Словник українських говірок Карпатського регіону: «Д», «Е», «Є», «Ж», «З». Дмитро Савчук
Д
Данець – танок, танець (польське dansing – дансинг, танці)
Дантист – зубний лікар (польське – dantysta)
Дараба – пліт із однієї талби.
Дараба – ланцюг скріплених між собою плотів-дараб лісу (колод-кругляків), що їх сплавляють гірською річкою.
Дармовис – прикраса верхнього одягу: китиці зі шкіри чи різнобарвних вовняних ниток
Дасбіх – нема
Д’горі – вгору
Дека – 100 грамів
Дека – покривало, накидка
Денцівка – маленька сопілка з бузини
Деньки – поденні роботи
Деревище – труна
Деревйинникі – дерев’яні сандалі, “босоніжки”, сато
Дерти барабулі – копати картоплю
Дехірний – слабкий, делікатний
Дєдьо – тато
Дєковать – дякую
Джемборі – традиційний скаутський зліт у таборових умовах
Дженджура – горілка, настоянка на золотому корені з Чорногори
Джинджура – тирлич жовтий (лікарська рослина)
Джирга, джерга – ліжник (гуцульське вовняне укривало на ліжко)
Джоломіга – подвійна сопілка
Джурини, джурек – шкварки, шкварка Джус – житель долин (по-волоськи ворони)
Дзбанок – горщик
Дзер – сироватка; рідина, що залишається після виготовлення сиру
Дзєма – рідина, сік, рясний піт
Дзигар – сигарета або цигарка
Дзигарок – годинник. Польське zegarek – годинник (наручний, кишеньковий)
Дзьоб – клюв (польське dziob)
Дзьобати – клювати, кольнути (польські dziobac; dziobnac)
Дзьобня – гуцульська вовняна торба
Дилетки – особливі бочки з карпатського дуба чи вільхи, у які зливають молоко
Дилиння – грубі дошки, бруси, балки
Дитинець – фортеця.
У Львівській області знаходиться могутній дитинець Тустань.
Дідизнина, дідівзнина – спадок, родинна спадщина, спадщина з діда-прадіда
Дідинець – панський маєток
Дідич – поміщик, великий землевласник
Дідько, щезник – чорт
Діздріти – доглянути
Діл – протяжна долина серед гір
Ділетка – міра ваги, 25 кг
Дінниця – огорожа з накладених у ряд зрубаних смерічок
Діправді – справді
Дістати (в писок) – отримати ляпаса (по обличчі)
Дніє – розвиднюється
Днина – день
Днински – щоденно
Добритиси – миритися
Додільна сорочка – довга, нижче колін (до долу) сорочка
Долма – вірменська назва страви – маленькі голубці з м’ясом, загорнуті здебільшого у виноградне листя
Домарити – доглядати за господарством коли усі йдуть з хати
Допровадити – довести до логічного завершення; довести когось до певного місця
Досвіток – світанок
Доста – досить, достатньо (ромське Dosta – досить).
2006 року Рада Європи та Єврокомісія започаткували програму “Dosta!”, мета якої зруйнувати стереотипи і узагальнення жителів Європи стосовно циган. Європейці часто керуються стереотипами: циганам не довіряють, їх вважають малоосвіченими і брудними, лінивими і підступними. Ставлення до циган у Європі надзвичайно негативне.
Активісти програми “ Dosta !” поширюють інформацію про історію та культуру ромів, про видатних діячів науки і мистецтва, які мали циганське коріння. Серед них зокрема такі всесвітньо відомі кіноактори, як Чарлі Чаплін, Боб Госкінс та Ріта Гейворт, перша у світі жінка-професор Софія Ковалевська та ще багато інших музикантів, письменників, військових і лікарів (В. Власенко, 2011). Серед відомих людей мистецтва циганського походження – художник Пабло Пікассо, який намалював понад 90 тисяч картин.
