Гуцульщина ХХІ сторіччя: проблеми та перспективи збереження гірської природи та етнічної культури в гуцульському регіоні українських Карпат в умовах глобалізації

Матеріали науково-практичної конференції, що відбулася у рамках XXV Міжнародного гуцульського фестивалю (м. Яремче, 27 липня 2018 року)

У збірнику матеріалів розглянуто роль і завдання органів місцевого самоврядування, громадськості та представників науково-дослідного та освітнього сектору у збереженні етнокультурної та природної спадщини Гуцульського краю в історичному контексті та сучасних умовах глобалізації.

Рекомендується для спеціалістів широкого профілю – істориків, етнографів, біологів, географів, природознавців.

Редакційна колегія:

Киселюк О.І. (к.б.н. – відповідальний редактор), Гамор Ф.Д. (д.б.н.), Гайдук Л.М., Зеленчук І.М. (к.і.н.), Корчемлюк М.В. (к.т.н.), Кравчинський Р.Л. (к.г.н.), Слободян В.Я., Слободян О.М. (к.б.н.), Стефлюк Д.П., Тимчук О.В., Тимчук Я.Я.

УДК [502.77+574/578+592/599+911.2+634.0+379.85](234.421.1)

© Карпатський національний природний парк
© Яремчанська міська рада
© Всеукраїнське товариство «Гуцульщина»

Гуцульщина ХХІ сторіччя: проблеми та перспективи збереження гірської природи та етнічної культури в гуцульському регіоні українських Карпат в умовах глобалізації 2,83 МБ | .pdf | Завантажень: 205

THE HUTSUL REGION OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS IN THE XXI CENTURY: PROBLEMS AND PROSPECTS OF CONSERVATION OF MOUNTAIN NATURE AND ETHNIC CULTURE IN CONDITIONS OF GLOBALIZATION Proceedings of the Scientific-Practical Conference, which took place within the framework of XXV the international festival (Yaremche city, July 27, 2018)

Editorial staff: O.Kyseliuk (responsible editor) and others. Yaremche, 2018. – 202 p.

The book contains materials about the role and mission of local governmental institutions, community members, scientists, researchers and educators in conservation of ethnic, cultural and natural heritage of the Hutsul region in historical context and in modern conditions of globalization. The book is recommended for historians, ethnographers, biologists, geographers and nature scientists.

Editorial staff: O. Kyseliuk (PhD – Responsible editor), F. Hamor (DSc), L. Haiduk, I. Zelenchuk (PhD), M. Korchemliuk (PhD), R. Kravchynskiy (PhD), V. Slobodian, O. Slobodian (PhD), D. Stefluk, O.Tymchuk, Y. Tymchuk.

 

З М І С Т

Секція 1.

