Дворядкові вірші для дітей «Три джмелі в крисанях». Микола Близнюк
Книжка Миколи Близнюка «Три джмелі в крисанях» вміщує дворядкові вірші найрізноманітнішої тематики, які захоплять дитячу уяву, розкриють дивовижні таємниці довколишнього світу.
Нинішня сувора воєнна дійсність відтворена письменником у розділах «Українські воїни», «Шевченкове слово»; вірші цих розділів розповідають про мужність і патріотизм захисників і захисниць України в боротьбі з російськими окупантами.
Книга має великий виховний потенціал для формування в читачів любові до своєї Вітчизни, рідного краю, а також почуттів добра, милосердя, співпереживання, виховання екологічної культури.
Для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, батьків, вихователів, студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів.
Близнюк М.І.
Б 69 Три джмелі в крисанях: Вірші для дітей / М.І. Близнюк. – Косів: Писаний Камінь, 2024. – ??? с., іл.
ISBN 978-617-7436-38-5
УДК 821.161.2-93
Дворядкові вірші для дітей «Три джмелі в крисанях». Микола Близнюк 1,67 МБ | .pdf | Завантажень: 14
- © Микола Близнюк, вірші, 2024
- © А.Г. Григорук, вступна стаття, редагування, 2024
- © Антон Григорук, портрет М.І.Близнюка, 2024
- © Л.І.Ковалишин-Косович, ілюстрації, 2024
- © Видавництво «Писаний Камінь», 2024
- Редактор Аделя Григорук
- Художник Любов Ковалишин-Косович
- Коректор Аделя Григорук
- Комп’ютерний набір Марії Порох
- Комп’ютерний дизайн Віталія Стефурака
Добрий друг допитливої малечі
Микола Близнюк написав для дітей одинадцять книжок «Чугайстрова криниця» (1996), «Чудасія» (2000), «Художник Мурчик» (2002), «Весела калина», «Дятлику-ковалику» (обидві — 2004), «Срібний човник»(2006), «Вухатий мандрівник» (2007), «Добрий чарівник» (2009), «Всі ми любимо співати» (2012), «Наймиліший край» (2014), «Коник-гуцулик» (2022). Усі вони світлі, добрі, й кожна дарує дітям веселий настрій, кожна розповідає про щось дуже-дуже важливе.
Збірник, який ви тримаєте в руках, має колоритну назву — «Три джмелі в крисанях», — і вірші в ньому, серйозні та вдумливі, веселі й смішні, тривожні та лагідні, думаю, принесуть радість і задоволення дітям різного віку (хоча, гадаю, що не лише дітям, але й їхнім батькам також).
Письменників, яких діти зустрічають з неприхованою приязню і слухають уважно, із зацікавленням в очах та відвертою довірливістю, можна назвати «дитячим святом». Саме таким святом для дитячої аудиторії стали вірші Миколи Близнюка, якого дошкільнята й молодші школярі, а також учні старшої школи та випускники, які в дитинстві зачитувалися його книжками, вважають своїм давнім і добрим другом, а часто — й своїм ровесником, який знає їх мрії, найпотаємніші думки і вміє талановито розповісти про них рядками своїх поезій.
Книжка «Три джмелі в крисанях» незвичайна не лише оригінальним образом джмелів-музик, які вправно виграють на музичних інструментах, чаруючи Карпатські гори й небесні зорі. Вона цікава своєю строфікою, адже написана двовіршем, або дистихом. Тут кожен вірш складається із двох рядків, об’єднаних спільною римою та завершеною думкою. Тому ці поетичні тексти лаконічні, лапідарні, інколи тяжіють до афористичності, а загалом — стисло й чітко подають зміст зображуваного. Такі строфічні структури відомі ще з античних часів.
В українській поетичній літературі ними активно послуговувалися письменники барокової доби К.Сакович, І.Величковський, Г.Сковорода та ін. У 20 столітті — Б.Кравців, М.Бажан, І.Римарук. Практикується ця строфа і в творчості сучасних авторів, зокрема Богданом Радишем, Омеляном Лупулом.
Микола Близнюк умістив у своїй книжці 1586 дистихів — двовіршів різної тематики та емоційної тональності. Найчастіше — це улюблені для дітей напівказкові чи й казкові сюжети про світ, який їх оточує. Але війна, яка сьогодні палає в Україні, заставила письменника ввести у книжку твори іншого змісту — про вкраїнських воїнів, які захищають рідну землю від російських окупантів, про відвагу й мужність захисників і захисниць України, серед яких, поза сумнівом, є й рідні Близнюкових читачів. Очевидно, тому одному із його маленьких героїв сумно, бо «Тато наш не з нами — на війні»; інший хлопчик не бажає гратися «в стрілялки» і пояснює:
Погратись у війну не хочеться мені —
Татусь не грається, воює на війні.
