Ковток з криниці пізнання

Аделя Григорук — членкиня національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, заслужений працівник освіти. Її ім’я відоме не тільки на Прикарпатті і в Україні, але й за рубежем. Мовлене нею слово збагачує, прикрашає кожен захід.

15 вересня світлиця Косівської міської бібліотеки, яка стала центром проведення більшості культурно-мистецьких заходів, у дружному колі зібрала письменників, журналістів, художників, членів Клубу інтелігенції, «Просвіти», бібліотекарів, поціновувачів літератури на презентацію нової книжки Аделі Григорук і зустріч із письменником Ярославом Ткачівським. Захід вели Любов Кабин — директорка Косівської МБ та Галина Кікоть — секретарка Клубу інтелігенції, бібліотекарка.

Аделя Григорук представила присутнім свою книжку «І слово це у мене від Всевишнього» (літературний портрет Ярослава Ткачівського), що побачила світ у Харківському видавництві «Майдан» в 2021 році, але через нинішні обставини прийшла до читача аж тепер, у 2022-му.

Об’єктом дослідження літературознавиці стала творчість Ярослава Ткачівського — українського поета і прозаїка, пісняра і гумориста, сатирика і журналіста.

Він — член НСПУ та НСЖУ, заступник голови Національної спілки письменників України, головний редактор Всеукраїнського літературно-художнього та громадсько-політичного журналу «Перевал».

Ярослав Ткачівський — лавреат премій імені Василя Стефаника, Івана Франка, Антона Могильницького, Міжнародної літературної премії імені Уласа Самчука; Всеукраїнського літературного конкурсу імені Миколи Лукаша (номінація «Поезія», 2010 р.); автор понад 50-ти поетичних і прозових книжок, понад 150 пісень, 11-ти збірників пісень і романсів на власні поезії…

Із перших хвилин розповіді Аделі Григорівни присутні ще раз пересвідчилися в особливій манері зацікавлювати літературними скарбами, притаманними саме їй, яка не просто залюблена у рідне слово, а вміє майстерно донести його до читача.

Книга «І слово це у мене від Всевишнього» — титанічна праця дослідниці, написана на ґрунтовному літературному матеріалі творчого доробку поета і прозаїка Я.Ткачівського.

Літературознавиця коротко пройшлася сторінками книги — біографічними («Життя, благословенне Зоресловом»), творчістю за тематикою: громадянською («Дух в мені примножить велич мого роду» — Євромайдан у творчості Ярослава Ткачівського), духовною («Воскресіння храмів наших душ»), ліричною («Зате душа й любов, на щастя, вічні»), пісенною («Срібні акорди ліричного серця»).

Дослідниця наголосила, що вже в ранній період творчості письменник звертається до тем, образів, ліричних сюжетів, які в українській літературі радянського періоду були заборонені, зокрема національно-світоглядних і релігійно-духовних.

Розповідь письменниці, в якій вона торкнулася найтоншої теми мистецтва поетичного слова Ярослава Ткачівського —кохання, зворушила серця присутніх. «Любов — першопричина поезії, тієї поезії, яка, за словами Я.Ткачівського, здатна «зорею світити колись, бо життя — безкінечне і вічне», — зазначила вона.

«Є письменники, що впродовж усього життя йдуть раз і назавжди обраною для себе дорогою і, здається, пишуть одну-єдину книгу на якусь близьку їм тему. Це — їх зона творчого комфорту, порушувати її — собі ж і нашкодити.

Але є й інші: ті, що шукають, експериментують, не бояться звернути з протореного шляху, бо такою є їхня Муза, неспокійною і завзятою, що водить їх заплутаними лабіринтами в надії знайти нові теми, літературні форми, а також відповіді на непрості естетичні та філософські питання.

Ярослав Ткачівський серед тих, хто шукає. Утвердившись як поет, він органічно перейшов у царину епічної літератури, при цьому відразу зумівши утвердитися у «великоформатному» романному жанрі. Але як лірик він сказав вагоме слово і в музично-вокальній поезії, створивши десь близько двох сотень пісень і романсів і надавши тим самим власному мистецькому дереву ще й квітучої пишної крони», — такими словами літературознавиця охарактеризувала пісенний доробок.

З виходом книжки вітали Аделю Григорівну Володимир Петричук, Василь Шкурган, Микола Близнюк, Ігор Маковійчук, Володимир Козьменчук, Іван Кочержук, Оксана Ткачук, Роман Кабин, Микола Симчич, Катерина Сусак та ще багато поважних гостей.

Струни наших сердець зачепила поезія, яка лунала в авторському виконанні Ярослава Ткачівського, сповнена глибокого змісту, високих і сильних почуттів. Потішили авдиторію і жартівливі присвяти-«ярославки» із нової книжки «Під зіркою Різдва». Приємно, що серед присутніх були й ті, яким письменник адресував ці щирі й теплі віршовані строфи.

Наприкінці зустрічі авторка презентованої книги подякувала присутнім за увагу і подарувала бібліотеці нове видання та інші свої літературні надбання. Несподіванкою для бібліотеки був пакунок із книгами академіка Івана Григорука, який також відвідав бібліотечний захід.

Зустріч пройшла в дружній і теплій атмосфері. Було багато добрих слів, квітів, сердечних побажань. Вдячними оплесками сприймали присутні виступи та віншування, адресовані Аделі Григорук та Ярославові Ткачівському, які перепліталися з музичними вітаннями народного аматорського колективу «Осіннє золото» під орудою Зоряни Романів. Уся зала стоячи проспівала «Ой, у лузі червона калина…». Прозвучали й інші патріотичні пісні у виконанні цього талановитого колективу.

Ярослав Ткачівський подякував за популяризацію видання міській бібліотеці та бібліотекам-філіям району, усім, хто любить, підтримує і доносить художнє слово до читача: «Не відаю, які чари гірських мольфарів подіяли на присутніх у світлиці книгозбірні, але хвилини й години цікавого спілкування струменіли співом карпатських джерел, життєдайною любов’ю до рідного слова, наповненого нездоланним духом і силою. Зате я певен, що ця творча зустріч стане незабутньою для всіх нас: і письменників, і бібліотечних працівників, і читачів. Найприємніші враження від нинішнього побачення із косівськими популяризаторами творчості письменників перепливуть на літературні сторінки нових видань, які, віримо, будемо знову репрезентувати повсюдно, в т.ч. і на Гуцульщині, бо нам хочеться до вас, бо ми вдячні вам за все, справжні, незрадливі друзі».

Марія Порох,
членкиня Клубу інтелігенції їм, І.Пелипейка та РО «Просвіта».

«Гуцульський край», №38, 23.09.2022 року