Навчально-методичний посібник «Люблю тебе, Гуцульщино!». Програма літературного гуртка загальноосвітніх навчальних закладів

Відділ освіти
Косівської районної державної адміністрації
Методичний кабінет
Програма
літературного гуртка загальноосвітніх навчальних
закладів
Косів-2004

ПРОГРАМА ЛІТЕРАТУРНОГО ГУРТКА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Підготовлена районним методичним кабінетом відділу освіти Косівської РДА
Затверджена радою методкабінету (протокол №    від 06.05.2004 року)
Укладач: Ткачук О. М., вчитель методист, методист РМК
Рецензенти: Володимир Шумей, методист Іванофранківського обласного ІППО Никанор Крет, методист РМК, редактор «Освітянського вісника» Лідія Онуфрійчук, завідувач РМК

ПЕРЕДМОВА
Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття) передбачає розвиток позашкільної освіти шляхом розгортання широкої мережі гуртків, клубів за інтересами, творчих об’єднань. Важливе місце у формуванні творчої особистості школярів посідає їх заняття в літературних гуртках чи студіях. В процесі активного пізнання літературного краєзнавства, витоків національної культури, знання норм літературної мови і її образності у юних літгуртківців виховуються морально-етичні почуття.
До програми ввійшли розділи, спрямовані на глибше ознайомлення учнів зі світом народної фантазії і мудрості, з літературою рідного краю, ритмомелодикою, системою віршування, необхідних для формування у школярів творчих здібностей.
При складанні програми враховано вимоги до обсягу знань дітей з теорії літератури.
Програма є орієнтовною. Керівник гуртка може змінювати або доповнювати її відповідно до конкретних умов роботи. Крім вивчення профільних тем, планується практична і культурно-масова робота.
Адресується керівникам літературних гуртків, секцій, клубів, дитячих творчих об’єднань.
Програма та рекомендації — орієнтир для професійного аналізу й самоаналізу, формування творчого підходу до системного, науково-методичного забезпечення позаурочного та позашкільного педагогічного процесу.
Українське слово… Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі.
Д.Луценко

І.       ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Літературі, як універсальному виду мистецтва, що має виняткові можливості для формування творчої особистості, належить особливе місце в системі освіти. Саме література та мистецтво володіти словом визначальним чином впливає на формування світогляду, характеру шкільної молоді, її національної самосвідомості, сприяє моральному становленню особистості, її естетичному розвитку, виробляє навички самостійного мислення.

