Альманах «Калинове гроно». Іван Андрушко
А65 Калинове гроно. Альманах/Збірка поезій і прози – Косів: Писаний Камінь, 2023 – 172 с.
УДК 821.161.2
ББК 84.4(Укр6)
- Головний редактор: Іван Оробець
- Літературний редактор: Іван Андрушко
- Коректор: Іван Андрушко
- Комп’ютерне складання: Іван Іванчук
Альманах «Калинове гроно». Іван Андрушко 965,83 КБ | .pdf | Завантажень: 42
© Упорядник Іван Андрушко, 2023
© Видавництво «Писаний Камінь», 2023
Переднє слово
150-річчю від дня народження Марка Черемшини присвячується
КАЛИНОВЕ ГРОНО ПРАГНЕ РОЗВОЮ
Нехай калинове в нас заясніє гроно!
І звеселиться Снятинський наш край.
Хай слово кожного засяє веселково
На добрий вжинок й щедрий урожай.
Іван Андрушко
Шановний читачу!
Ти відкриваєш цю невеличку книжечку, присвячену 150-річчю від дня народження славного сина Покутської землі Марка Черемшини. Тут вміщені твори сучасних снятинських письменників, які у віршах та невеликих образках і замальовках виражають свою любов до рідної України-матері, до свого героїчного народу та гнів і ненависть до підлого і ненависного ворога – жорстоких московитів, які плюндрують нашу прекрасну країну, викрадають дітей та нищать генофонд української нації.
Ми живемо на Богом даній землі, що зветься Україна.
Її не можна охопити думкою і уявою, про неї неможливо розказати все – вона вміщається тільки в люблячому серці.
Наша Вітчизна – це безмежні золоті пшеничні лани і води Чорного та Азовського морів, це неосяжні простори південних степів і високі Карпатські гори, це чарівні бори Полісся і води сивого Дніпра. Незвичайно багатий наш край.
Багата і неповторна його природа, краса якої чарує і захоплює весь світ. Немає на світі кращої землі ще й тому, що це – наша рідна Батьківщина, яку ми поважаємо, любимо і навіть життям платимо, щоб її вберегти від злісних ворогів.
Так здавна повелося, що кожна країна в світі має якийсь символ, що притаманний тільки їй. Наприклад, для Канади – кленовий лист, для Швеції – три корони, для московії – білий ведмідь, для США – статуя Свободи і т. ін. Для України споконвіків символами вважалися «тихі води і ясні зорі» та верба і калина.
Калинова гілка – це символ краси, молодості і достатку.
Зрілі червоні грона калини, настояні на сонячному теплі, приваблюють погляд, тішать душу, заспокоюють серце. Милуючись красою кетягів калини, творча студія митців Заболотівщини, без сумніву, обрала собі цю символічну назву.
Отже, творча студія «Калинове гроно» була створена при редакції газети «Вісник Заболотова» 18 лютого 2011 року. Вона об’єднала чималу кількість обдарованих особистостей не тільки Заболотівщини, а й Снятинщини.
До студії входили також представники дорослих і творчої молоді з Коломиї та Буковини.
Для подальшого творчого розвою на теренах краю, активізації діяльності студій на засадах просвітництва, участі в ній юних учнівських талантів із шкільної «Молодої Просвіти» була створена редакційна просвітницька рада творчої студії. До її складу ввійшли: Мирослав Попадюк, Іван Грекуляк, Іван Андрушко, Калина Шпанюк, Сергій Грудовий, Ярослав Джелеп, Іванна Байда, Микола Калачик, Василь Микитюк.
Було визначено головні засади творчої студії. Отже, «Калинове гроно» – це:
- суцвіття сучасних і майбутніх талантів на теренах нашого краю;
- перші відчинені двері для шанувальників поезії і рідного слова у широкий і безмежний світ творчої душі;
- початкуючі спроби ввійти в мистецтво слова, а в співавторстві і в мистецтво музики і пісні;
- трепетна радість душі і серця від надрукованих творів початкуючих творців прекрасного;
- діючий і зримий вихователь молодих талантів, що дає натхнення і поштовх до творчих пошуків і самовираження;
- лабораторія самовдосконалення, критичної оцінки своїх та чужих доробків, успіхів, знахідок чи невдач;
- щомісячних почуттів радості, хвилювань, творчих задумів, а це стимулює до зростання авторів;
- почуттєве спілкування з читачами, з любителями поетичного слова та шанувальниками рідної мови.
Літературно-творче об’єднання «Калинове гроно» починало свій шлях з декількох ентузіастів. А через рік їх уже нараховувалось більше тридцяти.
Редакційна рада, до якої входили головний редактор Дарія Чорней, редактор Калина Шпанюк та журналіст Сергій Грудовий, в погодженні із засновником газети «Вісник Заболотова» Любов’ю Гриник прийняли рішення проводити творчі зустрічі калиногронівців у кожну першу неділю місяця, а вихід літературного додатка до газети – кожної останньої п’ятниці щомісяця.