  • Етнокультурна спадщина місцевих громад : проблеми та перспективи Антонович Є.А., Близнюк М.М., Михайленко В.Л., Обуховська Л.В. Міжнародна Карпатська Школа Етнодизайну: Косів-Яремча 2018… 9 Бабій Н.П. Кураторська діяльність Богдана Губаля у період 1990- 2006 рр
  • Балух М.М. Етнокультурна спадщина як засіб формування свідомого ставлення до здоров‘я в умовах глобалізації
  • Бондаренко В.В., Кривуц С.В. Вища дизайнерська освіта – один із шляхів краєзнавчого забезпечення туризму на Слобожанщині
  • Бучківська Г.В. Етнокультурне становлення та розвиток майбутнього вчителя початкових класів засобами народного декоративно-ужиткового мистецтва
  • Варивончик А.В. Етнографічні образи як мотивуючий фактор у творчості майстрів вишивання
  • Волинська О.С. Традиції художньої освіти на Гуцульщині: етнопедагогічний феномен
  • Вольська С.О. Культура етнодизайну у суспільному житті українського народу
  • Гнатюк Н.М. Історико-культурні пам‘ятки Яремчанщини як важливі об‘єкти для розвитку туризму в регіоні
  • Дорожникова Р.М. Формування етно-мистецької освіти позашкільних закладів (З досвіду роботи)
  • Зеленчук І.М., Зеленчук Я.І. Верховинщина, як історикоетнографічний центр гуцульського регіону України
  • Кардашов В.М., Чемерис Г.Ю. Етнокультурна спадщина Півдня України – актуальна тематика дослідно-експерементальної роботи та дипломних проектів майбутніх дизайнерів
  • Косило Л.С. Методика проведення краєзнавчо-літературної екскурсії
  • Косило Л.С. Форми природоохоронної роботи з туристами на території Карпатського НПП
  • Кузан Н.І. Роль творчої лабораторії ―Мистецька Бойківщина‖ у дослідженні та популяризації бойківської вишивки
  • Кюнцлі Р.В., Степанюк А.В. Збереження та оновлення традиційного архітектурного середовища українського села – основа відродження етнічної культури в сучасних умовах
  • Мельник У.В. Оновлення міського історичного середовища ІваноФранківщини як об‘єкт наукових досліджень
  • Мовна М.В. Перший путівник Гуцульщиною Яна Грегоровича: мандрівка на Чорногору
  • Носа В. Владика Іван Маргітич – душпастир Рахівських гуцулів
  • Обуховська Л.В. Етнодизайн критого аквапарку в місті Яремча як приклад застосування етностилістики у вирішенні рекреаційнорозважальних закладів у туристичному історико-етнографічному регіоні України
  • Обуховська Л.В. Етнодизайн малих архітектурних форм на прикладі Гуцульщини
  • Пазинюк М. Сучасний декоративний розпис
  • Папарига М. Вплив державного кордону на культуру гуцулів Мараморощини
  • Паска Т.В. Роль музейної педагогіки у збереженні, дослідженні і популяризації гуцульщинознавства на теренах Надвірнянщини
  • Пониполяк П.М. Погляд у минуле. Етимологічна гіпотеза походження назви «гуцул»
  •  Проців О.Р. Роль громадських організацій Галичини середини ХІХ – початку ХХ ст. у збереженні фауни Гуцульщини
  • Ремешило-Рибчинська О.І. Ревалоризація проти деформації етнічних традицій в архітектурі культурного ландшафту
  • Романенко Н.Г., Корякіна А.О. Етнічні мотиви Гуцульщини в дизайн-проектуванні інтер‘єрів сучасних туристичних котеджів…… 108 Сорохманюк О.П. Допитливість як першооснова знань гуцульської звичаєвості
  • Стефлюк Д.П. Роль ГО Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» в збереженні етнокультурних цінностей в умовах глобалізації
  • Стефлюк Д.П, Масляник О.І. Гуцульський Зрив: сторіччя на тлі епохи
  • Стефурак Ю.П., Пасайлюк М.В. Василь Григорович Стефурак – лікар і видатний громадський діяч Гуцульщини
  • Флис С.С. Постать отця Мелетія Недільського в історії Галичини кінця XIX – поч. XX ст.
  • Черкесова І.Г. Вивчення туристичних стосунків Південно-бузького Гарду на річці Бог та Карпатського регіону на основі гранітних форм Богині Матері
  • Штогрин А.О., Штогрин А.М. Неовізантійські поліхромії церкви Вознесення с. Іванківці на Поділлі в дискурсі сучасної мистецької освіти

Секція 2.