1.1.    Актуальність.
Пропонований варіант програми дозволяє узагальнити набутий досвід роботи з літературного краєзнавства на Косівщині з урахуванням вимог Державної національної програми “Освіта” (Україна XXI століття), відповідної регіональної програми “Діти Прикарпаття” та “Обдаровані діти”.
1.2.    Новизна програми.
Вона зумовлена кількома факторами. По-перше, вона підготовлена з урахуванням вимог Концепції мовно-літературної освіти. Тобто, за науково-теоретичним і методичним рівнем може розглядатися як цілком оригінальна. По-друге, програма має комплексний характер, тобто охоплює літературно-краєзнавчі та етнологічні складові напрями.
Програма дає можливість кожному керівнику реалізувати свій творчий потенціал. Нарешті, програма може стати базовою для підготовки аналогічних програм в усіх регіонах області.
Варто наголосити, що у програмі оптимально поєднано регіональну (краєзнавчу) та національну літературу. Такий підхід відповідає сучасним тенденціям у розвитку змісту мовно-літературної освіти. Отже, по суті йдеться про розширення інтегрованого курсу мови і літератури як складової національно-патріотичного виховання учнівської молоді.
1.3 Мета і завдання.
Основним чинником в системі освіти, в діяльності навчального закладу є концепція особистості. Тому особливу увагу слід звернути саме на творчу учнівську молодь. При цьому необхідно врахувати характер природжених обдарувань школярів, їх задатки і нахили.
Література, як ніякий інший предмет, ґрунтується на особисті-сному підході до вивчення матеріалу, до сприйняття конкретного художнього твору залежно від життєвого і сенсорного досвіду кожного учня, його загального та інтелектуального розвитку, читацьких інтересів і, головне, від уміння самостійно мислити, творити.
Організовуючи систему роботи з обдарованими учнями, необхідно забезпечити максимально можливу варіативність змісту і форм навчально-гурткового процесу, використовувати всі можливості, які дає диференційоване навчання та індивідуальний підхід до учнів, щоб кожен з них, відповідно до своїх здібностей і творчих задатків, займався в гуртку за особистими уподобаннями та інтересами. Тому заняття саме в літературному гуртку дасть можливість кожній дитині виявити рівень обдарованості, спробувати власні творчі сили, вдосконалювати уміння образно мислити.
Кожен член літературного гуртка повинен мати можливість поглиблено вивчати принципи і методи системи вирішування (римування), ознаки всіх жанрів літератури. Бо гармонійно розвинена особистість не мислиться без глибоких знань літератури, вироблених художніх смаків, належного естетичного розвитку.
Тому програма має на меті засобами гурткової роботи досягнути відповідних цілей.
Цілі програми:
—    створити можливість учням отримати додаткові знання про усну народну творчість рідного краю, історико-літературне краєзнавство, брати участь у різних конкурсах, оглядах, зльотах творчої учнівської молоді;
—    виховувати любов до рідного слова, рідної землі;
—    сформувати гуманітарний світогляд і образне мислення;
—    розвивати і удосконалювати творчі здібності школярів.
Завданнями програми є:
—    суттєве поповнення знань членів гуртка з літературно-
історичного краєзнавства, народних традицій, звичаїв;
—    виробляти вміння реалізувати власні творчі здібності в різних жанрах літератури;
—    засвоєння членами гуртка основних підходів до вивчення принципів системи віршування;
—    самостійне і творче застосування отриманих знань на практиці;
—    прищеплення навичок змістовного дозвілля учнівської мо
лоді.
1.4 Характеристика зв’язку програми гуртка з навчальними програмами.
Програма ґрунтується на науково-теоретичних та світоглядних засадах відповідних гуманітарних програм повної базової освіти, затверджених Міністерством освіти і науки України.
Водночас програма істотно розкриває і поглиблює зміст шкільних програм у таких напрямках:
—    вміння учнів відрізняти суттєве від другорядного з метою розвитку (закріплення) пам’яті;
—    допомогти підтримати реформування освіти та інноваційні кроки у сфері вивчення літератури, через:

а)    автентичне (дійсне) забезпечення навчального процесу че
рез гурткову роботу;
б)    цілеспрямоване навчання і заняття в гуртку;
в)    можливість самооцінки власних творчих здібностей і навча
льних досягнень;
—    формування в учнів стійкої мотивації до вивчення української літератури, виховання почуття краси і виразності рідного слова, поваги до української мови та інших мов;
—    ознайомлення учнів із мовною системою та формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних правописних умінь і навичок;
—    формування комунікативної компетенції учнів, читацької та мовленнєвої культури школярів, творчих здібностей, культури полеміки, критичного мислення, самостійного аналізу й оцінювання прочитаного і власно написаного;
—    формування гуманістичного світогляду духовного світу
людини, моральних і естетичних цінностей, особистісних рис гро
мадянина України.
—- виховання шанобливого ставлення до культури та звичаїв рідного народу як засобу духовної єдності поколінь.
1.5. Значення програми для розвитку творчих здібностей особистості учня.
Програма спрямована на творчу реалізацію особистості школяра шляхом участі у певному напрямі роботи гуртка. Зокрема, гур-тківець отримує можливість:
—    самостійно обрати певну тему творчої наукової роботи;
—    спілкуватися і працювати в гуртку під керівництвом та з допомогою членів районної спілки письменників України — АЛКОС;
—    професійно самовизначитися з урахуванням перевірених на практиці результатів своєї праці у гуртку;
—    отримати через гурток, як складову обласної МАН, підтримку та допомогу у здобутті вищої освіти у Прикарпатському державному університеті їм. В.Стефаника.

