За спалену хату, за зрубаний сад… Петро Підлетейчук

Беззупинно летять роки і все дальше віддаляють нас від тих подій, від часу важкої боротьби нашого народу проти окупантів різних мастей. На сторінках книжки спогадів “За спалену хату, за зрубаний сад…” автор розповідає про епізоди боротьби, про тих людей, які поклали своє життя на вівтар свободи, щоб пам’ять про них не згасала у віках, щоб грядущі покоління наслідували їхню героїку, яка золотими буквами написана на сторінках історії споконвічної боротьби нашого народу за свою незалежність.

Підлетейчук. За спалену хату

Підлетейчук П.А.
П 32 “За спалену хату, за зрубаний сад…” (спогади з історії визвольних змагань). – Косів: Писаний Камінь, 2009 – 60 с.

ББК 63.3 (4УКР) 62

Комп’ютерна верстка Стефурак Віталій

За спалену хату, за зрубаний сад... Петро Підлетейчук 3,04 МБ | .pdf | Завантажень: 516

 

ЗМІСТ

Пролог…………………………………………………………………………….. 3
«Зена»……………………………………………………………………………. 5
Зустріч з катом……………………………………………………………….. 8
Я трьох синів кохав………………………………………………………. 14
Учасники визвольних змагань 1944-1953р…………………. 17
«Черниця»…………………………………………………………………… 23
Ми про Вас не забули…………………………………………………… 36
Останній бій у Шешорах…………………………………………….. 42
Провідники ОУН, командири УПА,
які мали пряме відношення до Нашого краю…………….. 44
Сповідь………………………………………………………………………….. 46
Бій у Кривобродах……………………………………………………….. 47
Про автора……………………………………………………………………. 56

 

ПРО АВТОРА

Петро Підлетейчук с. Андрія народився 1930 року с. Хімчин Косівського району. Студент історичного факультету.
Учасник визвольних змагань, хорунжий УПА «Спартак».

Політв’язень смертних камер, сибірських Гулагів (Норильськ, Тайшет). Курінний Української Галицької Січі.

Голова Косівського районного Братства вояків ОУН-УПА. Бере активну участь у громадському житті району.

Автор спогадів з визвольної боротьби “За успіх Світанку”.

 

ПРОЛОГ

Всім тим, що з крісами стояли,
На полі бою, чи в лісах.
Всім тим, які страху немали,
Хатини рідні покидали
За Україну у бій ішли..!!
О. Терпецька (Австралія).

Далеко позаду буремні роки визвольних змагань. Важкі роки, важкої боротьби нашого народу за свободу і незалежність з окупантами різних мастей.

Тисячі юнаків і дівчат влилися в ряди Української Повстанської Армії, щоб зі зброєю в руках стати на захист рідної землі. Та не всі вони повернулися з полів битв, і не кожного дочекалася рідня.

Лише похилені хрести видніються здаля й стогін криївок чути по дібровах.

Юначе й юнко!

Проходячи мимо цих похилених хрестів, зупинись! Уклонись… Віддай шану твоїм ровесникам, бо вони чесно склали свої голови за свободу рідного краю.

У цих спогадах піде мова про багатьох наших краян, які в роки визвольних змагань чесно виконали свій обов’язок громадянина. Не ділились на партії, на конфесії. Для них були один Бог і одна Україна.

«…Бо в тілі тім царем був Дух. Творець зусиль за Царство Волі, який стопив народ в обух розбити мури стін неволі.

Бо в тілі тім вогонь палав,
Як прапор нації крилатий,
Як заграва минулих слав,
Як символ боргу і розплати.»
(Богдан Бора).
«Рани»
Вісник обласного товариства
«Меморіал», №35.

Летять роки безперестану і все дальше віддаляють нас від тих буремних подій визвольної боротьби українського народу за свою незалежність, за волю. Тільки пам’ять невмируща переносить нас в ті трагічні часи.

Де є ще така земля, покрита могилами і хрестами, які, немов німі свідки, нагадують нам про тих, що не здавалися живими, що пішли у бій за правду, за Державу.

…Вони – герої,
Істинні сини,
Що смерть стрічали
Тут на кожнім кроці?
А ворог ще питає:
«Хто вони
І на чийому воювали
Боці?!»
Ех ви, людці,
Вподібнені до бліх,
Вчорашня тлінь
Із мріями чужими.
Остання куля
Обривала їх, –
Повстанці не
Здавалися живими.
(Володимир Вихрущ)
«Вісник меморіалу», №28.

 

ПОДЯКА

за сприяння у видані книжки “за спалену хату, за зрубаний сад”… Косівській Районній Державній Адміністрації.
Депутатам районної ради.
Депутату обласної ради Підлетейчуку І.В.
Голові Косівської кредитної Спілки – п. Оксані Довгун.