Словник місцевих слів Карпатського регіону (пояснення та походження слів) — проблеми повеней і паводків. Дмитро Савчук
В основу словника покладено біля 2000 слів, які широко вживаються у селі Старих Кутах Косівського району Івано-Франківської області та загалом у Карпатському регіоні, але часом залишаються маловідомими та незрозумілими для жителів інших регіонів України. Даються пояснення, іншомовні аналоги та найважливіша довідкова інформація щодо окремих слів.
Наведено окремі науково-популярні публікації укладача та співавторів про проблеми повеней і паводків, від яких потерпає регіон.
Для широкого кола читачів, жителів та туристів Карпатського краю, діаспори. Сприятиме поглибленню вивчення мови, пізнанню краю та розвитку туристично-рекреаційної галузі.
Д.П. Савчук
С 12 Словник місцевих слів Карпатського регіону: пояснення та походження слів. Проблеми повеней і паводків/Укладач Д.П. Савчук. Передмова М.Д. Павлюка – Київ-Косів: Писаний Камінь, 2013 – 188 с.
ISBN 978-966-8519-83-3
- Підписано до друку 09.08.13. Формат 100х70\16. Папір офсетний.
- Друк офсетний. Умов. друк. арк. 15,28. Обл.-вид. арк. 8,26.
- Тираж 300 прим. Замовне 374.
ПЕРЕДМОВА
З високою ймовірністю можна стверджувати, що материнська мова назавжди залишається з людиною, яка з тих чи інших причин не мала змоги жити і працювати там, де народилась, провела дитинство, навчалась у школі.
Поза межами рідного краю, чи не на кожному кроці хочеться промовити вперше засвоєними словами, вони самі виринають з глибини людського мозку, пам’яті. Потрапивши в інше іншомовне середовище, саме ці слова знаходяться першими, а вже потім доводиться швиденько знаходити їм заміну, щоб повноцінно спілкуватись, порозумітись, бути переконливим.
У мого однокласника (сиділи за однією партою) вийшла така нагода, щоб зібрати біля 2000 слів, які мали і мають поширення у Карпатському регіоні. Збирались ці слова і записувались протягом кількох десятиліть. За цей час вдалося знайти їх тлумачення, етимологію, встановити мову походження, прокоментувати цікавими фактами. Опрацьована велика кількість джерел інформації – наукової, науково-популярної, довідкової, періодики.
В основу словника покладено біля 2000 слів, які широко вживаються у селі Старих Кутах Косівського району Івано-Франківської області та загалом у Карпатському регіоні, але часом залишаються маловідомими та незрозумілими для жителів інших регіонів України. Даються пояснення, іншомовні аналоги та найважливіша довідкова інформація щодо окремих слів.
Наведено окремі науково-популярні публікації укладача та співавторів про проблеми повеней і паводків, від яких потерпає регіон.
М.Д. Павлюк
ВСТУП
Мова у житті людини має надзвичайно велике значення. Очевидно воно таке саме, як і її життя. Людина від матері і батька, отримавши життя, отримала й мову на все життя. Мова ніби набір ключів, які дають змогу відкривати різні життєві “комори”, повноцінно спілкуватись з людьми і жити.
Нині у світі налічується понад 3000 живих мов без другорядних діалектів, ще близько 4000 мов, які існували у минулому, але вже забулися (П. Хаггет, 1979). Одна із живих мов – українська, яка відноситься до мов балтійсько-слов’янської групи (російська, польська, чеська, словацька, сербсько-хорватська, словенська, болгарська, литовська, латиська).
Мова Карпатського регіону України – це особлива мова багатьох мешканців західних областей держави, яка функціонує на основі української мови, збагаченої діалектами, говірками та словами іншомовного походження.
Істотний вплив на формування мови обумовили багатонаціональний склад населення (понад 100 національностей), тривале входження території регіону до різних країн – Австро-Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Угорщини, Радянського Союзу, загарбання територій німецькими, румунськими, угорськими військами у роки Першої і Другої світових воєн, еміграція, депортація тощо. Довгожителі регіону самі пережили, а через своїх батьків пізнали, щонайменше чотири влади та хвилі еміграції.
Багаточисельність факторів впливу призвела до того, що мова Карпатського регіону стала особливою, істотно відмінною від української мови центральних, східних і південних регіонів України, часом й малозрозумілою, незважаючи на її багатство, за межами регіону. Це призводить до незручностей, обмежень можливостей повноцінного спілкування на побутовому рівні. Перебуваючи в інших регіонах України, мешканцям регіону доводиться “вивчати” українську мову.
Складність мови Карпатського регіону яскраво засвідчують окремі слова. Наприклад, звичне карпатське слово “афини”, яке походить від румунського і означає “чорниці”, абсолютно невідоме в інших регіонах України, навіть на Поліссі – чорничному краї. Також “чужими” є слова “чічка” (квітка), “бесаги” (подвійна торба-мішок), “бріхташка” (гаманець), “защик” (укол), “кебета” (мізги), “клявза” (лісосплавна гатка), “люфт” (щілина, повітря), “олуфко” (олівець), “папіндека” (картон), “плай” (лісова стежка в горах), “полонина” (пасовище на гірських вершинах), “ріхлик”, “цуг” (поїзд, залізниця), “смерека” (ялина), “телинка” (сопілка), “файний” (красивий, гарний), “фертик” (кінець), “хосен” (користь), “цапіна” (знаряддя праці лісоруба, спеціальний гак для перетягування колод) тощо.
