Трійця наша пресвята! Іван Грекуляк, Василь Соник, Василь Харитон

Пропоноване читачеві видання про минуле Троїці, одного із найстаровинніших на Прикарпатті сіл, є першою спробою подати історію населеного пункту від найдавніших часів до сьогодення.

Трійця наша пресвята! Іван Грекуляк, Василь Соник, Василь Харитон

Розраховане на вчительську, учнівську та студентську аудиторію, а також на фахівців-істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією нашого краю.

  • Рецензент Андрій КОРОЛЬКО, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Прикарпатського національного університету ім.В. Стефаника.
  • Автор ідеї Василь СОНИК.
  • Керівник проекту: Василь СОНИК, начальник відділу розвитку територіальних громад та міжнародної інтеграції виконавчого апарату Снятинської районної ради.
  • Сучасні фото Мирослава Атаманюка, Дарії Чорней, Катерини Юзюк, Володимира Лазаренка.
  • Архівні фото – з добірок жителів села.

ДК 908(477.86)
ISBN 978-966-97515-1-5

Трійця наша пресвята! Нариси історії та культури села Троїця. За загальною редакцією Василя Харитона // Іван Грекуляк, Василь Соник, Василь Харитон. – Снятин: МВД «В. Лазаренко», 2018. – 288 с.

Трійця наша пресвята! Іван Грекуляк, Василь Соник, Василь Харитон 8,53 МБ | .pdf | Завантажень: 144

 

СЕЛО НАШЕ РІДНЕ

У кожній людині генетично закладений потяг до рідних місць. Людина не може існувати без власного коріння, і в цьому полягає сутність людського буття.

Саме тому в рамках проекту «Дорога в майбутнє через Покутську полонину» з’явилася ця книга…

Перед нами пройде майже вся історія Троїці. Витоки села сягають прадалеких часів. Тут віддавна жили люди. Освоювали цю мальовничу землю, вирощували хліб, боронилися від ворогів, і не зазіхали ніколи на сусідське.

Століттями захланні приблуди володіли селом, але не змогли знищити волелюбний дух українського народу, який зберіг для сучасників найсвітліше − рідну землю, мову, вікові традиції. Історія Трійці − це маленька краплина великого океану історії нашої багатостраждальної України.

Кінець ХХ століття, завдяки Божій волі, став Воскресінням Самостійної України. Тому вірю, що нове, виховане українською державністю, покоління троїчан зуміє зберегти і примножити все найкраще, що дали їм покоління батьків, дідів і прадідів. Нехай Господь благословить їх на ці великі починання та боронить перед ворожими випробуваннями та злими намірами!

Радіємо, що зуміли прислужитися громаді та зробили щось таки корисне для моїх земляків. І тут не можемо не подякувати усім тим, хто своїми архівними матеріалами, власними доробками та світлинами прислужилися для того, щоби усі побачили і прочитали книгу такою чудесною і цікавою, якою вона є! Хочеться за це з пошануванням сказати вдячне слово нашим землякам і краянам: пароху села о. Василеві Гояну, журналістам Іванові Грекуляку та Миколі Болотенюку, Дарії Чорней, а також Мирославові Никифоруку, Іванні Марчук, Іванові Венгриняку, Андрієві Мартинюку, Надії Савчук-Николайчук, Василеві Павліву, Мирославові Попадюку, Надії Никифорук, Анатолію Юзюку та родинам Дмитра Вірстюка і Наталії Чобанюк-Юзюк.

Окремо хочемо подякувати Романові Чобану, синові Дмитра Юрійовича Чобана з села Джурів, який подав до книги спогади свого батька «Іван Франко у Трійці» та «З народного побуту», а також окремі архівні довідки, факти і матеріали, які використані у книзі без окремого обговорення. Особлива вдячність і авторові, й редакторові цього видання Василеві Харитону, науковому працівникові Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини.

І як не любити село, де ми явилися на світ, де відбулося наше безхмарне дитинство, вигріте ласкою й ніжністю батьків, теплом сонця, щедротами рідної землі та неба! Тут пролетіла наша юність, сповнилась зрілість.

Тут сріблили скроні роки… А життя дарувало то злети, то падіння. І тими ж левадами й стежками, що і ми колись, зараз бігають уже наші діти, онуки, правнуки. Тут все дороге і серцю, і розумові, бо огріте спогадами життя і любов’ю близьких людей. На цій землі живуть наші брати і сестри, тут могили троїчан, що загинули за незалежність нашого українського роду; розвіваються на вільнім вітрі синьо-жовті прапори.

І звідси розпочинається Україна. То як її не любити, Трійцю нашу пресвяту?

Видатний син України І. Огієнко зазначив: «Тепер, коли ми творимо самі своє вільне життя, якраз дочасно буде спинитися, озирнутися назад, окинути оком той довгий шлях, що ми його перейшли». Безперечно, ці слова повністю стосуються і нашої сучасності. Маємо зробити висновки з уроків минулого, бо попереду багато роботи в розбудові нашої незалежності. Вірю в світлу зорю України. Впевнений, що Трійця і троїчани займуть гідне місце в коштовному намисті Української держави. Хай буде так вовіки!

Тож многая і благая літ вам, шановні мої земляки!
І нині, і завтра, і повсякчас!

Василь СОНИК
Начальник відділу розвитку територіальних громад та міжнародної інтеграції виконавчого апарату
Снятинської районної ради.

 

ПОДЯКА

Висловлюємо щиру вдячність: першому заступнику голови Івано-Франківської обласної ради Василю Гладію, отцеві УГКЦ Пресвятої Трійці Василю Гояну, авторам книги Василю Харитону, Василю Сонику, Івану Грекуляку, жителям села за підготовлені матеріали та надання допомоги у підготовці та друкуванні книги «ТРІЙЦЯ НАША ПРЕСВЯТА».

Книга вийшла в рамках проекту «Дорога в майбутнє, через Покутську полонину».