Альбом «Микола Тимків — присвята 100-літньому ювілею майстра»

Видання рекомендоване до друку Правлінням Косівської регіональної організації Національної спілки художників України.

Висловлюємо вдячність за фінансування цього видання Косівській регіональній організації Національної спілки художників України (голова І.Кочержук), Косівській райдержадміністрації (голова Я.Шинкарук, заступник голови з гуманітарних питань М.Васкул).
Молинь Валентина Дмитрівна
Молинь Іван Романович

  • Переднє слово Іван Кочержук
  • Вступна стаття та упорядкування Валентина Молинь, Іван Молинь
  • Редактор Жанна Турянська
  • Комп’ютерне макетування і дизайн Іван Молинь

Молинь В.Д., Молинь І.Р.
М 75     Назва кн. – Косів: Писаний Камінь, 2009 – 28 с.

ISBN 978-966-8519-56-7
ББК 85.12 (4УКР-4ІВА)

Підписано до друку 1.11.09. Формат 84х84\16.
Папір офсетний. Друк офсетний. Умов. друк. арк. 068.
Умов. фарб. відбит. 6,74. Тираж 300 прим. Замовне 294.

Альбом знайомить з творчістю провідного майстра, представника косівської школи різьбярства ХХ століття Миколи Петровича Тимківа (1909-1985), його активною громадською діяльністю, зокрема, на посту першого голови обласної організації Спілки художників з центром у Косові.

У виданні вперше репродуковано документи і світлини з родинного архіву дочки М.Тимківа, а також окремі твори майстра, що зберігаються у музеях Косова і Коломиї.

Альбом розрахований на широке коло шанувальників народного мистецтва Гуцульщини.

 

«Благословен той муж, що з праці і з віри у народ почне свій день!»
Тарас Мельничук

В історії розвитку народного декоративного мистецтва, у становленні осередків народних художніх промислів Косівщини є ще багато «білих плям» і не висвітлених сторінок.

Залишається недостатньо дослідженою творчість багатьох талановитих наших краян, зокрема М.П.Тимківа, а тим більше їх громадська діяльність, що мала великий вплив на розвиток культурно-мистецького життя всього Прикарпатського краю в середині XX століття.

Завдяки косів’янам – першим членам Спілки художників М.П.Тимківу, М.Ф.Кіщуку, В.І.Кабину, М.М.Медвідчуку й іншим, у 1957 році в м. Косові відбулися збори художників Прикарпаття та створено Станіславське відділення (нині Івано-Франківська обласна організація) Спілки художників Української РСР з центром (керівним органом) у нашому містечку.

Головою новоствореної творчої організації було обрано М.П.Тимківа. А вже в 1958 році з ініціативи Станіславського відділення СХ УРСР та за сприяння керівництва Художнього фонду (структурного підрозділу Спілки художників, що займалась питаннями виробництва і матеріально-технічного забезпечення), було відкрито перші художньо-виробничі майстерні в м. Косові.

Організатором, а пізніше першим директором Косівських художньо-виробничих майстерень було призначено талановитого різьбяра І.М.Смолянця.

М.П.Тимків, а згодом М.Ф.Кіщук (як голова обласної організації СХУ) розбудовували структуру організації. Особливо багато було зроблено для зміцнення матеріально-технічної бази митців у м. Івано-Франківську.

А в м. Косові естафету з розвитку художньо-виробничих майстерень було передано Д.Ф.Тонюку. Саме плодами праці когорти талановитих митців, що півстоліття тому заклали міцні підвалини творчого об’єднання, нині користуємось ми – члени Івано-Франківської обласної та Косівської регіональної організації НСХУ.

Тому, нехай ця книжечка про великого Майстра різця і першого очільника мистецької громади Прикарпаття М.П.Тимківа, видана за сприяння Косівської регіональної організації Національної спілки художників України, буде першою із багатьох щирих росинок нашої вдячності й пошанування майстрів Гуцульщини.

Переконаний, що В.Д.Молинь та І.Р.Молинь і надалі будуть писати талановиті твори, які увічнять славних митців Косівщини, сприятимуть духовному зростанню краян.

Іван Кочержук
голова Косівської регіональної організації Національної спілки художників України

МИКОЛА ТИМКІВ – МАЙСТЕР ШИРОКОГО ТВОРЧОГО ДІАПАЗОНУ

Творчість талановитого косівського різьбяра, члена Спілки художників Миколи Петровича Тимківа (1909-1985) займає окрему сторінку в історії розвитку народного мистецтва Гуцульщини, зокрема косівської школи художнього різьблення.

Народився Микола Тимків 26 лютого 1909 р. у м. Косові. Навчався у приватній школі-майстерні відомого різьбяра Василя Девдюка у с.Старий Косів (1923-1927) та був одним із перших його учнів. За період навчання він досконало оволодів такими техніками, як різьблення, інкрустація, випалювання, токарство, столярство.

1928 року М. Тимків відкрив власну майстерню в Косові і виготовляв різноманітні предмети побутового призначення, а згодом його художні вироби експонувалися на виставках у Косові та Кракові (1929), Катовіцах (1936), Закопаному (1939).

