Гуцульські співанки. Оксана Рогатинюк

Присвячується світлій пам’яті батьків: мамі Парасці, з роду Бабчєревих, татові Іванові, з роду Довганыв, Савків.

У збірку увійшли співанки-хроніки на соціально-побутову та історичну тематику. А також жартівливі, календарно-обрядові, колискові співанки, записані від жителів Верховини та навколишніх сіл.

Книга неодмінно зацікавить фольклористів, краєзнавців, поціновувачів гуцульської співанки.

Рогатинюк О.І.
Р 59 Гуцульські співанки/Рогатинюк – Косів: Писаний Камінь, 2022 – 288 с. 8 кол.
ББК 84.4 (УКР6)
© О.І. Рогатинюк, 2022
© Видавництво «Писаний Камінь», 2022

Гуцульські співанки. Оксана Рогатинюк 2,34 МБ | .pdf | Завантажень: 108

Скрипки, дудки тай цимбали завзєто играют,
Пишні дівки й молодиці весело співают.
Ільці будем прослав’єты добрими ділами,
Вид кожного це залежит, тай вид нас из вами.
А найперше пам’єтаймо співанку тай мову,
Ны скрізь кожух и запаску озмемо в дорогу.
Кує мині зазулиця в вершіку в їлици,
А єк файно заспіваты світ увеселитси.

Особлива подяка всім, хто допомагав у зборі матеріалу:  учні Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ст. 1996-2011 рр. та жителі навколишніх сіл: Вережак Я.Ю., Гаврищук А. І., Гаврищук Д.Ю., Дрислюк П.В., Магнич В., Павлюк М.І., Палійчук Г.К., Скуматчук П.І., Якіб’юк Г.П. і тим, хто доклав руки, пильне око, розумну пораду до видання книги.

  • Упорядник: Оксана Рогатинюк
  • Комп’ютерний набір і верстка: Оксана Готич
  • Коректура: Марія Потяк, Оксана Рогатинюк
  • Художньо-технічне редагування: Ярослава Вережак
  • Дизайн титульної сторінки: Андрій Гаврищук
  • Рецензенти: Василь Зеленчук, Іван Зеленчук

 

ПЕРЕДМОВА

Даруємо Вам, любі читачі, цю книжку! Сподіваємося, вона стане в нагоді всім, хто хоче ознайомитися і вивчити гуцульські співанки.

Гуцульщина – перлина України, народна творчість цього краю – це діамант-самородок української культури.

Гуцульські співанки-хроніки, переспіви, колядки, колискові, голосіння – неоціненний скарб, в якому можна найкраще побачити душу і вдачу народу, історія краю. В них оспівана величність природи: краса гір, полонин, Черемошу, сіл. Показана багата палітра життя гуцулів: господарський уклад, житло, вбрання, їхні звичаї, обряди та вірування.

Світ гуцульських співанок не злічити. Звідки вони з’явились, так ніхто і не скаже. Є окремі співанки, складені, коли збирали ягоди, ходили по гриби, косили траву, а що вже говорити про колоритні обрядові дійства, які завжди супроводжуються співом. Вони, здається, народжуються, як зацвітають квіти у травах, як смереки ростуть у горах; в них переплітається піднесення Бога і сонця, зливаються воєдино язичницькі уявлення і християнська віра.

Співанки є незримі, але здатні зворушити душу, збудити той правічний голос, що зветься голосом крові. В них насамперед у всій своїй красі збережена мовна автентика, без якої співанка втрачає свою особливість у звучанні.

Треба зауважити, що говірка Верховинщини у вимові значно відрізняється від інших гуцульських говірок, оскільки в ній зустрічається звук не притаманний буквенному складу сучасного українського алфавіту. Зокрема, гортанний «Ы», без якого неможливо правильно зафіксувати окремі звуки у словах, а, отже, втратити особливість вимови, що буде наближати її до інших регіональних діалектів або літературної форми слів. З метою збереження цих мовних ознак, я вдалася до запозичення букви Ы з алфавіту «кирилиці», яка використовувалася в старослов’янській писемності.

Багато діячів культури, дослідників Гуцульщини, звертали особливу увагу на вивчення та збереження фольклору, який і висвітлює історію, побут, звичаї та обряди жителів Карпат.