  • Проблеми збереження та примноження природної спадщини в умовах глобалізації Абрам’юк У.М., Гайдук Л.М., Яремин Л.М. Народні звичаї і традиції як засіб екологічного виховання підростаючого покоління
  • Архипова Л.М., Корчемлюк М.В. Народні промисли як складова етнокультурної спадщини і туристичного потенціалу
  • Біленчук П.Д. Концентуальні засади збереження та примноження природної спадщини Українських Карпат в умовах глобалізації
  • Виксюк М.В., Тимчук О.В. Біомоніторинг для оцінки екологічного стану ріки Жонка (ліва притока ріки Прут)
  •  Гамор Ф.Д. Про деякі аспекти розробки та впровадження екологоекономічних механізмів для збереження унікальних природних та культурних цінностей в гуцульському регіоні
  • Держипільський Л.М. Збереження скельних сакрально-ритуальних об‘єктів Гуцульщини
  • Калинчук Б.Б. Залежність морфометричних параметрів Thymus pulegioid L. від експозиції схилу та висоти над рівнем моря
  • Кас‘янчук І.І. Екологія рідкісних видів ссавців Карпатського національного природного парку
  • Коляджин І.І. Збереження біорізноманіття флори на території національного природного парку «Верховинський» в умовах збільшення антропогенного навантаження
  • Коробейникова Я.С., Юрас Ю.І. Проблеми сталого розвитку гірських туристичних дестинацій (екологічні аспекти)
  •  Корчемлюк М.В., Тимчук Я.Я., Кравчинський Р.Л., Стефурак О.М. Гідрометеорологічні спостереження на території Гуцульщини: історія та сучасність
  • Корчемлюк М.В., Кравчинський Р.Л, Стефурак О.М. Роль карпатських природних джерел в житті і побуті гуцулів
  • Кравчук Л.П. Бистриця – чарівна закутина Карпатського краю…… 176 Кузнєцов Р.І. Етнокультурна та природна спадщина західної межі Гуцульщини
  • Лазарович Р.В., Тимчук О.В., Марчук І.В. Раритетні фітоценози Карпатського національного природного парку
  • Лосюк В.В. Регіональний етнографічний компонент гуцульщинознавство, як засіб краєзнавчого забезпечення туризму
  • Лосюк В.П., Погрібний О.О. Збереження природної та етнокультурної спадщини Косівщини
  • Мотрук М.В. Народний календар природи як основа сучасних фенологічних спостережень в Карпатському національному природному парку
  • Панчук М.М., Тороус О.Б. Стан та перспективи розвитку рекреаційної діяльності на території Карпатського НПП
  • Сагач Г.М. Екологія природи, етнічної культури Українських Карпат – актуальна проблема державної, національної та духовної безпеки України
  • Слободян В.Я., Корчемлюк М.М., Кравчинський Р.Л., Савчук Б.Б. Моніторинг природних джерел на території Карпатського національного природного парку
  • Слободян О.М. Збереження раритетного компоненту фауни Карпатського національного природного парку
  • Сосула М.В., Марчак Г.І., Виксюк В.М. Методи екологічного виховання у дошкільних закладах та початковій школі
  • Стефанюк В.Ю. Зимове населення птахів на території Карпатського національного природного парку
  • Тимчук В.Я., Тимчук Я.Я. Водні ресурси басейну ріки Прут під впливом зміни клімату
  • Тимчук О.В., Виксюк М.В. Сучасні загрози біорізноманіттю Карпатського НПП
  • Тимчук Я.Я., Тимчук В.Я. До проблеми вивчення та збереження ландшафтної різноманітності на об‘єктах природно-заповідного фонду Українських Карпат
  • Томнюк О.П. Геоморфологічна будова національного природного парку ―Черемоський
  • Устименко І.П., Волохова О.В., Соловянова О.П. Екскурсії екологічними стежками НПП «Голосіївський» – як засіб здійснення краєзнавчого туризму
  • Шпільчак В.А. Екологічний аспект в ландшафтному дизайні Прикарпаття в умовах глобалізації
  • Ямницький М.І. Полонини – природні кормові угіддя Путильщини 230 РЕЗОЛЮЦІЯ науково-практичної конференції «Гуцульщина – ХХІ сторіччя: проблеми та перспективи збереження гірської природи та етнічної культури в гуцульському регіоні Українських Карпат в умовах глобалізації», що відбулась в рамках XXV Гуцульського фестивалю (27 липня 2018 року, м. Яремче)
  •  Алфавітний покажчик авторів

 

РЕЗОЛЮЦІЯ

Науково-практична конференція «Гуцульщина – ХХІ сторіччя: проблеми та перспективи збереження гірської природи та етнічної культури в гуцульському регіоні Українських Карпат в умовах глобалізації» відбулася 27 липня 2018 року в м. Яремче на базі Карпатського національного природного парку.

Співорганізатори конференції: Яремчанська міська рада, Асоціація органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини, Всеукраїнське товариство «Гуцульщина». У роботі конференції взяли участь науковці, представники органів місцевого самоврядування, природоохоронних установ, культурно-освітніх інституцій та громадськості з різних регіонів України та зарубіжжя.

