Народ без минувшини зникає
У Косівському видавництві «Писаний Камінь» вийшла у світ книга, яку впорядкували Петро Гавука і Галина Кутащук. Це друге, доповнене і перероблене видання «Тлумачного словника гуцульських говірок», над яким багато років працював Петро Гавука. Попередня книга вийшла у світ теж у цьому видавництві у 2017 році.
У новому довідковому виданні вміщено понад 25 тисяч слів і сталих виразів, що пов’язані з віковічною матеріальною і духовною культурою гуцулів, їхньою боротьбою за волю і незалежність. Книга розрахована на найширше коло читачів.
Як пише у передмові Василь Шкурган, «багатьом словник нагадає призабуті слова материнської мови, що в певній мірі випали з ужитку, а багатьом полегшить читання художніх творів з гуцульським говором і сприйняття фольклору Гуцульщини через розуміння ментальності гуцулів. Словник не подає фонетичної транскрипції, але зберігає фонетичну структуру слова та подає родовий відмінок».
Упорядники «Гуцулских говірок» Петро Гавука і Галина Кутащук, услід за багатьма збирачами гуцульської лексики та дослідниками мови гуцулів, починаючи від Івана Вагилевича та Софрона Витвицького, наче звертаються своєю працею до сучасників словами Михайла Ломацького:
«Не пускайте в гори зайдів, бо вони їх споганять, ваше життя сплюгавлять, красу гір знищать. Будьте гірськими орлами, не дайте себе замінити в курей, що магул б для зайдів нести яєць! Не беріть від них нічого! Черпайте мудрість і силу з тих джерел, з яких пили воду життя ваші предки. Не шукайте нових джерел, бо в них найдете отруту для себе! Будуйте високі брами і міцні замки до них доробляйте, не пускайте в гори чужинців, бо вони вб’ють і знищать гордий дух ваших предків, що досі кріпив і силу вам давав! Бороніть ваші гори і все, що ваше, що вам у спадщині ваші предки залишили! Не спіть, а чувайте, бо горе вам буде!».
Кожні два тижні на земній кулі вмирає одна мова — через глобалізаційні процеси і міграцію населення. А в нашій країні у радянський період, через насильне зросійщення, потерпіла навіть українська мова, не кажучи вже про гуцульську. Однак ще не висохло джерело, а лише трохи зміліло. І, на щастя, починає з новою силою струменіти. Призабуті слова повертаються у вжиток, бо бесіда наших предків ще живе у нашій пам’яті. Тому такі словники, як оцей, про котрий розповідаємо, потрібні сьогодні, щоб зберегти все те, що ще можна зберегти. Бо «…це наш святий обов’язок», — знову повертаємось до слів М. Ломацького. — «Бо народ без минувшини пропадає, зникає».
Нове видання приваблює ще й тим, що, крім тлумачення гуцульських слів, упорядники словника, для зручного користування ним, подають окремо згруповані: старі й теперішні назви населених пунктів Гуцульщини, найбільш поширені жіночі та чоловічі імена, назви місяців за старим і новим стилями, дні тижня, години доби, числівники, одиниці мір, релігійні свята, які святкують на Гуцульщині… Також є окремі добірки висловів видатних людей на теми: «Вислови про мову», «Влучно про книгу», «Шєнуймо гуцулский діялєкт!».
А великий список використаних джерел свідчить про те, що упорядники словника підходили до поставленої мети дуже скрупульозно. Завдяки цьому їм вдалося охопити майже весь Гуцульський регіон. Тому їхня праця має велику цінність як для науковців, так і для тих, у першу чергу, хто хоче поліпшити свої знання рідної гуцульської мови і збагатити її повернутими у щоденний вжиток словами. Бо головне для мови — її постійна присутність у житті.
Людмила Зузяк,
селище Верховина.
«Гуцульський край», №16, 22.04.2022 року