У 1940-х рр. М. Тимків активно включається в громадське життя, бере участь у створенні артілі «Гуцульщина» в Косові, де працює майстром різьбярського цеху, а з 1959 р. – у Косівських художньо-виробничих майстернях. В числі перших різьбярів Косівщини Микола Тимків прийнятий у члени Спілки художників СРСР (1946).

Упродовж життя майстер виготовив багато високохудожніх творів, які вирізняються оригінальним мистецьким вирішенням композиції і високою технічною досконалістю. Він є автором багатьох тематичних творів, серед яких – тематичні тарілки, скриньки, рахви, альбоми, кубки і плакетки.

Для декорування виробів М.Тимків застосовує різноманітні техніки: різьблення, інкрустацію бісером, перламутром, металевим дротиком, природним та фарбованим деревом, випалювання, а також відроджує забуту в свій час інкрустацію вугільною пастою. Як знавець народного мистецтва Гуцульщини, впродовж багатьох років збирав відомості про народних майстрів, записував та відроджував назви елементів і мотивів народної орнаментики.

Творчість талановитого різьбяра дістала широке визнання. За багатолітню творчу працю, за активну участь у виставках М. Тимків нагороджений багатьма дипломами, грамотами, преміями.

Поряд з виробничою діяльністю, майстер постійно працював творчо, брав активну участь у художніх виставках – всесоюзних, республіканських, обласних і районних. Його роботи експонувалися на виставках у Києві (1954), Івано-Франківську (1964), Коломиї (1976-1977), Москві (1951, 1961), Варшаві (1956), Лейпцігу (1957) та Софії (1957). Влаштував і низку персональних виставок своїх творів. Однією з найвизначніших була виставка з нагоди 70-річчя Миколи Петровича, організована в залах Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини 1979 року. Експонувалось понад 100 його робіт із фондів Львівського музею етнографії та художнього промислу, Івано-Франківського краєзнавчого музею, Коломийського та Косівського музеїв народного мистецтва Гуцульщини.

Микола Тимків – чудовий майстер композиції. Кожний його твір має оригінальне композиційне рішення – просте, лаконічне, що відзначається розмаїттям орнаментальних мотивів, чарує своєю завершеністю, красою форм та декору. У кожній роботі майстер виділяє основну частину, яку робить багатою, виразною, інші – легкими, спокійними, гармонійно поєднаними з центром. В цілому творам М. Тимківа властива своєрідна легкість орнаменту. Він залишає чисті частини між орнаментальними смугами, підкреслює їх чіткість, виявляє красу самого дерева – темної груші, світлого клена чи явора.

Приклади оформлення і відтворення окремих, характерних для майстра, основних елементів та мотивів різьблення, випалювання, інкрустації бісером і жирування металом зберігаються й нині в експозиції музею Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ. Такі ж таблиці М.Тимків виконав для Львівського музею етнографії та художнього промислу (1946) і Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини (1950).

Багато уваги талановитий майстер приділяв виготовленню художніх меблів. Переглядаючи творчий доробок, спостерігаємо наявність різних підсвічників, поличок, вішачків, портретних рамок, що оздоблені різьбленням, інкрустацією перламутром, різнокольоровим бісером та жируванням металом. З точеного посуду в асортименті виробів М.Тимківа переважають тарілки, рахви, бочівки, сільнички, чарки, посуд для сипучих продуктів, плесканці і колачі. Багатством орнаментальних оздоб вирізняються тарілки, рахви й бочівки, декоровані різьбленням та жируванням металом. Урізноманітнюють творчий доробок майстра скриньки, альбоми, підноси, чорнильні приладдя, письмові набори, оправи для годинників. Окремо слід згадати розробки й виготовлення майстром дитячих іграшок з дерева, точених і декорованих розписом, різьбленням, жируванням та випалюванням.

Серед сюжетно-тематичних творів М.Тимківа привертають увагу тематична плакетка «150 років з дня народження Т.Г.Шевченка» (1964), виконана в техніці випалювання та інкрустації металом, тематична скринька «Василю Стефанику – 100 років» (1971), рахва «30 років Великої Перемоги» (1975), скринька «40 років Великої Перемоги» (1985), виконані з деревини груші, інкрустовані кольоровим металом.

Оригінальною в плані композиційного вирішення є таріль, присвячена творчості Т.Г.Шевченка, виконана в техніці інкрустації деревом і жирування металом. На центральному полі тарелі – стилізований пейзажний мотив з укрупненим акцентом зігнутого дерева – тополі. Навколо розміщений напис: «По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.» Напис викладено жируванням металом. Завершеного вигляду надає кайма тарелі, декорована ритмічним рядом укладених щільно мотивів «гачки», «зубці», «цятки.»

Зауважимо, що майстер неодноразово звертався до творчості Кобзаря. Так, у його доробку є тематичні альбоми, тарілки, плакетки, присвячені великому генію українського народу.

