«Галицька Гуцульщина у Великій війні 1914 – 1918 рр.». Петро Сіреджук

Інститут історії, археології і етнографії Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Верховинська районна рада
Косівська районна рада
Снятинська районна рада

Вперше читачеві пропонується праця про Галицьку Гуцульщину в роки Великої війни 1914 – 1918 рр., яка написана на основі здобутків вітчизняної і зарубіжної історіографії та з залученням до наукового обігу широкого обсягу першоджерел. В ній на різнобічній документальній основі зроблено спробу висвітлення січового і мілітарного руху, соціально-економічного і політичного життя краю у роки Першої світової війни та участь гуцулів у визвольних змаганнях українців. Видання споряджене науковим апаратом і додатками.

Публікація слугуватиме історикам, краєзнавцям, мешканцям Галицької Гуцульщини, українцям в діаспорі, усім, кому небайдужа історія рідного краю, а також тим, хто прагне пізнати вклад своїх предків у перемогу над першими «визволителями».

«Галицька Гуцульщина у Великій війні 1914 – 1918 рр.». Петро Сіреджук

ББК 63.3(4УКР)

УДК 94(477.85/.87) «1914/1918» ББК 63.3(4Укр)6
С 40

Сіреджук П.С.
С 40 Галицька Гуцульщина у Великій війні 1914 – 1918 рр. – Косів: Писаний Камінь, 2016. – 536 с.

  • Дизайн обкладинки Миколи Козурака
  • Комп’ютерний дизайн Віталія Стефурака

Рецензенти:

  • Кугутяк Микола Васильович, доктор історичних наук, професор, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
  • Лазарович Микола Васильович, доктор політичних наук, професор кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільського національного економічного університету, Заслужений працівник освіти України, учасник АТО.
  • Марчук Василь Васильович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою політології факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

«Галицька Гуцульщина у Великій війні 1914 – 1918 рр.». Петро Сіреджук 8 MB | .pdf | Завантажень: 11

 

ЗМІСТ
ВСТУП… ………………………………………………………………………………………..3
Розділ І. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
1. 1. Аналіз вітчизняної історіографії……………………………………………….6
1. 2. Зарубіжна історіографія проблеми …………………………………………..16
1. 3. Джерельна база дослідження… ………………………………………………..19
Розділ ІІ. СІЧОВИЙ РУХ – ПРЕДТЕЧА СІЧОВОГО СТРІЛЕЦТВА
2. 1. Становлення та динаміка січового руху в краю ………………………..30
2. 2. Культурно-просвітницька і політична діяльність «Січей»………41
2. 3. Репресії влади та її помічників проти січового руху …………………51
2. 4. Парамілітарні січові товариства………………………………………………. 60
2. 5. Від січової ідеї до стрілецького чину ……………………………………….66
Розділ ІІІ. ПЕРША РОСІЙСЬКА ОКУПАЦІЯ
3. 1. Початки війни на гуцульських теренах………………………………….. 81
3. 2. У пеклі боїв……………………………………………………………………………87
3. 3. Встановлення росіянами окупаційного режиму……………………… 96
3. 4. Відновлення австрійцями своєї влади в краю ………………………….101
Розділ ІV. НА ЗАХИСТІ РІДНОГО ДОМУ І ГАЛИЦЬКОЇ ЗЕМЛІ
4. 1. Гуцули на фронтах Великої війни ………………………………………….112
4. 2. У боях з ворогом за рідну землю…………………………………………… 123
4. 3. Перша Гуцульська сотня……………………………………………………… 144
Розділ V. ПОВТОРНА РОСІЙСЬКА ОКУПАЦІЯ
5. 1. Брусилівський прорив…………………………………………………………..161
5. 2. Відновлення росіянами окупаційного режиму……………………….. 168
5. 3. Налагодження мирного життя і радикалізація настроїв… ……….174

