Дорога до раю. Валерій Сергєєв

У науково – популярній книзі на різносторонньому матеріалі археологічних та історичних досліджень – прослідковується виникнення людства, формування матеріальної і духовної культури, а також зародження державності. Висвітлюються причини зародження релігійних вірувань і аналізуються богословські концепції походження релігії, а також її роль у суспільному житті первісних людей, язичництва, античності. середньовіччя і до сучасності. Розглядається вплив релігії на цивілізаційний розвиток суспільства і держави. Розрахована на широке коло читачів. Збережено авторську орфографію.

Сергєєв В.Л.
С 32 Дорога до раю/Сергєєв – Косів: Писаний Камінь, 2021 – 400 с.

Дорога до раю. Валерій Сергєєв 2 МБ | .pdf | Завантажень: 0

ББК 84.4 (УКР 6)
© В.Л. Сергєєв, 2021
© Видавництво «Писаний Камінь», 2021

 

Людина без праці, віри, любові і мрії –
Не може жити на Землі.
Тому у нас, ще сонце променіє –
І родить жито – щороку на ріллі.
В. Сергєєв.

Людина без праці, віри, любові і мрії – не може жити на Землі. Саме ці прекрасні слова в повній мірі підходять, як до автора цієї книги, так і до більшої частини людства. Бо щоденна наполеглива праця людини, – з вірою, любов’ю і мрією, – розширює світогляд і свідомість, збагачує духовно і веде до пізнання любові і щастя, а дехто може, навіть, досягнути ще й блаженства…

Я знаю Валерія Сергєєва з 1996 року, як тільки він почав пробувати себе в поезії. До того ми, делятинці, як мовиться – земляки. Він працює директором Делятинського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, де учні середніх шкіл старших класів вивчають автосправу. Сергєєв є відомою людиною і про нього говорять, як про сумлінного керівника і талановитого педагога.

Напевне він знав про мене не мало, бо я працював журналістом понад сорок років і в газеті, і на радіо. До того ж я багато старший за віком, так що життєвий і фаховий досвід маю великий, можу порадити поетові-початківцеві і письменникові, як працювати над собою.

Так сталося, що я був першим читачем і рецензентом збірки поезій Валерія Сергєєва «Дзвін». Прочитавши самобутньо-філософські вірші, я порадив Валерію не зупинятись, а писати далі. І в подальшому поетом було написано і видано ще шість збірок – і до двох з них: «Над Прутом» і «Барви Землі» я написав рецензії.
Книга «Дорога до раю» – це перша спроба Валерія Сергєєва як письменника. І мені приємно зізнатись, що Валерій мене значно переріс, що засвідчують матеріали, які вміщені в даній книзі.

Науково-популярна книга «Дорога до раю» складається з чотирьох розділів, де на різноманітному матеріалі археологічних та історичних досліджень, а також релігійних міфах і легендах народів світу, апокрифах, а також Біблії – прослідковується виникнення людства, формування матеріальної і духовної культури, а також державності. Висвітлюється зародження і походження релігій, – зокрема християнства, та його значення і роль в суспільстві. Розглядається духовний світ людини, та вплив релігії, і зокрема християнства, на формування особистості.

Усі чотири розділи книги зв’язує між собою одна вічна мрія людства – як досягнути раю? Про рай є розповіді у багатьох стародавніх міфах, а також у багатьох релігійних книгах. І всі люди – відколи існує людство мріяли і вірили, мали надію досягнути такого бажаного, і в той час такого недосяжного раю. Раю – з якого колись, як ми знаємо з Біблії, Бог спровадив перших людей – Адама і Єву…

Тема релігії та релігійності актуальна у всі часи та епохи. Людина влаштована так, що стимулом для розвитку та еволюції є завжди цікавість, непізнаність і таємничість та різноманіття релігійних уявлень, і це сприяє невгасимому зацікавленню цією темою людей різних соціальних станів.

Автор у першому розділі книги робить спробу, через своє бачення проблеми, донести читачеві в доступний спосіб відомості з міфології та показати її вплив на Біблію. Висвітлює релігію, як необхідність на певному етапі розвитку людства.

В другому розділі Валерій Сергєєв розповідає про походження та зародження християнства, також висвітлює боротьбу перших християн за віру. Автор знайомить нас із становленням і розвитком спочатку християнської, а потім і католицької Церкви, та вплив цієї Церкви на розвиток людства і суспільства. Але, в той же час, як зазначається в книзі – вивчення цих початків християнської Церкви, від стародавнього часу до середньовіччя – представляє складне, часом протирічиве, трагічне й незрозуміле діло…

І дуже жаль, як каже Сергєєв, того шляху і власного духовного розвитку, який люди хотіли пройти у різні епохи, який вважався часом, на думку Церкви –єретичним, або вів у нікуди… І все ж християнство, без заперечення, являється одним із найвеличніших явищ в історії людства.

