Літературна гостина в Стопчатівському ліцеї

28 листопада в актовій залі Стопчатівського ліцею відбулася презентація книги «Поеми і притчі», виданої до 90-ї річниці від дня народження видатного українського поета, літературознавця, перекладача, державного і політичного діяча, дипломата Дмитра Васильовича Павличка.

«Вітаємо вас на нашій малій Батьківщині — селі Стопчатові, яка є найкращою у світі, тому що тут народився лауреат Шевченківської премії Дмитро Павличко», — такими словами зустріли гостей з Косова учні Стопчатівського ліцею, які шанують свого земляка та його творчість.

На літературне свято прибули Аделя Григорук — голова районної організації НСЖУ, письменниця, літературознавець, критик, Василь Шкурган — письменник, голова Косівського осередку НСПУ.

Святково прибрана актова зала, в якій розгорнута викладка літературних творів поета, була заповнена учнями та педагогами. Захід відкрила директор Мирослава Добровольська. У виконанні вокального тріо вчителів ліцею прозвучала пісня про рідний край, людську долю, те, що є найдорожчим у житті кожного. Ці ліричні ноти задали тон літературній розмові.

Потім слово надали Аделі Григорук, яка є частою гостею школи.

Свій виступ письменниця розпочала словами :

«Живу, як той гірський потік,
На спокій — ні хвилини.
Іскрюсь від кременя в бігу,
Туманюся від глини…»

Аделя Григорук цікаво і змістовно представила ліцеїстам і вчителям нову книгу митця, в якій зібрані його програмні твори, зокрема 28 поем, 7 послань та 18 притч.

Книгу видали у косівському видавництві «Писаний Камінь», над нею працювали Михайло Павлюк, Михайло Городенко, Віталій Стефурак.

Письменниця розкрила еволюцію світогляду Дмитра Павличка, акцентувала увагу на тому, що видатний майстер продовжує розвиток поетичнх традицій Івана Франка у царині поетичної епіки та притчописання.

Презентуючи творчий доробок Павличка в жанрі поеми, А.Григорук зупинилася на таких його розлогих епічних полотнах, як «Князь», «Петрик», «Петро Могила», «Кирило Осьмак», «Іван Ганжа»», «Тадеуш Костюшко», «Марко Безручко».

Особливу увагу присутніх викликала розповідь про Павличкові твори «Сотенний Гамалія», «Сотенний Спартан», «Космач»», в яких зображена боротьба за національну незалежність України, масовий рух опору радянській більшовицькій владі. Героями цієї боротьби були їх земляки із рідного Стопчатова, Мишина, Акришорів, Березовів, Лючок, члени їхніх родин, сусіди, молоді хлопці й дівчата Павличкового покоління, які свідомо йшли на смерть, бо вважали, що краще померти нескореним, аніж жити в неволі.

«Покаянні псалми», що вийшли з-під поетового пера (їх 50) — це свідчення його глибоких рефлексій над життям народу і своєю долею., над власними помилками, над гріхом і покаянням, готовністю людини добрими справами поправити вчинене.

Псалми — чесна сповідь поета перед часом і народом, перед Самим Богом, які за своєю відвертістю і щирістю не мають аналогів у літературі, — зазначила А. Г. Григорук.

Аудиторія з цікавістю сприйняла і притчі Дмитра Павличка — його поетичні роздуми про любов і ненависть, сльози і сміх, справедливість, вдячність, славу, кар’єризм тощо.

Присутні змогли почути чимало уривків з поем і притч, які лунали з уст дітей, зокрема фрагменти з поеми «Колосок» читала учениця 10 класу Софія Добровольська, з поеми «Космач» — учень 7 класу Денис Парапір.

«Покаянні псалми» декламували Юлія Солоненко (9кл.). Софія Бурдуланюк (9кл.), Єва Сабадаш (6 кл.).

«Притчу про сльози» прочитала Христина Гавриш (5 кл.), «Притчу про справедливість» — Арсен Солоненко (4-А кл.).

Декламаторів підготували вчителі української мови і літератури С.В.Гавриш і Г.Ю Симчич.

Письменник Василь Шкурган у своєму виступі говорив про багатогранність особистості Дмитра Павличка, його насичене творче і громадське життя, про те, що за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність митець одержав звання Героя України з врученням ордена Держави (2004), а також ордени князя Ярослава Мудрого ІVст. (2009), V ст. (1999), За заслуги III ст. (1997).

Таким земляком маємо право і щастя пишатися. А також вчитися у нього наполегливості, обов’язку служити своєму народові та Україні , — зазначив він.

Життєві стежки сина простого лісоруба не були легкими. Про це чудово сказано у пісні «Два кольори», яка давно вже стала народною. II наприкінці знайомства з новою книгою Павличка виконали вчителі школи Світлана Гавриш, Марта Зелінська, Надія Павличко. Як на вишитій сорочці червоний колір із чорним, так і в житті поета переплелися радощі і смуток, щастя і горе, любов і ненависть. Але не розгубив він на життєвих дорогах найціннішого, що взяв із батьківської хати, не заплямував той «горсточок полотна», на якому вишите його життя.

Аделя Григорук, завершуючи презентацію, сказала: «Творчість Дмитра Павличка — то його біографія, викладена мовою поезії, своєрідний літературний автопортрет. Це його сповідь і покаяння, і молитва, і присяга, які вознеслися над глибинами минулого, аби кликати Україну голосом правди, який все життя кличе і Дмитра Павличка. Мужньою і щирою є його книга «Поеми і притчі», а її зміст заставляє задуматися над героїчними сторінками нашої історії, сталити свій дух, гартувати волю, щоб не втратити омріяної і здобутої в кривавих битвах незалежності нашої Української держави».

Директор ліцею щиро подякувала за приємне спілкування, а педагог-організатор О.І.Сав’юк вручила всім учасникам і гостям пам’ятні магнітики і листівки з портретом Дмитра Павличка. Потім усі сфотографувалися на згадку. Розходилися зі щирою вдячністю своєму знаменитому землякові за чудові хвилини спілкування з його високохудожніми творами.

Марія Порох,
член Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта».

«Гуцульський край», №49, 6.12.2019 року