II.      ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.

№ зп Назва теми Загаль­на к-сть годин Теоретичні години Практичні години
Вступ 2 2
Світ фантазії, мудрості народ­ноїТ/л: поняття про легенду, казку, прислів’я, приказку. 10 4 6
Загадково   прекрасна і     славна давнина рідного краю Т/л: поняття про народну пісню, коломийку як її різновид; повтори (рефрен), анафора. 16 6 10
Становлення нової української літератури в Західній Україні 4 2 2
Літературні угрупування кінця XIX- початку XXстоліття 2 2
Ідейно-естетичні     пошуки     в українській   літературі   другої половини XXстоліття (середи­на 50-х — 90-і роки) 6 4 2
Література рідного краю Т/л:   поняття     про   літературо­знавство, художній   образ, ху­дожній твір (композиція, худо­жні засоби мови, система вір­шування), тропи 38 12 26
Гуцульщина в іменах 12 6 8
Усього 90 38 52

IV. ПРОГРАМА
1. Вступ (2 год.)
Епіграф. Треба слову радощів додати, щоб уміло душу звеселяти. Треба слову мудрості додати, щоб уміло все життя згадати.
М.Сингаївський
Спочатку було слово…
Краса світу і людської душі в художньому слові. Художнє слово й образ. Художня література як мистецтво слова. Початок словесного мистецтва — усна народна творчість.
Т/л: поняття про фольклор.
Художній твір як явище мистецтва. Зображення в ньому довколишньої дійсності й духовного життя людини. Людина — основний герой художнього твору. Естетичне, пізнавальне й виховне значення літератури.
Т/л: поняття про художній твір, художній образ.
Члени гуртка повинні знати:
—    вислови видатних людей про слово і його красу;
—    передбачені програмою поняття з теорії літератури;
Члени гуртка повинні вміти:
—    розуміти зміст художніх творів;
—    визначити пізнавальне, естетичне і виховне значення літератури.
Рекомендована література для керівника гуртка.
1.    Веселка. Антологія української літератури для дітей в 3-х томах (К., 1985р.).
2.    Доля. Книга про Т.Шевченка в образах та фактах (К., 1993р.)
3.    Крип’якевич І. “Було колись в Україні”. Твори. — К, 1994р.

2. СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ НАРОДНОЇ
(10 годин)
Епіграф. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, не причиняючи йому ніякої шкоди.
К.Крапива.
1.    Народні оповіді: легенди, казки, перекази.
Різноманітність їх тематики: соціально-побутова, історична,
фантастична (“Як мати стала зозулею”, “Материнські сльози”, “Три брати — засновники Києва”, “Батьків заповіт”, “Зрада”, “Як Довбуш дістав силу” та інші).
2.    Легенда як сюжетна фактична оповідь.
Реальні та фантастичні елементи людської поведінки, риси характеру, давні уявлення про послух і непослух, добро і зло. Історична основа переказів, їх тематична різновидність.
3.    Відображення мудрості, кмітливості винахідливості простих людей в українській народній науці.
4.    Прислів’я, загадки і приказки. Відображення в них народної мудрості. Прямий і переносний смисл прислів’їв.
Загадки. Вияв у них народного розуму, спостережливості, творчої фантазії.
Т/л: поняття про жанри усної народної творчості; особливості переказу, казки. Малі жанри фольклору: загадки, прислів’я, приказки.
Практична робота:
—    фольклорні експедиції;
—    складання власних казок, загадок (прозових і віршованих);
Члени гуртка повинні знати:
—    великі і малі жанри усної народної творчості їх ознаки;
—    основні елементи логічної виразності.
Члени гуртка повинні вміти:
—    працювати з довідковою літературою;
—    переказувати (усно і письмово) невеликі за обсягом епічні твори;
—    самостійно записувати з уст народних фольклорні твори різних жанрів;
—    складати власні казки, загадки.

Рекомендована література для керівника гуртка.
1.    Серія “Шкільна бібліотека” Таємниці віків ( К., “Грамота”, 2001).
2.    З живого джерела. Українські народні казки в записах, переказах та публікаціях українських письменників (К., 1990).
3.    Знойко О. Міфи Київської землі та події стародавні (К., 1999).
4.    Калинова сопілка. Антологія української народної прозової творчості (К., 1998).
5.    Серія “Золота бібліотека учня”. Золота книга казок. Українські народні казки (К., 1990).
6.    Українські приказки, прислів’я і таке інше (К., 1993).
ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА РІДНОГО КРАЮ.
(16 год.)
Епіграф: ” Пісня – душа українського народу, її історія жива”’
(Усна народна творчість)
Роль пісні в житті українців. Різноманітність тематики народних пісень. Головні календарні обряди та виникнення народної обрядової поезії.
Календарно-обрядові пісні: пісні літнього календарного циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки), весняного циклу (веснянки: гаївки, маївки, великодні пісні). Народні звичаї та обряди новорічних святкувань, Різдва та Воскресіння Христового.
Коломийка як різновид пісні. Багатство і різноманітність змісту коломийок. Своєрідність форми, використання архаїзмів.
Колискові пісні. Роздуми про тепло рідного дому, про мамину колискову. Роль колискової у вихованні дитини.
Історичні пісні: опришківські, стрілецькі, пісні УПА. Патріотичні мотиви та героїчний пафос історичних пісень. Пісні Марусі Чурай.
Т/л: поняття про народні пісні та їх види, коломийку як різновид народної пісні. Гіпербола, повтори (рефрен ), анафора. Художні особливості та значення народних пісень.