Третій розділ книги розповідає нам про поширення і проникнення християнства до Давньої Київської Руси. Показані всі події хрещення і поширення християнства, становлення, розквіт та розкол християнської православної Церкви. Висвітлюється роль Церкви в суспільстві та міжконфесійна боротьба, її вплив на розвиток освіти, науки і культури, а також прагнення українського народу і Церкви до незалежності і автокефалії.

Автор відзначає, що в період політичної деградації українського народу і суспільної кризи українства, коли проявлялась втрата українським етносом матеріальних ознак, свого самовияву і перетворення на суто духовний фактор, тоді провідна роль в етнорозвитку й етноінтеграції переходила до однієї з українських християнських Церков, яка була провідником національної ідеї інтеграції, що сприяло культурній індивідуальності українського етносу.

Валерій Сергєєв переконаний, що вибираючи ту чи іншу Церкву, іншу віру, або конфесію, потрібно позбутися всім упередженості і стереотипів щодо поділу на всяких там ворогів української незалежності та єдності. Нам усім потрібно намагатись пізнати правду, і добре запам’ятати, що в нас є дві основні головні опори на Землі – Бог і Україна.

У четвертому розділі твору, автор ділиться своїми роздумами про духовний світ людини, про місце кожного з нас в суспільстві, про роль духовних знань і практик у становленні особистості. Своєрідний стиль, особисті переживання і переконання Валерія Сергєєва вдало вплітаються у загальновідомі факти… і заставляють читача глянути на вже давно відоме – зовсім з іншої точки зору.

Автор у книзі «Дорога до раю» до всіх нас звертається з проханням і застереженням, щоб ми хоча би на мить зупинились у своїх діях по відношенню один до одного та навколишнього світу і задумались, що ми на цій Землі тільки гості, і живемо тут тільки для того, щоб після себе лишити добрий слід, а не по варварськи знищувати самих себе і те все прекрасне, що нам подарував Творець…
07. 06. 2020 р.

Роман Флис – член Національної спілки журналістів України. Лауреат Золотої медалі української журналістики.

 

ПЕРЕДМОВА

Людина – Земля, а над ними нескінченне небо. І якщо подивитись на нього вночі, то можемо побачити безліч зірок. Але це тільки частинка видимого Всесвіту, або космосу – цього безкрайнього вічного і загадкового світу.

Як виник наш навколишній світ? Звідки з’явилися люди? Сотні тисяч років ці та багато подібних питань не давали спокою людям.

У Біблії та інших релігійних книгах, легендах, міфах і повір’ях, які дійшли до нас з давнини, розповідається як був створений світ і все живе на нашій планеті. Та вчені всього світу мають зовсім інше уявлення як все відбулося, але і не заперечують, що для початку будь якого процесу потрібний імпульс, якась надприродна сила (Божа іскра, або позаземний розум), і на сьогодні існує багато припущень, проте відповіді, як був створений світ, – не знає ніхто.

Бо як що порівняти історію людства з історією Землі, то вона здається не довгою, оскільки на думку вчених нашій планеті десь 6 мільярдів років, тоді як людство налічує лишень декілька мільйонів років. І протягом усіх цих років в процесі еволюції і природного відбору, а також впливу позаземного розуму – (прибульців) з інших планет (Богів), – людина неодноразово змінювалась. І, як стверджують археологи і антропологи, людина розумна (гомосапієнс) появилась на Землі тільки 200 тисяч років назад, хоча деякі вчені мають іншу думку. Також були знайдені рештки людини прямоходячої (архантроп) яким було 1,5 млн. років, і напевно люди могли ще жити і в період існування динозаврів…

Довгий і крутий шлях становлення і розвитку пройшло людство за час свого існування. Пересувались континенти, танули льодовики, великі сили землетрусів змінювали вигляд нашої планети, змінювався клімат, вимирали одні види тварин, на їхнє місце приходили інші. І серед цих інших виділялась «людина розумна», – неодноразово у багатьох зниклих цивілізаціях, – виділялась при допомозі праці, праці колективної і продуктивної. І тільки в процесі праці виникло те, що дійсно відділило людину від тваринного світу – розвилася свідомість. Людина почала пізнавати і змінювати світ, і пам’ятала про богів (прибульців), які прилітали на Землю.

