Про афини, гогодзи і дещо інше

Нині щораз частіше, на різних рівнях, точаться розмови про сталий (збалансований) розвиток окремих громад і суспільства загалом,  який передбачає забезпечення гідного, високого рівня життя громадян і збереження здорового, безпечного стану довкілля. Отже економічні і екологічні пріоритети повинні бути збалансовані,  природокористування невиснажливим і відтворюваним. До того ж право на наявні природні ресурси і  безпечне довкілля в однаковій мірі мають і нинішні і прийдешні покоління мешканців відповідної території.

Для гірських районів визначальною галуззю економічної складової збалансованого (сталого) розвитку мали б стати рекреаційна індустрія та різні форми туризму, в тому числі екотуризм, етнотуризм, кінний, вело, зелений і ін. Важливою ланкою сфери обслуговування туристів, гостей та мешканців краю є забезпечення  традиційними екологічно чистими продуктами харчування, ягодами, грибами, фруктами. Із ягід найбільшим попитом  користуються  чорниці (афини) та брусниці (гогози), надходження яких на ринок нерівномірне і не стабільне.  Природні запаси цих ягід щораз скорочуються і не покривають зростаючих потреб харчової, фармацевтичної, рекреаційної індустрії.

У більшості розвинутих країн ягоди, гриби, лікарські рослини не заготовляють у природних екосистемах, а вирощують на плантаціях, в садах, теплицях, культиваційних спорудах. Це має важливе природоохоронне значення, бо з природних комплексів не вилучається біомаса, в них не порушуються харчові зв’язки і взаємовідносини між різними групами живих організмів, що сприяє стійкості екосистем і збереженню біорозмаїття. Вирощування ягід, грибів, лікарських рослин вельми прибуткове і є важливою складовою сільськогосподарського виробництва, харчової та фармацевтичної індустрії. Таку практику  варто запровадити і на наших теренах.

Традиції і проблеми

Ми звикли за афинами, гогодзами йти в ліс, в полонину, в толоку, або на базар. При бесіді про можливість їх вирощування  на присадибних ділянках дивляться, здебільшого, з недовірою і нерозумінням. Мовляв в полонині їх є багато. Правда що багато. Але не кожен має можливість піти в полонину, чи купити. До того ж природні запаси не є безмежні, а  збирачів стає  щораз більше. Останніми роками попит  на афини і гогодзи значно збільшився, а ринкові ціни підвищилися в 3 – 7 разів. Для декого це один із небагатьох способів заробити якийсь гріш на прожиття, для інших активно відпочити, набратися здоров’я, запастися цілющими продуктами на зиму. Ажіотаж на ринку, особливо на карпатські ягоди, спричинили декілька факторів: радіоактивне забруднення деяких регіонів України (зокрема Полісся, де збирати  ягоди не рекомендується), збільшення числа туристів, гостей, рекреантів, масова заготівля ягід іноземними фірмами для виробництва фармакологічних препаратів та харчових добавок і, що найголовніше, їх унікальні і різноманітні цілющі властивості.

Заготівля афин і гогодзів в природних угіддях недостатньо, або й зовсім неорганізована. Виснаження природних ресурсів спричиняє порушення віками усталених взаємних зв’язків між різними організмами в екосистемах (трофічних ланцюгів, пірамід тощо), зникнення або істотне зниження чисельності деяких видів рослин і тварин.

Зайнятість населення низька, а рівень офіційного і прихованого безробіття дуже високі, значно вищі ніж у низинних районах . В пошуках джерел для існування населення вимушене емігрувати, або вдаватися  до екстенсивного і  часто протиправного наднормативного використання природних ресурсів. Такий стан справ не відповідає концепції сталого розвитку.