мира Марія, Смолій Іван, Микола Погідний (США), Дові Мені Мю-ріел (Шотландія), Еренпрейс Мордехай (єврейський письменник), Конрад Джозеф (Англія), Нойбауер Ернст Рудольф, Сахер-Мазох Леопольд (Австрія), Ігор Чмола (Канада).
Практична робота:
1.    Залучити членів літературного гуртка до написання
дослідницьких науково-творчих робіт (за бажанням) і посприяти їм у цьому.
2.    Провести читацьку конференцію “Гуцульщина в лі-
тературі”.
3.    Свято учнівської поезії під девізом “Поезія — це
завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі”(Презентація учнівських збірок).
Члени гуртка повинні знати:
—    літературні імена Гуцульщини та їх творчі доробки;
—    видатних дослідників, фольклористів, етнографів Гуцульщини.
Члени гуртка повинні вміти:
—    визначати найхарактерніші особистості літературного процесу Гуцульщини певного періоду та ознаки індивідуального стилю митця в контексті з національною та світовою літературами;
—    готувати доповіді, реферати на літературно-мистецькі теми, оформляти науково-творчі дослідницькі роботи.
Рекомендована література для керівника гуртка:
1.    П.Лосюк   Гуцульщина   в   українській   національній
школі (Косів, “Писаний Камінь”, 2001).
2.    І.Пелипейко. Флояра. Хрестоматія з гуцульського фо-
льклору (Косів, “Писаний камінь”, 1999).
3.    І.Пелипейко. Плай. Книга для читання про Гуцуль-
щину (Яворів, “Гуцульська школа, 1996).
4.    І.Пелипейко. Мій рідний край: природа, населення,
господарство Гуцульщини (Косів “Писаний Камінь”, 1998).
5.    І.Пелипейко. Косів: Люди і долі. (Косів. “Писаний
Камінь”,2001).
6.    Г.Ващенко. Виховний ідеал. (Полтава, 1994).

Гуртківці повинні вміти:
—    з’ясовувати зв’язок між світоглядом письменника та його
творчістю;
—    визначати місце і роль митця в літературному процесі доби та в контексті національної і світової літератури;
—    готувати    реферати,    доповіді,    повідомлення,    науково-дослідницькі роботи на літературні теми.
Рекомендована література для керівника гуртка.
1.    Н.Крет.   Гуцульщина літературна  (Косів,  “Писаний
Камінь, 2002).
2.    М.Жулинський. Слово і доля (К.,2002).
3.    О.Білецький. Літературно-критичні статті (К.,1990).
4.    Р.Мовчан. Українська проза XX ст. (К.,1997).
5.    В.Сосюра. Розстріляне безсмертя (К.,2000).
6.    Соломія Павличко. Дискурс українського модернізму
(К.,1999).
7.    О.Тарнавський. Відоме і позавідоме (К.,1999).

ГУЦУЛЬЩИНА В ЛІТЕРАТУРІ.
(12 год.)
Епіграф:      Є в світі зваби немалі,
Цікава стежка кожна… Але до рідної землі збайдужитись не можна.
В.Коломієць.
Уроженці гуцульської землі, які займалися або займаються літературною працею. Основні відомості про літературознавців, істориків, фольклористів, етнографів і дослідників Гуцульщини.
Зображення Гуцульщини в словесному мистецтві. Гуцульщина в творчості “Руської трійці”.
Юрій Федькович — “Буковинський кобзар”.
Видатні дослідники Гуцульщини далекого і ближнього зарубіжжя:
Антонєвіч Кароль, Барсусувна Марія, Баум Гардтен Алексан-дер, Бєняш Юзеф, Борсуневич Стефан (Польща); Петро Вершигора (Молдова), Василь Вишиваний (Італія), Вчелічко Геза, Галін Теодот, Затлоукан Ярослав, Клочурак Степан, Гакет Бальтазар, Ольбрахт Іван (Франція), Гординський Святослав, Луцик-Рем Ольга, Остро-

