Словник українських говірок Карпатського регіону: «Д», «Е», «Є», «Ж», «З». Дмитро Савчук

Д

Данець – танок, танець (польське dansing – дансинг, танці)

Дантист – зубний лікар (польське – dantysta)

Дараба – пліт із однієї талби.

Дараба – ланцюг скріплених між собою плотів-дараб лісу (колод-кругляків), що їх сплавляють гірською річкою.

Дармовис – прикраса верхнього одягу: китиці зі шкіри чи різнобарвних вовняних ниток

Дасбіх – нема

Д’горі – вгору

Дека – 100 грамів

Дека – покривало, накидка

Денцівка – маленька сопілка з бузини

Деньки – поденні роботи

Деревище – труна

Деревйинникі – дерев’яні сандалі, “босоніжки”, сато

Дерти барабулі – копати картоплю

Дехірний – слабкий, делікатний

Дєдьо – тато

Дєковать – дякую

Джемборі – традиційний скаутський зліт у таборових умовах

Дженджура – горілка, настоянка на золотому корені з Чорногори

Джинджура – тирлич жовтий (лікарська рослина)

Джирга, джерга – ліжник (гуцульське вовняне укривало на ліжко)

Джоломіга – подвійна сопілка

Джурини, джурек – шкварки, шкварка Джус – житель долин (по-волоськи ворони)

Дзбанок – горщик

Дзер – сироватка; рідина, що залишається після виготовлення сиру

Дзєма – рідина, сік, рясний піт

Дзигар – сигарета або цигарка

Дзигарок – годинник. Польське zegarek – годинник (наручний, кишеньковий)

Дзьоб – клюв (польське dziob)

Дзьобати – клювати, кольнути (польські dziobac; dziobnac)

Дзьобня – гуцульська вовняна торба

Дилетки – особливі бочки з карпатського дуба чи вільхи, у які зливають молоко

Дилиння – грубі дошки, бруси, балки

Дитинець – фортеця.

У Львівській області знаходиться могутній дитинець Тустань.

Дідизнина, дідівзнина – спадок, родинна спадщина, спадщина з діда-прадіда

Дідинець – панський маєток

Дідич – поміщик, великий землевласник

Дідько, щезник – чорт

Діздріти – доглянути

Діл – протяжна долина серед гір

Ділетка – міра ваги, 25 кг

Дінниця – огорожа з накладених у ряд зрубаних смерічок

Діправді – справді

Дістати (в писок) – отримати ляпаса (по обличчі)

Дніє – розвиднюється

Днина – день

Днински – щоденно

Добритиси – миритися

Додільна сорочка – довга, нижче колін (до долу) сорочка

Долма – вірменська назва страви – маленькі голубці з м’ясом, загорнуті здебільшого у виноградне листя

Домарити – доглядати за господарством коли усі йдуть з хати

Допровадити – довести до логічного завершення; довести когось до певного місця

Досвіток – світанок

Доста – досить, достатньо (ромське Dosta – досить).

2006 року Рада Європи та Єврокомісія започаткували програму “Dosta!”, мета якої зруйнувати стереотипи і узагальнення жителів Європи стосовно циган. Європейці часто керуються стереотипами: циганам не довіряють, їх вважають малоосвіченими і брудними, лінивими і підступними. Ставлення до циган у Європі надзвичайно негативне.

Активісти програми “ Dosta !” поширюють інформацію про історію та культуру ромів, про видатних діячів науки і мистецтва, які мали циганське коріння. Серед них зокрема такі всесвітньо відомі кіноактори, як Чарлі Чаплін, Боб Госкінс та Ріта Гейворт, перша у світі жінка-професор Софія Ковалевська та ще багато інших музикантів, письменників, військових і лікарів (В. Власенко, 2011). Серед відомих людей мистецтва циганського походження – художник Пабло Пікассо, який намалював понад 90 тисяч картин.

