Сто вінків сонетів «Сологолос». Василь Рябий

Поет Василь Рябий — автор унікальної книжки з паліндромною назвою “СологолоС”, куди увійшли вісімсот двадцять вісім сонетів у ста вінках.

Книжка, якій нема аналогів, відзначається образним мисленням в поєднанні традиції та модерну, новаторством.

Сто вінків сонетів «Сологолос». Василь Рябий

ББК 84 9(4УКР) 6-5
Р-98

© Рябий В.М., сонети, графіка, 2014
© Сапеляк С.Є., післяслово, 2010
© Василенко М.Г., примітки, 2014

Р98 Рябий В.М. Сологолос: Сто вінків сонетів. — 2015. — 512 с.

  • Редактор, упорядник приміток Михайло Василенко
  • Післяслово лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка Степана Сапеляка
  • Набір тексту автора
  • Верстка, дизайн, фото Ігоря Зварича
  • Коректор Ганна Мікловда
  • У художньому оформленні використано графічні композиції автора

Підготовлено до друку 19.04.2014 р.
Формат 60х84/16. Умовн. друк. арк. 32.
Папір офсетний №1. Друк офсетний.

ISBN 978-966-181-151-4

Від автора

Природа сонетного світовідображення – це планета Сонетія, де силове поле володіє особливим магнетизмом, такою енергією, що викликає достоту не пізнану таємничу владу метафори.

Сюди потрапив і цей поет, шукаючи свого слова, образних можливостей. Почав вінкувати сонети, намагаючись передати власний стан внутрішнього зору у великому і малому, придуманому ним, вінках, які можуть сприйматися як своєрідні поеми, музичні твори, що розгортають і узагальнюють ту чи іншу тему в живій творчій палітрі автора. І ще щось таке означають, що не просто наразі пояснити.

Ворожачи над сув’яззю сонетів, почувався то спонтанним художником, то терпеливим інкрустатором, то відчайдушним алхіміком, який за велінням пізнання експериментує, досліджує
сполуки слів, то навіть одухотвореним вітром-чародієм, який пише картини непередбачуваним диханням.

І не забував, що природа сонета схована у значенні італійського слова «sonetto » – звучати, яке етимологічно  пов’язане зі словом “suono” – звук.

Можливо, тут і є етимон, виправдовується відома сентенція «де закінчується слово, там починається музика». Тому наполегливо вишукував не лише нові можливості художнього мислення з філософським забарвленням, але й мелодії для сонета, певної джазової композиції, омузичнюючи тексти, щоб вони звучали, привертаючи увагу не грою заради гри, а грою думок, смислів, настроїв, образів та гамою неологізмів. Прагнув досягти природної розкутості у певною мірою закутій, чи радше строго ограненій формі канонічного сонета, уникати копіювання дійсності, інтонації дидактизму, логіки, бо розум, звісно, шкодить поезії. Тримався ламаної лінії, щоб ліричний герой, пам’ятаючи про так зване метафоричне мовчання, осягав безсонним нервом поетичного пізнання грані буття в нескінченній парадоксальній коловерті єдності й протилежності, коли ніколи не висихають присутні, за Вергілієм, «сльози речей».

Шукав самодостатньої поезостихії, того магічного кристалу, який оживає в силу спалаху миследуші, викликає струмування метафоричної енергії чи відчуття левітації. Обрав ключову лексему – сологолос, що стала парадигмою, читається дзеркально (паліндромно) з двох сторін, натякаючи на затаєну універсальність гармонії.

Чи не тому існує формула творчості – «алгеброю звірити поезію», коли переплелися реальний і художній часи?

Хотів неймовірного – творити так, щоб не було видно слів у переплетених лінійній та мозаїчній оповідях, проникаючи в лексичні та образні ресурси, які є носіями осягнення зовнішнього і внутрішнього світів через позитивний чи негативний стреси, щоб дати новий сенс сприймання і прочитання текстів на прямому, переносному і символічному рівнях.

 

Зміст

Від автора……………………….5
Молитвохрам……………………….7
Миследуша……………………….. 13
Снагопоклик…………………….. 16
Зеленосвят………………………… 18
Ночедні…. 26
Зміновіяння………………………. 30
Дієдостатність…………………… 35
Нуртопростір…………………….. 40
Небождань………………………… 42
ЯрозорЯ… 49
Часофлірт…………………………. 58
Зрілопізнання……………………. 61
Гіркосліз.. 69
Тернолов.. 72
АргогрА…. 78
Прірвотерпіння…………………. 86
Ходогріх… 90
Тломімікрія………………………. 94
Чужоріддя…………………………. 99
Оманоличчя…………………….. 102
Фуґоворот……………………….. 114
Скарголітанії…………………… 119
Лютоґерць……………………….. 127
ЗаконокаЗ……………………….. 133
Доброшукання………………… 141
Оброобраз……………………….. 146
Ласоквапність………………….. 148
Вічномста……………………….. 151
Жахострах……………………….. 159
Голодонерв……………………… 167
Іскроспалах…………………….. 169
Спокутопогляд………………… 176
Магоз’яв…………………………. 177
Тишолад…………………………. 185
Можливоможність…………… 193
Міровибір……………………….. 199
Втечодім…………………………. 202
Світомандри……………………. 207
Овалокут…………………………. 213
Світложаль……………………… 216
Місцетьма……………………….. 221
Живознак………………………… 222
Струмковерть………………….. 225
Окоглибина…………………….. 227
ДивоовиД……………………….. 231
Дароспасення………………….. 234
СологолоС………………………. 242
Руслогін………………………….. 250
Летовіз… 257
Червононить……………………. 260
Ваговагання…………………….. 263
Близькодалеч…………………… 266
Тугомелодія…………………….. 271
Стогрив.. 272
Вдиховидих……………………… 275
Житочисло………………………. 279
Ламанолінія…………………….. 282
ХилекелиХ………………………. 284
Доленота…………………………. 289
ВитомотиВ………………………. 292
Красопереліт…………………… 297
Райдуговибух…………………… 300
Пелюсткограй…………………. 303
Ніжносил………………………… 305
Хмелетрунок……………………. 313
Жагоструна……………………… 316
Чуттєповінь…………………….. 319
Двочовен…………………………. 322
Вогнесплетінь………………….. 325
Зваботанець…………………….. 330
Теплострум……………………… 335
Тонкоспів……………………….. 339
Кульбаборай……………………. 342
Легкозгуба………………………. 445
Кармокупіль……………………. 353
Другодух…………………………. 355
Віноперетин……………………. 361
Краплеструна………………….. 369
Джерелоспів……………………. 372
Чашовир…………………………. 374
ТінезеніТ………………………… 379
Металовтома…………………… 381
Тьмодрібниці…………………… 384
Тілотрепет………………………. 392
Берегосяг………………………… 400
Миттєзорість…………………… 408
МетототеМ……………………… 411
Яблукоплід……………………… 419
Макотаїна……………………….. 423
Межосій………………………….. 427
Речосуть………………………….. 430
Духозолотінь…………………… 435
Солонопадь…………………….. 439
ТеопоеТ………………………….. 447
Місяцесвіча…………………….. 452
Дорогоплин…………………….. 455
Цвітопис…………………………. 458
Дзвоноріка………………………. 461
Дзеркалозріз……………………. 469
Сонцемежень………………….. 474
Філігрань слова Василя Рябого……… 482
Примітки (довідки, зауваги, відгуки)…. 493