Замогильне життя (Життя після смерті). Михайло Коржинський

Як живуть наші померші і як будемо жити ми після смерті

За наукою православної Церкви, через передчуття загальнолюдського духа після заключення науки.

Праця Монаха Митрофана.

  • Київ, МП «Радуга», 1991 р.
  • С-Петербург
  • Видання продавця книг І. Л. Тузова
  • 1897

Видання здійснене з благословення митрополита Київського і всієї України Блаженнійого Філарета Нині святішого патріарха Київського і всієї Русі-України.

Від редакції

Вперше ця книжка побачила світ у 1880 році. Вийшла вона в один час на російській і французькій мовах і з великою радістю була зустрінута читачами. Уже через півтора року виникла необхідність видати її вдруге. Пізніше вона видавалася ще і ще і користувалася великим успіхом.

Запропонований текст відтворює шосте видання, яке було втілене в С.-Петербурзі в 1897 році. При його підготовці були враховані сучасні вимоги поліграфії, сучасної орфографії і граматики. Всі цитати із Святого Писання приведені у відповідності з сучасним текстом Біблії, виданої в 1983 році Московської патріархії.

З багато численних передмов, які в минулому століття супроводжували цю прекрасну працю монаха Митрофана, ми відібрали декілька відривків, які найбільш світло характеризують відношення до неї отців і праотців наших.

 

З передмови різних років…

В короткий (півтора року) час після першого свого виходу назви книги уже вся розійшлася і потрібним стало друге видання; така потреба на дану книгу ясніше всяких відгуків і сильніше всяких словесних рекомендацій свідчать про її потребу. Справді, ця книжка має надійну і безсумнівну гідність. Першою такою гідністю її треба визнати повноту свідчень, які відносяться до області вибраного предмета; тут уважним і працелюбним автором зібрано все, що об’єднує в собі не тільки правильні постанови православної Церкви, але і теоретичні виводи науки, а також в розповідях загальнолюдської літератури. Другою гідністю цієї книжки слід вважати загальну доступність виклду: наукова термінологія тут замінена загальнозрозумілими виразами, замість відвертаючи основну увагу зворотів вживається пряма мова, що стає зрозумілим навіть для самих простих читачів, без особливої шкільної освіти. Третя гідність названої праці може відчуватися в самому тоні її досліду. Це відчує на собі уважний читач коли прочитає цю книжку, яка торкається одночасно вищого, духовно-релігійних струн: життя земного, підземного і надземного – вищого.

…наша тілесна смерть, яка увійшла у світ, як кара за гріх, тепер, після відкупительного подвигу, смерті Ісуса Христа, вважається не інакше, як перехід або «переставлення» до кращого і вічного життя, а зовсім не в понятті, як кінець буття, бажаного тільки для людей нечестивих і безбожних. Вищою наукою, за думкою Василія Великого вважається «наука помирати благодушно». Ми ж можемо додати до цього, що ця наука буде не доступна для того, хто не навчиться жити тут благочестиво – тільки через осягнення тайни земного життя, можна осягнути тайну смерті.

Архимандрит Йосиф

(Церковно-Общественный вест ник, 6.Х.1881 г.)

Крім чудових відгуків Навчального Комітета при Святійшому Синоді про російський оригінал праці о. Митрофана, схвальний відгук поміщений в «Церковно-Общественном Вестнике», який зі своєї сторони між іншим показує на деякі з головних гідностей книжки, наприклад на повноту свідчень, загальна доступність зложеного, де научна термінологія замінена, яким проникнутий весь твір, роблячи його цікаво-повчальним.

(Из газеты «Joural de St.-Petersbourg» от 17.ІІІ.1884 г.)

 

Від автора

Для скорботного серця людства, за живу струну якого постійно торкалася грізна «смерть» поставити на вид таке поняття як «життя», і придумане небуття замінити живою свідомістю буття, і виразити відповідно внутрішньому голосові скорботного серця так, як таємне воно, вбите горем, шептало холодному розумові: – «де тепер він – вона?…, що тепер з ним – з нею?.. не стало, нема його – її?.., що робить він – вона?..