Навіть 20 тисяч років назад людина ще не могла мати адекватного уявлення про навколишній світ – рівень розвитку людського пізнання в той час був дуже низький. Тому людина населяла світ добрими і злими духами, поклонялась їм і задобрювала їх; відправляє померлих в країну мертвих, яка нічим не відрізняється від «країни живих», перед полюванням проколювала списом зображення звіра, щоб було добре полювання. Пізніше, в міру розвитку суспільства, ці уявлення складають фундамент різних релігій. Духи перетворюються в богів – всесильних і безсмертних, і в той же час дуже подібних на людей.

Вивчаючи історію людського суспільства і його культуру, необхідно брати до уваги, що релігія, як необхідність, виникає на певному етапі його розвитку. Тому, при розгляді співвідношення релігії і культури, дуже важко пояснити, чому таким чином навколишній світ тільки так відобразився у свідомості наших далеких предків. Бо зміни у світопізнанні – це дуже довгий і поступовий процес.

Старі вірування, закріплені силою традицій, ще довго зберігаються в світопізнанні людей, навіть після того, як економічні і політичні причини їх відновлення усунуті. Так було і з елементами тотемізму і древньою магією, яка збереглась у багатьох релігіях донині, і з язичницьким віруванням слов’ян після введення християнства, які зберігались протягом тисячоліття. Та інші, існуючі в наш час повір’я, своїми коріннями ідуть в язичницькі вірування і культи наших далеких предків, в той час, коли люди створювали богів.

В наш час у світі налічується сотні релігій і люди вірять у мільйони богів. Наприклад, в індуїзмі налічуються біля двох мільйонів богів. Але у світі серед сотень релігій, тільки чотири основні світові: Буддизм, Іудаїзм, Християнство, Іслам. І у всіх цих релігіях єдиний Творець (Бог), якого у всіх релігіях називають по різному: Єгова, Яхве, Бог Отець, Аллах, Господь і тому подібне. Спільною також є віра в життя після смерті, життя у раю – до якого усі люди на протязі тисячоліть мріють попасти. У буддистів і індуїстів це називається досягнути карми – тобто раю. Також у всіх релігіях однакові, або подібні заповіді Божі.

Але на превеликий жаль – основна маса людей цих заповідей не дотримується. І тому людина в наш час стала найбільшим ворогом сама для себе та нашої планети; знищуючи природу і порушуючи екологію, накопичуючи атомний арсенал, ворогуючи і постійно воюючи. І якщо у світі не запанує добро і любов, то світ стоїть на порозі нового Армагедону (знищення світу). Бо як колись Бог сказав Адамові – читаючи книгу Буття «… ти є порох і вернешся в порох». І щоб цього не сталося з нашим світом, людству потрібно докорінно змінитись.

А для цього має бути спільна наполеглива праця всіх суспільних спільнот, в тому числі й релігійних – які мають взяти до уваги і проаналізувати усі допущені помилки, які були зроблені людством …

Про зародження, розвиток людства і релігії, та роль і значення релігії в суспільстві, а також вплив релігій і особливо християнства на розвиток освіти, науки і культури у світі, і зокрема в Україні – будуть роздуми у цій книзі.

