Чи зналися прадавні гуцули на еротиці?
Цікаве запитання, чи не так? Відповідь можете знайти у першому числі щойно народженого журналу «Гуцульщииа і Покуття», який уже чекає на свого читача.
Звідки така назва журналу? Все просто: засновником видання є Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського.
Журнал має загальнодержавний статус, буде виходити двічі на рік і з наступного увійде до каталогу передплатних видань.
Етнологічно-етнографічний, культурологічний та історико-краєзнавчий журнал ставить за мету знайомити читачів з малодослідженими сторінками з історичного минулого та сьогодення Гуцульщини і Покуття.
Як зазначають у вступному слові шеф-редактор Ярослава Ткачук і головний редактор Олександр Масляник, видання надаватиме перевагу оригінальним і раніше не друкованим дослідженням. Тему окреслено недвозначно: усе, що стосується Гуцульщини та Покуття.
Отже, перше майже 100-сторінкове видання пропонує читачам захоплююче дослідження знаного краєзнавця і фотомайстра з Буковини Віталія Дмитрюка «У полонині». Марія Двилюк подає есей про гуцульський іконопис на склі, а Віталій Кодря у статті «Приховані скарби Марамурешу» розповідає про етноекспедицію до гуцульських сіл Румунії.
Журнал першим з регіональної періодики друкує розвідку Романни Баран і Наталії Олійник «Еротичні мотиви гуцульської кераміки».
Микола Васильчук подає розповідь про непрості перипегії створення садиби-музею родини Шухевичів у Тишківцях, що на Городенківщині.
Леся Пискор і Ярослава Ткачук вмістили хвилюючу розповідь про Йосафата Кобринського — засновника музею, видатного українського патріота.
«Код нації у писанковому мереживі» — так Оксана Ясінська назвала свою статтю про знаменитий Коломийський музей писанкового розпису.
Майкл Вінч — англійський кореспондент і письменник, який під час першого перебування у Ясінянській окрузі у січні 1939 року побував на гуцульському весіллі. Журнал друкує його яскраві спогади «Ясінянське весілля в Карпатській Україні» з коментарями знаного дослідника з Рахівщини Миколи Ткача.
Не оминув журнал і славний Косів. Знана культурно-освітня діячка та літературознавець Аделя Григорук у матеріалі «Ой, зацвіла черемшина…» аналізує обрядові пісні весняного циклу на Гуцульщині — веснянки та гаївки.
Наукові працівниці Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини Лідія Палій і Вікторія Яремин у публікації «Інтерактивна гуцульська минувшина» досліджують прядіння і ткацтво — своєрідну візитівку краю.
Олександр Масляник своїм памфлетом «Urbi et Orban» засилає «вітання» сепаратистам Закарпаття. Шевченківський лауреат Роман Горак своїм дослідженням «Легенда роду Василя Стефаника» відкриває таємні файли…
Журнал віднайшов і опублікував «Загублені силуети» Василя Портяка. Як це сталося? Читайте часопис!
Любов Косило («Гуцульська демонологія»), Орися Кравчук («Гуцульський час»), Ігор Андруняк («Пластун. Ватаг. Фізик-теоретик»), Василь Гейніш («Є такий майстер») та інші автори подарують вам естетичну насолоду.
Журнал можна придбати у Косові в музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Ціна доступна і демократична.
Анна ГРАПЕНЮК.
«Гуцульський край», №38, 20.09.2019 року
