Нова дидактична система. Аделя Григорук

11.10.2014 · Публікації

Аделя ГРИГОРУК,
старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство» Національної академії педагогічних наук України

УДК 3.37.371

Нова дидактична система

Анотація
У статті розкривається актуальна проблема поєднання профільного навчання з професійною підготовкою в умовах однокомплектної школи, що дало б можливість учням віддалених гірських шкіл отримати рівний доступ до якісної освіти. Ця нова дидактична система стала основою для проведення наукового експерименту на базі Яворівської ЗОШ I-III ступенів Косівської районної ради.

A new didactic system

An actual problem of combination the profile education with the professional preparation in one-complement school is described in the article. It will give an opportunity to the pupils from the distant mountainous schools to get an equal access to high-quality education. This new didactic system has become the basis for the realization of the scientific experiment which was held in Yavoriv secondary school of Kosiv District Council.

Освіта є визначальним чинником сталого розвитку, збереження національної культури, розбудови громадянського суспільства.

Сьогоднішній час поставив освіту в особливі умови – маємо на увазі школу сільську з нечисленним учнівським контингентом, недофінансованістю, відсутністю рівного доступу сільських учнів до якісної освіти, профілізацією навчання, обмеженою можливістю сільських випускників продовжити навчання у вищих закладах освіти чи знайти роботу після отримання атестата і облаштувати особисте життя.

Ця важковирішувана або ж і загалом не вирішувана низка проблем заставила П.В.Лосюка, директора Яворівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, виступити з ідеєю поєднання профільного навчання з професійною підготовкою старшокласників в однокомплектній сільській школі, що зрушило б з мертвої точки реформування освіти і ознаменувало перехід від декларацій до справді системних змін.

Ідею підтримали провідні учені Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України на чолі з його директором В.М.Мадзігонон, який обґрунтував основні теоретичні положення нової дидактичної системи. Інститут педагогіки НАПН України виступив організатором експерименту з цієї проблематики, обравши майданчиком для дослідження Яворівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. П.В.Лосюк, як науковець, член-кореспондент НАПН України, визначений здійснювати керівництво дослідно-експериментальною роботою, яка розрахована на 2010-2014 роки.

Актуальність такого дослідження очевидна.

Упровадження профільного навчання в Україні не розв’язало, а ще більш рельєфно виявило проблеми малокомплектних сільських шкіл, а особливо тих, котрі розташовані в гірській місцевості Гуцульського регіону.

Суть проблеми полягає в тому, що частина учнівського контингенту старшої школи, яка не знаходить для себе можливості продовжити освіту у вищих навчальних закладах, отримуючи атестат про середню освіту, не має необхідних умінь і навичок продуктивної праці після закінчення школи.

Загальноосвітня школа ІІІ ступеня повинна не спрямовувати учня до свідомого вибору професії,що передбачає Концепція профільного навчання, а уже забезпечити йому необхідний обсяг практичних умінь і сформованих виробничих компетентностей, що відповідало б сучасним вимогам і викликам часу.

Такий підхід до організації навчально-виховного процесу вирішує низку суспільних, демографічних, морально-етичних проблем. Так села (не лише гуцульські, а й бойківські, поліські, таврійські тощо) не переходили б у реєстр депресивних, поволі зникаючи з карти України, а отримали б молодих і енергійних мешканців, готових прикласти свої уміння для їх розквіту.

Одночасно вирішується і проблема природного росту населення, його локалізації в таких неперспективних адміністративних пунктах. Молоді сім’ї ж, поповнюючись дітьми, дають можливість функціонувати дошкільним закладам, школі, творять інфраструктуру населеного пункту, що є важливим чинником суспільного розвитку.

Разом з тим, у кожного випускника, що залишиться жити і працювати у рідному селі, ще у школі сформується почуття господаря своєї землі, усвідомлення власної гідності, відповідальність за себе і близьких, прагнення самореалізації, що є основою життєвого успіху людини.

Необхідність створення нових умов освіти для професійної підготовки, формування продуктивного педагогічного середовища переконливо доводить і досвід останніх років. Він знайшов відображення в Законі «Про освіту», Законі «Про загальну середню освіту», Концепції профільного навчання, державному стандарті трудового навчання.

