Освітньо-краєзнавчі статті «На вістрі часу». Петро Лосюк

Бібліотека гуцульської школи
Науково-дослідна лабораторія
«Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство»
Національної академії педагогічних наук України

У книжці Лосюка П.В., члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, кандидата педагогічних наук, народного вчителя України зібрано освітньо-краєзнавчі статті автора, які публікувалися впродовж останніх років у різних періодичних виданнях. Статті розміщені у чотирьох розділах: «З народом і для народу», «Гуцульщині – гуцульську школу», «Національно-патріотичне виховання як покликання серця», «Освіті – дебюрократизацію управління».

Адресована науковцям, управлінцям, керівникам і вчителям загальноосвітніх навчальних закладів, усім, хто цікавиться проблемами розвитку освіти.

Освітньо-краєзнавчі статті «На вістрі часу». Петро Лосюк

УДК 3.372; 3.39 (391-398)
ББК 74.2+26.89 (4Укр)
Л 79

Лосюк П.В.
Л 79 На вістрі часу: Освітньо-краєзнавчі статті/ Лосюк П.В. – Косів: Писаний Камінь, 2015 – 276 с.
ISBN 978-966-181-151-4

  • Літературний редактор Аделя Григорук
  • Комп’ютерний набір Любові Кифорак, Романа Гальчука
  • Комп’ютерний дизайн Віталія Стефурака
  • Видрукувано в ПП “Писаний Камінь”
  • Підписано до друку 10.02.16. Формат 60х84\16. Папір офсетний.
  • Друк офсетний. Умов. друк. арк. 16,04. Обл.-вид. арк. 6,45.
  • Тираж 300 прим. Замовне 435.

Освітньо-краєзнавчі статті «На вістрі часу». Петро Лосюк 2 MB | .pdf | Завантажень: 5

 

З НАРОДОМ І ДЛЯ НАРОДУ

Я завжди був народним учителем

Хоч майже півстоліття працював директором школи, але передусім був народним учителем, бо вийшов з простого народу і працював з народом і для народу. Йдучи на кожний урок, і досі хвилююся, а це ознака того, що я ще вчитель.

Освіта за минуле півстоліття

Для Гуцульщини, для горян найвагомішим досягненням було здійснення обов’язкової загальної освіти. Наш край був найвідсталішим щодо освіти. Так, у Яворові за сто років (друга половина XIX ст. і перша половина XX ст.) ніхто з мешканців села не здобув середньої освіти, а більшість із них були малописьменними і неписьменними.

Істотне зрушення в освіті відбулося в 70-80-х роках XX ст. За колгоспні, тобто за людські кошти, збудовано багато шкіл, за державні кошти на селі майже нічого не будувалось. Хто не дрімав у той час, той має школу.

Значний поступ у розвитку освіти зроблено за останнє десятиріччя. Так, у нашому районі при великому старанні голови райдержадміністрації Ярослава Шинкарука та начальника відділу освіти Володимира Козьменчука здійснено комп’ютеризацію шкіл, придбано 12 шкільних автобусів, що забезпечує підвіз учнів до  школи і зі школи додому, організовано в усіх школах га-
ряче харчування для учнів. Систематично проводяться ремонти шкільних приміщень та ін.. Усе це забезпечує рівний доступ дітей до здобуття якісної освіти.

Для порівняння пригадую, як у 60-х роках у тодішній однокомплектній восьмирічці з обслуговуючого персоналу були тільки дві прибиральниці, вони ж і опалювачі. Мені доводилося возити гнилі дрова аж із Бистреця і днями простоювати в черзі за вугіллям із шахти в Ковалівці. У морозні дні учні на двох перших уроках не писали із-за низької температури в класах.

Найголовніше – урок

Відповідаючи на запитання, що є головним у діяльності школи, скажу, що на першому плані – це урок як основна форма навчально-виховного процесу ще від “Великої дидактики” Яна Амоса Коменського (1592-1670).

За останні десятиліття було чимало спроб модернізувати урок. Це і липецький метод (поурочний бал), оптимізація уроку, інтерактивне навчання, а тепер – компетентності та інноваційні технології, хоч не знають, що це таке. У кожному з них є раціональне зерно, але біда в тому, що в погоні за модою результативність уроку відсувається на другий план. Тому педагогічний колектив нашої школи тривалий час працює над проблемним питанням “Результативний урок”. Заняття постійно діючого психолого-педагогічного семінару, робота творчих груп, тематичні декади, відкриті уроки вчителів і директора для всіх учителів, науково-методична конференція “Переорієнтація урочної системи з процесної на результативну”, – усе спрямовувалось на вироблення структури результативного уроку. Це – виділення головного з матеріалу теми уроку, робота над його засвоєнням кожним учнем, одержання зворотної інформації, робота над корекцією знань. А методичні прийоми на кожному етапі уроку використовуються найрізноманітніші.

