В очікуванні смайла (пиСучі діти). Ігор Гаврилюк

ББК 84.4 (4УКР)
Г 12

Ігор ГАВРИЛЮК
Г 12 В ОЧІКУВАННІ СМАЙЛА. (пиСучі діти)/ ІГОР ГАВРИЛЮК – Косів: «Писаний Камінь» 2015 – 196 с.

ISBN 978-966-181-002-9

В очікуванні смайла (пиСучі діти). Ігор Гаврилюк

Редактори: Любов Гаврилюк, Оксана Табачук, коректор Любов Гаврилюк, фотографії автор, художнє оформлення Соломія Гаврилюк, консультант Олеся Гаврилюк

Видрукувано в ПП “Писаний Камінь”
Свідоцтво Держ. реєстру: серія ІФ, № 44
Івано-Франківська обл., м. Косів,
вул. Незалежності, 28.
Тел-факс: 2-24-91
E-mail: Evrika-pk@ukr.net

Підписано до друку 02.11.15. Формат 60х84\16. Папір офсетний.
Друк офсетний. Умов. друк. арк. 11,45. Обл.-вид. арк. 3,06.
Тираж 1000 прим. Замовне 426.

В очікуванні смайла (пиСучі діти). Ігор Гаврилюк 2,83 МБ | .pdf | Завантажень: 333

 

присвячується пам’яті матері

Щось на кшталт довжелезної авторської передмови

Перед Вами збірка, що складається з невеличкого твору ‘‘оверкова сім’я’’, випадково пропущеного у попередній книжці ‘‘вербові тріолети’’, чотирьох чималеньких пародійних розділів, двох ‘‘прикладних’’ творів, знання яких дозволить зберегти життя не одному мандрівнику та двох жартівливих пісень, які раджу заспівати на ювілейному вечорі…

А надихнуло мене на написання цієї збірки багаторічне знайомство (в інтернеті та в книжках) з текстами пісень і прослуховування в далеких горах на хвилях радіо ‘‘промінь’’ пісень з серії ‘‘вища проба’’.

І як не прикро це визнавати, мушу сказати: професійним поетам (а в Україні чудових поетів не бракувало і не бракує) до новоспечених самодіяльних поетів далі, ніж Україні до Європи чи з Карпат до Києва навкарачки!

Наведу лише кілька витягів з авторських пісень співаків:

‘‘cобака загарчав, я його взяв і відпустив, він кудись побіг і приніс щось таке в роті’’ (слова з вальсу), ‘‘гуркіт машин і стук колес, ритм твого серця лунає до небес’’, ‘‘як обійти нам кабалу зоряних борщів, щоб не заляпали лайна дощі?’’, ‘‘хто наклав у бобік? невже це я наклав у міліцейський бобік?’’, ‘‘я здираю з себе шкіру, розбираю своє тіло’’, ‘‘я шукаю твої груди і мене від цього нудить’’, ‘‘а девіз? водолаз – терорист? виниряв, випливав, утікав, потопав, кричав, гарчав, скавчав (тричі)’’, ‘‘я нахиляюсь, відкидаючи твою ногу і безупинно блюю на підлогу’’…

Остання наведена цитата, щоправда, не з пісні, а зі ‘‘свята наповнення шлунка’’ – (відзначення дня народження коханої), з нагоди якого поет написав вітального вірша….

Авторів оцих шедевральних текстів нарочито не наводжу (знайдете їх у книжці самостійно), але, знову ж таки, не можу не зауважити: так, це конкурентна, висока, глибока, широка, змістовна, реалістична, сучасна українська співана (і ще, наразі, не заспівана) поезія високої проби, точніше – найвищої! Це європейський рівень, а подекуди – світовий!!!

І тому маю за честь написання пародій на приведені (і не приведені) зразки самообслуговувальної поезії…

Отже, структура збірки наступна. Перший та другий розділи – ‘‘ведмежий вальс’’ і ‘‘гордість не без ‘‘удівленія’’– вибране на тексти  пісень, які понаписували та ‘‘понасочінялі’’ самі для себе знані (і тимчасово ще не вельми) українські співаки, їхні продюсери та (для них і не тільки) інші автори…

Знайдете Ви там й декілька доброзичливих переспівів, порцію листів (з них один похвальний) та пару реплік. Решта – пародії.

Третій та четвертий розділи – ‘‘інквізиція’’ і ‘‘пиСучі діти’’ – пародії, репліки, вигуки, відгуки, відкриті листи тощо.

Присутні в збірці й зо два десятки перероблених та доповнених пародій з попередніх книжок.