Можливості і передумови

Величезні  території нашої  держави зазнали техногенного забруднення і не придатні для вирощування і заготівлі лікарських  рослин.  Порівняно чистих територій  залишилося не так багато.  До   них можна зачислити деякі райони Карпатського регіону, зокрема  Гуцульщину, агроекологічний потенціал якої здатен забезпечити одержання високоякісної екологічно чистої продукції рослинництва з оптимальним вмістом біологічно активних речовин. Нажаль цей потенціал використовується нераціонально.

Поки ще не вкрай виснажені і не спустошені природні місцезростання, паралельно із раціональним, екологічно обґрунтованим їх використанням та з метою забезпечення щораз зростаючого попиту на екологічно чисту продукцію (ягоди, овочі, фрукти, лікарські рослини), істотного підвищення зайнятості  та життєвого рівня населення, охорони і відтворення біорозмаїття  доцільно налагодити культивування ягід і лікарських рослин в індивідуальних селянських та фермерських господарствах, туристичних оселях, рекреаційних установах тощо  на засадах екологічного землеробства, а також організувати заготівлю і переробку рослинницької продукції на місцях. Це сприятиме виробництву необхідної кількості цілющої продукції, зниженню дефіциту і ажіотажу на ринку, попередженню надмірного виснаження  природних ресурсів.

Чорниця висока

Наразі наша місцева афина (чорниця звичайна – Vaccinium myrtillus L.) не введе-на в культуру, хоч деякі роботи в цьому напрямку  проводилися. Зате дуже успішно впродовж століття культивуються селекційні сорти її американської родички – чорниці високої (Vaccinium  corymbosum). Швидкими темпами запроваджується ця ягода у наших сусідів – в Польщі, Румунії, дещо повільніше в Білорусі і Росії. В Польщі навіть засновано “Товариство плантаторів чорниці високої „ (Stowarzyszenie Plantatorow Borowki Amerykanskiej), за даними якого  (Польща) загальна площа під нею перевищує 1500 гектарів.  Подібні товариства  існують і в інших країнах. У світовому масштабі площі під культурними чорничниками займають  біля  30 тисяч гектарів.

За споживчими якостями та фармакологічними властивостями ягоди культурних сортів чорниці високої (Vaccinium  corymbosum) подібні до нашої дикорослої чорниці  (Vaccinium myrtillus). Чорницю високу називають ягодою майбутнього, блакитним скарбом, блакитним лікарством, ягодою комп’ютерної ери, новою сенсацією тощо. Бо вона є справжньою коморою цінних і різноманітних  біологічно активних речовин, які мають важливе значення в дієтичному харчуванні, лікуванні та профілактиці численних захворювань.  Неможливо знайти іншу ягоду, яка  за сприятливим поєднанням різноманітних і численних біологічно активних речовин та багатогранною позитивною дією на людський організм може зрівнятися з чорницею чи перевершити її.

Ягоди і препарати з чорниці в Японії і інших країнах є обов’язковим складником у дієті операторів комп’ютерів,  космонавтів, працівників, які перебувають в умовах підвищеного радіоактивного опромінення і ін. Щоденне споживання 100 г ягід попереджує  активізацію і згубну дію вільних радикалів (окисників, які спричиняють онкологічні і інші захворювання), нормалізує травлення, обмін речовин, покращує зір, попереджує розвиток ракових пухлин, подовжує (на 10 і більше років) активне довголіття тощо.

Кущі садових форм і сортів чорниці високої сягають висоти  1,5 – 2,5 м.  Листки великі (3 – 5 см завдовжки  та  2 – 3 см завширшки),  цілокраї, еліптичні,  еліптично-ланцетні, на кінці загострені, на зиму опадають. Квіти білі, глечикоподібні або кулясті,  зібрані у гроновидні суцвіття. Плід куляста ягода синього кольору. Ягоди  за смаком і виглядом подібні до ягід дикорослої чорниці (афини), але значно більщі – до 2,5 см у діаметрі та масою до 3 г.  Різні сорти відрізняються   неоднаковим терміном цвітіння   (квітень – червень)  та дозрівання плодів  (липень – вересень), розміром, формою, забарвленням, смаком  ягід.   У плодоношення вступає на 3 – 4 рік після висадки дворічних саджанців на постійне місце. За оптимальної агротехніки, з 5 – 6 річних кущів можна зібрати до 6 кг ягід, із старших – до 10 кг. Кущі довговічні, добре плодоносять понад 30 років.

