість С.Пушика: книги «Зелена хвоя», «Молоді громи», «Писаний Камінь», «Задума гір», «Головиця», «Галич», «Заплаканий промінь», поема «Довбуш».
Збірки для дітей: «Маленьке шпаченя», «Золотий човник».
Пісенний доробок Степана Пушика, співпраця з композиторами А.Кос-Анатольським, О.Білашем, Б.Юрківим, В.Їжаком.
Проза письменника: перша повість «Перо Золотого птаха»; книги «Ключ-зілля», «Страж-гора», «Галицька брама», удостоєні Шевченківської премії 1990р.; книга повістей «Дараби пливуть у легенду».
С.Пушик – збирач українського фольклору.
Читання уривка «Юрій Шкрібляк» із повісті «Перо Золотого птаха», робота над змістом, пояснення діалектних слів (словникова робота).
Степан Пушик – заслужений працівник культури України, громадський діяч.

V.10. Ігор Маковійчук. «Вознесемось, моя Україно», од невіри, безчестя, неволь» (1 год).
Ігор Маковійчук – поет і актор, читець-декламатор, лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів.
Публікації добірок віршів поета в українських журнальних та газетних періодичних виданнях.
Книга «Ріка осінньої сльози» (2008 р.).
Тематика творчості поета – любов до рідної землі, України, матері, роздуми про минуле, сучасне і майбутнє своєї Вітчизни, віра в торжество моральних ідеалів.
Поезії «Вознесися, моя Україно…», «Не син червоної чуми…», «Не згас Тарас…», «Оранжево-осінній блюз…», «Ти пригорни мене до себе, мамо…».
Високий рівень поетичної майстерності Ігоря Маковійчука.
Пісенний доробок поета.

V.11. Таланти твої, Гуцульщино (1 год).
Письменники – вихідці з рідного краю: Марійка Підгірянка, Дмитро Павличко, Олександра Василащук, Ярослав Гавучак (1 год).
Марійка Підгірянка – педагог і письменниця.
Читання віршів «Для свого краю», «Де ми живемо», «Що я люблю», «Наші діти». Виховання працелюбності, любові до світу у творах Марійки Підгірянки.
Дмитро Павличко – відомий в Україні та за її межами поет і державний діяч, лауреат Шевченківської премії.
Читання поезій із книжок для дітей «Золоторогий олень», «Дядько Дощ», «Де найкраще місце на Землі?», «Обруч» та ін.
Світ дитинства у віршах Дмитра Павличка.
Олександра Василащук – художниця, вчитель, поетеса. Мета життя мисткині – дарувати людям красу.
Читання віршів «Йдемо в гори», «Вічність над плесами».
Ярослав Гавучак – учитель, поет і легендар, неперевершений знавець усної народної творчості гуцулів.
Книги Ярослава Гавучака «Карпатські легенди» та «Дідова сопілка» (збірка віршів).
Вірші «Два кольори (Із синього неба хустина…)», «Наша трійця», «Гордий півень» та ін.
Читання легенди «Папоротин цвіт зірвати – треба душу добру мати».
Робота над змістом твору.

Розділ IV. А гуцули – то добрі ґазди

VІ.1. Найдавніші заняття гуцулів – збиральництво, вівчарство, конярство, сплавляння лісу дарабами (1 год).
Особливості господарювання в гірських умовах.
Збиральництво як вид господарської діяльності гуцулів. Збирання лісових ягід – малини, чорниці (афинів), брусниці (ґоґодзів), суниці, ожини для власних потреб і на продаж.
Збирання грибів.
Збирання лікарської сировини – плодів шипшини, калини, горобини, глоду, листя, цвіту і коріння лікарських рослин.
Бережне ставлення до природи та її дарів.
Вівчарство – важлива галузь тваринництва на Гуцульщині.
Використання продуктів вівчарства в житті людини: їжа, одяг, взуття, речі домашнього вжитку (килими, ліжники, верети та ін.).
Конярство як важливий рід занять гуцулів. Кінь – найперший помічник мешканців гір.
Відродження породи гуцульського коня.
Сплавляння лісу дарабами. Дерево – важливий господарський матеріал.
Лісорозробка на Гуцульщині. Праця місцевих мешканців у бутині. Вивіз лісу з гір ріками Тисою, Черемошем, Прутом, Пістинькою, Рибницею, Бистрицею Надвірнянською. Сплавляння дарабами – важка й небезпечна робота.
Практична робота. Дізнатися від своїх дідусів і бабусь, чим займалися їхні родичі, і розповісти про це на наступному уроці.

VІ.2. Праця людей влітку. Проводи на полонину. Літування в полонині (1 год).
Своєрідні форми випасу худоби на Гуцульщині: сезонний випас тварин на полонинах влітку, випас на гірських луках і полях (царинках) у весняний та осінній періоди.
6 травня – початок полонинського періоду. Богослужіння у церквах за здоров’я полонинників та за худібку.
Народні традиції обкурювання тварин та переганяння їх через живий вогонь.
Полонинські свята в Путилі, Верховині, Рахові.
Практична робота. Відтворити фрагмент свята «Проводи на полонину».