Війна для всіх, і для дітей також, стала суворою реальністю, тому не віддалено, а цілком конкретно сприймається така пейзажна замальовка:
В росинках Сонечка засмучена Весна —
Палає обрій, а за обрієм — війна.
Письменник не декларативно, а ненав’язливо і проникливо розповідає дітям про патріотизм, любов до Вітчизни, кровну спорідненість зі своєю землею, як-от:
Грудочка малесенька в ріллі —
В ній любов до рідної землі.
(«Грудочка»).
Ця органічна єдність настільки сутнісна, що властива не лише людині, а й усьому живому — деревам, рікам, горам, птахам. Тому так сумно прощатися зі своєю вітцівщиною, коли в силу обставин приходиться з нею розлучатися:
Летить Журавлик у вечірній млі,
Розлуки сум на кожному крилі.
(«Розлуки сум»).
Майстер ліричного рядка, Микола Близнюк зберігає вірність своїй творчій манері. Його тексти, ясні й прості за манерою висловлювання, зігріті особливим душевним теплом і виїмковою за сердечністю художньою означеністю.
Двовірші Миколи Близнюка — це як віконця, широко відчинені назустріч розквітлим садам, пісням пташок, шелесту листя, сонцю з небес, яке щедро ллє з висоти своє золоте проміння.
У своїх віршах він веде читача в школу і на квітучий луг, на пшеничний лан і в карпатський ліс, розкриває перед здивованими очима дитини безмежні простори рідної української землі: села і міста, річки й моря, степи і гори. Він також розповідає про життя в різних частинах світу, допомагає дітям здійснювати захопливі подорожі в засніжену Антарктиду, де по кризі поважно ходять пінгвіни, не боячись холоду, а в Південному океані плавають кити та тюлені.
Розповідь про Арктику — така ж захоплива: письменник змальовує величезний, покритий льодом океан, який оточений звідусіль землею, що ніколи не розмерзається. Тут, на кризі, яка постійно рухається, живуть білі ведмеді.
Цікавим буде знайомство юних читачів із жирафами та бегемотами, крокодилами і мавпочками, слонами, верблюдами, носорогами…
Але чимало привабливих «героїв» на сторінках Близнюкової книжки ви побачите і серед тутешніх відомих усім нам диких і свійських тварин — вовків і лисиць, їжачків і зайчиків, оленів, косуль, ведмедів, а також добре знайомих кізочок, корівок, песиків, котиків, півників і курочок, індиків, гусей і качок. А що вже казати про комах?.. Тут і працьовиті бджоли, і басовиті джмелі, кусючі оси, різнобарвні метелики і жуки-рогачі… Навіть комарики, і ті щось таке пропищали над вухом письменника, що він негайно надав їм безплатні квитки у свої вірші. Але чому тут дивуватися? М. Близнюк любить тих, хто трудиться в міру своїх сил, а тому й симпатичним є йому маленький комарик-грибар, який знайшов більшого гриба, ніж сам:
Грибка маленького знайшов Комар.
Грибок маленький — більший, ніж грибар.
(«Грибар»).
Письменник радо розповідає своїм читачам про те, як ставляться до праці його герої, як хочуть вчитися чомусь новому: дівчинка Вікуся опановує мистецтво вишивання від бабусі й робить це так вправно, що навіть голочка радіє її успіхам. А он і «Соня — вміла помічниця —
Гарно прибира світлицю»
(«Помічниця»).
Є в дівчаток й інші захоплення, як оце в Тетянки:
З мамою навчилася пекти
Наша Таня пресмачні торти.
(«Торти»).
Маленькі герої віршів Миколи Близнюка не люблять безділля, завжди і всюди знаходять собі заняття — бджілки збирають мед, папуга Кузя вчиться співати, старші дівчатка і хлопчики піклуються про своїх маленьких братиків і сестричок… Від імені їх усіх Катруся із вірша «Працьовита» заявляє:
Працьовита я, Катруся,
Лінуватись не навчуся.
Описуючи успіхи і невдачі своїх героїв, письменник навіть у найбуденніших справах бачить щось незвичайне і веселе. Прості, начебто й непримітні дитячі заняття та щоденне життя тішать письменника, адже в цих, на перший погляд, невеличких клопотах виявляють свої прекрасні риси українські діточки.
