Територія духовності
Ця ошатна книжка мусила-таки з’явитися, дарма що ґрунтовні історико-краєзнавчі видання, на жаль, не такі часті в нашому сьогоденні. Автор її — Василь Курищук — знаний освіченому читачеві як серйозний дослідник, який понад усе цінує правду факту, тому останні роки чимало часу проводить в архівах та наукових книгозбірнях. У висліді маємо низку його добротних книг на теми шкільництва, освіти, релігійного життя наших гуцульських теренів.
Книга «Християнські святині Косова» побачила світ цього літа у косівському видавництві «Писаний Камінь» і відразу привернула до себе увагу.
У ній автор на основі архівних документів кількох століть зробив спробу дослідити історію церков Косова і прилеглих сіл, які в різні часи адміністративно до нього належали. Як глибокий науковець, Василь Курищук сторінки релігійного життя косівських парафій вписує у контекст відповідних суспільно-історичних періодів, не піддаючись спокусі вихопити окремі події з канви часу. Автор поділив матеріал книги на три розділи, що можна було б вважати певною умовністю, однак без такого структурування книжка не мала б змістово-композиційної цілісності.
У першому розділі подано загальні відомості з історії релігійного життя, що стосуються багатьох парафій і церков. До речі, як засвідчують документи, перша письмова згадка про церкву в Старому Косові датована ще 1318 роком!
Другий розділ — розповідь про косівські, старокосівську, вербовецьку, смоднянську, городянську, черганівську церкви, римо-католицький костел у Косові, богослужбові каплиці на Волійці, в Смодній та римо-католицьку каплицю на цвинтарі в Косові.
Вартують на увагу біографії священиків М.Саврасевича, Т.Лісевича, О.Гелитовича, Й.Кобринського, Й.Абрисовського, М.Могильняка, Й.Ткачука, І.Бурдяка, Д.Близнюка, В.Балагурака. У стислих довідках автор розповідає про їх душпастирську діяльність і громадську роботу. Лаконічні рядки тим не менше засвідчують важливий духовний провід більшості священиків, їх служіння для національно-патріотичного та громадянського зростання косів’ян у ті далекі вже тепер часи, які, однак, так яскраво проектуються на сьогодення.
В.Ю.Курищук описує також сучасний стан церков, подолання наслідків безбожницької ідеології комуністичної влади, зупиняється на окремих важливих подіях з життя парафій і ревному піклуванні вірян про свої храми.
Автор робить посилання на різноманітні джерела, подає 219 прямих чи непрямих цитувань, що підтверджує історичну достовірність тексту. Багатий також ілюстративний ряд — чорно-білі та кольорові репродукції дають читачеві повну уяву про об’єкт досліджень.
Рецензенти видання, косівські декани о.Роман Іванюлик (УГКЦ) та о.Іван Близнюк (УПЦ КП), своїм авторитетним словом та слушними порадами посприяли тому, що книга так виразно окреслила нашу територію духовності — цей релігійно-емоційний простір, де немає фальші, облуди, де людська душа тягнеться до Бога, прагнучи стати чистішою.
Прочитала цю книгу — і багато взяла для себе: і для розуму, і для серця. Тому й вам раджу такого ж зацікавленого діалогу з її творцем Василем Курищуком, якому від себе шлю щирі зичення сил і здоров’я для праці та нових книг.
Аделя Григорук,
член НСЖУ.
«Гуцульський край», №45, 18.11.2016 року