Серце впевнене, переконане духом людини в безсмертю, не сумнівається, що померший, померша живуть (за свідченням історії релігії). Але цього замало, серце людства на всіх ступенях його релігійно-морального розвитку завдавало з давніх-давен питання: «Як же живуть?.. Чи так живуть поза гробом наші померші, як жили вони на землі, чи ні?..».

Дух людини, затьмарений падінням, потішаючи серце, відповідав: «не живуть», або «живуть так само, як і на землі». Наприклад – всі погани, язичники… І навіть євреї запитували про це Ісуса Христа, на шо і отримали відповідь від Господа Серцевідця. Відповідь рішучу, вичерпну, на запитання серця людського – що і за гробом наші померші живуть як ангели. Для вбитого горем серця після смерті дорогої особи потрібне лікування такому серцю, яке зранене тим, що не стало дорогої людини. І ось раптом воно (серце), яке живе вірою, надією і любов’ю, чує, що той кого воно оплакує, той, який уже, здається не існує, живий і живе!!! Ну і добре… і засмученому серцю знову стає легко!..

 

Від перекладача

«Пам’ятайте про в’язнів, неначе

З ними були Ви пов’язані, про

Тих хто страждає, як такі, що

Й самі ви знаходитеся в тілі».

(Євр. 13.3).

Шановний Читачу! У Твоїх руках надзвичайна книжка, яку світ бачив на різних мовах, крім української. І коли я прочитав її то вважаю, що Україна зі своїми дітьми-українцями стала обділеною в цьому випадку, тому взявши благословення єпископа Юліана Коломийсько-Косівського зробив переклад цієї книжки на рідну мову.

Чому я вважаю цю книжку особливою? Тому що кожна людина взявши її в руки отримує у своє розпорядження дорогоцінну літературу за допомогою якої може отримати новий «посмертний» досвід і оцінити його у світлі всього православного вчення про життя після смерті. Бо справді багатьом із нас знайоме відчуття провини перед померлими, багатьох хвилює сумління про неможливість помиритися, випросити прощення, виправити заподіяний біль, повернути шкоду… Але віра в Бога дає утіху. Церква закликає задуматися уже зараз про те, що чекає нас після смерті. Хоче щоб ми ще тут задумалися серйозно про те, як ми бережемо чистоту душі, і як відповідає наше земне життя Господнім заповідям? І якщо хтось з читачів хоче докладніше дізнатися про вчення Православної Церкви, святих Отців через Боже Об’явлення і святе Передання про смерть і воскресіння, про поневіряння, про рай і пекло – рекомендуємо звернутися до творінь тих людей, які багато потрудилися в земному житті ради порятунку від вічної смерті, а серед них чудова праця на цю тему, це книга ченця Митрофана, яку Ви тримаєте у своїх руках – «Замогильне життя».

Автор даної книжки правдиво засвідчив про те, що вбите горем, через смерть близької людини, серце живої людини запитує у холодного розуму: «а де тепер він, або вона? А що тепер з ним, або з нею?.. не стало його, чи її?.. А що тепер робить він, чи вона?.. А як вони тепер живуть там за могилою, чи так, як на землі, чи ні?.. І на такі таємні запитання різні уми, різні релігії по-різному відповідали, і часто своїми неправдивими відповідями відлякували, а навіть кидали у відчай – бо уже все втрачено, спасіння немає! Маючи доступ до засобів масової інформації, всякі релігійні течії, секти, окультні спільноти, практикуючі маги, екстрасенси, ворожбити без особливих перешкод проникають в життя будь-кого із слабо віруючих людей і будучи всього-навсього аферистами, можуть погубити не тільки людське життя, але і людську душу. А православна Церква завжди застерігає про це своїх дітей, а також і тих, хто ще поки-що не повернув свої помисли до Господа. Ще не все втрачено! Хіба міг Господь сотворити людину, щоб вона пропала? Чи ми б хотіли, щоб про нас забули і ніхто б не мав жодного співчуття до наших потреб, а може і терпінь? Але (Лк. 6.38), пам’ять живих про померших власне належить до милосердя.