Брусниця та журавлина

Окрім чорниці високої дуже перспективною і прибутковою є культура брусниці (гогодзів) і журавлини. Проте обсяги культивування  культурних сортів цих видів значно нижчі, але невпинно зростають завдяки великій лікувальній і споживчій цінності ягід.      Брусниця і журавлина вступають у масове плодоношення на 2 – 3 – й рік після висаджування  на постійне місце. Врожайність культурних сортів брусниці та журавлини, за належного рівня агротехніки, сягає 1,5 – 2,0 кілограми із квадратного метра. Отже з плантації площею в 1 ар (100 метрів квадратних) можна зібрати  до 200 кг ягід (в середньому – 75 –  100 кг).

Вигода

Вирощування ягід вельми прибуткове і є важливою складовою сільськогосподарського виробництва, харчової та фармацевтичної індустрії.  Серед ягідних культур  чорниця висока  є чи не найприбутковішою. Тому площі, засаджені нею зростають з року в рік.. За оптимальних умов вона починає приносити прибуток  після третього року  вегетації  на постійному  місці.  У  5  річному  віці  добре  розвинуті кущі  дають 3 – 5 кг ягід. При ціні  20  грн. за кілограм (закупівельні ціни 2007 року – 14 грн за літр) виручка з одного куща становить  60 – 100 грн. На  одному арі (100 м. кв.) розміщується  33 кущі, врожай яких  становитиме  біля  90 – 120 кг, а виручка  від реалізації – 1800 – 2400 грн.  10 арів (0,10 га)   плантації, після п’ятого  року,  може забезпечити  одержання  від 18 до 24 тисяч гривень.  Причому, з кожним роком  врожай зростає на 20 – 25 %, досягаючи  8 – 10 кг ягід з одного куща  після 10 року вегетації.  Після відрахування затрат  щорічний чистий прибуток  із ягідника площею 0,10 га  може бути на рівні  12000 – 17000 грн, що  відповідає  річному фонду оплати праці  1,5 – 2 працівників, а через 10 – 15 років ці показники можуть подвоїтися.

10 арів брусниць може забезпечити одержання  від реалізації ягід до 15000грн, а журавлини – удвічі більше.

Це оптимістичні, але цілком реальні, як свідчить досвід деяких аматорів, підрахунки. Навіть, якщо врожайність виявиться удвічі нижчою, все ж таки рентабельність (прибутковість) вирощування цих ягід буде дуже високою, значно вищою ніж від використання землі як пасовище або сінокіс.

Основні вимоги до умов вирощування

Культура чорниці, брусниці, журавлини добре вдається на кислих (рН 3,5 – 4,5), легкого механічного складу малородючих ґрунтах (подібні властивості  мають більшість гірських ґрунтів), не потребує застосування  синтетичних хімікатів для захисту від хвороб і шкідників, найпридатніша до екологічного землеробства, отже забезпечує максимальне використання агроекологічного потенціалу території, одержання здорової, якісної, екологічно чистої продукції.

Ягідники закладаються на відкритому, добре освітленому і захищеному від холодних вітрів місці Впродовж  вегетаційного періоду  грунт повинен бути помірно зволоженим; не допускається  його  пересихання  чи  перезволоження  (заболочення ).

Застосування  прогресивних новітніх агротехнологій, які забезпечують одержання високих врожаїв екологічно чистої продукції сприятиме  збільшенню  прибутковості  ягідництва у  1,5 – 2,5 рази. Але це окрема тема і на цей рахунок існує вже деяка література , в тому числі українською мовою.