Розмаїття творчих індивідуальностей, стильових тенденцій, течій. Угрупування, організації. Втручання влади в літературний процес. Масові репресії письменників. “Розстріляне відродження”.
—    Гуцуліана другої половини XX ст. (Віра Вовк, Я.Гавучак,
Р.Іваничук, Д.Павличко, Олександра Василащук, Р.Федорів,
Б.Радиш-Маринюк, Р.Юзва, Д.Арсенич, М.Яновський,
Т.Мельничук, Марія Влад, С.Пушик, О.Князький,
В.Шкурган, В.Гостюк, Б.Томенчук, Любов Яворська,
І.Андрусяк, Т.Девдюк, І.Бойчук).
Якісні зміни в українській літературі: утвердження гуманістичних, загальнолюдських цінностей. Традиційність громадянської та інтимної лірики, її патріотизм. Громадянські мотиви та національна проблематика поезії рідного краю, вплив на неї творчості “шістдесятників”.
—    Лауреати Шевченківської премії Косівщини: Д.Павличко,
Т.Мельничук, Р.Іваничук, В.Гарасим’юк, Ганна Василащук,
Ф.Погребенник, Марія Стеф’юк.
Практична робота:
—    Літературні тематичні екскурсії;
—    “Він — родом з дитинства” (рідне село лауреатів Шевченківської премії);
—    написання членами гуртка творчих науково-дослідницьких робіт з літературного краєзнавства;
—    зустрічі з поетами рідного краю;
—    літературні вечори — театралізовані свята;
—    районний форум юних поетів;
—    випуск тематичних літературних газет;
—    випуски дитячих літературних збірок, друк поезій юних талантів на сторінках “Освітянського вісника”;
—    години власної поезії: “Поезія — душі моєї свято”.
Гуртківці повинні знати:
—    письменників рідного краю на тлі загального літературного процесу;
—    особливості розвитку літератури рідного краю в XIX – XX ст.;
—    основні стильові тенденції в літературі цього періоду;
—    лауреатів Шевченківської премії Косівщини, їх твори.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.
(38 год.)
Епіграф:      Треба нам жити на рідній землі, Щоб зникли навіки невігласи злі, Щоб наша квітуча і щедра земля Справді для людства раєм була.
Ф.Тишко.
Письменник — особливо обдарована людина. Його праця над художнім твором. Літературне краєзнавство, шляхи його становлення. Літературна карта Гуцульщини:
—    Гуцуліана другої половини XIX – початку XX ст.
(Ю.Федькович, М.Павлик, І.Франко, М.Коцюбинський,
Л.Українка). Складні суспільно-політичні умови розвитку
української літератури на Гуцульщині в 70 роках XIX ст.
Новий етап національно-визвольного руху. Культурно-
просвітницька діяльність “Громади”. Роль західно
українських періодичних видань у поширенні українського
друкованого слова.
Новий етап розвитку української поезії. Роль І.Франка в українській поезії наприкінці XIX ст. Поглиблення змісту, збагачення форми. Провідні теми, мотиви. Інтенсивний розвиток прози. Становлення жанрів великої прози: соціально-побутова повість, соціально-психологічний роман. Теми села, життя інтелігенції. Історична тема. Розвиток жанру Новелістики. Роль драматургії в українському літературному і культурному житті. Гуцульський театр Г.Хоткевича.
—    На рубежі століть (Б.Лепкий, В.Пачовський, Ольга Коби-
лянська, О.Маковей, В.Стефаник, М.Черемшина, О.Олесь,
Г.Хоткевич).
Оновлення української літератури: домінуючі особистісні чинники в світогляді людини на межі XIX – XX ст., активні націотворчі процеси. Основні риси раннього українського модернізму.
—    Крізь пекло гулагів (В.Атаманюк, Д.Загул, М.Марфієвич В.Гжицький, М.Ірчан, А.Крушельницький).
—    На роздоріжжі історії (О.Бабій, Р.Купчинський, М.Матіїв-Мельник,    Ю.Шкрумеляк,    Б.—І.Антонич,М.Капій, В.Костинюк, Марійка Підгірянка).