У Карпатському регіоні повсюду вживається надзвичайно багато місцевих слів. За результатами досліджень буковинських говірок, проведених під керівництвом доктора філологічних наук Ніни Василівни Гуйванюк та кандидата філологічних наук Корнія Михайловича Лук’янюка, мова на Буковині налічує близько 12 тисяч слів діалектичної лексики. У короткому словнику гуцульських говірок, складеному у 1997 році за редакцією Ярослави Василівни Закревської, наводиться близько 7000 тисяч слів.
Наукові дослідження карпатських говірок проводяться здавен. Їм присвятили свої праці відомі вчені-мовознавці та дослідники, серед яких М.М. Габорак, О. Горбач, К.Ф. Герман, М.А. Грицюк, Н.В. Гуйванюк, Ю.А. Карпенко, В. А. Качкан, П.М. Лизанець, М.М. Лесюк, К.М. Лук’янюк, Є.К. Нахлик, М.Й. Онишкевич, Л.О. Ткач, Д.М. Шпак та ін. Відомий вчений-філолог Петро Миколайович Лизанець у своїй кандидатській дисертації “Українські південнокарпатські говірки Затисся Виноградівського району Закарпатської області” (1959 р.) поряд з теоретичною частиною подав словник діалектизмів та тексти розмовної мови сіл Затисся.
Чисельні статті, книги і монографії дослідників-філологів добре відомі у накових колах. Водночас вони залишаються менш знаними і доступними серед широкого загалу. Очевидно певною мірою цю прогалину можуть заповнити науково-популярна література та словники.
В основу запропонованого нами “Словника” покладено багато слів, записаних від матері і бабусь та жителів рідного села Старі Кути, а також селища Кути, м. Вижниці, м. Косова, селища Верховини (Жаб’є), Путили, Селятина, Гриняви, де укладачу довелось побувати у дитинстві. Певний вплив на його склад мало 6-ти річне (1973-1978) проживання у прикарпатському місті Чернівці.
Значний поштовх роботі надали критичні події гідрометеорологічного характеру – катастрофічні повені 1998 і 2001 років на Закарпатті та 2008 і 2010 років на Прикарпатті, до яких укладач мав безпосереднє відношення як науковець та інженер-гідротехнік і які вимагали опрацювання масиву наукової літератури та періодики. Вивчення проблеми повеней у регіоні дало змогу зібрати місцеві гідроніми і слова, які стосуються народної гідроінженерії, що позитивно вплинуло на розуміння генезису явища та розв’язання практичних задач.
Проблеми повеней і паводків у Карпатському регіоні, досвід і нові підходи до їх розв’язання висвітлено у науково-популярних публікаціях укладача і співавторів, які виділені окремою частиною.
Укладач вважав доцільним вивести поза межі словника інвективну лексику.
Насамкінець хочеться висловити глибоку подяку всім, хто допоміг готувати роботу до друку, зокрема Р.М. Гнатюк, І.В. Котиковичу, М.П. Савчуку, М.Д. Павлюку.
СЛОВО ПРО УКЛАДАЧА
Савчук Дмитро Петрович – кандидат технічних наук, завідувач лабораторії захисту від шкідливої дії вод Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.
Дмитро Савчук народився 13 вересня 1951 року в с. Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області. Після закінчення Українського інституту інженерів водного господарства (м. Рівне) працював інженером у Чернівецькому філіалі інституту “Львівдіпроводгосп”(1972-1975 рр.), в Інституті гідротехніки і меліорації (1976-1987, 1993-2013 рр.) та ВАТ “Укрводпроект” (1987-1993 рр.).
У 2007-2013 рр. – завідувач лабораторії захисту від шкідливої дії вод.
Спеціалізується на дослідженнях у галузі меліорації, дренажу, екології, захисту територій від підтоплення, повеней та паводків. За покликанням – еколог.
Здійснив понад 70 експедиційно-польових досліджень дренажу на зрошувальних системах у Криму, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській, Харківській та Київській областях, полігонах твердих побутових відходів у м. Маріуполь (2000 р.) та м. Васильків (2007 р.), а також з питань захисту від підтоплення стадіону “Динамо” ім. В. Лобановського у м. Києві (2006 р.), фільтрації і дренажу на зрошувальних масивах у Західному Сибіру (Кулундинський степ на Алтаї, 1978 р.), всихання Аральського моря (2010 р.).
За результатами проведених натурних досліджень здійснювався науковий супровід впровадження нових конструкцій дренажу (пластмасового – із спірально-витих полівінілхлоридних труб, трубофільтрів, безтраншейного), будівництва дренажу ІІІ і IV черг Північно-Кримського каналу та Каховської зрошувальної системи. Розроблена методика і отримана емпірична формула розрахунку дренажного стоку. У 1991-1992 рр. приймав участь у розробці ТЕО “Збільшення корисної віддачі Кременчуцького та Каховського водосховищ”.