Збірка – 23-я за ліком, приурочена до мого 75-и річчя та сорокаліття з дня написання першої пародії…

p.s. Відмовивши собі у всьому, в чому можна було відмовити, попри політику уряду, направлену на перетворення пенсіонерів у жебраків та вкорочення їм віку, попри крадіжку ‘‘дельта банДком’’ нашого сімейного депозиту, попри недолуге рішення якогось прицюцькуватого судді ошуканича, що злодійський банк може гроші нам не повертати,  збірка таки вийшла у світ.

Заради справедливості слід зауважити – рішення ошуканича скасоване апеляційним судом із зауваженнями, з яких можна зрозуміти: ошуканич в законодавстві пень пнем, тобто абсолютний невіглас.

… Більшість пародій написані в Карпатах, тож не дивуйтесь, що обкладинки ‘‘оздоблені’’ карпатськими пейзажами.

Сподіваюсь, книжка Вам, шановні читачі, хоч трохи припаде до вподоби…

видання здійснено коштом автора

 

Зміст

  • щось на кшталт передмови
  • оверкова сім’я
  • ведмежий вальс
  • гордість не без удівлєнія
  • п’ята хвалебна пісня
  • інквізиція
  • пиСучі діти
  • прикладні вірші (поради)
  • пісні
  • післямова

 

Мною написано і видано 23 збірки – 11 для дітей та 12 для дорослих.

Для дітей: ‘‘вірші для солошки’’, ‘‘загадки’’ (дві збірочки), ‘‘сестрички-україночки’’, ‘‘лікарські рослини’’, ‘‘брати наші… великі та маленькі’’, ‘‘сестрички-україночки’’ (вибране), ‘‘хвалилися окуні’’, ‘‘наші пернаті друзі’’, ‘‘хто вночі свистить у ніс?’’ та ‘‘казки-розмальовки’’.

Для дорослих: ‘‘вчений нянь’’, ‘‘пунктуація кохання’’, ‘‘малі діти – великий клопіт’’, ‘‘збираниця’’. ‘‘новітня історія України’’ (віршована, в трьох томах), ‘‘і кому ж то Президента вдалось подоїти?’’, ‘‘шпичаки’’, ‘‘вербові тріолети’’, ‘‘прикарпатські браконьєри’’ і ‘‘в очікуванні смайла’’ (пиСучі діти).

В половині перелічених книжок для дорослих – більшість творів пародії на вірші лауреатів літературних премій. Не бракує там й пародій на поезії лавреатів Шевченківської премії…

Написаний і ще не виданий сатиричний роман у віршах та фейлетонах ‘‘почечуйськ’’.

Ото і весь доробок.

 

Післямова

Народився в с. Довжка Калуського району. А мешкаю в Калуші з 1968 року, куди переїхав з Донбасу, де скуштував шахтарського хліба.

Освіта – вища. Працював на різних робітничих, інженерних, творчих, та державних посадах.

У 1989-1991 роках – постійний учасник антикомуністичних мітингів у Калуші та за його межами.

Член першого Крайового Проводу Руху, співголова у його першій міжрайонній структурі, очільник (два терміни) першого міськрайонного Товариства української мови.

Делегат Установчої конференції Товариства української мови, Установчого з’їду Руху та першого з’їзду письменників України…

Тричі обирався до рад – один раз до міської, двічі до обласної.

Нагороджений відзнакою ‘‘За заслуги перед Прикарпаттям’’.

Член Національної спілки письменників України.

Критики мене обминають. Причина – банальна. Книжки, через обмежений наклад, за межі області потрапляють рідко, на Прикарпатті критиків майже нема, а ті, що є, завзято підносять до небес один одного та поетів, які їм похвальні опуси замовляють…

Є, правда, кілька винятків – вельми позитивно про мої писання відгукнулись два завідувачі відділами львівського журналу ‘‘Дзвін’’ – Іван Сварник і Роман Дідула та троє киян: критик Юрій Цеков, гумористи Іван Сочивець і Олег Чорногуз…

Друкувався в найпрестижніших часописах (‘‘Вітчиза’’, ‘‘Дзвін’’, ‘‘Прапор’’, ‘‘Україна’’, ‘‘Перець’’, ‘‘Веселий ярмарок’’…), дещо перекладено на російську, білоруську та угорську мови.

Багато разів (в часи Кучми) сатиричні вірші звучали по всесвітній україномовній службі радіо ‘‘Свобода’’ (виключно з Праги).

Найкращими моїми читачами є калуська влада. Владці зачитують книжки до дірок, шукаючи серед ‘‘героїв’’ собі подібних. Подейкують, що інколи це їм вдається. Підозрюю, що вони з нетерпінням чекають виходу в світ цієї збірки.

Але мушу попередити своїх шанувальників: в ній шукати (впізнавати) себе – даремна трата часу… доведеться зачекати до виходу сатиричного роману ‘‘Почечуйськ’’. Там, гляди, щось та й знайдеться…

автор