VІ.3. Обряди і звичаї, пов’язані з полонинським господарством. Виготовлення продуктів із молока (1 год).
Своєрідний побут пастухів-полонинників.
Ватаг – старший пастух, члени пастушого колективу: бовгар (пастух великої рогатої худоби), ватрак (помічник ватага), терхач (носильник).
Випасання і доїння худоби.
Виготовлення продуктів з молока: будзу, бринзи, вурди, гуслянки.
Бануш і кулеша – традиційні страви пастухів-полонинників.
Практична робота.
1. Записати рецепти приготування страв і продуктів із молока на полонині – банушу, кулеші; будзу, бринзи, вурди, гуслянки.
2. Виписати зі словника Я.Закревської «Гуцульські говірки» значення слів бовгар, ватаг, ватрак, застайка, спузар.

VІ.4. Звичай взаємодопомоги в Карпатах. Толока. Вечорниці (1 год).
Гуцули – працьовиті і дружні люди. Звичай взаємодопомоги в горах.
Толока – одноразова гуртова безплатна допомога при виконанні важких сільськогосподарських чи будівельних робіт.
Частування та розваги після толоки.
Вечорниці – давня гуцульська традиція, вечірні зібрання молоді, на яких виконувалася певна робота.
Молодіжні забави на вечорницях.
Практична робота. Відтворити фрагмент вечорниць, вивчивши співанки, які виконувалися (виконуються) на вечорницях у вашому селі.

VІ.5. Моя Гуцульщина – найбільше диво з див (1 год).
Систематизація та закріплення знань курсу гуцульщинознавства.
Сценарій уроку-свята «Моя Гуцульщина – найбільше диво з див» можна використати із навчального посібника: Моя Гуцульщина. Уроки гуцульщинознавства в початковій школі / Упорядкування, вступна стаття А.Григорук. – Снятин: Прут Принт, 2010. – 352 с. – С. 310-314.