Розділ VI. ДРУГА ГУЦУЛЬСЬКА СОТНЯ: СТОРІНКИ ІСТОРІЇ
6. 1. Формування нової Гуцульської сотні і її становлення …………….182
6. 2. На теренах Північної Буковини ……………………………………………..187
6. 3. У боях за Галицьке Поділля…………………………………………………..197
6. 4. На землях Східної України…………………………………………………… 203
Розділ VII. МЕМУАРИСТИКА ГУЦУЛІВ ПРО ВЕЛИКУ ВІЙНУ
7. 1. Горбовий Михайло. Гуцульська сотня У.С.С ………………………….. 212
7. 2. Ґелетюк Іван. Перша жертва…………………………………………………. 226
7. 3. Копельчук Дмимтро. Бій під Заваловим …………………………………228
7. 4. Петрів Лукин. На Маківці. …………………………………………………….230
7. 5. Фіцич Петро. Щоби слава не пропала!…………………………………. 234
7. 6. Шкрібляк Олекса. Битва за гору Кобилу………………………………… 241
Розділ VIII. СПОГАДИ ПРО СІЧОВУ СТРІЛЕЦЬКУ ЗВИТЯЖНІСТЬ ГУЦУЛІВ
8. 1. Глушко Степан. Сотник Клим Ґутковський. Спомин…………….. 243
8. 2. Зінь Олекса. Гуцульська сотня УСС. Воєнний спомин…………… 246
8. 3. Кисілевська Олена. На горі Присліп. З оповідань«Старої войни».254
ВИСНОВКИ… …………………………………………………………………………… 257
Список скорочень… …………………………………………………………………… 259
ДОДАТКИ
Іменний покажчик ………………………………………………………………………. 505

 

ВСТУП

Історія Галицької Гуцульщини вкрай слабо досліджена, а тому має ще багато білих плям. Одними з них є мало вивче ністорінки соціально-економічного становища і суспільно-по-
літичного життя населення краю у воєнній добі Першої світової війни, славного бойового шляху українських січових стрільців, подвиги вояків Першої і Другої Гуцульських сотень та тих бійців-гуцулів, які воювали на різних фронтах цієї Великої війни.

Мета дослідження: дати узагальнену характеристику соціально-економічних відносин, політичної обстановки, бойових дій ворогуючих сторін на теренах краю та участі гуцулів у бойових діях на фронтах Першої світової війни.

Зміст даного дослідження про Велику війну складений на основі традиції, яка склалася в українській історіографії: січовий рух – стрілецькі товариства – січове стрілецтво.

Формування і бойовий шлях Першої і Другої Гуцульських сотень було втіленням одвічної мрії гуцулів мати свої окремі підрозділи в складі української національної армії. Стрілецька слава гуцулів стала часткою української ідентичності, прообразом сучасної української політичної нації.

Боротьба та жертви січових стрільців і тих гуцулів-вояків, які воювали на різних фронтах Великої війни не були даремними. У спадок прадіди і діди нинішньому поколінню гуцулів залишили духовну зброю мужності, самовідданості й віри в служінні рідному краєві й інтересам українського народу. З їх мрії і пролитої крові в 1991 р. повстала незалежна Українська держава, яку із зброєю в руках тепер вчетверте протягом сторіччя від російських «визволителів» захищають внуки і правнуки вояків обох Гуцульських сотень, леґіону Українських січових стрільців і тих гуцулів – солдат, які воювали з росіянами на австрійсько-російському фронті.

Ілюстративний матеріал в оформленні книги використано з ряду таких вітчизняних і зарубіжних видань: «Українські Січові Стрільці. 1914 – 1920». «Гей, там на горі «Січ» іде!..», «Герої Стрілецького Чину», Думін О. Історія Леґіону Українських Січових Стрільців», М. Гуйванюк «Січовий рух у Галичині й Буковині (1914 – 1918), «Гуцули у визвольній боротьбі», Лазарович М. «Чин легіону Українських січових стрільців на Тернопіллі. (друга половина 1915 – початок 1918 р.)», «Ilustrowana kronika legionów polskich», «Szlakiem II Brygady legionów polskich w Karpatach Wschodnich».

Ряд ілюстративного матеріалу книги походить з архівних матеріалів фонду «Галицьке намісництво» ( Ф. 146. – Оп. 25, 28, 70), «Українські січові стрільці» (Ф. 353), Головний січовий комітет гімнастичного і пожежного товариства «Січ» м. Львів 1900 – 1914 (Ф. 847, – Спр. 2) Центрального державного історичного архіву України в м. Львові. Скан списку особового складу Гуцульської сотні та її печатки зроблено з оригіналів відділу рукописів державної бібліотеки Республіки Польща в Варшаві, так званої Бібліотеки Народової.

Нами також використано для публікації рідкісні фотознімки і поштові листівки з приватних родинних архівів та від колекціонерів. Зокрема, Є. Каплона з Кракова поштову листівку із зображенням загітованих капітаном Е. Шераутцем гуцульських добровольців у Ворохті, які забажали воювати в рядах польських легіонерів, а також львівського колекціонера О. Жарівськокого про вступ угорських уланів у визволений від росіян Делятин у кінці лютого 1915 р. За це обом колекціонерам складаємо окрему подяку.