Виходячи із цієї нормативно-правової бази, необхідно для підготовки до життя учнів увести в навчальний процес однокомплектної школи поруч із суспільно-гуманітарним та природничо-математичним профілями професійну підготовку. Для цього базовий модуль програми з технологій доповнити варіативною складовою, яка реалізується в таких шести технологічних модулях:

Індивідуальне господарювання в сільських умовах.
Основи ринкової економіки в сільських умовах.
Деревообробництво.
Ліжникарство.
Лісівництво.
Туризм.

Це і є сутнісним змістом нової дидактичної системи поєднання профільного навчання і професійної підготовки, над якою впродовж найближчих п’яти років працюватиме педагогічний колектив Яворівської школи.

Причини доцільності такого курсу професійної підготовки більш ніж очевидні.

На сучасному етапі розвивається приватна підприємницька діяльність громадян, нові форми власності, нові види послуг. Нові умови життя диктують необхідність оволодіння старшокласниками основними навичками організації та роботи у традиційних для краю галузях господарювання, народних художніх ремесел і промислів.

Розбудова приватного сектора економіки, розвиток малого та середнього підприємництва, ускладнення технологій також вимагають від суб’єктів господарювання необхідних знань у цьому напрямку.
Перед школою постало завдання радикального вирішення цієї проблеми. За дослідженнями психологів, старший шкільний вік – це найбільш сприятливий період життя з точки зору доцільності та ефективності професійного самовизначення і підготовки до професійної діяльності.

Продуктивне навчання, що є основною ідеєю професійної підготовки, привабливе для старшокласників тим, що, по-перше, воно наповнене науковоємким змістом, який зростає з року в рік із кожною шкільною сходинкою, а, по-друге, – і чи не найголовніше – школярі засвоюють професійні знання в певному виді трудової діяльності для виконання практичних завдань, що діаметрально протилежне репродуктивній моделі навчання, яка в основному не сприймається ними позитивно.

Дидактична цінність професійної підготовки ґрунтується на особистісно орієнтованому та діяльнісному підходах. Це творча праця учнів, у процесі якої не лише відбувається засвоєння знань, умінь і навичок, а насамперед формуються учнівський досвід використання знань з основ наук, особистісні якості учнів, їхнє ставлення до певної галузі людської діяльності. Отже, найбільш важливою для учнів особливістю професійної підготовки є можливість інтегрувати знання з різних предметів на основі особистого практичного досвіду, що, у свою чергу, є передумовою формування в них відповідних технологічно-професійних компетентностей.

Аналіз педагогічної, психологічної та спеціальної літератури показує, що підґрунтя для розв’язання означеної проблеми закладено у працях вітчизняних і зарубіжних учених.

Проблеми реалізації політехнічних основ поєднання навчання з виробничою працею досліджуються В.М.Мадзігоном. Вченим розроблено теоретичні і методологічні підходи обґрунтування нової дидактичної системи, в рамках якої можливе успішне поєднання навчання і виробничої праці на політехнічній основі. Суттєва увага звертається на організаційно-педагогічні і технологічні питання реалізації запропонованих підходів у загальноосвітній практиці.

Окремі педагогічні аспекти підготовки учнів до нових видів господарської діяльності досліджували: Г.Войтєлова – розглядає педагогічні умови навчання старшокласників управлінської діяльності в процесі трудової підготовки; В.Дрижак – обґрунтовує зміст і методику профільної підготовки старшокласників до підприємницької діяльності; О.Камишенченко – визначає основні вимоги до змісту економічної освіти школярів; Р.Лучечко – виявляє умови ефективного формування готовності старшокласників сільських шкіл до трудової діяльності; К.Старченко – розглядає процес виховання у старшокласників підприємливості у навчально-трудовій діяльності; Н.Солоненко – обґрунтовує підходи до змісту і методики навчання менеджменту учнів 10-11 класів загальноосвітніх шкіл.
Відповідно до п.2.3 та п.3.2 Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад мета дослідження – наукове обґрунтування і експериментальна перевірка змісту навчання та визначення ефективної методики формування компетентностей з профільних дисциплін і професійної підготовки старшокласників в умовах однокомплектної сільської школи.

В основу дослідження покладено гіпотезу – зміст і методика професійної підготовки у старшій однокомплектній сільській школі будуть ефективними, якщо:

в основу змісту навчання покласти базовий мінімум теоретичних знань та практичних умінь, що є необхідними для таких сфер діяльності, як індивідуальне господарювання в гірських умовах, основи родинної економіки в ринкових умовах, деревообробництво, ліжникарство, лісівництво, туризм, визначений на основі критеріїв, у яких враховано дидактичні принципи трудового навчання, а також сучасні суспільні вимоги та об’єктивні процеси в економіці;
методика формування технологічно-професійних компетентностей старшокласників з обраних напрямів підготовки буде забезпечена системою практичних задач і вправ, проблемних завдань конкретних ситуацій, створенням проектів за напрямом професійної підготовки.