 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

  1. Біблія / Видавництво отців Василіан «Місіонер» 2007.
  2. Історія релігії: Збірник документів і матеріалів / Упорядники Е.В.Бистрицька і І.С.Зуляк [Плачинада С.П. Міфи і легенди давньої України [Буддизм. Сост. Я.В. Боцман / Пер. В.Н. Топорова [Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения: Антология / Пер. с англ., нем., фр. Сост и общ. ред. А.Н.Красникова. [Коран. – Москва, 1990.
  3. Талмуд [Бабишин С.Д. Освіта в Київській Русі [Геник Л.Я. Історія Християнства: Католицизм: У 2-х тт.Т. 1: Основні ідеї християнства: Навч. посібник для студентів внз. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2012.
  4. Головащенко С.І. Історія Християнства/ Підручник. – Київ: Либідь. 1999.
  5. Гудієг Д., Леннокс Дж. Людина та її світогляд: для чого ми живемо, і яке ваше місце у світі/ Груп. перекл. під. заг. ред. М.А.Жукалюка. У 3-х т.Т 1. – Київ: УТБ, 2007.
  6. Гудієг Д., Леннокс Дж. Людина та її світогляд: У пошуках істини і реальності / Перек. з рос. Зі звіркою з англ. оригіналом під заг. ред. Жукалюка М.А. У 3-х т. Т.З. – Київ: Укр.: Бібл. Тов., 2007
  7. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу/ Іван Огієнко [ Історія біблійна Старого і Нового Завіту/ Уклав о. В.Бурко. – Прудентопіль: Вид-во. оо. Василіан, 1989.
  8. Історія православної церкви в Україні. Збірка наукових праць – Київ: Четверта хвиля, 1997.
  9. Історія релігії в Україні: Навчальний посібник/А.М. Колодній, П.Л. Яроцький, Б.О. Лобовик та ін.; За ред. А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – Київ: Товариство “Знання”, КОО, 1999.- (Вища освіта ХХІ століття).
  10. Історія релігії в Україні. У 10-ти тт. // Редкол.: А.Колодній та ін. Т. 10: Релігія і церква років незалежності України / за ред. проф. А.Колодного. – Дрогобич: Коло, 2003.
  11. Климишин І. Вчені знаходять Бога / Вступ до християнської апологетики/ [Костомаров М. Дві руські народності // Пер.О.Конинський; за ред. Д.Дорошенка. – Київ: Ляйпціг: Українська накладня, 1906.
  12. Крижанівський О.П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій: Навч. посібн. – Київ: Либідь, 1996.
  13. Марусяк М. Біблійна історія Старого Завіту. – Чернівці: Вид-во УПЦ КП та ЧНУ, 2001.
  14. Мозговий І. Людина: дух, душа, тіло // Українське релігієзнавство. – 1996
  15. Кондратьєва І. Давні східні Церкви: індифікація, історія, сучасність. Монографія Київ 2012.
  16. Саннікова Л.П. Свята мова Творця у звичаї народу: Етнографія староукраїнської культури. Монографія / Любов Павлівна Саннікова / [Українці: народні вірування, повір’я, демонологія.- Київ: Либідь, 1991.
  17. Шпігаро Ф. Католицький народний катехизм / упоряд. д-р Я. Левицький. Вид. 2-е. – Львів:
  18. Бондаренко В.Д. и др. Религиозная община в современном обществе / В.Д.Бондаренко, А.С.Косянчук, В.В.Фамченко. – Києв: Политиздат Украины. 1988.
  19. Войно-Ясенецький В.Ф. (епископ Лука). Наука и релігія. Дух, душа, тело. [Хрестові походи. Держави хрестоносців // Всесвітня історія: навч. посібникє – Б.М.Гончар, М.Ю.КозинськийВ.М.Мордвінцев, А.Г.Слюсаренко – К.:Знання, 2007
  20. Хрестові походи і їх наслідки //Освітній портал ФМГ № 17 Вінниця.
  21. Головко О. Давня Русь та христові походи // Східний світ, 2009, №2.
  22. Бібліографія до теми “Христові походи ” // ХОУНБ ім. О.Гончара
  23. Геннадій Саганович. Білорусь і Німецький орден (до Кревської унії // З глибини віків. Наш край. Вип 2. – Мн., 2002 ISBN 985-08-0515-3.
  24. Лозинський С.Г. История инквизиций в Испаииї СП6., 1914.
  25. Ли.Г.Ч. История инквизиции в средние века. СП6., 1911-1912 Т.1-2 Смоленськ 2000.
  26. Фокчинський И Инквизиция // Католическая енциклопедия М. 2005 Т2.
  27. Кодайова. Образ России у С.Г.Ваянского и Т.Г.Масарине: между русофільством и европеизмом // “Запад Восток”. Научно практический ежегодник – 2008-Вип.1 – ISSN 2227-6874.
  28. Топильский А.Г. Влияние славянофільства на русофильское движение в Галициив контексте росийской и австрийской политики в 60-х г.г. ХІХ века // Вестник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарние науки. – 2016 – Т. 21 Вип 3-4- ISSN 1810-0201
  29. Москвофільство // Українська мала енциклопедія: 16 кн: у 8 т / проф Є Онанський – Буснос – Айрсс. 1961 – Т – 4.
  30. Москвофільство // Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / уклад О.І.Ковалів – Київ: ВЦ “Академія”, 2007.
  31. 65. Сас П. М. Кунцевич (Кунчич) Іван // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.
  32. В.А.Смолій (голова) та ін. Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 498. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  33. Kuncewicz (Kunczyc) Jan Jozafat (ok. 1580—1623) // Polski Słownik Biograficzny.
  34. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : W-wo Polskiej Akademii Nauk, 1971. — T. ХVI/2, zeszyt 69. — S. 181—182. (пол.).
  35. Кульчицькій Й.: Спецімен Екклезіє Рутаніце, Рома, 1773 – 1774.
  36. Макарій (о.Булгаков): История русской Церкви, І –ХХІ, Спб., 1857- 1883.
  37. Гарасевич М.: Анналєс Екклезіє Рутене, Львів, 1863.
  38. Коялович М.: Исторія воссоединенія западно-русских старих времен. Спб., 1873.
  39. Пелеш И.; Гешіхте дер Уніон рушетінешн Кріхте міт Ром, І-ІІ, Він, 1878-1880;
  40. Ліковскій Е.: Джєє косицьола уніцкего на Літве І Русі в XVIII – XIXв., І-ІІ,Познань, 1880.
  41. Голубезь С.: Київській митрополит Петро Могила и его сподвижники, І-ІІ, Київ, 1883-98.
  42. Ліковскі Е.:Унія Бжеска 1596, Познань, 1896; Левіцкі А.: Унія Фльоренцка в Польсце, Краків, 1899.
  43. Левицький О.: Внутрішній стан зах-руської Церкви.: В кінці XVI. Та унія (Руська Історична Бібліотека, VIII, Львів, 1899.
  44. Голубинський Е.: Исторія русской Церкви, І – ІІ, Москва, 1900 – 1; ЖуковичП.: Сеймова борьба, І – IV Спб., 1901 – 6.
  45. Абрагам В.: Повстанє організації Косцьола лаціньске на Русі, І, Львів, 1904.
  46. Гркушевський М.: Історія України – Руси, І-ІХ, Львів-Київ, 1904- 31.
  47. Чубатий М.: Західна Україна і Рим в ХІІІ в., Львів 1917.
  48. Іщак А.: Уніонні й автокефальні змагання на українських землях від Данила до Ізидора ( “Богословія”, І-ІІ), Львів, 1923-24.
  49. Буду А.: Лє Сент Сієте ель Орієнт Ортодокс Рюсс в домонгольській період ( Кат. Временник), Париж, 1928.
  50. Томашівський С.Т.: Зверхня історія київської Церкви ( Записки чина СВВ., том I-IV), Жовква, 1932.
  51. Христова жертва як досконалий взірець Божої любові для християнства: богословський аналіз енцекліка Венедикта XVI “Бог є любов”. Магістерська робота. О.д. Петро Мойсяк Львів 2011.
  52. Євангеліє істини. Літературнознавча енциклопедія: у 2 т. авт-уклад. Ю.А.Ковалів. – Київ: В Ц «Академія», 2007. – т. 1. А- Л. С. 359 – 360.
  53. А.Колодний. Євангелія. Філософський енциклопедичний словник. В.І. Шикарук. (гол редкол.) та ін – Київ. Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН: Абрис, 2002 – 742 с.
  54. Філософський словник. За ред. В.І.Шинкарука – 2 – ге вид. переробл. і доп. – К: Головна ред. УРЕ. 1986.
  55. К. Ламонт. Иллюзия Бессмертия. – Москва. Политиздат 1981.
  56. Біблія // Переклад – І. Огієнка. Українське Біблійське Товариство. 2018.

