Возвеличені талантом. Зеновій Библюк
Зеновій Библюк. Возвеличені талантом. (Видання друге. Доповнене і перероблене). — Косів. Писаний Камінь. 2023. — 74 с.
Редагування і комп’ютерний дизайн — Михайло Городенко
Возвеличені талантом. Зеновій Библюк 2,18 МБ | .pdf | Завантажень: 64
Передмова
Косів — центр району, який славиться красою і багатством природи. Тут збереглося й успішно розвивається декоративно-прикладне мистецтво гуцулів.
Косів — перлина Гуцульщини. Це прекрасний куточок Українських Карпат.
Перші письмові згадки про Косів датуються 1424 роком. До середини XIII століття територія сучасного Косівського району входила до складу Галицького, а пізніше — Галицько-Волинського князівства. Майже шість століть населення Західної України знаходилося під владою окупантів, але народ зберіг свою мову, свою культуру.
Широкий розвиток на Гуцульщині отримало гуцульське ремесло. Відомі майстри кераміки жителі Косова Михайло Волощук (1906–1959), Павлина Цвілик (1891–1964). Роботи Павлини Цвілик експонувалися на багатьох міжнародних і всесвітніх виставках. У цьому жанрі працюють відомі майстри декоративної і скульптурної кераміки Надія Вербівська, Оксана Бейсюк, Іван Рйопка, Василь Стрипко, Валентина Джуранюк.
В Косові функціонує Інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв. Цей вуз є кузнею кадрів художніх промислів не тільки Прикарпаття, але й всієї України. В інституті є кафедри дизайну, художнього моделювання одягу, художньої шкіри, художньої кераміки, художньої обробки металу, художньої обробки дерева.
У процесі навчання молодих майстрів, починаючи з 1945 року, почалася робота із збирання робіт майстрів народного мистецтва України. Організатором і незмінним директором музею протягом десятиліть був Олексій Григорович Соломченко.
У музеї зберігаються кращі роботи вихованців цього закладу і багатьох народних майстрів усієї Гуцульщини. Тут експонуються кращі зразки різьби, кераміки, випалювання, розпису, художні вироби зі шкіри, тканини, які створені умільцями, починаючи з XVIII століття. Великий інтерес викликають кращі учбові та дипломні роботи випускників цього закладу.
Крім того азів гуцульського прикладного мистецтва навчають у Косівській гімназії, двох середніх школах, дитячій школі мистецтв і дитячому центрі творчості.
В центрі міста Косова знаходиться музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини (вул. Незалежності, 55). Він відкритий у 1970 році. Основу експозиції склали домашні твори виробів народного мистецтва подружжя Євгена Яковича і Зої Антонівни Сагайдачних.
Євген Якович Сагайдачний (1886–1961) був художником і педагогом, працював у Косівському училищі прикладного мистецтва. Протягом багатьох років подружжя Сагайдачних присвятило збиранню виробів декоративного мистецтва, його популяризації.
Експозиція музею нараховує понад 2 тисячі різних предметів, відображає шлях розвитку народного декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини у всіх його видах. У музеї експонуються роботи видатних майстрів різьби Юрія Шкрібляка і його синів, Марка Мегединюка, Василя Девдюка, братів Семена і Юрія Корпанюків, гончарів Олекси Бахметюка, Петра Кошака, Петра Баранюка та інших народних художників молодшого покоління.
Цей музей — єдиний, де можна побачити портрети багатьох видатних майстрів гуцульського декоративно-прикладного мистецтва.
В 2004 році в Косові відкрито музей визвольних змагань (вул. Незалежності, 55).
Крім вищезгаданих музеїв, у Косові є приватні музеї родини Корнелюків (вул. Гоголя, 26), Івана Павлика (вул. Лісна, 10), садиба-музей бондарства з діючою майстернею (вул. Павлика, 49), музей Михайла Струтинського (пер. Піший, 14/11), а також постійно діюча виставка регіональної організації Національної Спілки художників України (вул. Горбового, 8).
Активно працює гуцульське мистецьке містечко (вул. Небесної Сотні, 7).
В 2006 році в Косові відкрито пам’ятник борцям за волю України. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 24 жовтня.
Мало хто знає, що в Косові працювали або продовжують працювати 29 Заслужених працівників. У цій книжці я старався охарактеризувати кожного із них.
З усіма я був особисто знайомий: з Ярославом Матійчаком та Романом Стринадюком ходив разом до школи, з Іваном Павликом понад 25 років ходив на полювання.
Часто мені доводилося спілкуватися з Ігорем Пелипейком, Катериною Сусак, Людмилою Городенко, Миколою Корнелюком, Іваном Балагураком, Іваном Книшем, Дмитром Біланюком.
Не всі талановиті люди одержали звання, на які вони заслуговували. До таких вже не поцінованих людей можна віднести померлих вчителя Стринадюка Володимира Михайловича, лікаря Івасютяка Василя Івановича, кераміка Зарицьку Євгенію.
За роки незалежності України звання «Заслужений» одержали 22 жителі Косівського району.
Зміст
Передмова … З
Заслужені працівники України у Косові … 6
Балагурак Іван Васильович … 6
Бейсюк Оксана Іванівна … 7
Біланюк Дмитро Федорович … 11
Бортейчук Ігор Степанович … 13
Вербівська Надія Василівна … 13
Гавриш Остап Іванович … 15
Герасимович Ганна Юліанівна … 17
Городенко Людмила Михайлівна … 20
Григорук Аделя Григорівна … 23
Джуранюк Валентина Іванівна … 27
Звіздарик Василь Миколайович … 29
Кива Галина Яківна … 31
Книш Іван Кирилович …. 34
Корнелюк Микола Онуфрійович … 35
Кочержук Іван Степанович … 37
Магун Михайло Васильович … 38
Матійчак Ярослав Васильович … 42
Павлик Іван Юрійович … 43
Пелипейко Ігор Аполлонович … 44
Пожоджук Василь Григорович … 50
Рйопка Іван Васильович … 51
Соломченко Олексій Григорович … 53
Степанченко Олександр Якович … 56
Стринадюк Роман Михайлович .. 57
Стрипко Василь Юрійович ….. 61
Сусак Катерина Романівна … 63
Трушик Галина Михайлівна … 66
Трушик Михайло Вікторович .. 67
Федірко Микола Юрійович … 69
Цвілик Павлина Йосипівна … 71
Юрчишин Богдан Васильович … 72