Доцотно – точно, ретельно

Дошпенту – зовсім, цілком

Драбуга – бандюга

Драниці – тонкі дошки для покриття гуцульських хат.

Довжина драниці – 80-100 см, ширина – до 15 см

Дрантивий – обдертий; подертий, дірявий

Дратва – груба нитка

Дрегес, дригез – тютюновий жужіль

Дрива – дрова

Дривітняк, дривітня – обрубок колоди для розколювання на ньому дров

Дримба, доромба – щипковий музичний інструмент зі сталі, який під час гри тримають в зубах (древньослов’янське доромба – нижня губа). Зустрічається у різних куточках світу, зокрема в Угорщині, Росії (у районах тундри)

Дрібля – вівці, кози

Дровітня, дроварня – місце для зберігання дров

Дротєнка – горщик, обтягнутий дротяним плетивом

Друк – дрюк, дрючок

Дубелтівка – мисливська рушниця, двостволка Дубельтово – добре, надійно, з подвійною надійністю

Дукат, дукач – старовинна монета з вушком для носіння на шиї

Д’хаті – до хати, додому

Е

Едельвейс – гірська рослина, яка зустрічається на вершинах Карпат лише на виходах вапнякових скель. У ботаніків має назву “білотка альпійська”. Цвіте у липні-серпні. Рослина занесена до Червоної книги України.

У гуцулів едельвейс здавна був своєрідною ритуальною квіткою. Едельвейс – квітка кохання, яку молоді гуцули дарують своїм нареченим. Юнаки прагнули знайти високо у горах шовкову косицю й подарувати її своїм обраницям, доводячи цим свою мужність і відвагу (Ю. Нестерук, 2003). Леся Українка дала назву гірському едельвейсу, хоч і кримському, ломикамінь.

Ей-де – та де, ні

Експозитура – управління за часів Чехії на Закарпатті, які опікувалися розвитком скотарства й поліпшенням породи тварин

Емшір – вигін, пасовище, пасовисько (румунське imasuri, imas )

Етносадиба – сільська садиба, оснащена або переоснащена гармонійно поєднаними елементами давньої сільської архітектури з сучасними побутовими зручностями та ландшафтним дизайном.

У селі Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області за 12 км від міста Коломиї є сучасна етносадиба, яку створив один із найавторитетніших українських аграріїв Василь Михайлович Ткачук, Герой соціалістичної праці (1982), Герой України (2002).

Є

Єблуко – яблуко

Єгнє – ягня

Єзар – земля, що провалюється

Єк дужі? – як здоров’я (привітання)

Єкмай – майже

Єливец – ялівець

Єловий – яловий

Єма – яма

Єце – яйце

Єшник – гриб

Єшниця – яєчня

Ж

Жаб’є, Жеб’є – стара назва селища Верховина на Івано-Франківщині

Жарівка – електрична лампочка

Жвиндіти – безперервно дорікати, сваритися, базікати

Жґребло – металева щітка для чищення коней, корів

Желізко – праска

Жентиця, жінтиця – сироватка з овечого молока, варена сироватка, з якої знято урду. Вважалось, що  жентиця лікує від туберкульозу. Гуцули ніколи не вживали сирого молока, а лише квасне і продукти з нього

Жереп – порода гірської сосни, ялівець

Жєба – жаба

Жєлувати – жаліти

Жєль – жаль

Жєпавий – енергійний, беручкий, рухливий, міцний

Живец – зашморг на кінці мотузки; жива наживка

Жига – вид танцю

Жилізняки – сорт яблук

Жичіти – позичати

Жию – живу

Жідний – жадібний, спраглий (чогось)