ЗМІСТ

Передмова…. 8

I. Релігія як необхідність в процесі розвитку людства. … 11
1. Хто ми і звідки? … 12
2. Вірування первісних людей. … 27
3. Релігія рабовласницьких міст-держав. … 41
4. Дохристиянські вірування Східних слов’ян….51
5. Релігійні міфи світу і Біблія……60
6. Вірування в життя після смерті………….76

II Рим – християнство і християнська Церква………….89
1. Християнство від общини до Церкви……………..90
2. Ранні християни та християнська Церква….112
3. Християнство і хрестові походи………130
4. Ватикан – християнство та інквізиція…………143
5. Євангеліє – їхня роль і значення……..162

III. Київська Русь – Україна і християнство………..179
1. Київської Русь – християнство, його вплив і наслідки………180
2. Монголо-татари та їхнє ставлення до християнської Церкви Руси………..194
3. Руська Церква в період X-XVI століття…………210
4. Братство і братський рух в Україні……………….227
5. Східна і Західна Церква та унія в Україні…….239
6. Українська Церква в першій половині XVIІ століття………259
7. Українська Церква з середини XVIІ і до кінця ХІХ століття…………..278
8. Москвофільство і його вплив на освіту та Церкву в Україні…………………289
9. Українська Церква в ХХ столітті………299
10. Християнська Церква в незалежній Україні. …………..311
11. Рештки старих вірувань в українській селянській, християнській обрядності………..319

IV. Людина, Бог, віра і християнство…………….336
1. Людина, тіло, душа і дух……….337
2. Людина – найвище творіння Боже….340
3. Смирення…………………….344
4. Любов і покаяння……..349
5. Людина – духи і талант………..359
6. Людина – гріх і душа………………362
7. Людина і віра……………..369
8. Святість………….374
9. Духовність, Божа благодать і щастя……………..381