Є в Миколи Близнюка немало й інших персонажів — як серед дітей, так і серед тварин, — які лінуються, заздрять, хитрують, не хочуть учитися…
Що робить поет? Картає їх? Читає нудну мораль? Ні, він просто малює їх «портрет» таким, яким він є насправді («Хвалько», «Легше», «Зараз») — і пробуджує ледаря від сплячки, боягузові надає сміливості, заставляє хвалька прикусити язика, а безвідповідального обіцяльника — приступити до роботи. Якщо таке ненав’язливе виховання допоможе хоча б двом-трьом — це вже дуже добрий результат. Та й не образиться на нього ніхто із його читачів — адже письменник не глузує, не виставляє когось на посміховисько: він щиро намагається допомогти позбутися не дуже гарних рис характеру.
Поет виховує у своїх маленьких читачів високі ідеали добра і справедливості, тонке відчуття краси світу, розуміння власної відповідальності за все, що відбувається довкола. Він уміє дивитися на природу і людей дитячими очима, передати дитячу безпосередність у сприйнятті явищ життя, багатство уяви, багатоманітність образних асоціацій.
У його віршах дуже природно й органічно сусідять звичайні побутові малюнки з оригінальними метафорами і порівняннями:
Курочкам пшенички на обід я дам,
Курочки маленькі хочуть теж гам-гам.
(«Гам-гам»).
А трохи нижче — такі сонячні й романтичні пейзажні замальовки:
На горбку черешня зацвіла…
Скільки світла навкруги й тепла!
(«Черешня зацвіла»).
Вишневий сад в сорочці білій,
В цвіт у веселі заметілі.
(«Веселі заметілі»).
Цікавими є Близнюкові версії пейзажних віршів, сповнених розгорнутими метафорами та персоніфікаціями, які свідчать про спостережливість, багату творчу уяву:
Щороку квапиться на ярмарок у Косів —
Барвисті ліжники приносить щедра Осінь.
(«Щедра осінь»).
Або інший вірш — «Турботливий Вечір»:
Далеко в горах мандрував осінній Вечір,
Кожух зірчастий Нічці натягнув на плечі.
Своєрідно змальовує поет і картину настання пізньої осені з її ахроматичною колористикою, серпанком смутку та причаєної тривоги:
Сіре небо, сірий сад —
Сіроокий листопад.
(«Сіроокий»).
Схильність Миколи Близнюка до персоніфікації природних явищ зближує його із українською поетичною традицією, особливістю образного бачення картин природи в нашій вітчизняній віршованій літературі.
Разом з тим, пишучи свої твори для дітей і орнаментуючи тексти такими словами, як «радісний» «веселий», «щасливий», «красивий», автор передає домінантну рису дитинства: бачити життя в оптимістичному світлі, тішитися від усвідомлення щастя просто бути в цьому світі, насолоджуватися його пізнанням.
Закоханість у довкілля, радість від споглядання картин природи, що викликають адекватну реакцію малого чи дорослого читача, пронизують такі мініатюри Миколи Близнюка, як «Сива зозуля», «Цимбали», «Зоряна нічка», «Кучеряві», «При зірках», «Пісня колискова» та інші ліричні зразки.
Пейзажні малюнки тут надзвичайно виразні, легкі, прозорі, ніби схоплені уважним і досвідченим майстром живописного жанру.
Нічка чорним котиком підкралась до вікна,
Спати їй не хочеться, бо зоряна вона.
(«Зоряна нічка»).
Поет любить писати милі серцю краєвиди гір, бурхливий плин Черемошу, квітучі луги й сади, сповнені щебету птахів. Він насичує їх виразними деталями, що притаманні його малій Батьківщині — Гуцульщині.
Дбаючи про поповнення знань свого допитливого адресата, Микола Близнюк пересипає книжку багатим пізнавальним матеріалом і у такий спосіб розширює розумові виднокола своїх читачів.
Окремі поетичні мініатюри анімалістичного, мариністичного, фольклорного змісту, якими наповнена книжка, спонукають до уважного споглядання природних явищ, поглиблюють знання про довкілля. Особливо до цього надаються вміщені в книжці загадки, які розвивають спостережливість, уміння бачити, порівнювати, аналізувати. Ось одна з таких цікавих загадок-мініатюр, на яку дітям треба дати відповідь:
Не навчилась сива пташка лічити, як слід,
І собі не знає скільки налічила літ.
Є в «Трьох джмелях…» і загадки-добавлянки, відгадки яких є водночас і римою до першого рядка:
Як квіт очку звати, вгадати не важко,
На сонечко схожа тендітна…
(ромашка).
Або:
Не світяться у мене ребра,
Я не худа — смугаста — …
(зебра).
З морозами на «ти» на кризі він стоїть,
В зажурі білий не посивіє…
(ведмідь).