Згідно регламенту роботи конференції відбулися пленарне та секційні засідання, на яких було заслухано й обговорено близько 30 доповідей. Учасники науково – практичної конференції всебічно обговорили і висвітлили проблеми збереження природної та історико-культурної спадщини Карпат. З вітанням до учасників конференції звернулися Олександр Киселюк, заступник директора з наукової роботи Карпатського національного природного парку, Сергій Басараб, заступник голови ІваноФранківської обласної ради, Володимир Губарчук, секретар Яремчанської міської ради, Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Дмитро Стефлюк, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина».

Зокрема, на пленарному засіданні та в ході секційних обговорень були висвітлені питання щодо стану та перспектив збереження природної спадщини гірських регіонів, важливої ролі природно-заповідних територій у збереженні природної та культурної спадщини та окреслено перспективи розширення природо-заповідного фонду регіону, збереження і примноження етнокультурної та природної спадщини гуцулів, а також науково-теоретичні та практичні аспекти охорони природних комплексів Карпат.

Збереження і примноження етнокультурної та природної спадщини є важливими чинниками розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Яремчанщини, що сприяє соціально-економічному розвитку регіону. Водночас, територія Яремчанщини приваблює численних відвідувачів з різних куточків світу мальовничими гірськими ландшафтами, лікувальним мікрокліматом, розмаїттям рослинного та тваринного світу, чистими природними джерелами та унікальними об‘єктами природи. Збереження та розвиток природно-культурних цінностей у даному регіоні є пріоритетними завданнями Карпатського національного природного парку.

Територія парку охоплює частину однієї з найцікавіших етнографічних областей – Гуцульщину. Проведення Гуцульських фестивалів, наукових конференцій, різноманітних історико-культурних заходів сприяють зміцненню національних надбань та самобутності краю. Проте ще залишається чимало нерозв‘язаних проблем, пов‘язаних з недостатньо розвиненою інфраструктурою регіону, малою кількістю туристичних атракцій, зростанням антропогенного навантаження на природні ресурси.

Ці питання потребують значних фінансових інвестицій та покращення національної нормативно-правової бази. Важливою проблемою залишається низький рівень фінансування розвитку природоохоронних установ та оплата праці фахівців природоохоронної сфери, що призводить до плинності кадрів та зниження рівня мотивації молоді в обранні екологічно орієнтованої професії.

Учасники науково-практичної конференції вважають за необхідне: звернутись з проханням до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо розв‘язання особливо важливих і невідкладних проблем регіону Гуцульщини, з соціально-економічного, культурнодуховного розвитку, захисту довкілля, тощо, як важливих чинників розвитку туризму в краї, а саме:

  1. З метою налагодження тісних взаємозв‘язків гуцулів Галицької Гуцульщини з гуцульською діаспорою Румунії та жителів Галичини з українцями, що проживають в Румунії, продовжити лобіювати відкриття пункту спрощеного переходу через українсько-румунський кордон на території Івано-Франківської області.
  2. Звернутися до Президента, Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України з проханням забезпечити виконання всіх статей Закону України «Про статус гірських населених пунктів» (від 15 лютого 1995 р.).
  3. Звернутися до Міністерства екології та природних ресурсів розробити реальні заходи щодо впровадження Карпатської конвенції на теренах Гуцульщини.
  4. Звернутися до Президента, Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України, Міністерства екології та природних ресурсів щодо розширення природно-заповідних територій Карпатського регіону за рахунок захисних та старовікових лісів.
  5. Використовувати досвід та потенціал об‘єктів природно-заповідного фонду для створення комплексних туристичних продуктів, розробки маршрутів та програм з поєднанням елементів етнічного та екологічного туризму.
  6. Звернутися до Президента, Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України, Міністерства екології та природних ресурсів покращити фінансування об‘єктів природно-заповідного фонду.
  7. Звернутися до Міністерства екології та природних ресурсів щодо надання фінансової підтримки для проведення конференції з нагоди відзначення 40-річчя Карпатського національного природного парку.