Хронологічна таблиця з історії Гуцульщини

1753, 1763-	перші згадки прізвищ «Гуцул», «Гуцуляк».
1383-	приєднання земель теперішньої галицької і буковинської Гуцульщини до Польщі.
ХIIІст. –	приєднання земель теперішньої закарпатської Гуцульщини до Угорщини.
1424-	перші письмові згадки про Жаб’є і Косів.
1443-	перша письмова згадка про Печеніжин.
1448-	перша письмова згадка про Кути.
1498-	перший напад кримських татар і турків на галицькі села.
Поч. XVI ст. –	зародження опришківського руху.
1529-	перша письмова згадка про опришків.
1502, 1508. 1509-	напади кримських татар на галицькі села.
1502-1505-	Коломия і навколишні села у складі Молдавії.
1589-	напад турків на Коломию.
1596-	засновано м. Надвірну.
XVI ст. –	засновано с. Яблунів.
1670-1681-	діяльність опришківських загонів під проводом Нестора в Коломийському повіті.
1676-1681 –	на Коломийщині діяли загони опришків під проводом Івана Винника і Василя Гліба.
1694 –	перша письмова згадка про Яворів.
Поч. XVII ст. –	діяльність опришківського загону Івана Пискливого на Коломийшині.
1738-1745-	боротьба карпатських опришків на чолі з уродженцем Печеніжина Олексою Довбушем.
24.08.1745 –	трагічна загибель Олекси Довбуша в с. Космач (народився в 1700р.).
1745-1754-	діяльність опришківського загону під проводом Василя Баюрака
1 754, квітень –	страта в Станіславові В. Баюрака.
1755-1759 –	опришківський рух очолював Іван Бойчук. в загоні якого були і запорізькі козаки
1770-	епідемія чуми.
1772 –	згідно першого поділу Польщі землі увійшли до складу Австрійської монархії.
1824-	в Яворові почала діяти дяківська школа.
1831 –	епідемія холери.
1830-ті –	краєзнавчі мандрівки І. Вагилевича, Я. Головацького з метою визначення меж Гуцульщини.
1848 –	указ австрійського цісаря про скасування кріпацтва. На честь цієї події в селах Гуцульщини були встановлені пам’ятні хрести.
1849 –	селянське повстання під проводом Лук’яна Кобилиці у Вижницькому повіті.
Поч. XX ст. –	заснування культурно-просвітницьких товариств «Січей» на Гуцульщині( у Яворові в 1907р.) Активісти вчителі Іван Савкевич, Лука Гарматій, Михайло Вахнюк та інші.
1 850 –	у Косові засновано «Ткацьке товариство».
1853 –	в с. Монастирське (тепер м Косів) народився український письменник, фольклорист, літературознавець і громадський діяч Михайло Павлик.
1880 –	вперше побував на Гуцульщині в Яворові 1. Франко.
1880-	арешт 1.Франка в Яблунові, ув’язнення 1.Франка, М.Колцуняка в коломийській тюрмі.
16.09.1885-	перше в Галичині селянське віче (збори) в с. Жаб’є.
31.08.1886-	селянське віче в Косові.
1889-	в с. Голови Верховинського району народився етнограф, письменник, культурний діяч Петро Шекерик-Доників.
1890-ті-	початок трудової еміграції в Канаду.
1899-	початок промислового видобутку нафти у Космачі, вугілля – у Мишині, а згодом у Ковалівці.
Кін. XIX- поч. XXст. –	відвідування Гуцульщини українськими державними, культурними діячами М.Грушевським, 1.Франком, М.Коцюбинським, В.Шухевичем, В.Гнатюком, Ф.Вовком, Г.Хоткевичем, О.Терлецьким, О.Олесем, О.Кобилянською, Н.Кобринською, Лесею Українкою, К.Квіткою та іншими.
1901.липень –	в Яворові проїздом до Буркута зупинялася в Окуневських Леся Українка разом з К.Квіткою.
1902 –	споруджено нафтопереробний завод у Надвірні.
1909 –	в Яворові народився інженер Р.Яримович, автор книги «Гуцульськими плаями».
1910-1914-	діяльність аматорського «Гуцульського театру», створеного Г.Хоткевичем у с.Красноїллі, тепер Верховинський район.
1914-1918 –	участь гуцулів у Першій Світовій війні.
1914 –	в Яворові і навколишніх селах перебували російські кавалеристи.
1915-	відступ російських військ із Гуцульщини. Участь гуцулів-«усусів» у бою на г .Маківка.
1916-	повернення російських кавалеристів. Бої між російською та австро-угорською армією за Косовом, у Черганівиі, Кутах Створення Гуцульського куреня УСС під керівництвом Гриця Голинського.
1917-	приїзд у Яворів війська С.Петлюри.
1917. осінь –	відновлення польських порядків у Галицькій, румунських – уБуковинській, мадярських – у Закарпатській Гуцульщині.
12.04.1917 –	в Косові утворилась перша на Прикарпатті Рада. До неї увійшли російські солдати і робітники солеварні.
1919-	у с.Ясіня Рахівського району проголошена Гуцульська республіка на чолі з президентом Степаном Клочураком.
1920 –	гуцульські повстання у селах Голови, Зелене. Жаб’є проти польських окупантів.
1921 –	робітничі виступи, страйки у Биткові, Свободі Рунгурській, Космачі, Печеніжині.
1922-	бойкот виборів до польського сейму і сенату.
1939, вересень –	відступ окремих підрозділів польської армії, прихід частин Червоної Армії.
вересень 1939 -червень 1941 –	радянська окупація.
1939-1945-	участь гуцулів у Другій Світовій війні.
червень 1941 -травень 1945 –	участь гуцулів у Великій Вітчизняній (радянсько-німецькій) війні.
1942-	голод на Гуцульщині.
14.10.1942-	заснування Української повстанської армії (УПА) на Волині.
27.01.1944-	наказ Головного штабу УПА про створення військового округу (ВО-4) «Говерля», який ділився на 4 тактичні відтинки (ТВ). До ТВ «Гуцульщина» входили курені «Гайдамаки», «Карпатський», «Колодзінського», «Березівський», а згодом – і «Перемога».
16.09.1944-	звільнено Яворів від німецьких окупантів.
15.01.1945-	переможний бій повстанців з НКВС в с. Космач-Рушорі.
1950 -1951 –	проведена примусова колективізація (створено колгоспи).
1953 –	в с. Криворівня Верховинського району відкрито літературно-меморіальний музей ім. [.Франка.
1960-	в школах запроваджено обов’язкове восьмирічне навчання.
1968-	в Косові створено виробннчо-художнє об’єднання «Гуцульщина».
1971 –	в Печеніжині Коломийського району відкрито пам’ятник Олексі Довбушу.
1973 –	в Косові па честь М.ІІавлика встановлено бронзовий бюст письменника.
1979 –	остання дараба пройшла Черемошем.
25.02.1991 –	урочисте відзначення у Яворівській школі 120-річчя від дня народження Лесі Українки. Хор «Гомін» виконав гімн «Ще не вмерла Україна».
24.08.1991 –	проголошено незалежність України.
14.12.1991 –	відновлення учителями історичного хреста «Воля», встановленого на честь скасування панщинни 1848р.
1992,травень –	відзначення 150-річчя від дня народження композитора М.Лисенка.
1993. серпень –	відвідання Яворівської школи учасниками Першого світовою конгресу гуцулів.
1994. жовтень-	Відзначення 300-річчя першої письмової згадки про Яворів, встановлення пам’ятного знаку на г. Стоянів.
3.01.2006-	приїзд до Яворівської школи 1 [резидента України Віктора Ющенка.
2010 –	Відзначення Року Окуневських (150-річчя від дня народження вихідця з Яворова, адмірала Австрійського флоту Ярослава Окуневського та 135-річчя від дня народження відомої піаністки Ольги Окуневської).