За спостереженнями, сучасна молодь менше виявляє зацікавленість та не бере активної участі у народних традиціях. Тому виникає проблема збереження духовних скарбів та потреба у заохоченні до виконання співанок на усій території Гуцульщини.

Народ без коріння приречений на виродження. Щоб зберегти духовну спадщину, своєрідний гуцульський фольклор, і не загубити цей скарб, дарований предками, нам необхідно усвідомити значущість цих народних надбань, зберігати їх не тільки в книгах, а й у пам’яті. Бо втративши духовне, не буде повноцінним матеріальне.

Отже, розповсюджуймо, заохочуймо та надаваймо особливого значення співанці у побуті та обрядових дійствах. Тоді матимемо право твердити, що ми – гуцули – гідне покоління своїх предків.

Мині з вами би си здало на лавицу сісты,
А теперкі я вам хочю шош важне вповісты.
Хоть кождий з нас пишов в школу з гуцулскої хаты;
Ны скоро нас й по-українскі навчіли чітаты.
Витак вчіли по-московскі, бо це було треба.
На це всьо дывивси Господь з високого неба.
А єк вчілиси англійску – ны всьо виходило ,
Та витак ны одному в світі це си пригодило.
На німецку й на французку заходила мода,
Та й такої трохі знаты було би ны шкода.
А теперкі уже польска чуть ны стала рыдна,
Бо до цего довела нас Україна бідна.
Єк хочімо традиції свої шінуваты –
Учім-ко си тепер трохі гуцулсков чітаты.
Свого краю історію вывчіты би гоже,
Та й історію писемства знаты кождий може.
Шє й в санскриті видшукуют наші мовні скарби,
То й нам з вами зберігаты їх, напевно, варт би.
Шо знак письма Ы – російський, шоб ны дорікали,
В інтернеті «кирилиця» най би прочітали.
Я выд східного сусіда ны хочю нычого,
То вын, аби статы кимос, выд нас узєв много.
Шє Йван Франко назвав Жєб’ї – гуцулска столиця,
Бо скарбыв тут є духовних бездонна керниця.
То ны треба, гуцулику, себе в груды биты,
Єк ны вміїш по-рыдному навіть говориты.
Але тобі ші по-правді я сказаты мушу,
Шо вышитов сорочічьков ны прикриїш душу.
Ци ти скажеш ДЫМ, а ци ДІМ – окєк ны є біда.
Прислухайси, йка вимова є у твого діда!
(А ци знаїш, йка вимова була в твого діда?)
Бо ЛІЖНИЧОК – в Коломиї, ЛИЖНИК – з гори скачі.
А ЛЫЖНЫЧЬКОМ накривала бабка мині плечі.
Той лыжнычьок зигрів тіло, а словечька – душу.
Тепер я, єк моя бабка, говориты мушу.
Може, це всьо за дурницу виглідаты буде,
Покі сам си ны выбереш мижи чюжі люде.
Зберігаймо це, шо Бог дав нам у нагороду!
Бо то мова – є культура, коріні народу…
Треба знаты мову предків, бо дітыси ніде.
Єк коріні наше всохне – то всьо у ДИМ пыде!
Оксана РОГАТИНЮК