Спочатку такий додаток виходив на чотирьох шпальтах газети і вміщував 35–42 віршованих та прозових творів, пізніше – тільки на двох сторінках, а останні роки в газеті «Снятинська вежа» – заледве на одній сторінці із 7–8 віршами.
На літературних читаннях члени творчої студії презентують свої твори, обговорюють їх, дають оцінку. Приємно, що до обговорення пропонують різножанрові твори: поезії, гуморески, дитячі казки, релігійні пісні і вірші, а також цікаві прозові мініатюри.
Приємно спостерігати за реакцією школярів-початківців, коли вони бачать свій перший друкований віршик.
І вони кажуть, що хочеться творити знову і знову. Кожний прагне удосконалювати свою поетичну майстерність, щоб стати визнаним митцем, розуміючи, що високий літературний хист приходить із досвідом через невтомну працю і самовдосконалення. А ще добрим творчим прикладом для молодих на початках діяльності «Калинового грона» були на той час голова районного об’єднання всеукраїнського товариства «Просвіта» Мирослав Попадюк, який видав другу поетичну збірку «Між добром і злом» та поетеса із села Трійці, очільник студії «Калинове гроно» Дарія Черней, яка у своєму поетичному доробку мала вже дві книги: «Яблуко на долоні» і «Пелюстка душі».
Доброю традицією в минулому було проводити творчі зустрічі кожного разу в іншому місці. Так, наприклад, вони проходили у Снятині в музеї Марка Черемшини, в музеї Іллінецької школи, в селі Шевченковому, в Будинку культури та бібліотеці селища Заболотова, в Горішньому Залуччі, на лоні мальовничих заболотівських природних ландшафтів.
На жаль, з болем у серці хочу зазначити, що повільно в’яне зелене листя на калині, маліють і теж в’януть колись упругі кетяги «Калинового грона». Та хочеться, щоб «минула слава не пропала», щоб ожили суцвіття і грона літературних гуртків у ліцеях і гімназіях і щоб влада на місцях не забувала, що «не хлібом єдиним» живе народ.
Дбаймо усі, щоб родились, цвіли і наливались плодовиті грона калинової творчості, щоб зростали молоді таланти, щоб наш Покутський край повнився талановитими митцями. Будьмо гідними пам’яті і слави наших геніїв пера і пензля: Василя Стефаника, Марка Черемшини, Василя Касіяна, Івана Остафійчука, Василя Пилип’юка та багатьох інших!
Мабуть, треба щиро признатись, що моє творче зростання теж відбувалось крок за кроком протягом років саме в творчій майстерні «Калинового грона». Здається, так могли б сказати Іванна Байда, Іван Оробець, Микола Калачик, Сергій Грудовий (журналіст).
Нехай цей невеликий альманах спонукає до творчості талановиту шкільну молодь і хай небайдужі очільники Заболотова відродять вмираючі паростки колись квітучого «Калинового грона».
Наш кущ калини прагне відродитись,
Бо це ж наш символ і Вкраїни суть.
Наллються грона на потугу жити,
Й калинові гаї їй славу вознесуть.
Вирощуймо і доглядаймо наш поетичний сад, леліймо його паростки, любім нашу прекрасну українську мову і щиру поезію душі!
Ми твердо віримо у нашу перемогу над лютим ворогом. Нехай у всебічному відродженні і відбудові України гідно і веселково засяє слово кожного письменника!
Іван АНДРУШКО,
лавреат літературно-мистецьких премій імені Марка Черемшини і Юрія Шкрумеляка.
ЗМІСТ
КАЛИНОВЕ ГРОНО ПРАГНЕ РОЗВОЮ..5
ІВАН АНДРУШКО ……..10
ІВАННА БАЙДА-СЛОБОДЯН…..24
ТЕТЯНА ВОВК………28
ІВАН ГРЕКУЛЯК………41
СТЕПАН ГРИГОРЧУК …….50
МИКОЛА КАЛАЧИК …….57
ГАЛИНА КОЗНЮК-ЛУКАШОНОК ….67
ПЕТРО КОРЖ ………75
КАТЕРИНА МАЛЯРЧУК-ЛАСІЙЧУК …84
ІВАН ОРОБЕЦЬ ………97
МИРОСЛАВ ПОПАДЮК …..106
НАТАЛІЯ РАДИШ ……..115
ІВАННА СТЕФ’ЮК……..120
МАРІЯ СТРИПЧУК-ПАЛІЙЧУК ….131
ВОЛОДИМИР ЧИПИГА …….141
МАРІЯ ШЛЕМКО …….155
КАЛИНА ШПАНЮК …….161