Завдання дослідження

Науково обґрунтувати поєднання змісту профільного навчання і професійної підготовки старшокласників, розробити навчальні програми технологічних модулів «Індивідуальне господарювання в гірських умовах», «Основи родинної економіки в ринкових умовах», «Деревообробництво», «Ліжникарство», «Лісівництво», «Туризм».
Експериментально перевірити доступність і посильність змісту програм технологічних модулів для засвоєння учнями.
Розробити методику вивчення учнями базових понять і формування професійних умінь та навичок з обраного напряму підготовки через залучення до продуктивної праці.
Експериментально перевірити результативність обраної методики поєднання профільного навчання і професійної підготовки учнів старшої школи.

Методологічна база дослідження

Методологічною основою дослідження виступають філософські положення про об’єктивний та історичний підходи до аналізу педагогічних процесів і педагогічних явищ, системний та діяльнісний підходи у навчанні, принципи єдності теорії та практики, гуманізму й демократизму освіти, ідеї та положення, висвітлені у державних нормативних документах України – Законі України «Про освіту», Законі України «Про середню освіту», Концепції профільного навчання, Положенні про експериментальний навчальний заклад.

Теоретичну основу дослідження становлять теорії про: провідну роль діяльності і спілкування у формуванні особистості, органічного зв’язку теорії і практики в процесі навчання (Л.Виготський, С.Максименко та ін.); особистісний і діяльнісний підходи у навчальному процесі (В.Мадзігон); зміст професійного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (В.Мадзігон), активізацію пізнавальної діяльності та розвивального навчання (В.Безпалько, Дж.Дьюї, В.Кілпатрик, П.Підкасистий та ін.), а також нова дидактична система поєднання профільного навчання з професійною підготовкою старшокласників (В.Мадзігон).

Для вирішення поставлених завдань на всіх етапах дослідження необхідно застосувати такий комплекс методів, які б взаємно доповнювали один одного, а саме:

аналіз психолого-педагогічних і науково-методичних праць з теми дослідження, законодавчо-нормативних документів, навчальних програм, підручників, посібників;
вивчення та порівняльний аналіз навчально-програмної документації;
педагогічне спостереження, анкетування, інтерв’ю, тестування групові та індивідуальні бесіди;
вивчення й узагальнення досвіду трудового навчання у загальноосвітніх навчальних закладах України;
усне та письмове опитування;
вивчення продуктів діяльності – об’єктів праці учнів, виготовлених у процесі професійної підготовки;
діагностичні контрольні зрізи;
педагогічний експеримент, якісний та кількісний аналіз його результатів.

Новизна дослідження

Полягає у створенні альтернативної сільської школи, фундаментальною основою якої є запропонована В.М.Мадзігоном нова дидактична система поєднання профільного навчання і професійної підготовки старшокласників та її реалізації в однокомплектній школі (за П.В.Лосюком).

Навчально-виховний процес у такій школі орієнтований на кожного учня як на особистість і забезпечує рівні умови для розвитку здібностей, нахилів, уподобань. Випускники школи, котрі успішно оволоділи суспільно-гуманітарними чи природничо-математичними знаннями, отримали відповідно високі результати на зовнішньому незалежному оцінюванні, дістають змогу продовжити навчання у вищих навчальних закладах.

Ті із випускників, хто з певних причин не планував здобувати вищу освіту, одержавши професійну підготовку, виходить зі школи підготовленими до самостійної продуктивної діяльності і знаходить своє місце в сучасних ринкових умовах.

У змісті моделі школи чільне місце належить особистості учня, оскільки саме він стає суб’єктом пізнання, а весь комплекс методів і засобів навчання підпорядкований головній ідеї – розвитку особистості школяра, який самостійно здійснює вибір напряму підготовки, усвідомлює мету такого вибору, а потім послідовно і цілеспрямовано прямує до її досягнення.

Це модель не елітної, а загальнодоступної школи, яка дасть можливість кожному учневі здобути якісну освіту і реалізувати себе у житті.