Доцотно – точно, ретельно
Дошпенту – зовсім, цілком
Драбуга – бандюга
Драниці – тонкі дошки для покриття гуцульських хат.
Довжина драниці – 80-100 см, ширина – до 15 см
Дрантивий – обдертий; подертий, дірявий
Дратва – груба нитка
Дрегес, дригез – тютюновий жужіль
Дрива – дрова
Дривітняк, дривітня – обрубок колоди для розколювання на ньому дров
Дримба, доромба – щипковий музичний інструмент зі сталі, який під час гри тримають в зубах (древньослов’янське доромба – нижня губа). Зустрічається у різних куточках світу, зокрема в Угорщині, Росії (у районах тундри)
Дрібля – вівці, кози
Дровітня, дроварня – місце для зберігання дров
Дротєнка – горщик, обтягнутий дротяним плетивом
Друк – дрюк, дрючок
Дубелтівка – мисливська рушниця, двостволка Дубельтово – добре, надійно, з подвійною надійністю
Дукат, дукач – старовинна монета з вушком для носіння на шиї
Д’хаті – до хати, додому
Е
Едельвейс – гірська рослина, яка зустрічається на вершинах Карпат лише на виходах вапнякових скель. У ботаніків має назву “білотка альпійська”. Цвіте у липні-серпні. Рослина занесена до Червоної книги України.
У гуцулів едельвейс здавна був своєрідною ритуальною квіткою. Едельвейс – квітка кохання, яку молоді гуцули дарують своїм нареченим. Юнаки прагнули знайти високо у горах шовкову косицю й подарувати її своїм обраницям, доводячи цим свою мужність і відвагу (Ю. Нестерук, 2003). Леся Українка дала назву гірському едельвейсу, хоч і кримському, ломикамінь.
Ей-де – та де, ні
Експозитура – управління за часів Чехії на Закарпатті, які опікувалися розвитком скотарства й поліпшенням породи тварин
Емшір – вигін, пасовище, пасовисько (румунське imasuri, imas )
Етносадиба – сільська садиба, оснащена або переоснащена гармонійно поєднаними елементами давньої сільської архітектури з сучасними побутовими зручностями та ландшафтним дизайном.
У селі Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області за 12 км від міста Коломиї є сучасна етносадиба, яку створив один із найавторитетніших українських аграріїв Василь Михайлович Ткачук, Герой соціалістичної праці (1982), Герой України (2002).
Є
Єблуко – яблуко
Єгнє – ягня
Єзар – земля, що провалюється
Єк дужі? – як здоров’я (привітання)
Єкмай – майже
Єливец – ялівець
Єловий – яловий
Єма – яма
Єце – яйце
Єшник – гриб
Єшниця – яєчня
Ж
Жаб’є, Жеб’є – стара назва селища Верховина на Івано-Франківщині
Жарівка – електрична лампочка
Жвиндіти – безперервно дорікати, сваритися, базікати
Жґребло – металева щітка для чищення коней, корів
Желізко – праска
Жентиця, жінтиця – сироватка з овечого молока, варена сироватка, з якої знято урду. Вважалось, що жентиця лікує від туберкульозу. Гуцули ніколи не вживали сирого молока, а лише квасне і продукти з нього
Жереп – порода гірської сосни, ялівець
Жєба – жаба
Жєлувати – жаліти
Жєль – жаль
Жєпавий – енергійний, беручкий, рухливий, міцний
Живец – зашморг на кінці мотузки; жива наживка
Жига – вид танцю
Жилізняки – сорт яблук
Жичіти – позичати
Жию – живу
Жідний – жадібний, спраглий (чогось)
Жісний – страшний, страхітливий
Жмакати, пожмакати – прати білизну, одяг руками; зімнути
Жнікати – жувати
Жовнір – солдат, військовик
Жовта сметана – жирна сметана
Жонва – дятел
Жяхний – справжній
З
