«Горицвіт — квітка гірська». Богдан Радиш-Маринюк
Про людину самобутнього таланту й драматичної долі, про жінку-письменницю й художницю, фольклористку й філософа, про жінку-каторжницю й мудреця карпатського, про жінку-черницю в миру ця книга.
Богдан Радиш-Маринюк
Горицвіт — квітка гірська. — Косів. Писаний Камінь
2014. — 144 с. Р 15. ББК 844 УКР 6 – 5. Р — 15
Видруковано в МП «Евріка». Видавництво «Писаний Камінь».
Івано-Франківська обл., м. Косів, вул. Незалежності.28.
Тел.-факс 03478-2-24-91.
Підписано до друку 27.01. 2014. Формат 60х84/16.
Папір офсетний і крейдяний. Гарнітура Times New Roman.
Друк офсетний.
Редактор Марія Равшер
Комп’ютерний набір Олена Радиш
«Горицвіт — квітка гірська» Богдан Радиш-Маринюк 625,75 КБ | .pdf | Завантажень: 752
Про автора
БОГДАН РАДИШ-МАРИНЮК народився 20 листопада 1934 року в селі Рожневі в сім’ї Калини та Іллі Радишів (по-сільському — Маринюки).
Навчався в Рожнівській середній школі, Косівському училищі декоративно-прикладного мистецтва, Ленінінградському (тепер Санкт-Петербурзькому) художньому інституті ім. І.Ю. Рєпіна на факультеті теорії та історії мистецтв. Служив у совітській армії (в Росії та Польщі). Працював, після закінчення училища — в Криму (м. Алушта) за направленням.
43 роки віддав педагогічній роботі на посаді викладача композиції в Косівському училищі, технікумі, коледжі декоративно-прикладного мистецтва.
Був депутатом обласної та районної рад першого демократичного скликання, заступником голови виконкому Косівської районної ради, директором Косівської бібліотечної системи району. Майже 20 років очолював Косівське райоб’єднання Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА» ім. Т. Шевченка та Конгресу української інтелігенції.
Богдан Радиш-Маринюк є членом Національної Спілки письменників України, Почесним членом Всеукраїнського Товариства «ПРОСВІТА» ім.Т. Шевченка, лауреатом літературних премій ім. Михайла Павлика, ім. Марійки Підгірянки та ім. Василя Стефаника, володар відзнаки «Будівничий України». Його перу належить близько тридцяти книжок ліричної поезії, притч, рубаїв, лапідаріїв, авторських прислів’їв, приказок, афоризмів, книжок для дітей, сатири та гумору, авторських коломийок тощо.
На слова Б. Радиша-Маринюка композитори Лев Димінський, Володимир Домшинський, Остап Гавриш, Євген Боднаренко, Зоя Слободян, Анничка Гнатишак, Тетяна Стасюк та інші написали понад 50 пісень, що стали популярними. Книжки Богдана Ілліча мають змогу читати в бібліотеках найстарішого в США Гарвардського університету та Конгресу США.
Словник вживаних діалектизмів
- Банно — жаль
- Бігом — швидко, скоро
- Бічі — бігти
- Борше — скоріше
- Варкий — слабовитий
- Верг — кинув
- В’на — вона
- Видознати — провідати
- Bнак — інакше
- Гербата — чай з гірського зілля
- Глипав — позирав
- Гляба спертьиси — ніяк не зупинитися
- Гуляє — танцює
- Джємір — гущавина, зарості
- Д’горі — догори.
- Дес — десь
- Джюркало — струмок
- Доцоту — ретельно
- Доста — досить
- Д’хаті — додому
- Єв, єла, єло — взятися щось починати робити, почати
- Задурно — задарма
- Зарес — зараз
- З горів — з гір
- Затємила — запам’ятала
- Зверг — скинув
- Завила фустку — зав’язала хустку
- Зазівнув — зазирнув
- Зблавучітьи чєс — потратити час даром
- Ймитьи — зловити, впіймати
- Крішку — трішечки
- Кавалкє — шматки
- Кортєчє — бажане дуже
- Корчікє — кущики
- Кулко — коло
- Маржина – худоба
- На голу (на голув) — на голову
- На й си кєкне — най на тому обійдеться
- На ню — на неї
- Нарик — на наступний рік
- На нартах — на лижах
- Ньи втєли — не зрубали
- Падку — так бідкаються гуцули
- Погандратіси — попустувати
- Подалиси — змарніли, постаріли
- Пораїласи — поралася
- Посаг — придане молодій
- Постіль — ліжко
- Пудно — лячно, страшно
- Родичі — батько і мати
- Сарака — бідолашна
- С’єтьий — святий
- Стеричє — стерегти
- Сторцом — дибом
- Стропа — гурт
- Тішня, на тішньи — косовиця, в час косовиці
- То байка — то байдуже, неважливо
- То ни дурно — то не даремно
- Трішньик — сухий хмиз
- Тьимой — тому
- Уберія — вбрання
- Уздрів — побачив
- Утьимнітьи — осліпнути
- Увихатьиси — робити роботу швидко
- Файно — гарно, красиво
- Цисю — цю
- Ціритси — шкіриться
- Чєлідьина — жінка
- Шшє — ще
- Шош — щось
- Шо — що
- Штьирьом — чотирьом
- Шмирдавка — нежить
- Шпитакє — пустощі, збитки