Продовження репресій проти українських письменників (І.Світличний, В.Стус, М.Руденко, В.Марченко, С.Сверстюк).
Несправедлива критика окремих творів письменників (“Собор О.Гончара, “Мальви” Р.Іваничука, “Меч Арея” І.Білика), в яких порушувалися проблеми історичної пам’яті народу, формування його національної свідомості.
Практична робота:
1.    Зустріч у літературній кав’ярні з поетом -земляком,
лауреатом    Шевченківської    премії
Р.Іваничуком.
2.    “Поезія — душі моєї свято” — звучать учнівські ві-
рші (тематика різноманітна).
Гуртківці повинні знати:
—    суспільно-історичний  контекст  та  особливості  розвитку української літератури;
—    світочів другої половини XX ст.  і творчість “шістдесятників”;
—    основні стильові тенденції в літературі XX ст.
Гуртківці повинні вміти:
—    визначити місце і роль митця в літературному процесі доби в контексті національної та світової літератури;
—    визначати найхарактерніші ознаки літературних напрямів і течій;
—    працювати з літературно-критичними статтями, користуватися довідниками, словниками, енциклопедіями;
—    писати твори, науково-дослідні роботи на основі вивченого матеріалу, в тому числі і поезії.
Рекомендована література для керівника гуртка.
1.    М.Жулинський “Слово і доля” (К., 2002).
2.    С.Гречанюк. На тлі XX ст. літературно-критичні нариси (К.,1990).
3.    В.Сюсюра. Розстріляне безсмертя (К.,2000).
4.    Р.Мовчан. Українська проза XX ст. (К.,1997).
5.    М.Ільницький. Від “Молодої музи” до “Празької школи” (Львів, 1995).

— модерністські течії в літературі.
Члени гуртка повинні вміти:
—    визначати місце і роль митця в літературному процесі доби та в контексті національної і світової літератур;
—    працювати    з    довідковою    літературою:    літернатурно-критичними статтями, довідниками, словниками;
—    гуцульщино-літературна, готувати реферати, доповіді, науково-дослідницькі роботи;
—    визначати найхарактерніші ознаки літературних напрямів і течій.
Рекомендована література для керівника гуртка:
1.    Єфремов С. Історія українського письменства (К., 1995).
2.    Антонич Б.-І. Національне мистецтво// Наука і культура. Україна: Щорічник — Випуск 24 (К.,1990).

ІДЕЙНО-ЕСТЕТИЧНІ ПОШУКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.
(6 год.)
Епіграф. Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша хоч і розп ‘ята на хресті історії, але свята.
Я.Гоян
Кінець 50 – початок 60 років — початок нового етапу розвитку української літератури XX ст.
Реабілітація несправедливо забутих і репресованих письменників ( П.Куліш, М.Костомаров, М.Вороний, О.Олесь, Є.Плужник, Б.Антоненко-Давидович та ін.).
Літературно-творче об’єднання українських письменників у США “Слово”, його роль у розвитку української літератури (В.Барка, Ю.Косач, Є.Маланюк, У.Савчук, О.Зуєвський, С.Гординський).
“Шістдесятники” і пробудження національної свідомості в суспільстві. Поява яскравих молодих талантів: Л.Костенко, В.Симоненко, І.Драч, Г.Тютюнник, Є.Гуцало, І.Світличний.
Тематично-жанрові та ідейно-естетичні пошуки в українській прозі, зокрема в новелістиці (Гр. Тютюнник, Є.Гуцало, В.Шевчук) та поезії “шістдесятників” (І.Драч “Ніж у сонці” та “Балада буднів”, Л.Костенко “Маруся Чурай”).

—    писати твір-роздум після вивченого художнього твору;
—    написати власну поезію про почуту чи прочитану поезію.
Рекомендована література для керівника гуртка.
1.    “Русалка Дністровая ” (К., 1967).
2.    “Руська трійця”  в  історії суспільно-політичного руху й культури України. (К., 1987).

