Видання
Перша дивізія Української національної армії
Сама назва дивізії «Галичина» вже з перших початків не задовольняла нас, бо в ній з кожним днем зростала кількість вихідців із Слобожанщини, Таврії, Поділля, Полісся, а це означало, що до складу дивізії входять представники всіх…
Новий рік у словацькому лісі
Нас вітала незнайома держава, слов’янський народ. Словацьке місто Жіліна, розташоване між довколишніми високими горами, які словаки називають Фатри, на відміну від польських Татрів, зустрічало нас майже як Гуцульщина. Жіліна на той час було визнане місто…
Збирався юнак від’їжджати до бою
Роки Другої світової війни болісно зачепили українську націю. Сподівання, що гітлерівська Німеччина своїм нападом на Радянський Союз буде сприяти Україні набути самостійності, виявилися марними. Не вірилося вже й у те, що український народ спільно з…
Зерно хресної дороги
У першій половині липня 1941 року в Жаб’ю було виявлено замордованих злочинними каґебістами кращих синів Гуцульщини. Дуже шкодую, що не запам’ятав імена та прізвища тих, з ким так жорстоко розправилися москалі. Проте, думаю, можна і…
Їдуть визволителі зі Сходу
Минав другий тиждень жовтня. В осіцькому переліску наливалися малиновим соком ягоди барбарису. На ялинові та смерекові пні повилазили армії підпеньків. Пішла на тирло форель у Черемоші, яку гуцули називають пстругами. На верхах Чорногори вже подекуди…
В краю дитинства я стежок шукаю…
Яке ж це слово приязне: Карпати! Його з дитинства серцем я злюбив, У нім і грому майського розкати, І сиза далечінь гірських шпилів, І співанка русявого дівчати, І голосні трембіти пастухів. І сум утрат, і…
Світить вікнами каплиця…
Вперше я побачила її на фотографії. Біля неї сфотографувались мої брати. Бо це найсвященніше місце в українській Тарасівці на всю Велику Британію. Згодом про цю споруду, — задум про яку виносив у душі, яку спроектував…
Нові коментарі