Проте не вдається домогтись, щоб кожен учитель працював результативно. Чому так, відповідь знаходимо в Альберта Енштейна: “Що за сумна епоха, в якій легше розбити атом, ніж знищити стереотип”. Отже, поки не буде подолано старий стереотип, не сформується новий. Для цього, крім науково-методичної підготовки, вчитель повинен мати Божу іскру, щоб запалити в учнів жадобу до знань, вміти слухати, бачити і розуміти дитячі душі. Інакше результативності в роботі не досягнеш.

І не буде трагедією, якщо вчитель обере іншу професію. У цьому році диплом про другу вищу освіту одержали 20 тисяч осіб. Наблизити освіту до життя На запитання, які наболілі проблеми в освіті, відповідь дають випускники: “У школі нас вчили того, чого не потрібно в житті”. І справді, де використовують інтеграл чи структурну формулу бензолу ті випускники, які не продовжують навчання? До речі, сьогодні далеко не кожна сільська сім’я спроможна утримувати студента в місті.

За останнє десятиріччя в школах відбулося злочинне нищення трудового навчання. Це ще збільшило розрив між тим, що дає школа, і тим, що потрібно в реальному житті. Сільські діти з раннього віку залучаються до праці: селянин був і є трудолюбом і годувальником усіх. А в школі учні мають тільки один урок трудового навчання (тепер називаються технологіями) на тиждень.

Отже, склалося таке становище, що учні 10-11 класів сільських однокомплектних шкіл (на селі переважна більшість таких шкіл) позбавлені як профільного навчання, так і трудової підготовки. Вони у великому програші в порівнянні з міськими школярами. Тож чим повинні зайнятися сільські випускники після закінчення школи? З метою вирішення цієї проблеми
ми розробили нову дидактичну систему — поєднання профільного навчання з трудовою підготовкою учнів 10-11 класів однокомплектних сільських шкіл. Так, 25 учнів 10 класу нашої школи разом вивчають базове ядро навчальних предметів, а далі навчаються в трьох групах в кількості не менше п’яти учнів суспільно-гуманітарного, природничо-математичного і технологічного профілів. Але для повноцінного профільного навчання згідно навчального плану не вистачає годин. Ми зверталися в різні високі інстанції, а одержували від МОН молодьспорту одну й ту ж відповідь: “Підтримуємо вашу ініціативу, але на оплату додаткових годин Мінфін не дає згоди. Вирішуйте з місцевого бюджету”.

Невже чиновники ще не усвідомили істину: “Врятуємо сільську школу – врятуємо село”? Крім цього, для наших гірських умов розробили модель гуцульської школи майбутнього, що передбачає трудову підготовку старшокласників, яка відповідає місцевим умовам. Це індивідуальне господарювання в гірських умовах, для хлопців заняття деревообробництвом (різьбою на дереві та будівельною справою), для дівчат – ткацтво (ліжникарство), вишивка та ін..

У Державній програмі відродження, збереження і розвитку народного мистецтва передбачено створення в Яворові колегіуму народних художніх промислів. Хоч не повноцінно, але профільна підготовка з навчальних предметів дає можливість випускникам успішно пройти зовнішнє незалежне оцінювання і вступити до ВНЗ.

 

Про автора

Лосюк Петро Васильович (04.03.1936. с. Яворів Косівського району нині Івано-Франківської області) – педагог. Кандидат педагогічних наук (1974), член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України (1994), заслужений вчитель України (1989), народний вчитель України (2008). Закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут (1962). Від 1963 до 2013 року – директор Яворівської школи Косівської районної ради. З 1994 до цього часу – завідувач Науково-дослідної лабораторії “Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство” Національної академії педагогічних наук України.