В цій книзі досить чітко вказано на лік для спасіння навіть уже засуджених, але ще не втрачених душ – молитва, літургія, милостиня.

Нічого кращого або більшого ми не можемо зробити для померших, як молитися за них, згадуючи їх на літургії. Це їм завжди потрібне, особливо в ті сорок днів, коли душа померлого іде по дорозі до вічних поселень. Тіло тоді нічого не відчуває: воно не бачить рідних, які довкола нього зібрались, не чує промов надмогильних, не бачить марнотратних штучних вінків.

Аде душа відчуває молитви, які принесені за неї і вдячна тим, хто їх до Бога підносить.

А помолитися дано кожному, а після такої спільної молитви і зранене серце відчуває полегшення, бо той за яким воно щойно плакало, живий і житиме вічно – і знову легше!

Свмц Михаїл Коржинський.

Видано з благословення

Його Преосвященства

Кир Юліана, єпископа

Коломийсько-Косівського.

 

Щиросердечна подяка

Від щирого серця висловлюю подяку Дмитрові Васильовичу ГЛАДУНЯКУ за допомогу нам, українцям, у виданні книги  на рідній мові  «Замогильного життя». Надіюся, що ця повчальна книжка зацікавить широке коло читачів.
Обіцяю завжди молитися за здоров’я пана Дмитра Васильовича Гладуняка.

м.прот. Михаїл Коржинський

 

ЗМІСТ

Відгуки про книжку монаха Митрофана

Від автора

Від перекладача

Частина перша

(Смерть у відношенні до безсмертя)

Про смерть. Походження слова і поняття “смерть”

Як появилася смерть на землі

Визначення смерті

Загальність закону смерті

Причина смерті

Неприродність і необхідність смерті

Добро від смерті

Відхід душі

Відхід душі праведної

Відхід душі грішної

Третій день і митарства. Значення днів: дев’ятого, сорокового і річниці

Частина друга

(Внутрішний зв’язок і взаємне відношення між живими і мертвими)

Духовно-моральне царство і його члени

Основи єднання і спілкування світів: теперішнього (земного) з замогильним (духовним) живих з помершими

Перша основа: Господь Ісус Христос, Його благодать і свята віра

Друга основа: життя і порядок морального розвитку

Третя основа: безсмертний дух людини

Визначення єднання, зв’язку відносин і спілкування світів замогильного з земним

Видимий вираз єднання, відношення і спілкування світів замогильного і земного

Єднання, союз, відношення і спілкування світів сучасного з замогильним

Єднання і спілкування тих, хто живе на землі з світом ангельським взагалі

а) з Ангелами святими

б) зі злими духами

Про союз, спілкування світів земного з замогильним живих з мертвими, взагалі

а) Про союз і спілкування зі Святими

б) Зв’язок і спілкування з недосконалими

в) Зв’язок і спілкування з втраченими для царства небесного

З’явлення на землі людям сотворінь зі світу духовного – Ангелів і душ

а) З’явлення на землі добрих ангелів

б) З’явлення на землі злих духів

в) З’явлення на землі Святих

г) З’явлення душ з пекла

Частина третя

(Догмат вчення Церкви про турботу живих за померших і прохання про прощення гріхів для деяких померших грішників)

  1. На чому засновує церква своє вчення про можливість спасіння деяких померших грішників

а) Основа, на якій випрошується прощення гріхів помершому: любов та віра

б) Священне Писання Старого Заповіту

в) Євангельська наука

г) Передання Апостолів

д) Вчення св. Отців і учителів Церкви

е) Постанови Святих Соборів

ж) Правдиві випадки

  1. Значення теперішного життя живих у відношенні до позамогильного життя померших
  2. Старання тих, що живуть на землі за тих, хто перейшов у замогильний світ. Молитва
  3. Церква і її піклування