Розробки Д.П. Савчука знайшли втілення на практиці. За проектами, у яких він приймав участь, створено саморегулюючий протиповеневий ставок на околиці міста Чернівці, побудовано ряд осушувальних та зрошувальних систем, закриту зрошувальну систему пальметного саду у Чернівецькій області, дренажну систему самопливного типу для захисту від підтоплення с. Богемка Врадієвського району Миколаївської області.
У березні 2001 року приймав участь у дослідженні наслідків катастрофічної повені на Закарпатті. У серпні 2008 року очолював столичну експедицію з вивчення наслідків катастрофічної повені на Прикарпатті. Відповідальний виконавець “Схеми комплексного захисту сільськогосподарських угідь та населених пунктів Херсонської області від підтоплення грунтовими та затоплення поверхневими водами” (2005 р.), наукового обґрунтування “Схеми комплексного протипаводкового захисту басейнів річок Дністер, Прут та Сірет” (2008 р.).
У науковому доробку Д. Савчука понад 150 публікацій. Матеріали його досліджень увійшли до низки брошур та книг, зокрема “Ефективність роботи закритого горизонтального дренажу на зрошуваних землях” (1984 р.), “Захист зрошуваних земель від ерозії, підтоплення і засолення” (1991 р.), “Закритий дренаж при зрошенні” (1992 р.), “Водні стихії. Карпатські повені” (2002 р.), “Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату” (2003 р.), “Наукові основи охорони та раціонального використання зрошуваних земель України” (2009 р.). Має 5 авторських свідоцтв та патентів на дренажні системи та протиповеневі водосховища.
Має публікації у журналах “Доклады ВАСХНИЛ”, “Гидротехника и мелиорация”, “Мелиорация и водное хозяйство”, “Вісник аграрної науки”, “Водне господарство України”, “Екологічний вісник”, “Надзвичайна ситуація”, “Пропозиція”, а також у газетах “Урядовий кур’єр”, “Голос України”, “Сільські вісті”, “Вечірній Київ”, “День” та ін.
Дмитро Савчук виховує майбутніх фахівців та науковців. Має стаж викладацької роботи у Національному університеті біоресурсів і природокористування та Державному інституті управління та економіки водних ресурсів. У 2010 р. під його керівництвом захистила дисертаційну роботу з питань ефективності горизонтального самопливного і вертикального дренажу О.А. Бабіцька.
Приймає участь у громадській роботі. Член наукової ради Всеукраїнської екологічної ліги та громадської ради при Держводагенстві України. Учасник кількох телевізійних передач і радіопрограм.
За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, значний внесок у розвиток меліоративної науки і практики та активну громадську роботу неодноразово відзначався грамотами і подяками Держводгоспу України, Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнської екологічної ліги, народних депутатів України. За вагомий особистий вклад у розвиток водного господарства України та з нагоди 60-річчя від дня народження Д.П. Савчук нагороджений нагрудним знаком “Почесний працівник Державного агенства водних ресурсів України”.
Рішенням Президії Національної академії аграрних наук України № 12 від 1 липня 2011 року нагороджений почесною відзнакою академії НААН України.
Водне господарство України, 2011, № 5 (95), с. 61-62.
ЗМІСТ
Передмова…………………………………………………………………3
Словник місцевих слів Карпатського регіону ………….5
Вступ ……………………………………………………………………….6
Загальна характеристика Карпатського регіону…..8
Словник…………………………………………………………………….15
Алфавітний покажчик слів……………………………………….116
Географічний центр Європи в Україні……………………..117
Перший пам’ятник Шевченку – у Карпатах……………121
Проблеми повеней і паводків…………………………………….122
Наука проти стихії……………………………………………………..123
Протиповеневий тунель під Карпатами……………………124
Повеневе “багатство” Карпат та окремі аспекти
регулювання повеней………………………………………………….126
Захист від повеней – почесна справа………………………….128
Ель-Ніньйо – потужний природний чинник виникнення повеней
та підтоплень……………………………………………………………….129
Причини повеней та підтоплень і першочергові захисні заходи
для різних регіонів України ………………………………………..134
Стихію приборкають?…………………………………………………..141
Озеро Синевир – природне протиповеневе водосховище у Карпатах…
143
А гатки стали б у пригоді………………………………………………145
Нова повінь, надранні гриби………………………………………….146
Захист від паводків – важлива державна і міжнародна справа……………..
147
Катастрофічна повінь у Польщі 2010 року…………………..148
Нові підходи до регулювання паводків у Карпатському регіоні……………
152
Використані джерела……………………………………………………..170
Слово про укладача………………………………………………………..185
Також читайте:
Словник українських говірок Карпатського регіону: пояснення та походження слів. Дмитро Савчук
Словник українських говірок Карпатського регіону. Нові підходи до регулювання паводків у Карпатському регіоні. Дмитро Савчук
Словник українських говірок Карпатського регіону. Використані джерела. Слово про укладача. Зміст. Дмитро Савчук