На стикуванні декоративно-прикладного мистецтва і праці обґрунтував теоретичні засади виховних можливостей занять учнів декоративною творчістю (в кандидатській дисертації). Розробив і втілив у практику концепцію розбудови школи в умовах Гуцульщини як регіональної української національної. Обґрунтував теоретико-методологічні основи і методику використання регіонального етнографічного компонента гуцульщинознавства як складової українознавства, що є провідним у національно-патріотичному виховання учнів. Підготовлено і видано навчально-методичне забезпечення (програми, посібники, хрестоматії, довідники, 10 номерів журналу “Гуцульська школа” (1994-2000) та ін.), всього понад 100 друкованих праць. Його досвід вивчення гуцульщинознавства слугує й іншим етнографічним регіонам України (Бойківщина, Волинь, Наддніпрянщина, Поділля, Полісся, Слобожанщина, Таврія та
ін.) в реалізації концепції національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. П.В. Лосюк підготував і запровадив нову дидактичні систему поєднання профільного навчання і допрофесійної підготовки старшокласників в сільських однокомплектних школах.

Петро Васильович Лосюк – делегат ІV республіканського з’їзду вчителів (1977), ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти і науки (2001).

Нагороджений нагрудними знаками “Відмінник народної освіти УРСР” (1979) та “Отличник просвещения СССР” (1985), медалями А.С. Макаренка, “Василь Сухомлинський”, “Ушинський К.Д.”, “Григорій Сковорода”, “За заслуги перед Прикарпаттям”, “20 років незалежності України”. Лауреат премій: Всеукраїнської В.І. Вернадського та обласної М.Г. Стельмаховича.

 

ЗМІСТ

З НАРОДОМ І ДЛЯ НАРОДУ………………………………………….5
Я завжди був народним учителем…………………………………………..5
Омріяна і вистраждана…………………………………………………………….12
Інформатика в гуцульській школі………………………………………….38
Якість шкільної освіти: теорія, реалії і перспективи………….46
Інновації потребують прагматизму……………………………………….52
Повернути дітям працю……………………………………………………………89
Ростимо народних умільців…………………………………………………….93
ГУЦУЛЬЩИНІ – ГУЦУЛЬСЬКУ ШКОЛУ………………………118
Гуцульській освітянській раді – 25………………………………………118
Як ми йшли до гуцульської школи………………………………………132
Від неписьменності до української гуцульської
школи європейського рівня…………………………………………………137
Модель розвитку сучасної гуцульської школи………………..150
Гуцульська школа майбутнього…………………………………………..173
Пропозиції Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка…………………178
Орієнтовний курс «Гуцульщинознавство»
для випускних 9 і 11 класів загальноосвітніх
навчальних закладів (35 годин)…………………………………………..180
Рекомендована література…………………………………………………..184
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ
ВИХОВАННЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ СЕРЦЯ…………………….187
«Моїм покликанням є національно-патріотичне
виховання дітей і молоді»……………………………………………………..187
Національно-патріотичному вихованню дітей
та учнівської молоді – систему…………………………………………….190
Святкування вікопомних дат історії України……………………203
Відзначення пам’ятних дат……………………………………………………203
Підготовка захисників Вітчизни…………………………………………..204

Опришківський рух на Гуцульщині
та участь в ньому мешканців Яворова……………………………….217
Зробимо Косівщину привабливою для туристів……………..217
Бути «Гуцульській ґражді»!……………………………………………………222
Шана великому Кобзареві…………………………………………………….224
Положення про проведення Гуцульської
Шевченкіани «Натхненні Шевченком», присвяченої 200-річчю від дня народження великого Кобзаря………….224
Вшануймо співця Гуцульщини……………………………………………..228
Пропозиції до “Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді”…………233
Пункт 7.1.5 Заходів (наказ МОН України
від 16.06.2015 року №641) щодо реалізації Концепції
національно-патріотичного виховання дітей і молоді…..236
Віце-прем’єр-міністру України Сичу О.М…………………………..237
ОСВІТІ – ДЕБЮРОКРАТИЗАЦІЮ УПРАВЛІННЯ…………..247
Врятуємо сільську школу — врятуємо село…………………….247
Про розвантаження учнів.
Міністру освіти і науки України С.Квіту………………………………251
Лист прем’єр-міністру України…………………………………………….255
Відкритий лист міністрові
освіти і науки України С.М. Квіту………………………………………….256
Пропозиції до проекту Закону України “Про освіту”………258
Міністру освіти і науки України Квіту С.М………………………….261
Міністру освіти і науки України Квіту С.М.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань
науки і освіти Гриневич Л.М………………………………………………….264
Учитель – ключова фігура шкільної реформи………………….266
ДОДАТКИ………………………………………………………………..269
Хто ми є?……………………………………………………………………………………269
Про автора………………………………………………………………………………..271