ЛІТЕРАТУРНІ УГРУПУВАННЯ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ.
(2 год.)
Епіграф. Воскреснемо! Бо ми вічно були на цій Богом даній землі як народ, і рідне небо хай пошле нам силу для життя.
Ярослав Гоян.
Літературне угрупування “Молода Муза” та її представники: П.Карманський (збірка “Пливем по морі тьми”), В. Пачовський (збірка “Розсипані перли”). Романтично-елегійне сприйняття дійсності в поезії Б.Лепкого (“Журавлі”, “Час рікою пливе”). Проза Богдана Ле-пкого. Поезії в прозі Дніпрової Чайки, емоційно-психологічні оповідання Олени Пчілки, збірка оповідань Наталії Кобринської “Казки”, експресивні психологічні новели МЛцкова, сатирично-гумористичні оповідання О.Маковея, новели М.Черемшини.
Літературні організації в Україні (ВУСПП, “Гарт”, “Плуг”, “Аспанфут”, ВАПЛІТЕ, “Ланка”).
Літературна дискусія 1925-1928рр., роль у ній Н.Хвильового.
Т/л: модерністські течії (футуризм, імпресіонізм, неокласицизм, експресіонізм, символізм) та їхнє значення у виведенні українського письменства на світовій обшири.
Практична робота.
—Читацька конференція “Яскраве сузір’я творчих особистостей (Микола Зеров, Євген Плужник, Григорій Косинка, Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Василь Чумак, Михайло Драй-Хмара, Ва-лер’ян Поліщук).
—Захист науково-дослідницьких робіт.
Члени гуртка повинні знати:
—    основні літературні угрупування кінця XIX — початку XX
століття та їх представників;

СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ.

(4 год.)
Епіграф: Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель, високо підведімо голови, як це одвіку було написано нам на роду.
Я.Гоян
Складність і суперечливість суспільно-політичних умов у Галичині, Буковині, Гуцульщині. Виникнення гуртка Галицької прогресивної інтелігенції “Руська трійця” (М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький). Альманах “Русалка Дністровая” як маніфест національного і свідчення початку нової літератури на західноукраїнських землях.

Чотири розділи альманаху:
1.    “Пісні народні” (з передмовою І.Вагелевича).
2.    “Складання”        (оригінальні        твори        М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького).
3.    “Переводи” (переклади членами “Руської трійці” Сербських народних пісень).
4.    “Старина”.

Висока оцінка “Русалки Дністрової” Іваном Франком.
Для додаткового самостійного читання. Маркіян Шашкевич (1811-1843). Поезії, новела “Олена” Іван Вагилевич ( 1811-1866). Балада “Мадей”, казка-балада “Жулин і Калина”.
Яків Головацький (1814-1888). Поезії.

Практична робота:
—    провести урок власної поезії (перші спроби пера).

Члени гуртка повинні знати: —- діяльність “Руської трійці”;
—    процес становлення нової української літератури в Західній Україні;
—    необхідні поняття з теорії літератури;
—    тексти, рекомендовані для вивчення напам’ять.

Члени гуртка повинні вміти:
—    виразно, вдумливо читати та розуміти художні твори;
—    складати відгук на самостійно прочитаний художній твір;

Практична робота:
—    фольклорні експедиції (запис народних пісень від старожилів);
—    розучування календарно-обрядових пісень та ігор;
—    підготувати і провести вечір інсценізованої народної пісні, Андріївські вечорниці (театралізоване дійство), Свято дівочої долі;
—    складання власних переспівів на мотив народних пісень;
—    випуск літературної газети;
—    оформлення матеріалів фольклорних експедицій;
—    презентація власних учнівських переспівів.

Члени гуртка повинні знати:
—    жанрові особливості народної пісні (в т.ч. коломийок та ко
лискових);
— роди і види літератури;
—    календарно-обрядові традиції та пісні, пов’язані з Різдвом
та Воскресінням Ісуса Христа.

Члени гуртка повинні вміти:
—    водити календарно-обрядові пісні та ігри;
—    знаходити в тексті народних пісень зображувально-виражальні засоби мови;
—    спроба реалізувати власні творчі задатки, уміння.

Рекомендована література для керівника гуртка:
1.    Закувала зозуленька. Антологія української народної
поетичної творчості (К.,1998).
2.    Календарно-обрядові пісні (К.,1987)
3.    Колядки і щедрівки (К., 1991)
4.    Русак І. Український фольклор у школі // Українська
мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. (№2-3 1999, №3-2000).
5.    М.Жулинський. Слово і доля (К.,2002).