Жісний – страшний, страхітливий

Жмакати, пожмакати – прати білизну, одяг руками; зімнути

Жнікати – жувати

Жовнір – солдат, військовик

Жовта сметана – жирна сметана

Жонва – дятел

Жяхний – справжній

З

Завидіти, завидувати – заздрити

Завити – обгорнути, забинтувати

Завлєги – пізно вночі

Завше – завжди

Загонистий – впертий, некомунікабельний

Загутати – забавляти

Загутатися – забаритися

Заздріти – помітити

Закатрупити – вбити

Заким – доки

Заків – поки

Закігнутиси – ледве зайти; податися (кудись); вкластися

Закін – причастя

Замельдувати – донести, повідомити комусь про щось

Заложитися – побитися об заклад

Залуда – неповороткий, вайлуватий (румунське слово лудова – безформна, незграбна)

Залудити – заманити

За прости – жіноча спідниця з шерстяної домотканої матерії, жіночий поясний одяг з двох половин

Запаска – жіноча спідниця з шерстяної домотканої матерії, жіночий поясний одяг з двох половин

За простибі – даром

За простиви, за простибі – подарунки на пошану пам’яті про померлого

Запрута – довгий дрючок для обв’язування сіна, соломи або хмизу на возі

Запуст – поле, яке не обробляли, щоб на ньому виріс ліс Зараза – погана людина

Зарва – зсув грунту

Зарідом – один за одним

Зарінок – берег річки, вкритий рінню, гравієм; галькою, луг біля річки, пасовисько; площа поблизу річки; необроблена смуга землі над річкою

Заслонити – затягнути (занавіски-фіранки)

Заталапаний, обталапаний – заболочений, замочений

Затяготіти – завагітніти

Зацирувати – зашити локально

Зачерати – черпати, набирати

Зашінькати – защепити гудзики, зав’язати зав’язки

Защик – укол

Збавити – зіпсувати

Збавлений – зіпсований

Збанок – дзбан

Збитки – жарти, пустощі

Збиткуватися – знущатися, глумитися, глузувати (з кого, з чого)

Звір, ізвір – міжгір’я, ущелина; вузька долина між горами; гірське джерело, потік; долина потоку чи ріки в горах; суха долинка, що утворилась з річкової долини; джерело (румунське izvor – джерело, початок (ріки)

Звір, зворина, ізвір – провалля, ущелина (слово ізвір – праслов’янське)

Звор – вузьке міжгір’я Звурдитися – скиснути

Згарда – грудні та вушні прикраси; намисто з дукатів і хрестиків

Здвиження – релігійне свято

Здвижин – стара назва с. Кобаки (до 1620 р.)

Здибалися – зустрілися

Здибанка – побачення

Здоймити – підняти

Зернівка – домашня горілка з пшениці

Ззагоді – заздалегідь

Зимарка – у гуцулів будівля, де взимку зупиняються пастухи; стайня, де взимку утримують худобу

Зимівка – зрублені дерев’яні хатини на сіножатях. У зимівках під час літньої косовиці ночували господарі, восени – сюди зносили садовину, суху отаву, а взимку тримали кіз та овець. Являють собою облаштовану сільську садибу, у якій є піч з плитою, дрова, сірники, стіл, гасова лампа, посуд, яблука, груші, сушениці, на дворі – криниця.

Зицирка – солдатська муштра

Зістріт – назустріч

Зіц – сидіння на ровері (німецьке sitzen – сидіти)

Злапати(ся) – спіймати(ся), зловити(ся)

Змикитити – зметикувати

Змієвон – стародуб альпійський (лікарська рослина для поліпшення травлення)

Знамено – оберіг, який наділяв людину незвичайною силою

Знимка – світлина

Зрібне полотно – домоткане полотно

Зріхтувати – зремонтувати

Зруб – територія у горах, на якій була проведена суцільна рубка лісу і природним шляхом повільно відновлюється рослинність. На перших порах там зростають трава, малина, ожина, осика, береза тощо, використовується як пасовище

Зубела – вуздечка

Зупа – суп (польське zupa)

Зчеркнути – схуднути, втратити вагу