Теоретичне значення дослідження теми «Нова дидактична система поєднання профільного навчання і професійної підготовки» полягає у тому, що в результаті дослідження передбачається отримання даних про організаційно-педагогічні основи реформування сільської однокомплектної школи з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу, розвитку особистості школяра, вільного доступу кожного до якісної освіти, формування виробничо-професійних компетентностей старшокласників, що забезпечить їх підготовку до життя в умовах ринкових відносин.

Нова дидактична система поєднання профільного навчання і професійної підготовки враховує сучасні соціальні умови, необхідність збереження однокомплектної школи, а отже – врятування села.

Створення профільних груп у кількості не менше як п’ять учнів дозволяє здійснити в однокомплектній школі переорієнтацію освіти із процесних на результативні засади.

Практичне значення дослідження

Полягає в тому, що отримані в ході експерименту нові знання допоможуть:

вирішити проблеми однокомплектної сільської школи з організації профільного навчання і поєднання його з професійною підготовкою;
виправити недолік Концепції профільного навчання, яка пропонує тільки спрямовувати 17-18-річних старшокласників до свідомого вибору професії, що є вкрай запізнілим, бо у цьому віці вони уже повинні мати сформовані навички й уміння продуктивної праці;
переорієнтувати навчально-освітню практику школи із процесу на результат у діяльнісному його вимірі.

Нова дидактична система дає можливість створити таку модель однокомплектної сільської школи, яка з урахуванням конкретних регіональних особливостей забезпечуватиме розвиток особистості кожного школяра, формування ключових компетентностей (навчальної, здоров’язберігаючої, соціальної, загальнокультурної, інформаційно-комунікативної, громадянської, технологічної, підприємницької), задовольнятиме потребу професійного самовизначення старшокласників. Крім цього:

учні матимуть можливість здобувати знання не нижче державних стандартів і одночасно оволодівати певною професією;
навчання з технологій (варіативні модулі) проводитиметься за авторськими програмами, в яких будуть враховані індивідуальні особливості школярів, отримані в результаті психодіагностики, а в процесі навчання здійснюватиметься психокорекція;
докорінно перебудується методична робота, учителі оволодіють методикою психодіагностики і психокорекції, у навчально-виховному процесі використовуватимуться сучасні педагогічні технології;
учителі-методисти, старші учителі, учителі вищої категорії та інші кращі педагоги братимуть активну участь у підготовці й проведенні постійно діючого семінару за темою експерименту, круглих столів, науково-практичних конференцій, у написанні статей до науково-педагогічних видань, матеріалів до посібників тощо;
зміцниться навчально-матеріальна база для проведення дослідно-експериментальної роботи і впровадження в практику роботи школи отриманих результатів дослідження.

Упровадження результатів, висновків і рекомендацій дослідження буде здійснюватися:

а) безпосередньо, коли вони будуть прямо адресуватися педагогам для використання у навчально-виховному процесі;
б) опосередковано, коли результати дослідження будуть включені у педагогічну теорію і, як складова цієї теорії, зможуть впливати на практику.

Процес впровадження результатів дослідження у практику здійснюватиметься у такій послідовності:

ознайомлення педагогічної громадськості з висновками і результатами дослідження;
формування позитивного ставлення, професійного інтересу до них;
практичне навчання педагогів умінню використовувати, застосовувати нові ідеї, правила, методи і прийоми на практиці;
висунення до навчених педагогів вимог щодо активного впровадження результатів дослідження в освітній процес і контроль за виконанням цих вимог.

Результати дослідження використовуватимуться у 266 школах Гуцульщини: Верховинському, Косівському, Надвірнянському районах і м.Яремчі Івано-Франківської, Вижницькому і Путильському районах Чернівецької та Рахівському районі Закарпатської областей.

Вірогідність результатів дослідження

Забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних теоретичних положень; застосуванням методів, що адекватні об’єкту і предмету дослідження, його гіпотезі, меті та завданням, експериментальною перевіркою застосованої методики, кількісним і якісним аналізом набутих учнями компетентностей, умінь і навичок практичної діяльності.

Імовірний негативний прогноз реалізації нової дидактичної системи поєднання профільного навчання і професійної підготовки:

Неспроможність більшістю учителів оволодіти методикою психодіагностики та психокорекції здібностей особистості і відповідно до цього скерувати кожного школяра до вивчення предметів певного профілю та опанування конкретним напрямом професійної підготовки.
Несприятливе управлінське чи державне фінансове забезпечення, що обмежить вирішення дослідницьких завдань або спричинить його повне припинення.