Микола Тимків – досвідчений майстер широкого творчого діапазону. Впродовж життя він створив значну кількість тематичних композицій, втілених різними техніками в тарелях і альбомах, скриньках і рахвах. Орнаментальним композиціям творів властива міцна ритмічна основа або симетрія. Вони вирізняються декоративністю, активним використанням інкрустації різними породами деревини, бісером, а особливо жирування металом.

Для різьблення М.Тимків використовує такі орнаментальні мотиви, як «ружа», «крижики», «скриньки», «колосок», «пшеничка», «ширинка», «півширинка», «рачки», «бані», «кучері», «гачки», «гачкате», «копитці», «млинок». Варто зауважити, що всі різьблені вироби майстра зі зворотної сторони містять авторські підписи: «Тимків Микола Петрович, м. Косів», а також вказано рік виконання роботи. Крім того, авторський підпис доповнюється ще й різьбленими мотивами або й стрічковим орнаментом з простих елементів.

М.Тимків вправно працював і з іншими матеріалами, зокрема, металом і шкірою.

Найбільш поширеними орнаментальними мотивами, що їх використовує майстер для жирування металом, є «смерічки», «сосонки», «підківки», «оленячі ріжки», «вітрячок», «розета», «крученки», «обручики», «калачики», «груні», «кросенця», «мотовильники».

Оригінальною і напрочуд цікавою роботою М.Тимківа в експозиції музею КІПДМ є писанка. Поле писанки почленовано на п’ять широтних поясків. Композиція орнаменту, що укладений по сферичній поверхні, майстерно виконана жируванням. Для виконання жирування майстер використовує різний метал (мідний і латунний дріт), а це, в свою чергу, збагачує палітру. Окрім того, в цій мініатюрній роботі використані гладкі дротинки і скручені з кількох тонких.

Жирування металом М. Тимків застосовує в декоруванні топірців і палиць, де майстерно укладає видовжені стрічкові композиції, підпорядковуючи їх формі палиці чи топірця.

Однією з поширених технік декорування в роботах майстра спостерігаємо техніку художнього випалювання.

Творчі роботи майстра зберігаються у багатьох музеях та приватних збірках. Найбільші колекції його творів зібрані у Державному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві, Львівському музеї етнографії та художнього промислу, Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського, Івано-Франківському краєзнавчому музеї, Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини, у музеї Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Окремі твори майстра зберігаються в приватній колекції родини М. Тимківа.

Микола Петрович Тимків був запрошений на педагогічну роботу в Косівське училище прикладного мистецтва, де працював майстром художньої обробки дерева. За період активної творчої і громадської діяльності обирався делегатом II з’їзду Спілки художників УРСР, І з’їзду художників СРСР, членом республіканського правління художників України, республіканського виставкому. Про це засвідчують архівні матеріали Косівської регіональної організації Національної спілки художників України, а також оригінали мандатів, виданих М.Тимківу, що зберігаються у сімейному архіві його дочки – Дарії Миколаївни Даниш.

В одному із залів Косівської регіональної організації Національної спілки художників України розміщено портретну галерею майстрів Гуцульщини. Підійшовши до портрета М.Тимківа, читаємо: «Тимків Микола Петрович (26.02.1909 – 20.07.1985). Косів’янин, різьбяр, член Спілки художників України з 1946 року. Був уповноваженим СХУ (1950-1957) по Станіславській (тепер Івано-Франківській) області. Перший голова обласної організації Спілки художників, яка була створена з ініціативи косів’ян – членів СХУ в 1957 році. Микола Тимків був ініціатором створення в м. Косові художньо-виробничих майстерень Художнього фонду Спілки художників. Учасник багатьох міжнародних виставок. Автор понад 1200 творів декоративно-прикладного мистецтва. Провідний майстер групи митців, що оформляла інтер’єр та екстер’єр ресторану «Гуцульщина» в смт. Яремче та ресторану «Беркут» на Яблуницькому перевалі. Створив комплект меблів для Академії архітектури УРСР (1974), устаткування для музею землезнавства Львівського університету (1956), книги-альбоми для МХАТу та Київського історичного музею (1956). Зібрав понад 270 мотивів народних орнаментів різьби, що зберігаються в музеях Києва, Львова, Санкт-Петербурга».

Як провідний майстер, представник косівської школи різьбярства середини і другої половини ХХ століття Микола Петрович Тимків залишив багатющий мистецький доробок. Його творча, педагогічна і громадська діяльність, безперечно, заслуговує вдячної пам’яті і пошанування.

Науково-практична конференція, присвячена 100-річчю від дня народження Миколи Тимківа, відбулася в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. У доповідях та повідомленнях мистецтвознавців, викладачів інституту, наукових працівників Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім.Й.Кобринського, Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини, а також спогадах дочки майстра і його колишніх учнів розкрито багатогранність діяльності М.Тимківа, його особистий внесок у розвиток народного мистецтва Гуцульщини.

Валентина Молинь
мистецтвознавець, член Національної спілки художників України.

Іван Молинь
викладач Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