Перспективи

В Україні, наразі, культурні сорти  чорниці високої, брусниці, журавлини порівняно мало поширені, у незначній кількості їх вирощують аматори, колекціонери, окремі господарства. Але з кожним роком інтерес до них  щораз зростає. Повинні бути  відповідні спонуки, економічні стимули, щоби верховинець захотів займатися, окрім скотарства, ще й вирощуванням екологічно чистої продукції рослинництва. Вірніше селянин повинен побачити вигоду від такої діяльності, як однієї із важливих можливостей забезпечення гідних умов існування і збереження оптимального стану довкілля для нинішнього і прийдешніх поколінь. У цій ділянці, передовсім,  необхідно виконати велику інформаційно-методичну, роз’яснювальну роботу, створити  інфраструктуру обслуговування виробників рільничої продукції, здатну забезпечити бажаючих широким  асортиментом  високоврожайних, районованих сортів рослин, новітніми агротехнологіями (краплинне зрошення, позакореневе підживлення, біологічний захист від шкідливих організмів), які б легко вписувалися в існуючу систему і не порушували стану довкілля.

Перші кроки в цьому напрямку уже зроблені. В Національному природному парку „Гуцульщина” (м. Косів) створений методично-виробничий центр, в якому можна зробити аналіз ґрунту, одержати консультації і практичні рекомендації щодо вирощування ягідників, придбати методичну літературу і саджанці. Значну  просвітницьку і практичну роботу проводить Регіональна громадська організація „Спадщина Гуцульщини”. Освітянами та природоохоронцями Косівщини заснована  громадська організація „Паросток”, завданням якої є просвіта і пропаганда засад ягідництва, організація заготівлі і переробки лікарської рослинної сировини. За  фінансової підтримки Міжнародної благодійної фундації «Хайфер Прожект Інтернешенл»  засновано обслуговуючий кооператив „Сільський господар” та  безкоштовно передано населенню понад 800  саджанців чорниці високої. У двох фермерських та чотирьох селянських господарствах, а також на пришкільних ділянках Косівського району висаджено понад 2000 саджанців чорниці високої (загальна площа – біля 70 арів).

Маємо два виходи:  взятися за вирощування цих прибуткових, безпечних для довкілля культур, або спостерігати як багатіють наші сусіди, в тому числі за наш рахунок. Потрібна державна підтримка, цільова програма і належне фінансування розвитку ягідництва, що сприятиме, до певної міри вирішенню проблеми зайнятості населення, економічному піднесенню краю, збереженню природного біорозмаїття. На розвиток ягідництва на Гуцульщині можна і варто спрямувати кошти від оподаткування  алкогольних напоїв. Ці чималі кошти призначені для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства у відповідних регіонах. До створення ягідників в малоземельних селянських господарствах могли б активніше долучитися регіональні центри зайнятості. Адже 10 – 20 арів ягідника, облаштованого відповідно до вимог новітніх агротехнологій, забезпечує  роботою і стабільним прибутком  (800 – 1500 грн  в місяць) 1 – 2 осіб. Окрім промислового ягідництва, перспективним видається також створення невеликих насаджень на присадибних ділянках. Ягідник площею 50 – 100 квадратних метрів може забезпечити родину цілющими гогодзами, афинами, журавлиною впродовж року. І ще, кущі чорниці високої та брусниці дуже декоративні, придатні для озеленення і оздоблення альпійських гірок, балконів, садових ділянок.

Після вступу України до Всесвітньої організації торгівлі, відкриваються перспективи прямого виходу виробників екологічно чистої продукції  на  ринки Європи і інших регіонів, де дуже високо поціновується така продукція.  Ягідництво мало б стати, і очевидно стане, однією із важливих ланок рекреаційної індустрії, збалансованого розвитку краю, підвищення рівня зайнятості та добробуту населення.

Любомир Держипільський,
кандидат біологічних наук, завідувач наукового відділу НПП „Гуцульщина”, співголова РГО „Спадщина Гуцульщини”.