Дворядкові тексти Миколи Близнюка мовби демонструють очам читача цікаве й різнобарвне слайд-шоу, в якому рослинний, тваринний і людський світ постає в казковому і незвичайному ракурсі, відслонюючи завісу таємничості та загадковості.
І хоча дворядкова структура віршів (а їх, нагадаю, у книжці 1586) та парне римування можуть певною мірою втомлювати читача чи слухача, все ж автор прагне урізноманітнювати виклад насамперед розмаїтістю «персонажів» своїх творів, а також використанням зорових, слухових, тактильних образів, які породжують відчуття мінливості, грайливості, легкості, впізнаваності, що доповнюється ще й на формальному рівні — вживанням омонімічних рим, перенесення (енжамбеману), прислів’їв, мотивів народних дитячих пісеньок (як, до прикладу, «Дощику, дощику, звари мені борщику в полив’янім горщику»), казкових зачинів:
В своєму царстві цар Горох
Немало пережив епох.
(«Цар Горох).
Або:
Десь колись жила Сорока —
Біла-біла, чорнобока.
(«Чорнобока»).
Окреме місце в «Трьох джмелях…» займають фольклорні персонажі — Чугайстер, мавки, чортик Джус, Голод, Страх, Блуд, домовики, злі чарівники Мольфар та Арідник, які надають текстам казковості, фантастичності, що ще більше підсилюються й використанням автором прийому сну, який збагачує звичну реальність.
А ще у своїх віршах Микола Близнюк використовує «мову» тварин і птахів: няв-няв, гав-гав, му-му, скреке-ке, кар-кар, кукуріку, ко-ко-ко, цінь-цвірінь, ку-ку, ку-ку. Ці та інші звуконаслідувальні слова особливо подобаються маленьким діткам і, вжиті у невеличких віршиках, можуть стати чудовим літературним наповненням дитячих ігор про звірів і птиць. Діти не тільки відгадують , хто як «говорить», вони при цьому самі можуть придумувати свої коротенькі фрази до теми вірша, розвиваючи усне мовлення й творчу уяву.
Ще одна особливість книжки — це те, що в ній розсипано чимало жартівливих текстів, які можуть бути використані як чистомовки, скоромовки, лічилки. Уявляєте, скільки сміху, захоплення й радості викличе в діток артикулювання такої скоромовки:
«Хуртовини срібний ріг
Сипле срібно срібний сміх»?
(«Сміх»).
Напевно, з не меншим задоволенням розучуватимуть малята цікаві чистомовки, як ось такі:
В сірій, в сутінках кімнаті сірого Кота
Обережно сіра Мишка з нірки вигляда.
(«Обережна мишка»).
Весело веселим веселитися гуртом,
Весело з веселими Василинці з Васильком.
(«Веселі»).
Вони із задоволенням візьмуться ці вірші ілюструвати власними малюнками, придумувати за заданим сюжетом вірша свої казочки…
Можна ще довго-довго говорити про достоїнства дитячих віршів Миколи Близнюка — і не сказати всього! Їх треба читати і батькам, і дітям, учителям та учням — усюди, де є хлопчики та дівчатка і бажання долучити їх до цікавої та корисної книжки.
Українським дітям, поколінню, яке творитиме завтрашній день нашої держави, віддає письменник Микола Близнюк — вірний друг допитливої малечі — все своє серце, свій розум і свій талант, дарує їм найдорожче, що у нього є, — свої добрі та щирі книжки.
Аделя ГРИГОРУК,
письменниця, членкиня Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, заслужений працівник
освіти України
Зміст
Аделя Григорук. Добрий друг допитливої малечі….5
ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО НАД ЧЕРЕМОШЕМ..13
Булава для Котигорошка…..14
Дядько Крутивус…….14
Вернигора ……..14
Козак Мамай ……14
І згине……14
Грудочка …….14
Брати……..15
Шевченкове слово…….15
Рідна пісня……..15
Добрий світе……..15
І тоді почуєш…….15
Чічки……..15
Сокіл……15
Рідний брат…….15
Над Черемошем…..16
Черемош і гори……16
Не човни……..16
Цимбали……..16
Рідна гуцулка……16
Карпати…….17
Довбуша комори…….17
Щедре сонечко…….18
Краса……..18
Наймиліший край…….18
УКРАЇНСЬКІ ВОЇНИ…….19
Війна …….20
Татусь не грається ……20
На війні ……..20
Весна перемоги …….20
Ще йде війна …..20
Відважні …….20
Нехай живе ……..20
Українські воїни …….21
Зловісні звуки …….21
Хижий танк ……..21
Крук з московії ……21