Професійно-трудова підготовка

Що учень повинен знати і вміти	Де буде використано
І. Індивідуальне господарювання в гірських умовах
Засвоїти знання про кормовиробництво і тваринництво у Карпатах. Навчитися вирощувати плодово-садові дерева. Оволодіти основами біологічних, агротехнічних знань, які потрібні для кормовиробництва і тваринництва, які є основними в домашньому господарюванні в гірських умовах.	Продовжити навчання за спеціальностями агроном, зоотехнік, ветеринар, фермер. Сучасний господар, який вміє вести прибуткове домашнє господарство.
ІІ. Основи родинної економіки в ринкових умовах
Здобути економічні і правові знання, які є необхідними для ведення особистого селянського господарства (правильно розподіляти видатки сімейного бюджету, навчитися одержувати доходи від господарства у гірських умовах, щоб воно не було збитковим).	Конкурентоздатний сучасний господар (на Гуцульщині –добрий ґазда).
ІІІ. Деревообробництво
Знати породи дерев, які використовуються для деревообробництва і будівництва; призначення, будову та правила користування верстатами та механізмами при обробці деревини; технологію виготовлення зрубів. Вміти обробляти деревину на сучасних механізованих верстатах, проводити добір матеріалу залежно від його призначення, розробляти план будівництва житла та допоміжних приміщень.	Продовження навчання для здобуття професій інженер-будівельник, майстер художньої обробки дерева; працевлаштування на деревообробних підприємствах: будівництво житла, його ремонт та оздоблення (майстер-будівельник, столяр).
IV. Ліжникарство
Знати історичні відомості про виникнення та розвиток ліжникарства: технологію виготовлення ліжників; будову та призначення ліжникарського верстата та допоміжних пристроїв; обчислювати витрати і прибутки ліжникарського промислу. Вміти розробити ескізний малюнок ліжника; мити, сушити, сортувати, ґраблювати, фарбувати та прясти вовну, змотувати мотки та ґушки; снувати та навивати основу; ткати ліжник за ескізним малюнком та начісувати його.	Продовження навчання для здобуття професії майстра художнього ткацтва: художника-дизайнера, закрійника, конструктора-модельєра; для індивідуального підприємництва з виготовлення та реалізації ліжникарських виробів.
V. Лісівництво
Розрізняти за зовнішнім виглядом найбільш поширені породи дерев і кущів. Проводити таксаційні виміри (визначення віку, висоти дерева та запасу деревини). Самостійно проводити основні види щеплення дерев та формування їх крони. Користуватися знаряддями та механізмами, які використовуються під час виконання робіт у лісі. Дотримуватися правил безпечної роботи в лісі.	Продовження навчання для здобуття лісівничих спеціальностей. Збереження лісу, раціональне використання у домашньому господарстві, спорудженні будівель.
VI. Туризм
Знати особливості географічного розташування та природи Гуцульщини; життя, побут, художні ремесла гуцулів; історію та пам’ятні місця краю; основні гірські і туристські маршрути та їх особливості. Вміти організувати підготовку туристських походів; надавати першу долікарську допомогу; використовувати туристичне спорядження; орієнтуватися на місцевості.	Продовження навчання за спеціальністю туризм. Організація власної справи (туристичний бізнес і зелений туризм); працевлаштування на туристичних базах. Здобуття спеціальностей інструктор пішого і кінного туризму, екскурсовод. Організація сімейного відпочинку.

Література

Закон України «Про освіту» / Законодавство України про освіту. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 160 с. – С. 3-27.
Закон України «Про загальну середню освіту» / Законодавство України про освіту. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 160 с. – С 51-71.
Концепція профільного навчання в старшій школі // Нормативно-правове забезпечення освіти.: У ІV ч. – X.: Основа, 2004. – Ч ІІ.
Наказ МОН України «Про внесення змін до положення про експериментальний навчальний заклад» від 23.11.2009 р. № 1054 // Освіта України. – 2010. – 22 січня.
Лосюк Петро. Регіональний етнографічний компонент у сучасній школі. – Снятин: Прут-Принт, 2007. – 160 с.
Мадзигон В.Н. Продуктивная педагогика. – К.: Педагогічна думка, 2007. – 358 с.
Технології. 10-12 класи: Навчальна програма. – К., 2008.
Трудове навчання: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-12 класи. – К., 2005.