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА….5
ПРО ХРИСТА…10
ХРИСТОВА….13
ПРО СВІТ БОЖИЙ.16
ПРО ПРОРОКИ….20
КОЛІДНИЦКА 1..25
КОЛІДНИЦКА 2..27
КОЛІДНИЦКА 3..30
КОЛІДНИЦКА 4..31
КОЛІДНИЦКА 5..33
КОЛІДНИЦКА 6..38
КОЛІДНИЦКА-ЖАРТІВЛИВА 7..41
КОЛІДНИЦКА 8..43
КОЛІДНИЦКА З ДЄКУВАНІМ 9…45
СЛАВА УКРАЇНІ..46
ДО УКРАЇНЦІВ..48
ПРО УКРАЇНСКУ ДОЛЮ..50
СПІВАНКА ПРО ДОВБУШЯ 1….53
СПІВАНКА ПРО ДОВБУШЯ 2..61
ПРО ПОЛЬШЮ 1..63
ПРО ПОЛЬШУ 2…70
ПРО МАДЯРСКУ ВІЙНУ..73
ПРО ЦІСАРЯ….76
ПРО ЦІСАРЕВУ….77
ПРО РЫДНИЙ КРАЙ…78
ПРО ГУЦУЛЬШІНУ …..79
ПРО ДАВНІ ЛЮДЕ….83
ПРО ДАВНІ СТАТКІ…..85
ПРО ЧЮЖИНУ..87
ПРО КАНАДУ….90
ПРО ХЛОПСКЕ ЖИТЄ…92
ПРО ЗАРОБЫТКІ…96
ПРО СПЛАВИ….102
ПРО ПОЛОНИНУ….103
ЛІТУВАНІ ПОЛОНИНСКЕ…..105
ПОЛОНИНСКА..108
ПРО ГУЦУЛЬСКУ ВРОДУ….109
ГУЦУЛЬСКИМ СТРОЯМ..111
ПРО ГУЦУЛЬСКУ НОШУ.114
ПРО ВЕРХОВИНСКИХ ХЛОПЦІВ….115
ПРО ДВА ГУЦУЛИ…..116
ЛІТА МОЛОДІЇ..117
ПРО МОЛОДІСТЬ И СТАРІСТЬ..118
ПРО СТАРІСТЬ..119
ПРО ЦВИНТАРЬ..120
ПРО ДІВЧЄНУ И МОСКАЛЯ….121
СПІВАНКА ПРО ЖОВНІРА….126
ПРО ЖОВНІРА И ДІВКУ..128
ПРО НЫВДЯЧЬНІСТЬ…129
ПРО ВДОВИЦУ.131
ПРО МУЗИКАНТА…..132
ПРО МАЙСТЕРСТВО…134
ПРО ЖИДИ …..136
ПРО ЦИГАНИ..139
ПРО БОЧЬКИ….143
СПІВАНКА ПРО П’ЇНИЦУ……144
ПРО П’ЇНИЦУ ТАЙ ГОРІВКУ…146
СПІВАНКА ПРО СТОЛОВУ….150
СПІВАНКА ПРО КАЛИТКУ…152
ПРО ЧЬОЛОВІКА….155
ПРО ЖЫНОЧЮ ВДАЧЮ..158
ПРО ЧЬОЛОВІКА И ЖЫНКУ..163
ПРО НОВУ МОДУ….165
ПРО ЗЛИВУ…..168
ПРО МОЛОДИЦУ….169
ПРО НЫДБАЛУ ЖЫНКУ….170
ПРО ХЄТРУ ЖЫНКУ…175
ХИТРЫЙ МОЛОДИЦИ…177
ПРО ЖЫНКУ РОБОТЯШШУ…179
ПАРУБКОВИ Й ЖОНАТОМУ…181
ПРО ПАРУБКА Й ЖОНАТОГО…185
СПІВАНКА ПРО ДІВЧЄТА……189
ПЕРЕСПІВИ…..192
ПЕРЕСПІВИ
ЗАПИСАНО ВІД ГАВРИЩУКА ДМИТРА ЮРІЙОВИЧА,
смт. ВЕРХОВИНА….228
ПРО ГУЦУЛЬСКЕ ВЕСІЛЄ ( хлопцеви).233
ПРО ГУЦУЛЬСКЕ ВЕСІЛЄ (дівчєні)….238
ВЕСІЛЬНА…..242
КОЛИ ЗАПЛІТАЮТ МОЛОДУ..246
ДО ДЕРЕВЦЯ..247
З ЗАГІРЯ 1…..249
З ЗАГІРЯ 2….254
З ЗАГІРЯ 3…..255
З ЗАГІРЯ 4…..257
З ЗАГІРЯ 5…..258
ПРОШШЯ СТАРОВІЦКА..259
ПРОШШЯ……260
КНЫГИНЫ…261
ДОНЧЄНА ДОЛЯ.267
КОЛИСКОВІ …268
СПІВАНКИ ПАРАСКИ ПЛИТКИ-ГОРИЦВІТ…270
ПРО ЗУБИ…..274
ПРО УКРАЇНУ….276
ПРО ГОРІВКУ….278
ПРО РИЗДВ’ЄНІ С’ЄТА..280