П’ятитомнику «Мальовнича Косівщина» — бути!
Недавно відбулося спільне засідання постійної комісії районної ради з питань освіти, культури і духовності (голова — Тарас Фенчук) і редакційної ради видавничого проекту «Мальовнича Косівщина» (голова — Петро Лосюк).
У своєму виступі Тарас Фенчук назвав важливою подією в районі вихід з друку у видавництві «Писаний Камінь» (директор — Михайло Павлюк) книги «Косівщина. Випуск 3. Освіта» (за загальною редакцією Петра Лосюка). Крім історії освіти і нарисів про 18 заслужених освітян району в другому і третьому розділах книги, в першому розділі анонсуються видання ще чотирьох книг, автори яких були запрошені на засідання. А саме: «Косівщина. Випуск 1. Природні умови і населені пункти» — Любомир Держипільський, кандидат біологічних наук, Василь Лосюк, кандидат сільськогосподарських наук; «Косівщина. Випуск 2. Господарство» — Василь Гуменюк, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник; «Косівщина. Випуск 4. Охорона здоров’я» — Зеновій Іванович Библюк; «Косівщина. Випуск 5. Культура, духовність, спорт, туризм» — колектив авторів відділу культури, національностей і релігій та сектору молоді і спорту Косівської РДА.
Першою видали книгу про освіту Косівщини, яка за порядком мала би бути третьою тому, що був підготовлений її рукопис.
Читаючи праці визначного українського етнографа, фольклориста, педагога.публіциста, культурно-освітнього і громадського діяча Володимира Шухевича, автора неповторних книг «Гуцульщина» (в п’яти частинах), автор цієї інформації захопився ідеєю видавничого проекту «Мальовнича Косівщина»). «Мою особисту працю при сій публікації, — зізнався Володимир Шухевич, — не вважаю за якусь особливу заслугу, а лише довг, виплачений мною гуцульському народові за ті красоти єго чудової країни та єго власної вдачі, яким я тільки налюбувався».
Звичайно, що тієї Гуцульщини, яка була в другій половині XIX ст., немає. Але наш обов’язок зберегти і примножувати те, що залишилось. Спитаймо себе: «Що я зробив для збереження і розвитку звичаїв, традицій, привабливості свого дому і довкілля?». А керівникам населених пунктів, а це — головам сільських рад, директорам шкіл і будинків культури порадив би організувати краєзнавчу роботу (збір експонатів для сільських або шкільних музеїв, дослідження історичних пам’яток і подій та пам’яток природи і т.д.). Те, що презентує місто, селища, села, тобто, як кажуть, родзинку, подати до друку в першому випуску п’ятитомника (контактний телефон (098) 3742919). Спільними зусиллями зробімо так, щоб приїжджі могли налюбуватися Косівщиною так, як писав Володимир Шухевич про Гуцульщину. На засіданні голова районної ради Павло Ванджурак і всі присутні були одностайні в тому, що кошти районної ради, передбачені на книговидання, потрібно витрачати на підтримку вагомих видань, а не розпорошувати серед численних прохачів коштів на видання їхніх книжечок, які мало хто читає.
Отже, за роботу, автори і краєзнавці!
Петро ЛОСЮК,
член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України,
кандидат педагогічних наук, народний вчитель України.
«Гуцульський край», №26, 30.06.2017 року
