Про підтримку книговидання

Українська книга відіграє не меншу роль у міцності держави, ніж її доблесна армія!
Михайло ПАВЛЮК.

Українська народна мудрість говорить, що краще пізно, ніж ніколи. Це певною мірою стосується і підтримки книговидання місцевих авторів нашої Косівщини. Вперше, мабуть, за останнє 10-річчя 29 січня 2016 року газета «Гуцульський край» опублікувала на 3-й сторінці зашифрований звіт заступника керівника апарату районної ради Мирослава Бойчука про виділення коштів з районного бюджету в 2012, 2013 і 2015 роках на цільову програму фінансової підтримки місцевих авторів і популяризацію української книги в Косівському районі.

Звіт, кажу без перебільшення, дійсно зашифрований, якщо не засекречений для простого читача районки. За назвою книжки і кількістю примірників ховається сума виділених коштів тому чи іншому авторові. Але ж одне видання різниться від іншого багатьма чинниками: кількістю сторінок, текстом, наявністю чорно-білих і кольорових ілюстрацій, художнім оформленням, м’якою чи твердою обкладинкою, видом і граматурою паперу і т.д. Також треба казати й про суму коштів на кожну назву книжки.

Іншим доказом цього твердження є і те, що далеко не всі автори нових видань — місцеві.

Дивно, що на календарі — початок серпня, а громадськість Косівщини і насамперед письменники, поети, журналісти, фотомитці, краєзнавці, історики, просвітяни нічого не знають про напрацювання і перспективи книговидання місцевих авторів у 2016 році. Варто районній раді при розгляді шостого питання порядку денного чергової сесії «Про внесення змін до районного бюджету на 2016 рік» не оминути і книговидання у місцевому ПП «Писаний Камінь», а не переказувати на це кошти за межі району чи у Львів і Чернівці. До того ж не треба ділити авторів на «білих» і «чорних». Адже серед перших є такі, що кожного року отримують солідні суми, а потім перепродують свої видрукувані книги за завищеними цінами. Це ніщо інше, як особиста нажива за рахунок нашої держави, пряма спекуляція. Варто гендлем книжок, виданих за кошти різних бюджетів, ретельно зайнятися Коломийській ОДПІ ГУДФС в Івано-Франківській області спільно з силовими структурами.

Також на цій сесії районної ради доцільно повести мову про проведення інвентаризації наявних вільних площ у будівлях, що є у комунальній власності райцентру, селищ Кутів і Яблунова з метою створення підприємств гуртової і роздрібної торгівлі книжковою продукцією у світлі Указу Президента України «Про деякі заходи щодо державної підтримки книговидавничої справи і популяризації читання в Україні».

Тут же варто затвердити новий склад профільної комісії, в яку увійшли б фахові, авторитетні люди, що безпосередньо зв’язані з поліграфією, діяльністю таких творчих спілок як НСПУ, НСЖУ, НСХУ, дизайнерів, а не, даруйте за такий вислів, — профани та користолюбці.

І краще пізно, нарешті, затвердити та оприлюднити в ЗМІ заходи з щорічного відзначення у нашому районі Дня української писемності і мови, котрий в Україні широко відзначається 9 листопада. Чому б не практикувати проводити: книжкові ярмарки, презентації сучасної української книжкової продукції, виставки раритетних українських видань, присвячені ювілею створення Товариства «Просвіта» в Галичині, а згодом — і на теренах усієї Гуцульщини, організовувати експозиції видань гуцулів у вигнанні в ХІХ-ХХ століттях далеко за межами України.

У цій царині гуманітарного напрямку косів’янам не завадить повчитися у своїх сусідів — верховинців та снятинців.

Петро Гавука,
член НСЖУ з 1976 року, ветеран праці, інвалід другої групи.

«Гуцульський край», №30, 5.08.2016 року