У книзі вперше опубліковано унікальні фотознімки з приватних колекцій. Серед них – дві рідкісні фотографії січових стрільців Гуцульської сотні, в часі їх перебування в горах околиць Кірлібаби. Вони з приватного архіву родини січового стрільця Петра Тимофійчука з села Вовчківці на Снятинщині. Використані фотознімки трьох січових стрільців – микуличинця Івана Тарнавського, яблуничанина Івана Драпака і ямничанина Дмитра Якуб’яка – з приватного архіву Світлани Флис, світлини січових стрільців Другої Гуцульської сотні В. Гушула родом з села Балинці на Снятинщині із приватного архіву редактора газети «Снятинська вежа» Ольги Слободян, січових стрільців сіл Брустури і Шипіт* з домашнього фотоархіву отця Василя Петращука. Вперше друкуємо фотознімки кошового верхньоясенівської «Січі» – Петра Кречуняка з дружиною, кошового устеріцької «Січі» – Палія Пилатюка, січових стрільців Івана Боцвінка, Федора Палійчука і Василя Чумпрійчука голови Всеукраїнського суспільно-культурного товариства «Гуцульщина» Дмитра Стефлюка, матері січового стрільця Івана Кермощука гуцула з Ільців Ігоря Остафійчука.

Оскільки предметом зацікавлення автора в даний час є кастеологія, тобто дослідження оборонних фортифікацій, зокрема Галицької землі, то в нього не було ніякого наміру найближчим часом працювати над проблемою «Галицька Гуцульщина у Великій війні». Ідея виходу в світ цієї монографії виникла спонтанно наприкінці 2015 р. Справа в тім, що тоді автор разом з колегами з вузу професором М. Кугутяком та молодим науковцем В. Гавадзином був Варшаві і там кожен з нас працював за своєю темою. У відділі рукописів Національної бібліотеки Республіки Польща професор М. В. Кугутяк виявив там пласт матеріалів про Другу Гуцульську сотню. Він тут же про свою знахідку повідомив мене, сказавши: «Ти гуцул і тобі карти в руки, опрацьовуй».

Постільки тоді це був мій останній день перебування у Варшаві, а далі переді мною стелилася дорога до Кракова, то зумів лише замовити два списки особового складу та «Презетанційну книгу» Другої Гуцульської сотні. Повернувшись із Кракова та ознайомившись з ними, зрозумів: до 100-річчя знаменитої Другої Гуцульської сотні треба негайно зробити невелику розвідку.

«Вліз» в проблему і збагнув, що потрібно розширити рамки, адже без дослідження усіх акцентів не можна осмислити звідки в гуцулів взявся такий патріотизм і така відвага, що озброєний до зубів ворог з найдосконалішою зброєю перед ними не міг устояти.

Заразом, автор далекий від думки, що зумів вичерпно висвітлити все коло аспектів порушеної проблеми. Зокрема, залишились не дослідженими стан освіти, русифікація, діяльність російської військової адміністрації по входженню краю у правове поле «единой и неделимой», позиційні бої весною 1917 р. на Верховинщині, налагодження мирного життя після відходу російських військ тощо.

Автор виражає надію, що, ознайомившись з фактологічним матеріалом скромного дослідження, краяни збагатять свої знання про героїчне минуле своїх попередників і душі сповняться гордістю за їх героїзм та появиться бажання бути схожими на них й закласти свою цеглину в розбудову і зміцнення української державності. Поглиблення знань про Велику війну відновить їх історичну пам’ять і ще міцніше прищепить любов до вічнозеленого краю, його історич-ної бувальщини. Більше того, він сподівається, що книга допоможе краянам більш глибоко усвідомити витоки свого прабатьківського коріння, рідного порогу.

Принагідно хочу висловити щиру подяку директору Центрального державного історичного архіву України у м. Львові Діані Іванівні Пельц, її заступнику Олесі Юріївні Стефаник, бібліотекарю Оксані Миронівні Максимишин, працівникам читального залу Оксані Петрівні Мельник і Ірині Володимирівні Мелех, які сприяли швидкому виконанню моїх замовлень, розуміючи важливість виходу в світ першої монографії про Галицьку Гуцульщину у Великій війні 1914 – 1918 рр.

Складаю щиру подяку голові Верховинської районної ради Шкіндяку Івану Юрійовичу, голові Косівської районної ради Ванджураку Павлу Івановичу, голові Снятинської районної ради Угрину Івану Михайловичу за фінансову підтримку, без якої книга не змогла би вийти ближнім часом у світ.

Окремої подяки заслуговують рецензенти монографії з ДВНЗ «Прикарпатський національний університет» імені Василя Стефаника доктори історичних наук, професори Микола Васильович Кугутяк, Василь Васильович Марчук та доктор історичних наук, професор, учасник АТО Микола Васильович Лазарович з ДВНЗ «Тернопільський національний економічний університет».