Завидіти, завидувати – заздрити
Завити – обгорнути, забинтувати
Завлєги – пізно вночі
Завше – завжди
Загонистий – впертий, некомунікабельний
Загутати – забавляти
Загутатися – забаритися
Заздріти – помітити
Закатрупити – вбити
Заким – доки
Заків – поки
Закігнутиси – ледве зайти; податися (кудись); вкластися
Закін – причастя
Замельдувати – донести, повідомити комусь про щось
Заложитися – побитися об заклад
Залуда – неповороткий, вайлуватий (румунське слово лудова – безформна, незграбна)
Залудити – заманити
За прости – жіноча спідниця з шерстяної домотканої матерії, жіночий поясний одяг з двох половин
Запаска – жіноча спідниця з шерстяної домотканої матерії, жіночий поясний одяг з двох половин
За простибі – даром
За простиви, за простибі – подарунки на пошану пам’яті про померлого
Запрута – довгий дрючок для обв’язування сіна, соломи або хмизу на возі
Запуст – поле, яке не обробляли, щоб на ньому виріс ліс Зараза – погана людина
Зарва – зсув грунту
Зарідом – один за одним
Зарінок – берег річки, вкритий рінню, гравієм; галькою, луг біля річки, пасовисько; площа поблизу річки; необроблена смуга землі над річкою
Заслонити – затягнути (занавіски-фіранки)
Заталапаний, обталапаний – заболочений, замочений
Затяготіти – завагітніти
Зацирувати – зашити локально
Зачерати – черпати, набирати
Зашінькати – защепити гудзики, зав’язати зав’язки
Защик – укол
Збавити – зіпсувати
Збавлений – зіпсований
Збанок – дзбан
Збитки – жарти, пустощі
Збиткуватися – знущатися, глумитися, глузувати (з кого, з чого)
Звір, ізвір – міжгір’я, ущелина; вузька долина між горами; гірське джерело, потік; долина потоку чи ріки в горах; суха долинка, що утворилась з річкової долини; джерело (румунське izvor – джерело, початок (ріки)
Звір, зворина, ізвір – провалля, ущелина (слово ізвір – праслов’янське)
Звор – вузьке міжгір’я Звурдитися – скиснути
Згарда – грудні та вушні прикраси; намисто з дукатів і хрестиків
Здвиження – релігійне свято
Здвижин – стара назва с. Кобаки (до 1620 р.)
Здибалися – зустрілися
Здибанка – побачення
Здоймити – підняти
Зернівка – домашня горілка з пшениці
Ззагоді – заздалегідь
Зимарка – у гуцулів будівля, де взимку зупиняються пастухи; стайня, де взимку утримують худобу
Зимівка – зрублені дерев’яні хатини на сіножатях. У зимівках під час літньої косовиці ночували господарі, восени – сюди зносили садовину, суху отаву, а взимку тримали кіз та овець. Являють собою облаштовану сільську садибу, у якій є піч з плитою, дрова, сірники, стіл, гасова лампа, посуд, яблука, груші, сушениці, на дворі – криниця.
Зицирка – солдатська муштра
Зістріт – назустріч
Зіц – сидіння на ровері (німецьке sitzen – сидіти)
Злапати(ся) – спіймати(ся), зловити(ся)
Змикитити – зметикувати
Змієвон – стародуб альпійський (лікарська рослина для поліпшення травлення)
Знамено – оберіг, який наділяв людину незвичайною силою
Знимка – світлина
Зрібне полотно – домоткане полотно
Зріхтувати – зремонтувати
Зруб – територія у горах, на якій була проведена суцільна рубка лісу і природним шляхом повільно відновлюється рослинність. На перших порах там зростають трава, малина, ожина, осика, береза тощо, використовується як пасовище
Зубела – вуздечка
Зупа – суп (польське zupa)
Зчеркнути – схуднути, втратити вагу