а) Літургія

б) Батьківські дні або суботи

І. М’ясопусна батьківська вселенська субота

ІІ. Троїцька батьківська вселенська субота

ІІІ. Батьківські вселенські суботи: 2-ої, 3-ої та 4-ої неділь Великого Посту

ІV. Батьківський день – вівторок Фоми

  1. V. 29 серпня (11 вересня)

VІ. Димитрівська поминальна субота

  1. Особиста турбота тих хто залишився на землі рідних, друзів, знайомих за померших
  2. Милостиня
  3. Не всіх живих турбота корисна помершим, і не всім помершим корисною є турбота живих
  4. Доповнення

а) Значення днів: 3-го, 9-го, 40-го, річного від смерті помершого

б) Користь живим від молитви за померших

в) Вчасність молитви за померших

Частина четверта

(Позамогильне життя)

Внутрішній зв’язок з попередніми частинами

Відділ І

(Позамогильне життя взагалі)

Опреділення позамогильного життя

Назви стану душ поза могилою або місця їхнього позамогильного перебування

Періоди позамогильного життя. Вік

Особисте життя, свідоме і діяльне

Відділ ІІ

(Перший період позамогильного життя)

Опреділення цього періоду

Життя і діяльність душі і її окремих сил поза могилою взагалі

Душа і її орган діяльності – тіло. – Безсмертя душі і тіла. – Діяльність душі на землі і поза могилою. – Внутрішна і зовнішна діяльність

Внутрішне життя – внутрішна діяльність.

Почуття. – Розум. – Пам’ять. – Воля. – Совість. – Їх позамогильна діяльність

Зовнішне життя – зовнішна діяльність

Єднання, зв’язок, взаїмне відношення і спілкування світів замогильного з сучасним, і єднання, зв’язок і спілкування душ в замогильному світі

Єднання і спілкування замогильного світу з сучасним

Зв’язок і спілкування душ у замогильному світі

Життя та діяльність у раю

Початок цього замогильно стану на землі. – Різні назви тих місць, де перебувають Святі

Місце знаходження і описання блаженних осель першого періоду. – Насельники раю. – Коли вступають в рай. – Характер тих хто спаслися. – Буття статей. – Число Святих

Основа і визначення блаженного життя, – Блаженства. – Склад Блаженства. – Блаженство недосконале.

Внутрішне і зовнішне недосконале блаженство, або діяльність душі в раю.

Життя і діяльність в пеклі і в геєні:

Початок таких замогильних станів – пекельного і геєнського на землі

Різні назви місць де перебувають душі станів: невирішеного і засудженого. – Місце перебування і опис осель стану невирішеного – пекла

Насельники пекла і геєни. – Коли вступають душі в ці замогильні стани. – Розділовий характер, стан душ невирішеного і осудженого. – Основа, опреділення, склад мук. – Муки недосконалі внутрішні і зовнішні. – Життя в пеклі і в геєні.

Відділ ІІІ.

Друге пришестя Христа на землю

Воскресення мертвих. Кінцевий суд над моральними єствами і кінець віку – світу

Признаки і очікування кінця світу

Другий прихід Христа на землю

Воскресення мертвих тіл

Основа для воскресення мертвих тіл. – Безсмертя тіл. – Вчення Старого і Нового Заповіта про воскресення мертвих тіл. – Воскресення мертвих тіл. – Воскреслі тіла. Їх спільні якості, властивості і особливості – для спасенних і засуджених. – Історія цього догмата

Кінцевий суд Божий над єствами моральними: Всеспільний суд. – Суд над християнами і нехристиянами.

Кінець віку – світу

Відділ ІV

Другий безконечний період замогильного життя

Опреділення другого періоду райського життя. – Описання жилища Святих другого періоду. – Степені блаженства. – Блаженство душі і тіла. – Доконале, повне, внутрішне і зовнішне блаженство. – Вічне життя. – Вічність блаженства. – Відмінний характер другого періоду райського життя.

Опреділення другого періоду життя в геєні. – Життя в геєні – вічна смерть. – Опис місця де живуть засуджені. – Геєна. – Степінь і вічність терпінь. – Досконале, повне. Внутрішні і зовнішні терпіння. – Інший характер геєнського життя другого періоду. – Замогильне життя самогубців.

Про розрішальну молитву.